ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.07.2025Справа № 910/1258/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження
позовну заяву
Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; ідентифікаційний код 22883141)
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюпорт Холдінг» (69096, місто Запоріжжя, вулиця Каховська, будинок 11А; ідентифікаційний код 39715902)
про стягнення 2 416 266,70, грн,
Представники:
від позивача: Пясковська О.В.;
від відповідача: не з'явилися;
Київська міська рада (далі - Київрада/позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюпорт Холдінг» (далі - ТОВ «Ньюпорт Холдінг»/відповідач) про стягнення 2 416 266,70 грн - безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,5212 га, кадастровий номер 8000000000:66:247:0012 на вулиці Гната Хоткевича, 39 (літера А) у Дніпровському районі міста Києва за період з 12.03.2020 по 02.12.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як власник об'єкта нерухомого майна, користувався земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований, за відсутності оформленого на те права, не сплачуючи за користування нею кошти у повному обсязі, внаслідок чого без достатньої правової підстави за рахунок власника - територіальної громади міста Києва в особі Київради, набув кошти у вигляді несплаченої орендної плати у розмірі 2 416 266,70 грн (2 979 092,20 грн - 562 825,50 грн), які підлягають поверненню власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.02.2025 позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 10.03.2025.
21.02.2025 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Ньюпорт Холдінг» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову, посилаючись на відсутність правових підстав для сплати орендних платежів за земельну ділянку у розмірі, визначеному Київрадою. Крім того, відповідач зазначає, що плату за землю слід обраховувати, виходячи зі ставки 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки відповідно до підпункту 288.5.1. пункту 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України. Зокрема, ТОВ «Ньюпорт Холдінг» подало до Дніпровського ДПІ у м. Києві податкові декларації з плати за землю за 2020-2021 роки та сплатило за користування земельними ділянками у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рівні мінімальної ставки орендної плати.
25.02.2025 через систему «Електронний суд» від Київради надійшла відповідь на відзив.
10.03.2025 підготовче засідання не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Бондарчук В.В. у відпустці.
Господарський суд міста Києва ухвалами від 13.03.2025 повідомив сторін про призначення підготовчого засідання на 07.04.2025.
07.04.2025 суд відклав підготовче засідання на 26.05.2025 у зв'язку із неявкою представника відповідача.
26.05.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 14.07.2025.
14.07.2025 у судове засідання з'явився представник Київської міської ради та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
ТОВ «Ньюпорт Холдінг» у судове засідання представника не направило, про причини неявки суд не повідомило.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №410508918 від 30.01.2025, на підставі акту прийому-передачі, серія та номер: 1147, 1148, виданий 27.03.2017, видавник: ТОВ «Антел-Стандарт», ТОВ «Ньюпорт Холдінг», протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Антел-Стандарт», серія та номер: б.н., виданий 10.02.2017, видавник: загальні збори учасників ТОВ «Антел-Стандарт», ТОВ «Ньюпорт Холдінг» набуло у приватну власність нерухоме майно: будівля АЗС №38 (літ. А), загальною площею 31 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1209308080000), яка розташована у місті Києві, вулиця Хоткевича Гната, 39.
27.03.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухомо майно зареєстровано право власності ТОВ «Ньюпорт Холдінг» на вказане нерухоме майно, номер запису про право власності 19693995.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0007058782021 державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:247:0012 площею 0,5212 га за адресою: вул. Хоткевича Гната (колишня вул. Червоногвардійська), 39 (літ. А) у Дніпровському районі міста Києва, цільове призначення: роздрібна торгівля та комерційні послуги, проведена 06.06.2012 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 22.03.2012.
Так, згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0007058782021 територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради є власником зазначеної вище земельної ділянки.
31.08.2021 Київською міською радою прийнято рішення №2222/2263 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Ньюпорт Холдінг» земельної ділянки в оренду для реконструкції АЗС, будівництва кафе-магазину на вул. Гната Хоткевича, 39 (літ. А) у Дніпровському районі міста Києві», яким у тому числі, вирішено передати ТОВ «Ньюпорт Холдінг», за умови виконання пункту 2 цього рішення, в оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,5212 га (кадастровий номер 8000000000: 66:247:0012, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.06.2021 №НВ-0007058782021) для реконструкції АЗС, будівництва кафе-магазину на вул. Гната Хоткевича, 39 (літ. А) у Дніпровському районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно (право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності від 27.03.2017 №19693995) (категорія земель - землі житлової та громадської забудови), заява ДЦ від 14.06.2021 №50371-005872826-031-03, справа №530244696.
02.12.2021 між Київрадою (далі - орендодавець) та ТОВ «Ньюпорт Холдінг» (далі - орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано в реєстрі за №2308, та відповідно до якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 31.08.2021 №2222/2263 передав, а орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:66:247:0012) загальною площею 0,5212 га за адресою: вул. Гната Хоткевича, 39 (літ. А) у Дніпровському районі міста Києва, для реконструкції АЗС, будівництва кафе-магазину.
Згідно з інформаційною довідкою від 30.01.2025 №410507566 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договір оренди зазначеної земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.12.2021.
Позивач стверджує, що оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:66:247:0012 площею 0,5212 га за адресою: вул. Гната Хоткевича, 39 (літ. А) у Дніпровському районі міста Києва сформована та є об'єктом цивільних прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України 06.06.2012, доцільно стягнути з ТОВ «Ньюпорт Холдінг» безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності з 12.03.2020 (з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 №211, якою карантин введено з 12.03.2020) до 02.12.2021 (до моменту реєстрації права оренди на цю земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).
Отже, за розрахунком Київради, загальний розмір безпідставно утриманих коштів за фактичне користування земельної ділянки у період з 12.03.2020 по 02.12.2021 складає 2 979 092,20 грн, зокрема:
96 143,08 грн у період з 12.03.2020 по 31.03.2020;
1 321 967,39 грн у період з 01.04.2020 по 31.12.2020;
1 267 745,33 грн у період з 01.01.2021 по 20.09.2021;
293 236,40 грн у період з 21.09.2021 по 02.12.2021.
Головне управління ДПС у м. Києві листом повідомило позивача, що станом на 11.12.2024 ТОВ «Ньюпорт Холдінг» подало податкові декларації по платі за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2020-2021 роки, зокрема, відповідач сплатив плату за землю за 2020 рік у розмірі 159 624,90 грн та за січень-листопад 2021 року у розмірі 403 200,60 грн, що разом складає 562 825,50 грн.
Таким чином, оскільки відповідач на безоплатній основі без укладеного договору оренди у період з 12.03.2020 по 02.12.2021 користувався земельною ділянкою комунальної форми власності площею 0,5212 га за адресою: вул. Гната Хоткевича, 39 (літ. А) (кадастровий номер 8000000000:66:247:0012) у Дніпровському районі міста Києва, позивач звернувся з цим позовом до суду про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 2 416 266,70 грн (2 979 092,20 грн - 562 825,50 грн).
Отже, оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Визначаючи суть і характер правовідносин, що виникли між сторонами, варто зазначити, що зобов'язання за підставами виникнення поділяються на договірні та позадоговірні.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Так, згідно з частиною 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до частини 2 статті 1212 ЦК України набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави майно відшкодовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
За змістом статті 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.
Отже, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, адже набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.
Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Частинами 1 та 2 статті 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Відповідно до пункту в) частини 1 статті 96 ЗК України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
За змістом частини 1 статті 120 ЗК України, у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта до набувача такого об'єкта без зміни її цільового призначення.
Згідно із ч. 11 ст. 120 ЗК України, якщо об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об'єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об'єкта нерухомого майна зобов'язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об'єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.
Статтею 125 ЗК України закріплено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем сформованої земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Отже, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності.
Власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі №924/856/20.
Набувач нерухомого майна, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшує свої доходи, а власник земельної ділянки (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати). До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, постанові Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17.
Отже, для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212-1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований, необхідно, насамперед, з'ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави. Встановлення саме таких обставин входить до предмета доказування у межах вирішення спору у цій справі.
Судом встановлено, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0007058782021 державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:247:0012 площею 0,5212 га за адресою: вул. Гната Хоткевича, 39 (літ. А) у Дніпровському районі міста Києва, цільове призначення: 03.07, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для реконструкції АЗС, будівництва кафе-магазину) (інформаційна довідка від 30.01.2025 №410507566 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно), проведена 06.06.2012, при цьому власником цієї земельної ділянки є територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради.
Також судом встановлено, що з 27.03.2017 ТОВ «Ньюпорт Холдінг» є власником нерухомого майна: будівлі АЗС №38 (літ. А), загальною площею 31 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1209308080000), яка розташована у місті Києві, вулиця Гната Хоткевича, 39.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що між сторонами договір оренди зазначеної земельної ділянки укладено 02.12.2021 за номером 2308 та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право відповідача користування зазначеною земельною ділянкою 02.12.2021.
Таким чином, матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування (оренди) зазначеною земельною ділянкою ТОВ «Ньюпорт Холдінг» у спірний період.
Крім того, у матеріалах справи відсутні докази наявності на спірній земельній ділянці нерухомого майна, що перебуває у власності інших осіб.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що відповідач у період з 27.03.2017 (реєстрація права власності на об'єкт нерухомості) до 02.12.2021 (до моменту реєстрації права оренди на цю земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) користувався земельною ділянкою комунальної власності (кадастровий номер 8000000000:66:247:0012 площею 0,5212 за адресою: вул. Гната Хоткевича, 39 (літ. А) у Дніпровському районі міста Києва), на якій розташоване нерухоме майно, що належить ТОВ «Ньюпорт Холдінг» на праві власності, без оформлення правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку.
При цьому, керуючись положеннями постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 №211, якою карантин введено з 12.03.2020, Київрада зазначає, що доцільно стягнути з ТОВ «Ньюпорт Холдінг» безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності з 12.03.2020, відтак, нарахування здійснено за період з 12.03.2020 по 02.12.2021.
Згідно із частинами 1-5 статті 791 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру №НВ-0007058782021 земельна ділянка, на якій розташований об'єкт нерухомого майна ТОВ «Ньюпорт Холдінг», і за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати, сформована з 06.06.2012 (визначено її площу і межі), їй присвоєно кадастровий номер 8000000000:66:247:0012, відомості про неї внесено до Державного земельного кадастру, а відтак, може бути об'єктом цивільних прав.
Таким чином, спір у справі стосується сформованої земельної ділянки, що має конкретну площу, грошову оцінку.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач, здійснюючи фактичне користування земельною ділянкою комунальної форми власності площею 0,5212 га (кадастровий номер 8000000000:66:247:0012) за адресою: вул. Гната Хоткевича, 39 (літ. А) у Дніпровському районі міста Києва, без оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а відтак, без достатньої правової підстави, за рахунок власника цієї ділянки - територіальної громади міста Києва в особі Київради, фактично зберіг в себе кошти, які мав сплатити за користування земельною ділянкою, а тому, відповідно до положень статті 1212 ЦК України, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки - територіальній громаді міста Києва в особі Київради.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про оцінку земель" нормативно-методичне регулювання оцінки земель здійснюється у відповідних нормативно-правових актах, що встановлюють порядок проведення оцінки земель, організації і виконання землеоціночних робіт, склад і зміст технічної документації та звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, вимоги до них, порядок їх виконання.
Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.
У відповідності до абзацу 1 пункту 289.1 ПК України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов'язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5-7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").
Згідно з положеннями частини 3 статті 23 цього Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частина 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі").
Відповідно до частини другої статті 20 та частини третьої статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок №1051), про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку № 489.
Також суд зазначає, що земельне законодавство, й зокрема стаття 20 Закону України "Про оцінку земель", не містить обґрунтування обов'язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі. При цьому, витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявників, у зв'язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.
Подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 29.05.2020 у справі №922/2843/19, від 07.07.2020 у справі №922/3208/19.
Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19.08.2020 №НВ-8001155372020 та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.06.2021 №НВ-0007058782021 у період з 12.03.2020 по 20.09.2021, код виду цільового призначення земельної ділянки не визначався, водночас, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:247:0012 на 2020 рік та станом на 29.01.2021 становила 14 661 820,16 грн.
Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області від 23.01.2025 №8-10-0.978-55/19-25, з 21.09.2021 здійснено зміни в частині цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:247:0012 з «Роздрібної торгівлі та комерційних послуг» на « 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі».
Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 28.09.2021 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:247:0012 з цільовим призначенням: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, становить 12 218 183,47 грн.
Так, відповідно до додатку 11 до рішень Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2020 рік» від 12.12.2019 №456/8029, «Про бюджет міста Києва на 2021 рік» від 24.12.2020 №24/24, в яких визначені розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки), зокрема до земель з видом цільового призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (роздрібна торгівля пальним в мережах автозаправних станцій, комплексів, їх обслуговування, оптова торгівля пальним), застосовується ставка орендної плати - 12%.
Наведене спростовує твердження ТОВ «Ньюпорт Холдінг» про застосування 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок при здійсненні розрахунку за користування зазначеною вище земельною ділянкою.
Отже, за розрахунком Київради у період з 12.03.2020 по 02.12.2021 (до моменту реєстрації права оренди на цю земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) відповідач повинен був сплатити орендну плату у розмірі 2 979 092,20 грн, в тому числі:
за період з 12.03.2020 по 31.03.2020 - 96 143,08 грн;
за період з 01.04.2020 по 31.12.2020 - 1 321 967,39 грн;
за період з 01.01.2021 по 20.09.2021 - 1 267 745,33 грн;
за період з 21.09.2021 по 02.12.2021 - 293 236,40 грн.
Крім того, судом встановлено і не заперечується сторонами, що ТОВ «Ньюпорт Холдінг» за 2020-2021 роки сплатило земельний податок на землю у загальному розмірі 562 825,50 грн, що підтверджується листом Головного управління ДПС у місті Києві.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Ураховуючи встановлені вище обставини, обґрунтованою до стягнення є сума безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,5212 га (кадастровий номер 8000000000:66:247:0012) за адресою: вул. Гната Хоткевича, 39 (літ. А) у Дніпровському районі міста Києва у розмірі 2 416 266,70 грн, що має наслідком задоволення позову Київської міської ради.
За змістом статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Київської міської ради - задовольнити.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюпорт Холдінг» (69096, місто Запоріжжя, вулиця Каховська, будинок 11А; ідентифікаційний код 39715902) на користь Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; ідентифікаційний код 22883141) 2 416 266 (два мільйони чотириста шістнадцять тисяч двісті шістдесят шість) грн 70 коп. - безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,5212 га, кадастровий номер 8000000000:66:247:0012 на вулиці Гната Хоткевича, 39 (літера А) у Дніпровському районі міста Києва за період з 12.03.2020 по 02.12.2021 та 28 995 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн 20 коп. - судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повний текст рішення складено: 17.07.2025.
Суддя Віта БОНДАРЧУК