ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.07.2025Справа №910/3822/25
Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
до ОСОБА_1
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Беванде"
про стягнення заборгованості у розмірі 332 350,18 грн,
У березні 2025 року Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 332 350,18 грн.
В обґрунтування позовних вимог Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області вказує, що позичальником за Договором про надання овердрафту №15/2021 від 22.01.2021 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Брендбар" (після перейменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "Беванде") не було виконано свої зобов'язання з повернення коштів та сплати процентів за користування ними, в той час як в останнього відсутня ліквідаційна маса, за рахунок якої можуть бути задоволені вимоги кредиторів, відтак наявні правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 , як поручителя позичальника згідно Договору поруки №23 від 22.01.2021, суми боргу за простроченим кредитом у розмірі 306 426,23 грн, прострочених процентів у розмірі 19 867,95 грн та судового збору за подачу заяви кредитором в межах справи №910/20185/23 у розмірі 6 056,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2025 відкрито провадження у справі №910/3822/25; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); залучено до участі у розгляді даної справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Беванде" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача; визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 31.03.2025 про відкриття провадження у справі №910/3822/25 була доставлена до електронного кабінету ОСОБА_1 31.03.2025 о 21 год. 15 хв., про що судом було отримано інформацію 01.04.2025 о 11 год. 01 хв.
Пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, ухвала суду від 31.03.2025 вручена відповідачу 01.04.2025.
Також вказана ухвала суду від 31.03.2025 була надіслана третій особі 01.04.2025 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Беванде", вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (69039, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Мазепи Івана, буд. 86), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали.
Однак поштове відправлення №0610243115194 не було вручене Товариству з обмеженою відповідальністю "Беванде" та було повернуте до суду 21.04.2025 у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною заявою, що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку від 10.04.2025 на відповідному конверті.
Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення Товариству з обмеженою відповідальністю "Беванде" ухвали суду від 31.03.2025 є 10.04.2025 (день проставлення у довідці відділення поштового зв'язку відмітки про причини повернення поштового відправлення).
Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Частиною 4 статті 168 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що пояснення третьої особи подаються в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк, який дозволить третій особі підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, та надати пояснення до позову або відзиву, а іншим учасникам справи - відповідь на такі пояснення завчасно до початку розгляду справи по суті.
Пунктом 6 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 31.03.2025 у справі №910/3822/25 встановлено відповідачу строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, а п. 10 резолютивної частини даної ухвали встановлено строк для подання пояснень третьою особою щодо позову та/або відзиву з доказами їх направлення іншим учасникам справи - протягом тридцяти днів з дня вручення даної ухвали.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, ОСОБА_1 вправі був подати відзив на позов у строк до 16.04.2025 включно, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Беванде" було вправі додати пояснення по суті спору до 12.05.2025 включно (згідно ч. 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України), оскільки останній день 30-денного строку на подання пояснень припадав на вихідний день - 10.05.2025 - суботу).
Відповідач та третя особа своїми правами на подання заяв по суті спору у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористались, відтак справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
22.01.2021 між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брендбар" (після перейменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "Беванде") (позичальник) укладено Договір про надання овердрафту №15/2021 (надалі - Кредитний договір), у відповідності до п. 2.1 якого банк протягом строку дії ліміту надає позичальнику можливість використання овердрафту шляхом здійснення платежів з рахунку в обсягах, що перевищують фактичні залишки коштів на ньому, в межах ліміту овердрафту, внаслідок чого на зазначеному рахунку виникає дебетове сальдо.
В розумінні Кредитного договору сторони використовують, зокрема наступні терміни та їх тлумачення:
6. дебетове сальдо - визначене станом на кінець відповідного дня від'ємне значення по рахунку позивальника, що розраховується як різниця між сумою залишку коштів на рахунку позичальника на початок такого дня, збільшеною на загальну суму прибуткових операцій на рахунку позичальника протягом такого дня, та загальною сумою здійснених видаткових операцій по рахунку протягом такого дня. Значення дебетового сальдо не може перевищувати ліміт овердрафту;
10. кредит - грошові кошти банку, що підлягають видачі позичальнику та поверненню в порядку та на умовах, визначених цим Договором;
11. ліміт овердрафту - максимальний розмір овердрафту, в межах якого позичальник має відновлювальне право здійснювати платежі з рахунку у разі відсутності/недостатності на ньому грошових коштів;
12. максимальний строк безперервного користування (максимальний СБК) - визначений цим Договором максимально допустимий безперервний строк існування дебетового сальдо за рахунком позичальника, протягом якого основна сума боргу, що виникла за овердрафтом по рахунку повинна бути погашена в порядку, передбаченому умовами Договору. Якщо останній календарний день максимального СБК не є банківським днем, то таке дебетове сальдо має бути погашено в банківський день, наступний за останнім календарним днем максимального СБК;
13. овердрафт - форма видачі кредиту позичальнику в рамках відносин з кредитування відкритого йому рахунку в разі відсутності/недостатності грошових коштів на його рахунку шляхом здійснення платежів (переказів) в межах ліміту овердрафту, визначеного Договором, внаслідок чого за рахунком утворюється дебетове сальдо;
14. основна сума боргу - розмір грошового зобов'язання позичальника перед банком за цим договором щодо повернення суми наданого йому кредиту у формі овердрафту, яке обліковується як дебетове сальдо на рахунку або на рахунку для обліку простроченої заборгованості за наданими кредитами;
15. рахунок - поточний рахунок позичальника, який визначений у п. 2.7 цього Договору та по якому встановлено ліміт овердрафту;
16. поручитель - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 );
21. строк дії ліміту - період часу, протягом якого позичальник має право здійснювати платежі з рахунку в межах ліміту овердрафту та до закінчення якого позичальник повинен повністю виконати перед банком усі зобов'язання. Строк дії ліміту закінчується в дату, зазначену в Договорі або в іншу більш ранню дату (день повного виконання зобов'язань), визначену відповідно до умов Договору, в тому числі внаслідок відключення овердрафту.
У пункті 2.2 Кредитного договору позичальник зобов'язався використовувати овердрафт з дотриманням вимог чинного законодавства України, повернути наданий йому овердрафт, сплатити проценти за користування наданим йому овердрафтом та комісійні винагороди (комісії), а також виконати інші зобов'язання визначені Договором.
Овердрафт вважається наданим позичальнику з моменту виникнення дебетового сальдо на рахунку, по якому банк встановлено ліміт овердрафту. Дебетове сальдо, що існує на рахунку на кінець кожного календарного дня, вважається залишком заборгованості позичальника за овердрафтом (п. 2.3 Кредитного договору).
У пункті 2.4 Кредитного договору встановлено строк дії ліміту овердрафту: з дати виконання позичальником умов, передбачених п. 4.1 Договору, по 19.01.2024 або інший останній день виконання зобов'язань, визначений Договором, у тому числі внаслідок відкликання овердрафту.
Згідно п. 2.5 Кредитного договору максимальний СБК за цим Договором складає 75 календарних днів. Якщо останній календарний день максимального СБК не є банківським днем, то основна сума боргу має бути погашена наступного банківського дня за таким небанківським днем.
Банк встановлює ліміт овердрафту по рахунку позичальника № НОМЕР_2 (п. 2.7 Кредитного договору).
У пункті 2.8 Кредитного договору (в редакції Додаткового договору №1 від 29.12.2021) вказано, що ліміт овердрафту встановлюється в розмірі 1 493 000,00 грн.
Відповідно п. 3.1 Кредитного договору (в редакції Додаткового договору №1 від 29.12.2021) процентна ставка за користування овердрафтом є фіксованою процентною ставкою. Розмір процентної ставки, яка застосовується при розрахунку процентів за користування овердрафтом, визначається залежно від фактичного періоду користування кредитом та процентної ставки, яка застосовується за відповідний період строку безперервного користування овердрафтом чи після його закінчення, а саме:
3.1.1 до 7 днів (включно) - 11,00% річних;
3.1.2 від 8 до 14 днів (включно) - 11,50% річних;
3.1.3 від 15 до 30 днів (включно) - 12,00% річних;
3.1.4 від 31 до 60 днів (включно) - 12,50% річних;
3.1.5 більше 60 днів - 18,00% річних.
Протягом строку дії ліміту позичальник зобов'язаний здійснювати погашення основної суми боргу (овердрафту) не пізніше останнього дня максимального СБК або не пізніше дати закінчення строку дії ліміту, в залежності від того, яка дата настала раніше. У випадку якщо дата закінчення строку дії ліміту не є банківським днем, то позичальник зобов'язується погасити основну суму боргу (овердрафт) в банківський день, наступний за датою закінчення строку дії ліміту (п. 5.1 Кредитного договору).
У пункті 5.2 Кредитного договору вказано, що погашення основної суми боргу (овердрафту) відбувається за рахунок коштів, що надходять на рахунок позичальника. Овердрафт вважається погашеним у випадку відсутності на рахунку дебетового сальдо на кінець дня.
Проценти за користування овердрафтом нараховуються щомісячно у валюті овердрафту на основну суму боргу (фактичну суму заборгованості), виходячи із розрахунку фактичної кількості днів існування заборгованості за основною сумою боргу та умовної кількості 360 днів у році (5.5 Кредитного договору).
У пункті 7.1 Кредитного договору вказано, що виконання позичальником зобов'язання за цим Договором (в тому числі і додатковими договорами до нього) забезпечується порукою ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ), заставою (іпотекою) іншого рухомого і нерухомого майна (активів), порукою та іншими видами забезпечення на підставі правочинів, що можуть бути укладені в майбутньому між сторонами та/або між банком та третіми особами відповідно до умов цього Договору та чинного законодавства України (документи забезпечення).
Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками кожної сторони та скріплення їх підписів відбитками печаток сторін (за бажанням) і діє до повного виконання ними прийнятих зобов'язань відповідно до Договору (п. 15.1 Кредитного договору).
У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Груп Юа" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Брендбар" (після перейменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "Беванде") у зв'язку з наявністю у нього непогашеної заборгованості.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2024 у справі №910/20185/23 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Груп Юа" про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.03.2024 відкрито провадження у справі №910/20185/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Брендбар" (ідентифікаційний номер 40504937).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі №910/20185/23 прийнято заяву Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" про визнання кредитором боржника на суму 477 954,38грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 у справі №910/20185/23 визнано кредитором у справі №910/20185/23 по відношенню до боржника, зокрема Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" з грошовими вимогами на суму 477 954,37 грн, з яких 6 056,00 грн - вимоги першої черги, 471 189,04 грн - вимоги четвертої черги, 709,33 грн - вимоги шостої черги.
Постановляючи ухвалу від 09.09.2024 про визнання Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Беванде", судом, зокрема було встановлено наявність станом на 17.03.2024 у Товариства з обмеженою відповідальністю "Брендбар" (після перейменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "Беванде") перед Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" заборгованості за Договором про надання овердрафту №15/2021 від 22.01.2021 у розмірі 466 294,18 грн, з яких 446 426,23 грн - борг за простроченим кредитом та 19 867,95 грн - сума прострочених процентів за користування кредитом.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 у справі №910/20185/23 набрала законної сили та в частині визнаних кредиторських вимог Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" в апеляційному порядку не оскаржувалась.
Постановою Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Беванде" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.
Водночас 22.01.2021 Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (кредитор, банк) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено Договір поруки №23 (надалі - Договір поруки), у відповідності до п. 2.1 якого поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язується перед кредитором відповідати солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов'язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору.
В розумінні Договору поруки (в редакції Додаткового договору №1 від 29.12.2021) сторони використовують, зокрема наступні терміни та їх тлумачення:
2. кредитний договір - Договір про надання овердрафту №15/2021 від 22.01.2021, укладений між кредитором та боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Брендбар" (код ЄДРПОУ 40504937), а також усі додаткові договори, угоди, додатки, зміни та доповнення до нього, які чинні на момент укладення цього договору та можуть бути укладені після його (цього договору) укладення;
5. вимога - письмовий документ (в тому числі письмове повідомлення з вимогою виконати зобов'язання / будь-яку його частину), який направляється кредитором поручителю та містить вимогу про виконання поручителем порушеного зобов'язання, його зміст, розмір та валюту на дату складання вимоги;
11. зобов'язання - зобов'язання (в повному обсязі або окремій його частині), що випливають з кредитного договору, в тому числі, але не виключно:
1) повернути кредитору кредитні кошти надані у розмірі 1 493 000,00 грн із терміном повернення не пізніше 19.01.2024, на умовах, зазначених у кредитному договорі;
2) сплатити кредитору проценти за користування кредитом, у розмірі, що визначений на основі: процентних ставок 11,00% річних, 11,50% річних, 12,00% річних, 12,50% річних, 18,00% річних у гривнях, які встановлюються відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі;
3) сплатити кредитору комісійні винагороди у строки та на умовах, зазначених у кредитному договорі;
4) сплатити на користь кредитора штрафні санкції у випадку неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором, а також інші платежі, що підлягають сплаті згідно умов кредитного договору;
5) відшкодувати кредитору в повному обсязі збитки, понесені у випадку неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, в тому числі витрати, понесені кредитором, втрачені грошові кошти та/або неодержані ним доходи;
6) зобов'язання боржника щодо повернення отриманих на виконання кредитного договору кредитних коштів за наслідками застосування реституції (зокрема і двосторонньої) у випадку недійсності кредитного договору (яка буде підтверджена відповідним рішенням суду, що набрало законної сили).
Згідно п. 2.2 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання у тому ж обсязі, що і боржник, в порядку, визначеному кредитним договором, в тому числі, але не виключно у разі:
2.2.1 повного чи часткового невиконання боржником зобов'язаний, зокрема щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в тому числі згідно з графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного / часткового погашення зобов'язання за вимогою кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені кредитним договором;
2.2.2 не відшкодування завданих кредитору збитків, які заподіяні внаслідок невиконання умов кредитного договору.
У пункті 2.3 Договору поруки сторонами погоджено, що порукою за цим Договором без отримання додаткової згоди поручителя у повному обсязі також забезпечуються зміни умов зобов'язання, які виникнуть (зміняться) відповідно до умов кредитного договору (зокрема внаслідок внесення змін до кредитного договору). Поручитель безумовно погоджується, що відповідно до умов цього пункту Договору змінами умов зобов'язання вважаються, у тому числі, але не виключно:
2.3.1 будь-яке збільшення розміру кредиту;
2.3.2 зміна строку виконання зобов'язання повністю або частково, збільшення заборгованості за кредитним договором на суму нарахованих та несплачених процентів / комісійних винагород;
2.3.3 відстрочення виконання зобов'язання / будь-якої його частини;
2.3.4 будь-яке збільшення / зменшення розміру процентів за кредитним договором;
2.3.5 встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки, зокрема зміна будь-яким чином методу (способу) нарахування процентів за користування кредитом;
2.3.6 зміна будь-яким чином графіку погашення заборгованості за кредитним договором;
2.3.7 доповнення / зміна комісій та/або неустойок, що підлягають сплаті кредитору, та/або збільшення / зменшення їх видів та розмірів;
2.3.8 будь-які інші зміни кредитного договору.
Обсяг зобов'язань поручителя за цим договором не є фіксованою сумою і може збільшуватися або зменшуватися в залежності від виконання боржником та/або поручителем (на умовах, визначених цим договором) зобов'язання за кредитним договором, а також черговості направлення кредитором отриманих грошових коштів в погашення зобов'язання (п. 2.4 Договору поруки).
Відповідно пункту 3.2.1 Договору поруки поручитель зобов'язався самостійно контролювати дотримання та своєчасне виконання боржником зобов'язання перед кредитором та у разі виникнення зобов'язання поручителя відповідно до цього договору виконати зобов'язання.
За умовами п. 3.2.2 Договору поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника та поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов'язанням, а поручитель та боржник з моменту порушення боржником зобов'язання відповідають як солідарні боржники.
Пунктом 3.2.3 Договору поруки визначено, що кредитор має право вимагати виконання зобов'язання за кредитним договором на власний вибір, як від боржника і поручителя спільно, так від будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.
У пункті 3.2.4 Договору поруки вказано, що з метою реалізації відповідно до умов цього договору права вимоги до поручителя кредитор має право, але не зобов'язаний пред'явити (направити) поручителю вимогу. Ненаправлення кредитором вимоги не позбавляє кредитора права вимагати у поручителя виконання зобов'язання відповідно до умов цього договору та законодавства.
Пунктом 3.2.7 Договору поруки передбачено, що у випадку направлення кредитором поручителю вимоги, поручитель зобов'язується здійснити виконання порушеного зобов'язання протягом 10 календарних днів з дати направлення вимоги кредитором та в обсязі, зазначеному у вимозі. Сторони досягли згоди, що датою з якої починається відлік зазначеного вище десятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається кредитору відділенням зв'язку при відправленні кредитором поручителю зазначеної вище вимоги листом з повідомленням про вручення або дата, зазначена поручителем (представником поручителя) на другому примірнику вказаної вище вимоги кредитора, при особистому отриманні першого примірника поручителем (представником поручителя) від кредитора.
Згідно п. 3.3.3 Договору поруки погашення заборгованості боржника за кредитним договором здійснюється із застосуванням правил черговості, визначених кредитним договором.
Банк має право самостійно без отримання попередньої згоди поручителя змінювати послідовність виконання зобов'язання за кредитним договором і спрямовувати кошти, отримані від поручителя, на виконання зобов'язання за кредитним договором без дотримання послідовності, передбаченої умовами кредитного договору. За письмовим запитом поручителя кредитор інформує поручителя про застосовану черговість погашення заборгованості (п. 3.3.4 Договору поруки).
У пункті 3.3.5 Договору поруки вказано, що виконання зобов'язання здійснюється поручителем шляхом переказу грошових коштів на рахунок кредитора. Зобов'язання поручителя вважаються виконаними в день надходження грошових коштів на відповідний рахунок кредитора, визначений кредитним договором для погашення заборгованості за ним або у вимозі, направленої кредитором відповідно до умов цього Договору.
За умовами п.п. 10.1.1, 10.1.2, 10.1.3 Договору поруки цей Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє протягом 10 років з моменту його підписання сторонами. До всіх правовідносин, пов'язаних з укладанням та виконанням цього Договору (у тому числі щодо всіх грошових зобов'язань поручителя - повернення суми кредиту, сплати процентів за його користування, відшкодування кредитору всіх сум грошових коштів, сплачених кредитором за рахунок власних коштів за кредитом, комісійних винагород, штрафів, пені тощо) відповідно до умов кредитного договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у 10 років. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов, якщо такі мали місце при виконанні Договору.
Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 , як поручителя Товариства з обмеженою відповідальністю "Беванде" перед банком, суми боргу за простроченим кредитом у розмірі 306 426,23 грн, прострочених процентів у розмірі 19 867,95 грн та судового збору за подачу заяви кредитором в межах справи №910/20185/23 у розмірі 6 056,00 грн.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору поруки, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поруки, який підпадає під правове регулювання норм § 3 Глави 49 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
За приписами статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Отже, за умовами Договору поруки ОСОБА_1 поручився перед Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" за виконання в повному обсязі зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю "Беванде" перед банком за Кредитним договором.
Зокрема зобов'язаннями третьої особи перед позивачем, за які поручився відповідач, є як повернення кредитних коштів за Кредитним договором та сплата процентів за користування ними, так і відшкодування кредитору в повному обсязі збитків (витрат), понесених у випадку неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором.
Частинами 1 та 2 статті 554 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Беванде" було порушено свої зобов'язання перед Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" за Кредитним договором, у зв'язку з чим у нього виникнув прострочений обов'язок перед позивачем з сплати боргу у розмірі 446 426,23 грн та зі сплати боргу за процентами за користування кредитом у розмірі 19 867,95 грн, що було встановлено в межах справи №910/20185/23 та стало підставою для постановлення ухвали Господарського суду міста Києва від 09.09.2024, зокрема про визнання кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Беванде" Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" на загальну суму 477 954,37 грн, з яких: 6 056,00 грн - вимоги першої черги, 471 189,04 грн - вимоги четвертої черги, 709,33 грн - вимоги шостої черги.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" передбачено, що за змістом частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.
Частинами 1 та 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта (подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі №922/2391/16 та від 22.11.2022 у справі №910/8528/21, у постанові об'єднаної палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №910/16898/19).
Таким чином, в межах справи №910/20185/23 про банкрутство третьої особи встановлено як факт виникнення простроченої заборгованості у Товариства з обмеженою відповідальністю "Беванде" перед Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", так і розмір такої заборгованості та її складові.
При цьому, зважаючи на положення п. 11 Розділу 1. Терміни та їх тлумачення, п. 2.1, п. 2.2.2 Договору поруки, ОСОБА_1 поручився також за витрати (збитки), які вимушене буде (було) понести Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" у зв'язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Беванде" зобов'язань за Кредитним договором.
Із системного аналізу положень ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України, п. 2) ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, підпункту 2-1, п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що судові витрати (судовий збір), які понесені кредитором для звернення до господарського суду із заявою з грошовими вимогами до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом, за своєю матеріально-правовою природою є збитками (шкодою), оскільки необхідні для відновлення порушеного права.
Таким чином, понесені Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в межах справи №910/20185/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Беванде" витрати на оплату судового збору у розмірі 6 056,00 грн за своєю правовою природою є збитками (шкодою), за відшкодування яких поручився відповідач.
Відповідно пункту 3.2.1 Договору поруки поручитель зобов'язався самостійно контролювати дотримання та своєчасне виконання боржником зобов'язання перед кредитором та у разі виникнення зобов'язання поручителя відповідно до цього договору виконати зобов'язання.
За умовами п. 3.2.2 Договору поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника та поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов'язанням, а поручитель та боржник з моменту порушення боржником зобов'язання відповідають як солідарні боржники.
Пунктом 3.2.3 Договору поруки визначено, що кредитор має право вимагати виконання зобов'язання за кредитним договором на власний вибір, як від боржника і поручителя спільно, так від будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.
У пункті 3.2.4 Договору поруки вказано, що з метою реалізації відповідно до умов цього договору права вимоги до поручителя кредитор має право, але не зобов'язаний пред'явити (направити) поручителю вимогу. Ненаправлення кредитором вимоги не позбавляє кредитора права вимагати у поручителя виконання зобов'язання відповідно до умов цього договору та законодавства.
Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернулось, зокрема до ОСОБА_1 із листом-повідомленням вих. №100.19-07/38083/2/2022-26/ВИХ від 07.12.2022, в якому повідомлялось про невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Беванде" зобов'язань за Кредитним договором та наявність у третьої особи простроченої заборгованості. Факт направлення даного повідомлення відповідачу на адресу місця реєстрації підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0100107183285 та конвертом (який повернувся відправнику за закінченням терміну зберігання, що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку від 13.01.2023 на відповідному конверті).
За умовами п. 5 Розділу 1. Терміни та їх тлумачення Договору поруки вимога - письмовий документ (в тому числі письмове повідомлення з вимогою виконати зобов'язання / будь-яку його частину), який направляється кредитором поручителю та містить вимогу про виконання поручителем порушеного зобов'язання, його зміст, розмір та валюту на дату складання вимоги;
Неотримання ОСОБА_1 листа-повідомлення банку, у зв'язку з чим останнє повернулось Акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" з поміткою у довідці відділення поштового зв'язку "за закінченням встановленого терміну зберігання" є наслідками вольової поведінки відповідача у формі бездіяльності щодо його належного отримання, а тому не може слугувати підставою для висновку про ненастання у відповідача обов'язку зі сплати заборгованості третьої особи за Договором поруки.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постанови Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20 тощо).
Пунктом 3.2.7 Договору поруки передбачено, що у випадку направлення кредитором поручителю вимоги, поручитель зобов'язується здійснити виконання порушеного зобов'язання протягом 10 календарних днів з дати направлення вимоги кредитором та в обсязі, зазначеному у вимозі. Сторони досягли згоди, що датою з якої починається відлік зазначеного вище десятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається кредитору відділенням зв'язку при відправленні кредитором поручителю зазначеної вище вимоги листом з повідомленням про вручення або дата, зазначена поручителем (представником поручителя) на другому примірнику вказаної вище вимоги кредитора, при особистому отриманні першого примірника поручителем (представником поручителя) від кредитора.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Натомість ОСОБА_1 частково та з простроченням було виконано свої зобов'язання як поручителя за Договором, а саме: згідно платіжної інструкції №722865478.1 від 17.03.2025 перераховано Головному управлінню по м. Києву та Київській області Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" кошти у розмірі 100 000,00 грн, згідно платіжної інструкції №@2PL367297 від 28.02.2025 - кошти у розмірі 35 000,00 грн, згідно платіжної інструкції №@2PL667828 від 04.02.2025 - кошти у розмірі 5 000,00 грн, а загалом суму 140 000,00 грн.
Обсяг зобов'язань поручителя за цим договором не є фіксованою сумою і може збільшуватися або зменшуватися в залежності від виконання боржником та/або поручителем (на умовах, визначених цим договором) зобов'язання за кредитним договором, а також черговості направлення кредитором отриманих грошових коштів в погашення зобов'язання (п. 2.4 Договору поруки).
Згідно п. 3.3.3 Договору поруки погашення заборгованості боржника за кредитним договором здійснюється із застосуванням правил черговості, визначених кредитним договором.
Банк має право самостійно без отримання попередньої згоди поручителя змінювати послідовність виконання зобов'язання за кредитним договором і спрямовувати кошти, отримані від поручителя, на виконання зобов'язання за кредитним договором без дотримання послідовності, передбаченої умовами кредитного договору. За письмовим запитом поручителя кредитор інформує поручителя про застосовану черговість погашення заборгованості (п. 3.3.4 Договору поруки).
Як вказує Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" станом на 20.03.2025 борг за Договором із повернення кредиту складає 306 426,23 грн, а по сплаті процентів - 19 867,95 грн, тобто позивачем було зараховано сплачені ОСОБА_1 кошти у розмірі 140 000,00 грн в рахунок погашення суми кредиту (446 426,23 грн - 140 000,00 грн).
Доказів виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за Договором поруки в іншій частині - із перерахунку на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" боргу з повернення кредиту у розмірі 306 426,23 грн, процентів у розмірі 19 867,95 грн та судового збору, сплаченого банком в межах справи №910/20185/23, у розмірі 6 056,00 грн матеріали справи не містять, а відповідачем суду не наданою.
Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем належними та допустимими доказами факту невиконання своїх зобов'язань за Договором поруки не спростовано, а матеріали справи їх не містять, відтак суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 було прострочено своє зобов'язання поручителя за Договором поруки із перерахування суми заборгованості третьої особи за Кредитним договором.
Таким чином, у зв'язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Беванде" умов Кредитного договору, у ОСОБА_1 виник солідарний із третьою особою обов'язок із сплати на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" основного боргу у розмірі 306 426,23 грн, процентів за користування коштами у розмірі 19 867,95 грн та судового збору, сплаченого банком за подачу заяви кредитором в межах справи №910/20185/23, у розмірі 6 056,00 грн.
За таких обставин, позовні вимоги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв'язку з задоволенням позову повністю.
Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г; ідентифікаційний код 00032129) в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 27; ідентифікаційний код ВП 09322277) борг за кредитом у розмірі 306 426 (триста шість тисяч чотириста двадцять шість) грн 23 коп., борг по процентам у розмірі 19 867 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят сім) грн 95 коп., витрати, понесені кредитором, у розмірі 6 056 (шість тисяч п'ятдесят шість) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 4 985 (чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн 25 коп. Видати наказ.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 17.07.2025.
Суддя Р.В. Бойко