ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.07.2025Справа № 910/1889/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження
позовну заяву
Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; ідентифікаційний код 22883141)
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «МК 8» (04176, місто Київ, вулиця Набережно-Рибальська дорога, будинок 3, приміщення 19; ідентифікаційний код 41738693)
про стягнення 3 402 998,70 грн,
Представники:
від позивача: Пясковська О.В.;
від відповідача: не з'явилися;
Київська міська рада (далі - Київрада/позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МК 8» (далі - ТОВ «МК 8»/відповідач) про стягнення 3 402 998,70 грн - безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,2879 га, кадастровий номер 8000000000:72:216:0001, місце розташування: провулок Фізкультури, 2 у Голосіївському районі міста Києва, за період з 28.07.2021 по 12.06.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як власник об'єкта нерухомого майна, користувався земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований, за відсутності оформленого на те права, не сплачуючи за користування нею кошти у повному обсязі, внаслідок чого без достатньої правової підстави за рахунок власника - територіальної громади міста Києва в особі Київради, набув кошти у вигляді несплаченої орендної плати у розмірі 3 402 998,70 грн, які підлягають поверненню власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Господарський суд міста Києва ухвалою від 20.02.2025 позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 24.03.2025.
24.03.2025 суд відклав підготовче засідання на 28.04.2025 у зв'язку із неявкою представника відповідача.
28.04.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 02.06.2025.
30.05.2025 через систему «Електронний суд» від ТОВ «МК 8» надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
02.06.2025 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 14.07.2025.
14.07.2025 у судове засідання з'явився представник Київської міської ради.
Представник ТОВ «МК 8» у судове засідання вчетверте не з'явився, при цьому, вдруге через систему «Електронний суд» подало клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку із зайнятістю в інших судових справах.
Суд протокольною ухвалою відмовив представнику ТОВ «МК 8» у задоволенні клопотання про відкладення судового засідання із підстав необґрунтованості.
У судовому засіданні представник Київської міської ради підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №413650913 від 17.02.2025, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна нежитлових будівель від 22.06.2021 зареєстрованого за номером 136, Товариство з обмеженою відповідальністю «МК 8» набуло у приватну власність нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Київ, провулок Фізкультури, будинок 2, а саме:
- нежитлова будівля літ. Г загальною площею 353,7 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2275263580000;
- нежитлова будівля літ. В загальною площею 746,5 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2275263480000;
- нежитлова будівля літ. Б загальною площею 401,2 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2275263380000;
- нежитлова будівля літ. А загальною площею 719,1 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2275263280000.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7421390432021 від 28.07.2021 державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:216:0001 площею 0,2879 га за адресою: пров. Фізкультури, 2 у Голосіївському районі міста Києва, цільове призначення: 03.10, для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку), проведена 28.07.2021 Відділом у Новгород-Сіверському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель від 16.07.2021.
Територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради є власником зазначеної вище земельної ділянки.
02.03.2023 Київською міською радою прийнято рішення №6185/6226 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «МК 8» земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель у пров. Фізкультури, 2 у Голосіївському районі міста Києві», яким у тому числі, вирішено передати ТОВ «МК 8», за умови виконання пункту 3 цього рішення, в оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,2879 га (кадастровий номер 8000000000:72:216:0001) для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (код виду цільового призначення - 03.10, для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку) у пров. Фізкультури, 2 у Голосіївському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв'язку із набуттям ТОВ «МК 8» права власності на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.06.2021 №136 (право власності зареєстровано 22.06.2021, номери записів про право власності: 42686470, 42687159, 42687365, 42687462, інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.10.2022 №313752736) (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, заява ДЦ від 21.10.2022 №50061-007099282-031-03, справа №241316006).
13.06.2023 між Київрадою (далі - орендодавець) та ТОВ «МК 8» (далі - орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано в реєстрі за №424, та відповідно до якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 02.03.2023 за №6185/6226 передав, а орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:72:216:0001) загальною площею 0,2879 га за адресою: пров. Фізкультури, 2 у Голосіївському районі міста Києва.
Позивач стверджує, що оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:72:216:0001 площею 0,2879 га за адресою: пров. Фізкультури, 2 у Голосіївському районі міста Києва сформована та є об'єктом цивільних прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України 28.07.2021, доцільно стягнути з ТОВ «МК 8» безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності з 28.07.2021 (з моменту державної реєстрації земельної ділянки) до 12.06.2023 (до моменту реєстрації права оренди на цю земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).
Отже, за розрахунком Київради, загальний розмір безпідставно утриманих коштів за фактичне користування земельної ділянки у період з 28.07.2021 по 12.06.2023 складає 3 402 998,70 грн, зокрема:
698 671,75 грн у період з 28.07.2021 по 31.12.2021;
1 786 730,63 грн у період з 01.01.2022 по 31.12.2022;
917 596,32 грн у період з 01.01.2023 по 12.06.2023.
Головне управління ДПС у м. Києві листом повідомило позивача, що відповідно до інформаційного ресурсу ДПС України станом на 09.12.2024 згідно поданих декларацій по орендній платі за землю до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДПС у м. Києві ТОВ «МК 8» за 2021-2023 роки земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:72:216:0001 - відсутня.
Таким чином, оскільки відповідач на безоплатній основі без укладеного договору оренди у період з 28.07.2021 по 12.06.2023 користувався земельною ділянкою комунальної форми власності площею 0,2879 га за адресою: пров. Фізкультури, 2 (кадастровий номер 8000000000:72:216:0001) у Голосіївському районі міста Києва, позивач звернувся з цим позовом до суду про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 3 402 998,70 грн.
Отже, оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.
Визначаючи суть і характер правовідносин, що виникли між сторонами, варто зазначити, що зобов'язання за підставами виникнення поділяються на договірні та позадоговірні.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Так, згідно з частиною 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до частини 2 статті 1212 ЦК України набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави майно відшкодовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
За змістом статті 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.
Отже, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, адже набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.
Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Частинами 1 та 2 статті 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Відповідно до пункту в) частини 1 статті 96 ЗК України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
За змістом частини 1 статті 120 ЗК України, у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта до набувача такого об'єкта без зміни її цільового призначення.
Згідно із ч. 11 ст. 120 ЗК України, якщо об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об'єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об'єкта нерухомого майна зобов'язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об'єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.
Статтею 125 ЗК України закріплено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем сформованої земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Отже, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності.
Власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі №924/856/20.
Набувач нерухомого майна, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшує свої доходи, а власник земельної ділянки (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати). До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, постанові Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17.
Отже, для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212-1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований, необхідно, насамперед, з'ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави. Встановлення саме таких обставин входить до предмета доказування у межах вирішення спору у цій справі.
Судом встановлено, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7421390432021 державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:216:0001 площею 0,2879 га за адресою: пров. Фізкультури, 2 у Голосіївському районі міста Києва, цільове призначення: 03.10, для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку), проведена 28.07.2021, при цьому власником цієї земельної ділянки є територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради.
Також судом встановлено, що ТОВ «МК 8» є власником нерухомого майна за адресою: пров. Фізкультури, 2 у Голосіївському районі міста Києва, а саме: нежитлової будівлі літ. Г загальною площею 353,7 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2275263580000; нежитлової будівлі літ. В загальною площею 746,5 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2275263480000; нежитлової будівлі літ. Б загальною площею 401,2 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2275263380000; нежитлової будівлі літ. А загальною площею 719,1 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2275263280000.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами договір оренди зазначеної земельної ділянки укладено 13.06.2023 за номером 424 та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право відповідача користування зазначеною земельною ділянкою 13.06.2023.
При цьому, матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування (оренди) зазначеною земельною ділянкою ТОВ «МК 8» у спірний період.
Крім того, у матеріалах справи відсутні докази наявності на спірній земельній ділянці нерухомого майна у спірний період, що перебуває у власності інших осіб.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що відповідач у період з 28.07.2021 (державна реєстрація земельної ділянки) до 12.06.2023 (до моменту реєстрації права оренди на цю земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) користувався земельною ділянкою комунальної власності (кадастровий номер 8000000000:72:216:0001 площею 0,2879 га за адресою: пров. Фізкультури, 2 у Голосіївському районі міста Києва), на якій розташоване нерухоме майно, що належить ТОВ «МК 8» на праві власності, без оформлення правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку.
Згідно із частинами 1-5 статті 791 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
Як зазначено судом вище, відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру №НВ-7421390432021 земельна ділянка, на якій розташований об'єкти нерухомого майна ТОВ «МК 8», і за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати, сформована з 28.07.2021 (визначено її площу і межі), їй присвоєно кадастровий номер 8000000000:72:216:0001, відомості про неї внесено до Державного земельного кадастру, а відтак, може бути об'єктом цивільних прав.
Таким чином, спір у справі стосується сформованої земельної ділянки, що має конкретну площу, грошову оцінку.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач, здійснюючи фактичне користування земельною ділянкою комунальної форми власності площею 0,2879 га (кадастровий номер 8000000000:72:216:0001) за адресою: пров. Фізкультури, 2 у Голосіївському районі міста Києва у період з 28.07.2021 по 12.06.2023, без оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а відтак, без достатньої правової підстави, за рахунок власника цієї ділянки - територіальної громади міста Києва в особі Київради, фактично зберіг в себе кошти, які мав сплатити за користування земельною ділянкою, а тому, відповідно до положень статті 1212 ЦК України, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки - територіальній громаді міста Києва в особі Київради.
Так, відповідно до статті 12 Закону України "Про оцінку земель" нормативно-методичне регулювання оцінки земель здійснюється у відповідних нормативно-правових актах, що встановлюють порядок проведення оцінки земель, організації і виконання землеоціночних робіт, склад і зміст технічної документації та звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, вимоги до них, порядок їх виконання.
Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.
У відповідності до абзацу 1 пункту 289.1 ПК України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов'язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5-7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").
Згідно з положеннями частини 3 статті 23 цього Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частина 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі").
Відповідно до частини другої статті 20 та частини третьої статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок №1051), про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку № 489.
Також суд зазначає, що земельне законодавство, й зокрема стаття 20 Закону України "Про оцінку земель", не містить обґрунтування обов'язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі. При цьому, витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявників, у зв'язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.
Подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 29.05.2020 у справі №922/2843/19, від 07.07.2020 у справі №922/3208/19.
Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України.
Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №НВ-9916413182023 від 28.03.2023 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:216:0001 за 2023 рік становить 41 094 804,54 грн.
Крім того, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за наведеною формулою (пункт 289.2 статті 289 ПК України).
Відповідно до офіційної інформації, розміщеної Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру (https://land.gov.ua/derzhgeokadastr-povidomlyaye-pro-indeksacziyu-normatyvnoyi-groshovoyi-oczinky-zemel-za-2023-rik/) коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: 2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення); 2022 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,15 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь).
Відтак, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:216:0001 за 2021 рік (коефіцієнт 1,1) становить 32 486 011,49 грн; за 2022 рік (коефіцієнт 1,15) складає 35 734 612,64 грн
Як зазначено судом вище, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7421390432021 від 28.07.2021, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:72:216:0001 належить до земель з видом цільового призначення - 03.10, для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку).
Так, відповідно до додатку 11 до рішень Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2021 рік» від 24.12.2020 №24/24, «Про бюджет міста Києва на 2022 рік» від 09.12.2021 №3704/3745, «Про бюджет міста Києва на 2023 рік» від 08.12.2022 №5828/5869, в яких визначені розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки), зокрема до земель з видом цільового призначення - 03.10, застосовується ставка орендної плати - 5%.
Отже, за розрахунком Київради у період з 28.07.2021 (з моменту державної реєстрації земельної ділянки) по 12.06.2023 (до моменту реєстрації права оренди на цю земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) відповідач повинен був сплатити орендну плату у розмірі 3 402 998,70 грн, в тому числі:
за 2021 рік - 698 671,75 грн (з 28.07.2021 по 31.12.2021);
за 2022 рік - 1 786 730,63 грн (з 01.01.2022 по 31.12.2022);
за 2023 рік - 917 596,32 грн (з 01.01.2023 по 12.06.2023).
Разом із тим, суд зазначає, що у відповідності до підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України за період з березня 2022 року по грудень 2022 року плата за землю (земельний податок та орендна плата) за користування земельною ділянкою комунальної форми власності не нараховується та не сплачується.
Так, Законом України від 15.03.2022 № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", який набрав чинності з 17.03.2022, пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено підпунктом 69.14 такого змісту (у редакції Закону № 3050-IX від 11.04.2023), відповідно до якого за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364, яка набрала чинності з 25.12.2022 (далі - постанова КМУ № 1364), установлено, що: перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій; до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій; у переліку визначаються дата початку та дата завершення бойових дій (дата виникнення та припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.
На виконання постанови КМУ № 1364 Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом від 22.12.2022 № 309 (набрав чинності з 27.12.2022) затвердило Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, з якого вбачається, що в період з 24.02.2022 по 30.04.2022 вся територія міста Києва визначалася як територія активних бойових дій.
З аналізу викладених положень податкового законодавства вбачається, що вони передбачають звільнення від нарахування та сплати юридичними особами та фізичними особами-підприємцями за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Отже, у період з 01.03.2022 по 31.12.2022 відповідач на законодавчій основі був звільнений від обов'язку сплачувати орендну плату за земельну ділянку комунальної форми власності.
Таким чином, позивачем неправомірно заявлено до стягнення безпідставно збережені кошти за період з 01.03.2022 по 31.12.2022.
Отже, ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що розмір безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати у період з 28.07.2021 по 12.06.2023 становить 1 905 082,06 грн, з яких:
1) 698 671,75 грн, нарахованих за період з 28.07.2021 по 31.12.2021;
2) 288 813,99 грн, нарахованих за період з 01.01.2022 по 28.02.2022;
3) 917 596,32 грн, нарахованих за період з 01.01.2023 по 12.06.2023.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Ураховуючи встановлені вище обставини, обґрунтованою до стягнення є сума безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,2879 га (кадастровий номер8000000000:72:216:0001) за адресою: пров. Фізкультури, 2 у Голосіївському районі міста Києва у розмірі 1 905 082,06 грн, що має наслідком часткове задоволення позову Київської міської ради.
За змістом статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Київської міської ради - задовольнити частково.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «МК 8» (04176, місто Київ, вулиця Набережно-Рибальська дорога, будинок 3, приміщення 19; ідентифікаційний код 41738693) на користь Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; ідентифікаційний код 22883141) 1 905 082 (один мільйон дев'ятсот п'ять тисяч вісімдесят дві) грн 06 коп. - безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,2879 га, кадастровий номер 8000000000:72:216:0001, місце розташування: провулок Фізкультури, 2 у Голосіївському районі міста Києва та 22 860 (двадцять дві тисячі вісімсот шістдесят) грн 98 коп. - судового збору.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повний текст рішення складено: 17.07.2025.
Суддя Віта БОНДАРЧУК