ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.07.2025Справа №910/3610/25
За заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна"
пророзподіл судових витрат
у справі№910/3610/25
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг"
простягнення заборгованості у розмірі 2 172 775,62 грн
Суддя Бойко Р.В.
Представники учасників справи у судове засідання, призначене на 03.07.2025, не з'явилися, у зв'язку з чим заяву про розподіл судових витрат розглянуто в порядку письмового провадження, а тому згідно ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення додаткового рішення у даній справі є дата складення його повного тексту.
В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/3610/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" про стягнення заборгованості у розмірі 2 172 775,62 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.06.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" борг у розмірі 1 778 678,83 грн, пеню у розмірі 192 121,77 грн, 3% річних у розмірі 21 031,50 грн, інфляційні втрати у розмірі 95 358,14 грн та судовий збір у розмірі 25 046,29 грн. Провадження в частині вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" суми основного боргу у розмірі 85 000,00 грн закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено. Вирішено повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" з Державного бюджету України судовий збір в частині 1 020,00 грн, сплачений за платіжною інструкцією №117 від 21.03.2025.
18.06.2025 через систему "Електронний суд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій заявник просить суд вирішити питання розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 49 200,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" про розподіл судових витрат призначено у судовому засіданні на 03.07.2025; запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" надати письмові пояснення щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" про розподіл судових витрат.
Сторони явку своїх представників в судове засідання 03.07.2025 не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про місце, дату та час засідання буди повідомлені належним чином.
Як вбачається із наявних в матеріалах справи повідомлень про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, ухвала суду від 23.06.2025 (якою було призначено розгляд заяви про розподіл судових витрат на 03.07.2025) була доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" 23.06.2025, про що судом було отримано інформацію 23.06.2025.
За змістом частини 3 статті 221 Господарського процесуального кодексу України у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Частиною 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Таким чином, з огляду на приписи ч. 3 ст. 221, ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України неявка представників сторін не є перешкодою для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.
Як вбачається з рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2025 у справі №910/3610/25 судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" під час розгляду даної справи, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення.
Отже, у своїй заяві про розподіл судових витрат Товариство з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" просить покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 49 200,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У змісті позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" виклало попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого позивач очікував понести витрати на правничу допомогу в розмірі орієнтовно 153 638,79 грн, що складається з: 24 000,00 грн за підготовку позовної заяви, 8 400,00 грн за підготовку відповіді на відзив, 12 600,00 грн за участь адвоката в трьох судових засідань та 108 638,79 грн додаткової винагороди, в разі задоволення позову.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу Товариством з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" було надано Договір про надання правничої допомоги №03-03/25 від 03.03.2025 (надалі - Договір про надання правничої допомоги), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна", як замовником, та Адвокатським бюро "Паніотов і партнери", як виконавцем.
Пунктом 1.1 Договору про надання правничої допомоги визначено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується надавати замовнику правничу допомогу в судовому процесі по господарській справі за позовом замовника до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг", ідентифікаційний код юридичної особи 44512590, що може включати в себе: аналіз документів; надання консультацій з правових питань; збір доказів: направлення адвокатських запитів тощо; підготовку претензій, листів; підготовку процесуальних документів; ознайомлення з матеріалами справи, отримання/подачу документів, виконання інших дій; представництво інтересів замовника в судових засіданнях.
Відповідно до п. 4.1 Договору про надання правничої допомоги ціна послуг за цим договором становить:
4.1.1 підготовка позовної заяви - 24 000,00 грн;
4.1.2 підготовка відповіді на відзив - 8 400,00 грн;
4.1.3 участь виконавця в судовому засіданні - 4 200,00 грн за одне судове засідання.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас, як зазначає Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
На підтвердження виконання зобов'язань за Договором про надання правничої допомоги позивачем надано копії платіжних інструкцій №168 від 29.04.2025 на суму 12 600,00 грн, №235 від 16.06.2025 на суму 12 600,00 грн, №119 від 21.03.2025 на суму 24 000,00 грн.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст.ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд вважає необґрунтованими заявлені позивачем витрати у визначеному розмірі з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Пунктом 6 частини 1 статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
У попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат, позивач зазначив, що очікував понести витрати на правничу допомогу в розмірі орієнтовно 153 638,79 грн, що складається з: 24 000,00 грн за підготовку позовної заяви, 8 400,00 грн за підготовку відповіді на відзив, 12 600,00 грн за участь адвоката в трьох судових засідань та 108 638,79 грн додаткової винагороди, в разі задоволення позову.
Так, п. 4.1 Договору про надання правничої допомоги передбачено надання адвокатським бюро позивачу таких послуг:
- підготовка позовної заяви - 24 000,00 грн;
- підготовка відповіді на відзив - 8 400,00 грн;
- участь в судовому засіданні - 4 200,00 грн за одне судове засідання.
З матеріалів справи вбачається, що в межах даної справи адвокатським бюро в інтересах позивача було подано позовну заяву та відповідь на відзив, а також було забезпечено явку представника у 4 засіданнях, тобто враховуючи положення п. 4.1 Договору про надання правничої допомоги, вартість таких послуг складає 49 200,00 грн (підготовка позовної заяви - 24 000,00 грн, підготовки відповіді на відзив - 8 400,00 грн та витрати на послуги з участі у судових засіданнях - 16 800,00 грн (за участь в чотирьох судових засіданнях).
Позивач у заяві про розподіл судових витрат просить здійснити розподіл судових витрат на загальну суму 49 200,00 грн, що є істотно нижчою сумою ніж була заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку - 153 638,79 грн.
Відповідно до ч. 6, 7 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.
З аналізу вказаних положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку сума судових витрат до відшкодування має декларативний характер та в разі заявлення до відшкодування, суми, яка істотно перевищує суму (або є неспівмірно нижчою) заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити у відшкодуванні таких витрат, якщо сторона не доведе поважні причини перевищення (зменшення).
Тобто суд презюмує правомірність заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, а необґрунтована зміна розміру (збільшення/зменшення) такої суми та недобросовісна поведінка сторони може мати наслідком відмову у відшкодуванні таких витрат.
Заявлений в попередньому (орієнтовному) розрахунку розмір суми судових витрат не повинен бути свого роду маніпуляцією та будь-яким чином впливати на дії іншої сторони (зокрема у випадку коли однією стороною навмисно завищується орієнтовний розмір судових витрат для того щоб інша сторона не була зацікавлена в подальшому розгляді справи).
Відшкодування витрат учасника справи на правову допомогу не є інститутом покарання чи вжиття будь-яких заходів впливу на учасника cправи, оскільки дійсною метою відшкодування судових витрат є компенсація витрат, понесених у зв'язку з розглядом певної справи, які в свою чергу мають відповідати таким критеріям визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Судом враховано, що дана справа розглядалась за правилами загального позовного провадження (ціна позову перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), однак вона не є складною, оскільки спір стосувався стягнення оплати за надані позивачем послуги згідно Договору експедиторських послуг за підписаними сторонами актами.
Відтак, співставляючи вартість наданих юридичних послуг в межах даної справи та середньостатистичну вартість юридичних послуг у місті Києві у категорії таких справ (погодинна тарифікація яких становить близько 2 000,00 грн за 1 годину), суд приходить до висновку, що заявлені позивачем до відшкодування судові витрати на підготовку позовної заяви - 24 000,00 грн та на підготовку відповіді на відзив - 8 400,00 грн, не відповідають критеріям розумності, співмірності та пропорційності до предмету спору у даній справі.
Щодо вартості послуг участі представника в судове засідання, суд вважає за необхідне зазначити.
Як зазначає позивач, вартість послуг із забезпечення представника в судове засідання у даній справі становить 4 200,00 грн за одне судове засіданні.
Так, в даній справі було чотири засідання, а саме: підготовче засідання 29.04.2025 (тривало менше чотирьох хвилин), підготовче засідання 20.05.2025 (тривало менше шести хвилин), підготовче засідання з розгляду справи по суті 03.06.2025 (тривало менше дев'яти хвилин) та судове засідання, на якому було оголошено вступну та резолютивну частини рішення 12.06.2025 (тривало менше 2 хвилин та явка у таке засідання не була обов'язковою).
Враховуючи тривалість засідань у даній справі, заявлені позивачем витрати на забезпечення участі представника у засіданні у розмірі 4 200,00 грн є надмірно завищеними та неспівмірними зі складністю даного спору, а в частині витрат на послугу із забезпечення участі представника в судовому засіданні 12.06.2025 взагалі не були необхідними, оскільки в цьому засіданні лише оголошувалась вступна та резолютивна частини рішення та явка представників сторін не була обов'язковою.
Таким чином, здійснюючи розподіл понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" судових витрат на оплату професійної правничої допомоги, суд вважає, що співмірним та розумним є покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" витрат позивача на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 24 000,00 грн (витрати на послуги з підготовка позовної заяви - 12 000,00 грн, витрати на послуги з підготовки відповіді на відзив - 4 000,00 грн та витрати на послуги з участі представника у судових засіданнях - 2 000,00 грн за участь в одному судовому засіданні).
Враховуючи викладене, На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" про розподіл судових витрат задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайпер Торг" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 61/17; ідентифікаційний код 44512590) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Про Лоджистік Україна" (01024, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42-44; ідентифікаційний код 44521008) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000 (двадцять чотири тисячі) грн 00 коп. Видати наказ.
3. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.
4. Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя Р.В. Бойко