вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
17.07.2025м. ДніпроСправа № 904/2925/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.
та представників:
від позивача: Дудко М.О.;
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку підготовчого провадження справу
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Шахтарське" (с. Полтавка Краматорського району Донецької області)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога" (с. Веселе Синельниківського району Дніпропетровської області)
про стягнення заборгованості за договором суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем № ССО-142-П від 26.08.2024 у загальному розмірі 3 036 215 грн. 11 коп.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Ново-Шахтарське" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога" (далі - відповідач) заборгованість за договором суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем № ССО-142-П від 26.08.2024 у загальному розмірі 3 036 215 грн. 11 коп.
Ціна позову складається з наступних сум:
- 2 727 618 грн. 00 коп. - основний борг;
- 49 616 грн. 32 коп. - пеня;
- 210 926 грн. 31 коп. - інфляційні втрати;
- 48 054 грн. 48 коп. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем № ССО-142-П від 26.08.2024 в частині повної та своєчасної сплати орендної плати за вересень та жовтень 2024 року, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 2 727 618 грн. 00 коп. За прострочення виконання зобов'язання на підставі пункту 8.3. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 31.10.2024 по 04.05.2025 в сумі 49 616 грн. 32 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з листопада 2024 року по квітень 2025 року у сумі 210 926 грн. 31 коп., а також 3% річних за загальний період прострочення з 31.10.2024 по 02.06.2025 у сумі 48 054 грн. 48 коп.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою суду від 09.06.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.06.2025.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №26638/25 від 20.06.2025), в якій він просить суд надати йому можливість прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 20.06.2025 заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом.
У підготовче засідання 24.06.2025 з'явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з'явився, при цьому відповідач був повідомлений про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 09.06.2025 до його Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 09.06.2025 доставлена до Електронного кабінету відповідача - 10.06.2025 (а.с. 29).
У вказаному засіданні судом було відзначено, що ухвалою суду від 09.06.2025, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Враховуючи дату отримання відповідачем ухвали суду - 10.06.2025, граничним строком подання відзиву на позовну заяву є 25.06.2025, отже, строк на подачу відзиву на позовну заяву станом на 24.06.2025, - не закінчився, що є підставою для відкладення підготовчого засідання.
Також, у вказаному засіданні представник позивача заявив усне клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Вказане клопотання було задоволено судом.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 24.06.2025 підготовче засідання було відкладено на 08.07.2025.
У підготовче засідання 08.07.2025 з'явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з'явився, при цьому відповідач був повідомлений про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 24.06.2025 до його Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 24.06.2025 доставлена до Електронного кабінету відповідача - 25.06.2025 о 19:04 (а.с. 40), отже вважається врученою відповідачу 26.06.2025.
У вказаному засіданні з приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи, судом було зазначено таке.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Так, у частині 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Судом було з'ясовано, що відповідач має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, з урахуванням чого, зокрема, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 09.06.2025 була направлена відповідачу в його Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи вказане, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 09.06.2025 вважається врученою відповідачу 10.06.2025, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа в Електронний кабінет відповідача в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (а.с. 29).
Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 09.06.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/127960057) надіслано судом 09.06.2025, зареєстровано в реєстрі 09.06.2025 та забезпечено надання загального доступу - 10.06.2025, тобто завчасно; отже у відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, поданих у ній заяв по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації із вказаного відкритого джерела - у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області про відкриття провадження у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Так, ухвалою суду від 09.06.2025, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Враховуючи встановлену судом вище дату отримання ухвали суду відповідачем (10.06.2025), граничним строком для подання відзиву на позовну заяву було 25.06.2025.
Слід наголосити, що у зв'язку з запровадженням на території України з 24.02.2022 (в період строку для надання відзиву на позовну заяву) воєнного стану, господарським судом був наданий додатковий час для надання можливості сторонам, зокрема відповідачу, реалізувати свої права під час розгляду даної справи судом та висловлення своєї правової позиції щодо позовних вимог прокурора. У даному випадку додатково надані два тижні, які господарський суд вважає достатнім та розумним строком для вчинення необхідних процесуальних дій за існуючих обставин воєнного стану у Дніпропетровській області.
Слід також наголосити, що відповідних змін до законів України щодо автоматичного продовження чи зупинення процесуального строку на вчинення тих чи інших дій не внесено.
Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв'язком.
Отже, станом на 08.07.2025 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов'язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд прийшов до висновку, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважав можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Також, у підготовчому засіданні 08.07.2025 представник позивача підтвердив, що ним повідомлені суду всі обставини справи, які йому відомі; надані всі докази, на які він посилається; матеріали справи не містять нерозглянутих заяв чи клопотань, у зв'язку з чим представник позивача підтвердив доцільність закриття підготовчого провадження.
Крім того, у вказаному засіданні представник позивача заявив усне клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Вказане клопотання було задоволено судом.
Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
У підготовчому засіданні 08.07.2025 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 08.07.2025 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.07.2025.
У судове засідання 17.07.2025 з'явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з'явився, при цьому відповідач був повідомлений про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 08.07.2025 до його Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 08.07.2025 доставлена до Електронного кабінету відповідача - 08.07.2025 о 22:25 (а.с. 46).
Отже, в розумінні частини 3 статті 120 та частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду від 08.07.2025 вважається врученою відповідачу 09.07.2025.
Судом враховано, що за змістом частини 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Враховуючи вказане, судом встановлено, що відповідач був повідомлений про день, час та місце розгляду справи завчасно та належним чином.
Відповідно до частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Крім того, суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 922/1200/18, від 04.06.2020 у справі № 914/6968/16.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
В даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.
Також судом була додатково відзначена недоцільність відкладення судового засідання з огляду на те, що всі ухвали суду по даній справі були отримані відповідачем, але протягом строку розгляду справи відповідач наміру брати участь у розгляді справи не виявив: у жодне засідання його представник не з'явився, жодних документів по справі відповідачем також подано не було.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
У судовому засідання 08.07.2025 представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У судовому засіданні 08.07.2025 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача,
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору оренди, строк дії договору, умови передачі майна та повернення його з оренди, факт передачі майна в оренду, час користування ним орендарем, настання строку сплати орендної плати, наявність часткової чи повної сплати, допущення прострочення сплати орендної плати, наявність підстав для стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних у заявлених до стягнення сумах.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Так, 26.08.2024 між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Ново-Шахтарське" (далі - орендар, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перемога" (далі - суборендар, віповідач) був укладений договір суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем № ССО-142-П (далі - договір, а.с.9-10), відповідно до умов пункту 1.1. якого у порядку на та на умовах, визначених договором, орендар зобов'язується передати суборендарю в тимчасове користування сільськогосподарську техніку разом з екіпажем (два спеціаліста орендаря, які забезпечують безперебійну роботу техніки, керування нею та виконання технічних завдань суборендаря) (далі - техніка), а суборендар зобов'язується прийняти в тимчасове платне користування техніку з екіпажем, і зобов'язується сплачувати орендарю орендну плату.
У пункті 9.1. договору сторони визначили, що договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими особами сторін та укладається на строк до 25.08.2025, а в частині виконання, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Вказаний договір підписаний позивачем та відповідачем та скріплений печатками обох підприємств.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Доказів визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано.
Судом встановлено, що між сторонами, внаслідок укладання договору № ССО-142-П від 26.08.2024, виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, параграфу 5 Глави 30 Господарського кодексу України.
Судом також встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, договір підписаний уповноваженими представниками сторін, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов'язки щодо його виконання.
Отже, вказаний договір оренди є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічні положення містяться в статті 759 Цивільного кодексу України.
Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (частина 1 статті 760 Цивільного кодексу України).
Згідно з пунктом 1.2. договору ознаки техніки, кількість та марка, її характеристики визначаються у додатку № 1 до договору, який є його невід'ємною частиною.
У відповідності до вказаних умов, між позивачем та відповідачем був підписаний Додаток № 1 від 26.08.2024 до договору суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем №ССО-142-П від 26.08.2024, в якому був визначений перелік техніки, що передається в суборенду згідно з договором, а саме:
1) Трактор колісний John Deere 8310R, 2012 року випуску;
2) Трактор колісний John Deere 8430, 2008 року випуску;
3) Трактор колісний John Deere 8430, 2006 року випуску (а.с. 11).
Відповідно до пункту 3.2. договору передача техніки в суборенду здійснюється за Актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору.
Умовами пунктів 4.1., 4.2. договору визначено, що передача сільськогосподарської техніки з екіпажем в суборенду, а також повернення її з суборенди, здійснюється на підставі Актів приймання-передачі техніки. Строк суборенди техніки з екіпажем орієнтовно складає з 27.08.2024 по 31.12.2024. Фактичні строки суборенди техніки з екіпажем визначаються відповідно до Актів приймання-передачі техніки, без внесення змін до умов договору. Техніка вважається переданою в суборенду з дати підписання сторонами відповідного Акту приймання-передачі.
Відповідно до пункту 7.1. договору повернення техніки проводиться за Актом приймання-передачі за місцезнаходженням суборендаря.
У розділі 5 договору сторонами були визначені умови щодо орендної плати та порядку розрахунків, зокрема:
- плата за договором суборенди становить загальну вартість наданих послуг з суборенди, сплачених суборендарем орендарю протягом дії договору на підставі Актів виконаних робіт. Розмір орендної плати за договором суборенди погоджується сторонами додатковими угодами до договору, які є його невід'ємною частиною (пункт 5.1. договору);
- орендна плата згідно з договором суборенди визначається в Акті виконаних робіт, що підписується сторонами протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання його від орендаря або в цей же строк направити орендарю обґрунтовану мотивовану відмову від підписання Акту (пункт 5.2. договору);
Крім того, 26.08.2024 між позивачем та відповідачем була укладена Додаткова угода №1 до договору суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем № ССО-142-П від 26.08.2024, за умовами пункту 1.1. якої, на виконання умов договору сторони прийшли до згоди погодити істотні умови договору та визначити вартість орендної плати, встановивши, що:
- техніка передається в суборенду суборендарю з метою проведення посівних робіт;
- розрахунок суборендної плати складає 1 200 грн. 00 коп. з ПДВ за один гектар обробленої площі однією одиницею техніки;
- техніка передається в суборенду суборендарю з метою проведення культивації земель сільськогосподарського призначення;
- розрахунок орендної плати складає 600 грн. 00 коп. з ПДВ, за один гектар обробленої площі однією одиницею техніки;
- загальна кількість наданих послуг з оренди фіксується Актом виконаних робіт (а.с. 11, на звороті).
Як убачається з матеріалів справи, у період з 04.09.2024 по 07.10.2024 сторонами були підписані Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 4 927 956 грн. 00 коп., а саме:
- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000006 від 04.09.2024 на суму 251 922 грн. 00 коп., яким зафіксовано факт надання послуг суборенди сільськогосподарської техніки (з екіпажем) - культивація з 31.08.2024 по 03.09.2024 (а.с. 12);
- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000007 від 12.09.2024 на суму 178 416 грн. 00 коп., яким зафіксовано факт надання послуг суборенди сільськогосподарської техніки (з екіпажем) - культивація з 04.09.2024 по 06.09.2024 (а.с. 12, на звороті);
- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000008 від 25.09.2024 на суму 414 804 грн. 00 коп., яким зафіксовано факт надання послуг суборенди сільськогосподарської техніки (з екіпажем) - культивація з 31.09.2024 по 18.09.2024 (а.с. 13);
- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000009 від 25.09.2024 на суму 1 090 728 грн. 00 коп., яким зафіксовано факт надання послуг суборенди сільськогосподарської техніки (з екіпажем) - посів з 14.09.2024 по 22.09.2024 (а.с. 13, на звороті);
- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000010 від 02.10.2024 на суму 497 328 грн. 00 коп., яким зафіксовано факт надання послуг суборенди сільськогосподарської техніки (з екіпажем) - культивація з 19.09.2024 по 01.10.2024 (а.с. 14);
- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000011 від 02.10.2024 на суму 2 231 424 грн. 00 коп., яким зафіксовано факт надання послуг суборенди сільськогосподарської техніки (з екіпажем) - посів з 19.01.2024 по 01.10.2024 (а.с. 14, на звороті);
- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000012 від 07.10.2024 на суму 22 170 грн. 00 коп., яким зафіксовано факт надання послуг суборенди сільськогосподарської техніки (з екіпажем) - культивація з 02.10.2024 по 06.10.2024 (а.с. 15);
- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000013 від 07.10.2024 на суму 241 164 грн. 00 коп., яким зафіксовано факт надання послуг суборенди сільськогосподарської техніки (з екіпажем) - посів з 02.10.2024 по 06.10.2024 (а.с. 15, на звороті).
Як зазначив позивач у позовній заяві, відповідно до банківських виписок: № БВ-0000102 від 13.09.2024; № БВ-0000103 від 14.09.2024; № БВ-0000108 від 20.09.2024 суборендар сплатив орендну плату в сумі 2 200 338 грн. 00 коп., таким чином розрахувавшись за надані послуги відповідно до Акту виконаних робіт № ОУ-0000006 від 04.09.2024 на суму 251 922 грн. 00 грн., та Акту виконаних робіт № ОУ-0000007 від 12.09.2024 на суму 178 416 грн. 00 коп. Решта суми у розмірі 1 770 000 грн. 00 коп. вважається передоплатою відповідно до пункту 5.3. договору. Ця сума передоплати слугувала розрахунком за наступні Акти виконаних робіт, а саме: - Акт виконаних робіт № ОУ-0000008 від 25.09.2024 на суму 414 804 грн. 00 коп.; - Акт виконаних робіт № ОУ-0000009 від 25.09.2024 на суму 1 090 728 грн. 00 коп., та була зарахована як частковий розрахунок за Актом виконаних робіт № ОУ-0000010 від 02.10.2024 на суму 497 328 грн. 00 коп., а саме: 264 468 грн. 00 коп., а сума у 232 860 грн. 00 коп. вже була зарахована у борг, сплата якого повинна була відбутися до 30.10.2024. До загальної суми боргу додаються ще наступні акти: 1) Акт виконаних робіт № ОУ-0000011 від 02.10.2024 на суму 2 231 424 грн. 00 коп. - термін сплати до 30.10.2024; 2) Акт виконаних робіт № ОУ-0000012 від 07.10.2024 на суму 22 170 грн. 00 коп. - термін сплати до 04.11.2024; 3) Акт виконаних робіт № ОУ-0000013 від 07.10.2024 на суму 241 164 грн. 00 коп. - термін сплати до 04.11.2024. Таким чином загальна сума заборгованості складає 2 727 618 грн. 00 коп.
Позивач також зазначив, що на адресу відповідача надсилав претензію № 47 від 19.11.2024 з вимогою сплатити заборгованість, але суборендар в листі № 5/12 від 05.12.2024 не визнав вимоги та борг не сплатив. Крім того, з листа була надіслана лише перша сторінка.
Отже, позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем № ССО-142-П від 26.08.2024 в частині повної та своєчасної сплати орендної плати за вересень та жовтень 2024 року, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 2 727 618 грн. 00 коп. За прострочення виконання зобов'язання на підставі пункту 8.3. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 31.10.2024 по 04.05.2025 в сумі 49 616 грн. 32 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з листопада 2024 року по квітень 2025 року у сумі 210 926 грн. 31 коп., а також 3% річних за загальний період прострочення з 31.10.2024 по 02.06.2025 у сумі 48 054 грн. 48 коп. Вказане і є причиною спору.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.
Згідно зі статтею 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1, частини 4 статті 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
За змістом частини 3 статті 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вплачувати орендну плату.
Відповідно до умов пункту 5.3. договору сплата орендної плати згідно з договором суборенди проводиться протягом 20-ти банківських днів після підписання сторонами Акту виконаних робіт. Суборендар має право здійснити попередню оплату, яка здійснюється на підставі виставленого орендарем рахунку.
При цьому, як зазначає позивач, та що не спростовано відповідачем, у спірний період відповідачем орендна плата сплачена у повному обсязі не була, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 2 727 618 грн. 00 коп.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить також з наступного.
В силу положень статей 525 та 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, враховуючи порядок сплати орендної плати, визначений умовами договору (пункт 5.3. договору), строк внесення орендної плати за користування об'єктом оренди в період з вересня 2024 року по жовтень 2024 року є таким, що настав, а саме:
- за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000010 від 02.10.2024 на суму 497 328 грн. 00 коп. граничним строком сплати орендної плати є 30.10.2024; орендна плата за цей період відповідачем сплачена частково; заборгованість складає 232 860 грн. 00 коп.;
- за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000011 від 02.10.2024 на суму 2 231 424 грн. 00 коп. граничним строком сплати орендної плати є 30.10.2024; орендна плата за цей період відповідачем не сплачена; заборгованість складає 2 231 424 грн. 00 коп.;
- за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000012 від 07.10.2024 на суму 22 170 грн. 00 коп. граничним строком сплати орендної плати є 04.11.2024; орендна плата за цей період відповідачем не сплачена; заборгованість складає 22 170 грн. 00 коп.;
- за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000013 від 07.10.2024 на суму 241 164 грн. 00 коп. граничним строком сплати орендної плати є 04.11.2024; орендна плата за цей період відповідачем не сплачена; заборгованість складає 241 164 грн. 00 коп.
Отже, загальний розмір заборгованості з орендної плати за період користування майном в період з вересня 2024 року по жовтень 2024 року складає 2 727 618 грн. 00 коп.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Матеріалами справи підтверджується, що всупереч умовам договору суборенди, а також порушуючи норми діючого законодавства, відповідач свої зобов'язання не виконав, орендну плату за період користування майном з вересня 2024 року по жовтень 2024 року в залишковій сумі 2 727 618 грн. 00 коп. у встановлений договором строк та у повному обсязі не сплатив, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 2 727 618 грн. 00 коп.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
В той же час, доказів на підтвердження сплати орендної плати за період користування майном з вересня 2024 року по жовтень 2024 року в залишковій сумі 2 727 618 грн. 00 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги виконання позивачем своїх обов'язків щодо надання відповідачу в суборенду спірного майна, а також встановлене судом порушення строків внесення орендної плати з боку відповідача, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору, положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 2 727 618 грн. 00 коп. визнаються судом обґрунтованими, доведеними належними доказами та такими, що підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.
Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 2 727 618 грн. 00 коп.
Окрім цього суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з нормами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Так, у пункті 8.3. договору передбачено, що у разі прострочення здійснення остаточного розрахунку з орендарем щодо сплати орендної плати за суборенду техніки з екіпажем, встановленого в пункті 5.3. договору, суборендар сплачує орендарю пеню в розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожний день прострочення.
За прострочення виконання зобов'язання на підставі пункту 8.3. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 31.10.2024 по 04.05.2025 в сумі 49 616 грн. 32 коп.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем (а.с. 7 на звороті - 8), та встановлено, що під час його проведення позивачем були вірно визначені суми заборгованості, а також періоди прострочення, арифметично розрахунок пені виконаний вірно.
Отже, розрахунок пені, здійснений позивачем (а.с. 7 на звороті - 8) визнається судом обґрунтованими та такими, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 49 616 грн. 32 коп.
Крім того, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з листопада 2024 року по квітень 2025 року у сумі 210 926 грн. 31 коп.
Під час перевірки розрахунку інфляційних втрат, здійсненого позивачем, судом враховано таке.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
Крім того, об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 надала роз'яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат, зробленого позивачем (а.с.7-8), та встановлено, що під час його проведення позивачем були вірно визначені суми заборгованості та періоди нарахування інфляційних втрат, розрахунок проведений у відповідності до вказаної вище методики.
Отже, розрахунок інфляційних втрат, здійсненний позивачем (а.с. 7-8), визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.
Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в сумі 210 926 грн. 31 коп.
Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період прострочення з 31.10.2024 по 02.06.2025 у сумі 48 054 грн. 48 коп.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних, зробленого позивачем (а.с. 7 - 7 на звороті), та встановлено, що під час його проведення позивачем було невірно здійснено заокруглення розрахованих сум.
Таким чином, розрахунок 3% річних, здійснений позивачем (а.с. 7 - 7 на звороті), визнається судом необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.
У постанові Верховного Суду від 27.05.2019 по справі № 910/20107/17 викладений наступний правовий висновок: "З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).".
Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 по справі № 916/2889/13, від 16.04.2019 по справам № 922/744/18 та №905/1315/18, від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 по справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 по справі № 905/305/18, від 21.05.2018 по справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 по справі № 927/467/17.
Отже, враховуючи визначені судом періоди прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, застосувавши межі періодів, що визначені позивачем у розрахунку, здійснивши власний розрахунок 3% річних, судом встановлено таке:
- за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000010 від 02.10.2024 на суму 497 328 грн. 00 коп. граничним строком сплати орендної плати є 30.10.2024; орендна плата за цей період відповідачем сплачена частково; заборгованість складає 232 860 грн. 00 коп., отже 3% річних підлягають нарахуванню в період з 31.10.2024 по 02.06.2025 на суму 232 860 грн. 00 коп. та в цей період складають 4 111 грн. 68 коп.;
- за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000011 від 02.10.2024 на суму 2 231 424 грн. 00 коп. граничним строком сплати орендної плати є 30.10.2024; орендна плата за цей період відповідачем не сплачена; заборгованість складає 2 231 424 грн. 00 коп., отже 3% річних підлягають нарахуванню в період з 31.10.2024 по 02.06.2025 на суму 2 231 424 грн. 00 коп. та в цей період складають 39 400 грн. 94 коп.;
- за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000012 від 07.10.2024 на суму 22 170 грн. 00 коп. граничним строком сплати орендної плати є 04.11.2024; орендна плата за цей період відповідачем не сплачена; заборгованість складає 22 170 грн. 00 коп., отже 3% річних підлягають нарахуванню в період з 05.11.2024 по 02.06.2025 на суму 22 170 грн. 00 коп. та в цей період складають 382 грн. 38 коп.;
- за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000013 від 07.10.2024 на суму 241 164 грн. 00 коп. граничним строком сплати орендної плати є 04.11.2024; орендна плата за цей період відповідачем не сплачена; заборгованість складає 241 164 грн. 00 коп., отже 3% річних підлягають нарахуванню в період з 05.11.2024 по 02.06.2025 на суму 241 164 грн. 00 коп. та в цей період складають 4 159 грн. 47 коп.
Всього за розрахунком суду в заявленому позивачем періоді 3% річних складають 48 054 грн. 47 коп.
Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 48 054 грн. 47 коп.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат по справі суд зазначає таке.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У той же час, згідно із частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позовну заяву у даній справі було подано до суду через систему "Електронний суд", судовий збір, який підлягав сплаті позивачем, становить 36 434 грн. 58 коп.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає частина витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 36 434 грн. 58 коп.
При цьому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Суд відзначає, що, у зв'язку з внесенням позивачем судового збору у більшому розмірі, частина судового збору (9 108 грн. 65 коп.) підлягає поверненню позивачу з державного бюджету в порядку, передбаченому пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" (після надходження відповідного клопотання за ухвалою суду).
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Шахтарське" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога" про стягнення заборгованості за договором суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем № ССО-142-П від 26.08.2024 у загальному розмірі 3 036 215 грн. 11 коп. - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога" (вулиця Центральна, будинок 74, с. Веселе, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 52930; ідентифікаційний код 30927164) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Шахтарське" (вулиця Ювілейна, будинок 38, с.Полтавка, Краматорський район, Донецька область, 85172; ідентифікаційний код 32126498) 2 727 618 грн. 00 коп. - основного боргу, 49 616 грн. 32 коп. - пені, 210 926 грн. 31 коп. - інфляційних втрат, 48 054 грн. 47 коп. - 3% річних та 36 434 грн. 58 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене та підписане 17.07.2025.
Суддя Ю.В. Фещенко