79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
14.07.2025 Справа № 914/1694/18
за позовом: ОСОБА_1 , м. Львів-Винники,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будєвростиль», м. Львів,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , м. Львів,
про стягнення 4'619'912,20 грн.
Суддя Б. Яворський,
при секретарі О. Муравець.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: А.Курилич
від третьої особи: не з'явився.
Відводів складу суду сторонами не заявлялося.
Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового процесу здійснювалося з допомогою звукозаписувального технічного засобу vkz.court.gov.ua.
Суть спору. У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/1684/18 за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ "Будєвростиль", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про стягнення 4'619'912,20 гривень, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.06.2025 (суддя Рим Т.Я.) позовні вимоги задоволено повністю; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будєвростиль" на користь ОСОБА_1 2074576,50 грн вартості частки в статутному капіталі, 2093475,89 грн інфляційних втрат, 451859,81 грн 3% річних, 1863,68 грн відшкодування витрат на оплату судового збору та 22718,40 грн відшкодування витрат на проведення судової експертизи, а також присуджено до стягнення ТОВ "Будєвростиль в дохід Державного бюджету України 53948,01 грн судового збору.
26.06.2025 представником позивача через систему «Електронний суд» подано заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування 72'965,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. 26.06.2025 у зв'язку з відпусткою судді Т. Рима, на підставі розпорядження керівника апарату суду №163 від 26.06.2025, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №914/1694/18, внаслідок якого визначено суддю Б. Яворського для розгляду даної заяви.
Ухвалою суду від 01.07.2025 розгляд заяви про прийняття додаткового рішення призначено на 14.07.2025, явка сторін обов'язковою не визнавалася, про що повідомлено учасників справи.
11.07.2025 від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому відповідач просить: 1) передати заяву про ухвалення додаткового рішення на повторний розподіл після виходу з відпустки судді Рим Т.Я.; 2) зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги та стягнути з відповідача на користь позивачки 8500,00 грн. таких витрат.
У судове засідання 14.07.2025 представник позивача не з'явився, у заяві про прийняття додаткового рішення просив заяву розглядати за його відсутності у разі неявки. Представник відповідача у засіданні 14.07.2025 підтримав позицію, викладену у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Відповідно до ст.6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ). Як уже відзначалося, у зв'язку з відпусткою судді Т. Рима, який розглядав спір та приймав рішення у даній справі, на підставі розпорядження керівника апарату суду №163 від 26.06.2025, проведено повторний автоматизований розподіл заяви про ухвалення додаткового рішення, внаслідок якого визначено суддю Б. Яворського для розгляду даної заяви. Представник відповідача у судовому засіданні повідомив, що суду довіряє і відводів немає. Тому розгляд відповідної заяви здійснює суддя Б.Яворський.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Згідно положень ч. 1 та ч. 2 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Згідно ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 1 та ч.3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ст.126 ГПК України).
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України).
Судові витрати, крім судового збору, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч.4 ст.129 ГПК України).
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.8 ст.129 ГПК України).
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
У заяві про стягнення витрат на правову допомогу зазначається, що позивач у заяві про збільшення позовних вимог та зміну предмету позову від 03.03.2025 зазначила попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести в зв'язку із розглядом справи в суді першої інстанції. Так, позивач зазначала, що очікує понести витрати за надання правової допомоги в розмірі 3'000,00 грн. за 1 юридичну годину та 1'500,00 грн. за 1 технічну годину, а докази в доведення кількості та суми наданих послуг з надання правової допомоги будуть надані під час розгляду справи до закінчення судових дебатів або після ухвалення рішення по справі для прийняття додаткового рішення у відповідності до ч.8 ст.129 ГПК України.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано: 1) копію договору про надання правової допомоги від 20.08.2018 №199-0364, за яким надавалась правова допомога в період з 20.08.2018-09.02.2022. В пункті 5.1. цього договору визначена погодинна оплата в розмірі 1'000,00 грн. за 1 юридичну годину та 500,00 грн. за 1 технічну годину. При цьому, в п.1.1 та п.1.2 договору зазначено, що юридична година - це повна або неповна година безпосереднього надання правової допомоги в робочий час виконавця відповідно до цього договору, зокрема послуг, передбачених в п.2.2 цього договору. Технічна година (travel time) - це повна або неповна година часу проїзду (проходу) до місця надання правової допомоги, час очікування замовника чи його контрагентів, час доставки документів, інший час, в який безпосередньо не надається послуга, але який необхідно витратити виконавцю (його працівникам, партнерам, членам чи субвиконавцям) для надання послуги замовнику; 2) копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1301 від 20.02.2008; 3) копію договору про надання правової допомоги від 10.02.2022 №199/2, за яким надавалась правова допомога з 10.02.2022 по даний час. В пункті 5.1 договору визначена погодинна оплата в розмірі 3'000,00 грн. за 1 юридичну годину та 1500,00 грн. за 1 технічну годину (travel time) (визначення, що таке юридична і технічна година аналогічне, як і в попередньому договорі); 4) рахунок №966 від 24.06.2025, в якому відображено суму оплати за надану правничу допомогу за період з 20.08.2018 по 09.02.2022 в розмірі 11'300,00 грн. та вказано кількість наданих послуг (13,7 год.) і зазначено в якій справі надана правнича допомога («Надання правової (правничої) допомоги за договором про надання правової допомоги №199-0364 від 20.08.2018 за період з 20.08.2018 по 09.02.2022 в Господарському суді Львівської області в справі №914/1694/18 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Будєвростиль», третя особа ОСОБА_2 про стягнення вартості частки в результаті виходу з товариства»); 5) рахунок №967 від 24.06.2025, в якому відображено суму оплати за надану правничу допомогу за період з 10.02.2022 по 24.06.2025 в розмірі 61665,00 грн. та вказано кількість наданих послуг (28 год.) і зазначено в якій справі надана правнича допомога («Надання правової (правничої) допомоги за договором про надання правової допомоги №199/2 від 10.02.2022 за період з 10.02.2022 по 24.06.2025 в Господарському суді Львівської області в справі №914/1694/18 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Будєвростиль», третя особа ОСОБА_2 про стягнення вартості частки в результаті виходу з товариства.»); 6) деталізацію рахунку №966 від 24.06.2025 з детальним описом наданих послуг та із зазначенням виду робіт, безпосереднього виконавця, дати і часу надання правничої допомоги. Тут зазначено про факт виконання правничої допомоги для позивача в об'ємі 13,7 годин, де 8 год. 55 хв. юридичних години, що з переведенням з годинного формату в числовий (55 хвилин діляться на 60 = 0,9) становить 8,9 год. та 4 год. 50 хв. технічних годин (travel time), що з переведенням з годинного формату в числовий (50 хвилин діляться на 60 = 0,8) становить 4,8 год. і в загальній сумі становить 13,7 години (8,9+4,8); 7) деталізацію рахунку №967 від 24.06.2025 з детальним описом наданих послуг та із зазначенням виду робіт, безпосереднього виконавця, дати і часу надання правничої допомоги. Тут зазначається про факт виконання правничої допомоги для позивача в об'ємі 24 годин, де 13 год. 09 хв. юридичних години, що з переведенням з годинного формату в числовий (9 хвилин діляться на 60 = 0,2) становить 13,2 год. та 14 год. 51 хв. технічних годин (travel time), що з переведенням з годинного формату в числовий (51 хвилина ділиться на 60 = 0,8) становить 14,8 год. і в загальній сумі становить 24 години (13,2+14,8); 8) акт виконаних робіт від 24.06.2025 до рахунку №966 від 24.06.2025 згідно договору №199-0364 надання правової допомоги від 20.08.2018, в якому сторони підтвердили факт надання правничої допомоги позивачу за договором про надання правової допомоги №199-0364 від 20.08.2018 за період 20.08.2018-09.02.2022 в об'ємі 13,7 години (в тому числі юридичних годин 8 год. 55 хв. та технічних годин (Travel Time) 4 год. 50 хв.) під час розгляду в Господарському суді Львівської області в справі №914/1694/18; 9) акт виконаних робіт від 24.06.2025 до рахунку №967 від 24.06.2025 згідно договору про надання правової допомоги №199/2 від 10.02.2022, в якому сторони підтвердили факт надання правничої допомоги позивачу за договором про надання правової допомоги №199/2 від 10.02.2022 за період з 10.02.2022 по 24.06.2025 в обсязі 24 години (в тому числі юридичних годин 13 год. 09 хв. та технічних годин (Travel Time) 14 год. 51хв.) під час розгляду в Господарському суді Львівської області в справі №914/1694/18.
Заявник в обґрунтування суми витрат на правову допомогу відзначає, що на розгляд наведеної справи та надання правничої допомоги представнику довелося потратити значно більше часу, ніж позивач передбачав, оскільки в даній справі неодноразово відкладались підготовчі судові засідання за клопотаннями відповідача (представник позивача при цьому прибував до суду для участі в судових засіданнях), а також представнику позивача доводилось в даній справі додатково готувати і подавати до суду заяви та клопотання про зупинення провадження, про призначення судової експертизи, про визнання обставин, про долучення доказів, заяву про збільшення позовних вимог та зміну предмету позову. Крім того, витрати за час добирання адвоката до суду та у зворотному напрямку також мають враховуватись, оскільки в додатковій постанові КГС ВС від 26.10.2022 у справі №910/4277/21 суд зазначив, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередню участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому одночасно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час.
Відповідач, у клопотанні про зменшення суми витрат позивача на правову допомогу відзначає, зокрема, таке: при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, про що наголошує ВС у постанові від 02.03.2023 у справі № 910/18611/21; відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір; стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу; витрати повинні бути фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; позивачка та її представник використовують механізмрозподілу судових витрат не для компенсації реально понесених, а задля отримання за рахунок відповідача прихованого «гонорару успіху» або ж як додатковий спосіб отримання доходу; витрати на правову допомогу у розмірі 39390,00 грн. у період з 2024р. по 2025р. (заявник вказує 2022-2025р.р. але у 2022-2023р.р. розгляд справи не відбувався) не відповідають складності вчинених дій представником; за цей період часу представник позивачки визначив розмір позовних вимог шляхом ділення вартості одного нерухомого майна товариства на два, та здійснив розрахунок інфляційних втрат; всі інші дії у провадженні у цей період здійснював представник відповідача та третьої особи, які зводились до витребування доказів в Укрпошта, отже, будь-яких значущих та складних дій у цей період розгляду справи не здійснювалось; витрати “Travel Time» не підтверджуються жодними доказами (чеки за паливо, користування транспортом чи інше підтвердження витрат на дорогу чи тривалості добирання); необхідно розмежовувати поняття визначення часу та вартості складання правових-процесуальних документів, який може визначатися суб'єктивно, та часу і вартості на добирання до суду, який бути визначено на підставі належних і допустимих доказів, оскільки іншого способу не існує; загальний дохід ТОВ «БУДЄВРОСТИЛЬ» за 2024р. становить 241'300,00 грн., а чистий прибуток 57'500,00 грн., тому витрати, які підлягають відшкодуванню, не можуть становити 30% від загального річного доходу та бути більшими за чистий прибуток.
Відповідно до положень статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
З огляду на предмет договору про надання юридичної допомоги об'єктом оплати за договором є надані адвокатом юридичні послуги.
Згідно ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19). Підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду 09.12.2021 у справі №922/3812/19).
Суд відзначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова ВП ВС від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п. 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Верховний Суд у постанові від 30.01.2023 у справі №910/7032/17 відзначив, зокрема, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утриматися від вчинення дій, що у подальшому спричинять необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
Великою Палатою Верховного Суду у справі № 922/1964/21 (постанова від 16.11.2022) викладено правову позицію про те, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Верховний Суд зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Дослідивши матеріали справи, тривалість розгляду даного спору, пов'язаність витрат із розглядом справи, її складністю, матеріально-правовою складовою, а також застосовуючи зазначені вище критерії реальності та розумності розміру заявлених витрат на оплату послуг адвоката до відшкодування, їх необхідності та обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та, виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, рівності усіх учасників, суд частково погоджується із відповідачем, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на правову допомогу не відповідає критерію розумності їхнього розміру, складності справи, часу, витраченому на підготовку та представництво адвокатом. Враховуючи це суд дійшов висновку про наявність підстав для винесення додаткового рішення у справі про часткове задоволення клопотання та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40'000,00грн.
Керуючись ст.ст. 13, 74, 86, 126, 126, 129, 130, 221, 244, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву про ухвалення додаткового рішення задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будєвростиль" (79035, місто Львів, вулиця Зелена, 253; ЄДРПОУ 30583457) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 40'000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
3. У задоволенні решти вимог за заявою відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст.241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складено 16.07.2025.
Суддя Яворський Б.І.