Справа № 204/11442/24
Провадження № 2/204/845/25 р.
05 травня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючої судді Самсонової В.В.
за участю секретаря Зайченко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Третя дніпровська державна нотаріальна контора про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем,-
У листопаді 2024 року Позивач звернувся до суду з цією позовною заявою, в якій просив встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із спадкодавцем ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що спадкова квартира АДРЕСА_2 , складається з: коридору (1), комори (2), кухні (3), санвузла (7), житлових кімнат (4, 5, 6), кухні (8), веранди (1). Загальна площа квартири становить 75,7 кв.м., житлова площа - 31,6 кв.м., що підтверджується технічним паспортом на квартиру, виготовленим Дніпропетровським міжміським бюро технічної інвентаризації станом на 04.11.2005 року. Згідно зі Свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_1 , виданим 19 серпня 1999 року за розпорядженням № П-2901 ВАТ "ДМЗ ім. Петровського", зазначена квартира належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в рівних частках. Право спільної сумісної власності на цю квартиру було зареєстроване за вказаними особами в КП «ДМБТІ» та записане в реєстрову книгу за № 519п-1630-370. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 26.03.2011 року відділом державної реєстрації смерті Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 2315. Факт реєстрації шлюбу між нею та померлим ОСОБА_3 підтверджується Свідоцтвом про укладання шлюбу, виданим 18 червня 1983 року в Красногвардійському РАЦС м. Дніпропетровська, актовий запис № 500, про що було видане зазначене свідоцтво 18.06.1983 року серії НОМЕР_3 . Відповідач у справі, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є їх сином, що вбачається із Свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 24.07.1984 року відділом РАЦС Ленінського району м. Дніпропетровська, актовий запис № 2569. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14 листопада 2024 року державний нотаріус Третьої дніпровської державної нотаріальної контори Хилько Л.А. відмовила Позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири АДРЕСА_2 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловіка ОСОБА_3 . У зазначеній постанові вказано, що 27 вересня 2024 року за заявою № 1255 від імені ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом заведено спадкову справу № 481/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 . Крім того, зазначено, що заява про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 у встановлений законодавством шестимісячний строк до 26 вересня 2011 року ОСОБА_1 до нотаріальної контори не подавалась. Згідно з листом відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР № 14/5-13842 від 07.10.2014 року, інформація щодо реєстрації або зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , у розпорядженні Департаменту відсутня. Таким чином, саме постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є підставою для визнання спадкоємця таким, що прийняв спадщину, а не лише реєстрація його проживання за адресою місця проживання спадкодавця. Встановлення зазначеного юридичного факту необхідне для оформлення спадкових прав на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 .
В судове засідання позивачка та її представник не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, представником надано заяву, в якій вона вказала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Справу просила розглянути за їх відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, раніше надав до суду заяву про визнання позовних вимог.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, раніше представником надано заяву відповідно до якої просив розгляд справи здійснити без участі представника.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню в повному обсязі по наступним підставам.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 (а.с. 11).
Згідно зі Свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_1 , виданим 19 серпня 1999 року (а.с. 12) за розпорядженням № П-2901 ВАТ "ДМЗ ім. Петровського", на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в рівних частках. Право спільної сумісної власності на цю квартиру було зареєстроване за вказаними особами в КП «ДМБТІ» та записане в реєстрову книгу за № 519п-1630-370.
ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (до шлюбу ОСОБА_5 ) уклали шлюб 18 червня 1983 року, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію шлюбу (а.с. 17).
У шлюбі у них народилася дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14 листопада 2024 року державний нотаріус Третьої дніпровської державної нотаріальної контори Хилько Л.А. відмовила Позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири АДРЕСА_2 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловіка ОСОБА_3 , оскільки пропущено шестимісячний строк із зверненням із заявою про прийняття спадщини та відсутня інформація про зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 .
Проте, згідно з довідкою ОЖКП ЖЕУ № 4, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , проживали 4 особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 (а.с. 23).
У судовому засіданні свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 вказали, що Позивачка проживала за адресою: АДРЕСА_1 , з 1996 року, разом з чоловіком та сином. Проживали разом до смерті ОСОБА_3 .
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з вимогами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Приписами ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приписами ч. 2 ст. 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до вимог ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно з вимогами ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Так, статтею 1264 ЦК України встановлено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Таким чином, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Нормами ч. 2 ст.3 СК України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи становлять сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки.
Верховний Суд у постанові від 05 жовтня 2023 року у справі № 711/2094/22, зробив висновки про те, що необхідною умовою для встановлення факту постійного проживання заявника разом зі спадкодавцем є доведеність факту їх спільного проживання, як осіб, які складали сім'ю, що передбачає їх пов'язаність спільним побутом, веденням спільного господарства, наявністю між ними взаємних прав і обов'язків у період, не менше ніж п'ять років.
Обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, що узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верхового Суду у справі № 522/12709/18 від 25 квітня 2022 року.
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність у осіб особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання.
Так, для встановлення факту проживання однією сім'єю, тобто доведення існування передбачених статтею 1264 ЦК підстав для визнання особи спадкоємцем четвертої черги, необхідні докази, які доводили б у всій сукупності факти щодо ведення особами спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, спільних витрат, взаємних прав та обов'язків
З огляду на вищевикладене, з урахуванням того, що позивачка з 1996 року постійно мешкала разом з ОСОБА_3 та до самої його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується допустимими, достатніми та достовірними доказами, а також показами свідків, суд доходить висновку, що вимоги заявниці із встановлення факту її сумісного проживання з ОСОБА_3 , на час відкриття спадщини, підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 206, 223, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Третя дніпровська державна нотаріальна контора про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем - задовольнити повністю.
Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із спадкодавцем ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;
Третя дніпровська державна нотаріальна контора, місцезнаходження: 49006, м. Дніпро, вул. Робоча, 22а.
Суддя В.В. Самсонова