8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
16 липня 2025 року м. ХарківСправа № 922/485/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
за участю секретаря судового засідання Федорової Т.О.
розглянувши матеріали справи
за позовом Першого заступника керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова
до 1.Харківської міської ради, м.Харків , 2.Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради , 3.Приватної науково-виробничої комерційної фірми "Бріг",м.Житомир , 4.Фізичної особи ОСОБА_1 , м.Харків
про за участю представників: скасування рішення, визнання недійсним договору та витребування майна
прокурор:Калерія Ткаченко (посв.);
відповідача-1:не з'явився;
відповідача-2:не з'явився;
відповідача-3:не з'явився;
відповідача-4:не з'явився.
Перший заступник керівника Київської окружної прокуратури м.Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, Приватної науково-виробничої комерційної фірми "БРІГ", фізичної особи ОСОБА_1 , в якому просить суд:
-Визнати незаконним та скасувати пункт 14 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова" від 21.02.2018 №1008/18;
- Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 29.07.2018 №5600-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Приватною науково-виробничою комерційною фірмою "Бріг", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А. і зареєстрований в реєстрі за №1069;
- Витребувати у ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) нежитлові приміщення 1-го поверху №ХХХІІа загальною площею 7,2 кв.м. в житловому будинку літ. "А-6", розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .
-Судові витрати по справі покласти на відповідачів.
Позов обґрунтовано порушенням вимог законодавства при здійсненні приватизації спірних приміщень.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.02.22 відкрито провадження у справі №922/485/22, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
На виконання вимог ч.6 ст.176 ГПК України судом було направлено запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання м.Харкова та Харківської області щодо надання інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 , місцем реєстрації якої у позовній заяві вказано - АДРЕСА_2 ; код НОМЕР_1 .
На вищезазначений запит до суду 19.05.2022 надійшла відповідь (вх.№4902) про те, що ОСОБА_1 значиться зареєстрованою за наступною адресою: АДРЕСА_3 .
Ухвалою суду від 21.06.2022 позовну заяву першого заступника керівника Київської окружної прокуратури м.Харкова. (вх.№485/22 від 07.02.2022) залишено без руху; надано прокурору строк на усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення цієї ухвали; встановлено прокурору спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду доказів надіслання на адресу ОСОБА_1 копії позовної заяви і доданих до неї документів.
14.07.2022 прокурор з заявою подав документи на виконання ухвали суду.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.07.2022 призначено підготовче засідання на 07.09.2022 о 12:00 год.
07.07.2022 року відповідач 2 подав відзив (вх.№6330), який досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.
07.07.2022 відповідач 2 подав заяву про застосування строку позовної давності (вх.№6331) , яку досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.
07.07.2022 відповідач 2 подав заяву про залишення позову без розгляду.
07.07.2022 відповідач 1 подав до суду заяви (вх.№6333, 6334) про застосування строку позовної давності.
18.07.2022 відповідач 2 надав заяву про зупинення провадження у справі (вх.№6775), в якій просить суд зупинити провадження у справі №922/481/22 до закінчення перегляду Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи №925/1133/18.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.07.2022 задовлено заяву відповідача 2 про зупинення провадження у справі (вх.№6775 від 18.07.2022); провадження по справі №922/485/22 зупинено до закінчення перегляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18.
25.07.2022 від прокурора до суду надійшла відповідь на відзив (вх.№7100, вх.№7101) (вх.№7101).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.03.2025 поновлено провадження у справі № 922/485/22; призначено підготовче засідання у справі на 26 березня 2025 року о 10:30.
17.03.2025 від прокуратури до суду надійшли письмові пояснення (вх.№6831).
Протокольною ухвалою від 26.03.2025 на підставі ст.233, 235 ГПК України у клопотанні другого відповідача про залишення позову без розгляду (вх. №6332 від 07.07.22) відмовлено з огляду на наявні прямі вказівки закону на вид судочинства, у якому має розглядатись така категорія справ, при цьому участь фізичної особи у процедурі відчуження майна не змінює правової природи такого юридичного спору та не є підставою для вирішення його в порядку цивільного судочинства
Протокольною ухвалою від 26.03.2025 на підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 09.04.2025 о 13:50.
09.04.2025 від Харківської міської ради надійшли пояснення у справі (вх.№ 8851), в яких окрім іншого наголошено на пропущення прокурором строку позовної давності, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
06.05.2025 прокурором до суду подано письмові пояснення з окремого питання (вх.№11067).
30.05.2025 від прокурора до суду надійшло клопотання про долучення доказів (вх.№13018), а саме доказів направлення письмових пояснень іншим учасникам справи.
Ухвалою суду від 20.06.2025 внесено виправлення в ухвалу господарського суду Харківської області від 04.06.2025 по справі №922/485/22, зазначено вірну дату та час підготовчого засідання "16" липня 2025 о 13:10 год.
Протокольною ухвалою від 16.07.2025 задоволено клопотання прокурора про долучення доказів (вх.№13018),докази направлення письмових пояснень іншим учасникам справи після їх дослідження судом були долучені до матеріалів справи.
У судовому засіданні 16.07.2025, дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
09.04.2025 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилання захисту прав добросовісного набувача" (далі - Закон №4292-ІХ), абзацом 1 пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення якого внесено зміни доГосподарського процесуального кодексу України, зокрема, до статей164,174 Господарського процесуального кодексу України.
Також,Законом №4292-ІХ доповнено статтю 390 Цивільного кодексу Україничастиною п'ятою наступного змісту:
"Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громадивирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду.Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначенихЗаконом України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви".
Статтю 164 Господарського процесуального кодексу України доповнено частиною шостою такого змісту:
"У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громадидо позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви".
Частину другустатті 174 Господарського процесуального кодексу Українидоповнено абзацом третім такого змісту:
"Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок судугрошових коштів у розмірі вартості спірного майна,оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму".
Водночас за змістом пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №4292-ІХ передбачено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішенняпро витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.
Отже, держава регламентувала порядок звернення органів державної влади, органів місцевого самоврядування та прокурорів до суду з позовами, направленими на витребування майна з приватної власності інших осіб, шляхом визначення спеціального порядку звернення, що включає забезпечення прав відповідача через внесення депозиту у розмірі вартості майна, який буде спрямований на відшкодування вартості майна в разі задоволення позову.
Згідно з частиною 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд у постанові від 26.04.2023 у справі №924/1277/20 зазначив, що особливістю дії у часі норм процесуального права є те, що така дія має негайний характер, і це означає обов'язок застосування норми, яка була чинною на момент здійснення відповідної процесуальної дії (більш пізня норма процесуального права скасовує дію попередньої норми, яка регулює ті самі відносини).
Таким чином, на час постановлення цієї ухвали суд має керуватися положеннями Господарського процесуального кодексу України з урахуванням змін, внесеними згідно ізЗаконом №4292-ІХ.
Суд зауважує, що питання добросовісного набуття прав на спірний об'єкт набувачем залишатиметься невизначеною до закінчення розгляду справи та ухвалення судом рішення по суті спору.
Ураховуючи наведене, суд, на підставі частини 6 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язує прокурора надати документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштіву розмірі вартості спірного майна,оцінка (експертно-грошова оцінка спірного майна) якого повинна бути здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Разом із цим, суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 3ст. 6 Закону України "Про судовий збір"за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2статті 4 Закону України "Про судовий збір"встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 2 частини 1статті 163 Господарського процесуального кодексу Україниціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відтак прокурору необхідно, з урахуванням наданої оцінки (експертно-грошової оцінки спірного майна), здійсненої в порядку, визначеному законом, чинної на дату подання позовної заяви, здійснити доплату судового збору, відповідно до вартості спірного майна.
З огляду на вищевикладене, позовна заява не відповідає вимогам ст.164 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу Українипередбачено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях162,164,172цьогоКодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Беручи до уваги вищевикладене суд дійшов висновку, що позовну заяву відповідно до положень ч. 11ст. 176 Господарського процесуального кодексу Українислід залишити без руху, надати прокурору (позивачу) строк для усунення вище перелічених недоліків, шляхом подання до Господарського суду Харківської області у 5-денний строк з дня вручення цієї ухвали:
- експертно-грошової оцінки вартості спірного нерухомого майна, здійснену в порядку, визначеному законом, чинну на дату подання позовної заяви;
- документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна;
- доказів доплати судового збору, з урахуванням наданої оцінки (експертно-грошової оцінки спірного майна), здійсненої в порядку, визначеномузаконом, чинної на дату подання позовної заяви.
Враховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 1 ст. 163, п. 2 ч. 1 ст. 164, ч. 6 ст.164, абз. 3 ч. 2 ст. 174, ч. 11 ст. 176, ст. 232-235Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Першого заступника керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова залишити без руху.
Встановити прокурору для усунення недоліків позовної заяви 5-денний строк з дня вручення цієї ухвали.
Прокурору у встановлений строк подати до Господарського суду Харківської області:
- експертно-грошову оцінку вартості спірного нерухомого майна, здійснену в порядку, визначеному законом, чинну на дату подання позовної заяви;
- документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна;
- докази доплати судового збору, з урахуванням наданої оцінки (експертно-грошової оцінки спірного майна), здійсненої в порядку, визначеному законом, чинної на дату подання позовної заяви.
Роз'яснити прокурору, що за умовами частини 12 та частини 13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач (прокурор) усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач (прокурор) не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
При цьому, згідно частини 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Повний текст ухвали складено та підписано 17.07.2025.
Суддя С.Ч. Жельне