вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"17" червня 2025 р. Справа№ 925/1244/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Михальської Ю.Б.
Мальченко А.О.
секретар судового засідання: Романенко К.О.
за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 17.06.2025,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства "Настасія"
на рішення Господарського суду Черкаської області
від 20.01.2025 (повний текст складено та підписано 29.01.2025)
у справі № 925/1244/24 (суддя Зоя Зарічанська)
за позовом Селянського фермерського господарства "Настасія"
до Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал-05"
про скасування розпорядження
Короткий зміст позовних вимог
В жовтні 2024 Селянське фермерське господарство "Настасія" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовною вимогою скасувати п. 1, 3 розпорядження Золотоніської РДА від 27.10.2005 № 409 "Про добровільну відмову від користування земельними ділянками СФГ "Настасія" в межах Ковтунівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.
Позов мотивовано тим, що 16.01.2001 фізичній особі ОСОБА_1 на підставі рішення Золотоніської районної ради народних депутатів Золотоніського району Черкаської області від 16.02.2000 № 13 видано державний акт серії ЧР 8-98 на право постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства, площею 22,9 га, що розташована в адміністративних межах Ковтунівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, що зареєстрований у книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 36. 29.01.2001 було зареєстровано СФГ "Настасія", головою якого став ОСОБА_1 . В подальшому зазначену земельну ділянку було вилучено з постійного користування СФГ "Настасія" на підставі розпорядження Золотоніської РДА від 27.10.2005 № 409 «Про добровільну відмову від користування земельними ділянками СФГ "Настасія" в межах Ковтунівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, про що як стверджує позивач, йому стало відомо з листа Управління Держземагентства у Золотоніському pайоні від 01.04.2016. Позивач стверджує, що не подавав до Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області заяву про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою та у зв'язку із чим голова СФГ "Настасія" в 2016 році звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом про скасування п. 1 розпорядження Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області від 27.10.2005 № 409 в частині вилучення з постійного користування СФГ "Настасія" земельної ділянки площею 22,9 га ріллі, наданої в постійне користування рішенням Золотоніської районної ради від 16.02.2000 за № 13 та п. 3 розпорядження в повному обсязі. Позов фізичної особи ОСОБА_1 розглядався різними судовими інстанціями (справа № 823/1438/16) неодноразово і остаточним рішенням Золотоніського районного суду Черкаської області від 26.07.2023 в задоволенні позову відмовлено в зв'язку з тим, що ОСОБА_1 як фізична особа є неналежним позивачем. Викладене стало підставою для звернення СФГ "Настасія" до суду з цим позовом.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.01.2025 у справі № 925/1244/24 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення мотивовано тим, що в матеріалах справи хоча і дійсно відсутня заява позивача до Золотоніської районної державної адміністрації про добровільну відмову від користування земельними ділянками, однак суд першої інстанції дійшов висновку, що з моменту прийняття спірного розпорядження минуло близько 20 років, відповідно до акта № 1 від 06.11.2011 Про вилучення для знищення документів райдержадміністрації, не внесених до Національного архівного фонду, строки яких закінчився, вилучені для знищення як такі, що не мають науково-історичної цінності та втратили своє практичне значення, документи Золотоніської райдержадміністрації за 2002-2009рр., зокрема, документи загального відділу апарату райдержадміністрації - вхідна кореспонденція за 2004 - 2005 року, до якої, цілком вірогідно могла належати заява позивача про добровільну відмову від користування земельними ділянками, що унеможливлює надання такої заяви суду будь-якою із сторін, оскільки викладене свідчить про знищення вхідної документації, зокрема, за 2005 рік. Викладене додатково підтверджується листом Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області від 15.06.2017 надісланим ТОВ "Кристал-05", в якому щодо надання копії заяви СФГ "Настасія" про добровільну відмову від користування земельними ділянками в розмірі 22,9 га в адмінмежах Ковтунівської сільської ради та копію запису в журналі реєстрації вхідної кореспонденції за 2005 рік, Золотоніська районна державна адміністрація повідомила, що документи відповідного періоду були вилучені для знищення як такі, що не внесені до Національного архівного фонду, не мають науково-історичної цінності та строки яких закінчилися (відповідно 3-5 років термін зберігання) про що свідчать акти знищення даних документів.
Крім того, позивач надав до справи акт приймання-передачі межових знаків на зберігання від 21.05.2013 підписаний позивачем та виконавцем робіт - ДП "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" відповідно до якого, межі земельної ділянки, яка знаходиться за межами населеного пункту в адмінмежах Ковтунівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області площею 22,8994 га, наданої власнику (користувачу) земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства закріплені в натурі (на місцевості) тимчасовими межовими знаками в кількості 10 шт., які підлягають заміні землевласником (землекористувачем) на знаки довгострокового зберігання самостійно. Інші межі земельної ділянки, які проходять по твердим природним контурам (угіддя). Кути повороту меж контурів закоординовано. Тимчасові межові знаки пред'явлені та передані на зберігання гр. ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції дійшов висновку, що саме по собі визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками при наявності Розпорядження про добровільну відмову від користування земельними ділянками СФГ "Настасія" в межах Ковтунівської сільської ради не свідчить про перебування у користуванні позивача спірної земельної ділянки.
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру від 18.06.2013 про земельну ділянку з кадастровим номером 7121585800:05:002:0501, площею 22,8994 га, розташовану в межах адміністративно-територіальної одиниці - Ковтунівської сільської ради Черкаської області, державну реєстрацію земельної ділянки здійснено на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 27.04.2013. Дата державної реєстрації земельної ділянки - 18.06.2013. Форма власності - приватна власність.
Господарський суд першої інстанції зазначив, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр", в редакції чинній на момент внесення зазначених вище відомостей, Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Зазначені вище відомості свідчать про присвоєння спірній земельній ділянці кадастрового номера, проте, не свідчать про наявність у позивача права користування зазначеною земельною ділянкою, а тим більше, права приватної власності, як про це зазначено у витязі, оскільки навіть на підставі Державного акта на право постійного користування землею від 16.01.2001, який визнано таким, що втратив чинність, розпорядженням від 27.10.2005 № 409, земельна ділянка площею 22,9 га передана позивачу на праві постійного користування, а не власності.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що присвоєння земельній ділянці кадастрового номера за заявою позивача не свідчить про його необізнаність зі змістом спірного Розпорядження, а також про перебування земельної ділянки у користуванні позивача, оскільки, як встановлено вище 15.04.2013 позивач звертався до ТОВ "Кристал-05" із вимогою надати підтверджуючі документи, на підставі яких ТОВ "Кристал-05" користується земельною ділянкою площею 22,9 га. Тобто на момент звернення до ДП "Черкаський інститут землеустрою" для формування кадастрового номера позивач не користувався спірною земельною ділянкою.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Селянське фермерське господарства "Настасія" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржуване рішення, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, мотивуючи свої вимоги тим, що рішення прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права та ґрунтується на припущеннях.
Скаржник зазначає, що основним і єдиним доказом добровільної відмови від земельної ділянки може бути заява СФГ «Настасія», яка не існує та не подавалась позивачем до відповідача, а висновок суду щодо така заява подавалась, оскільки проект розпорядження не міг готуватись без наявності такої заяви, є припущенням. Посилання суду першої інстанції на те, що заява про відмову позивача від земельної ділянки могла бути знищена як така, що не має цінності та практичного значення не є доказом. Крім того, у матеріалах справи відсутній навіть такий доказ, як реєстрація заяви про відмову від земельної ділянки, що на переконання апелянта свідчить про те, що такої заяви не існувало у природі.
Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції проігнорував ст. 142 Земельного кодексу України.
Також апелянт зазначає, що про факт вилучення земельної ділянки на підставі розпорядження Золотоніської РДА від 27.10.2005 № 409 "Про добровільну відмову від користування земельними ділянками СФГ "Настасія" в межах Ковтунівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області з постійного користування СФГ «Настасія» позивачу стало відомо з листа Управління Держземагенства 1 Золотоніському р-ні від 01.04.2016 року. У зв'язку із чим голова СФГ «Настасія» у 2016 році звернуся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом про скасування п. 1 розпорядження Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області від 27.10.2005 року № 409 в частині вилучення з постійного користування СФГ "Настасія" земельної ділянки площею 22,9 га ріллі, наданої в постійне користування рішення Золотоніської районної ради від 16.02.2000 року за №13 та п. 3 розпорядження в повному обсязі. Позов розглядався різними судовими інстанціями неодноразово і остаточним рішенням Золотоніського районного суду Черкаської області № 823/1438/16 від 26.07.2023 у задоволенні позову відмовлено у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 як фізична особа є неналежним позивачем. На переконання апелянта, СФГ «Настасія» з поважних причин пропустило строк на звернення до суду.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача
У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Кристал-05" заперечує проти її вимог, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Крім того, ТОВ «Кристал-05» зазначає, що посилання позивача на відсутність заяви про добровільну відмову від користування земельної ділянки є безпідставним, оскільки минуло близько 20 років і зазначена заява не збереглася зі сплином строків зберігання. Одночасно суд першої інстанції правомірно послався на ту обставину, що 06.11.2011 відповідно до Акта № 1 Про вилучення для знищення документів райдержадміністрації, не внесених до Національного архівного фонду, строки яких закінчився, вилучені для знищення як такі, що не мають науково-історичної цінності та втратили своє практичне значення, документи Золотоніської райдержадміністрації за 2002-2009 рр., зокрема, документи загального відділу апарату райдержадміністрації - вхідна кореспонденція за 2004 - 2005 року, до якої, цілком вірогідно могла належати заява позивача про добровільну відмову від користування земельними ділянками, що унеможливлює надання такої заяви суду будь-якою із сторін, оскільки викладене свідчить про знищення вхідної документації, зокрема, за 2005 рік. До того ж ця обставина додатково підтверджується листом Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області від 15.06.2017 надісланим ТОВ "Кристал-05", в якому щодо надання копії заяви СФГ "Настасія" про добровільну відмову від користування земельними ділянками в розмірі 22,9 га в адмінмежах Ковтунівської сільської ради та копію запису в журналі реєстрації вхідної кореспонденції за 2005 рік, Золотоніська районна державна адміністрація повідомила, що документи відповідного періоду були вилучені для знищення як такі, що не внесені до Національного архівного фонду, не мають науково-історичної цінності та строки яких закінчилися (відповідно 3-5 років термін зберігання) про що свідчать акти знищення даних документів.
На переконання ТОВ «Кристал-05» твердження позивача про те, що він ніби-то не знав про прийняття оскаржуваного розпорядження відповідача та продовжував користуватися земельною ділянкою, є безпідставними.
Крім того ТОВ «Кристал-05» було надало технічну документацію, з якої вбачається, що у 2006 році Приватним підприємством "Землемір" було встановлено межі та передачу в короткострокову оренду терміном на 5 років сільськогосподарських угідь площею 72,4365 га Товариству з обмеженою відповідальністю "Кристал-05" для сільськогосподарського використання, із земель державної власності Вознесенської та Ковтунівської сільських рад Золотоніського району Черкаської області.
А зі змісту графічного плану, доданого до зазначеної технічної документації, випливає, що до складу земельної ділянки, яка передається ТОВ "Кристал-05" в оренду , входить земельна ділянка площею 23,4 га за номером на плані 21.
16.03.2007 Золотоніська районна державна адміністрація (Орендодавець) та ТОВ "Кристал-05" підписали Договір оренди землі на 5 років з 01.01.2007 по 31.12.2011.
23.12.2011 Золотоніська районна державна адміністрація (Орендодавець) та ТОВ "Кристал-05" підписали Договір оренди землі на 5 років з 01.01.2012 по 31.12.2016.
На переконання ТОВ «Кристал -05» вищезазначене свідчить про те, що позивач не користувався спірною земельною ділянкою з 16.03.2007, а також про обізнаність позивача та не заперечення проти розпорядження про добровільну відмову від користування земельними ділянками СФГ «Настасія» в межах Ковтунівської сільської ради щонайменше від 16.03.2007.
Явка представників у судове засідання
В судове засідання представники відповідача та Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, доказом чого є довідки від 29.05.2025 про доставку електронного документа, а саме ухвали про відкладення розгляду справи № 925/1244/24 на 17.06.2025 на 14:00год.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»(«Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
Дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників відповідача та Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, оскільки вони не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.
Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як підтверджено матеріалами справи 16.02.2000 Золотоніська районна рада ухвалила рішення № 13-16 Про затвердження проекту відводу землі гр. ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства, відповідно до п. 1 якого вирішила погодити проект відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства загальною площею 23,4 га, з них: ріллі - 23,4 га за рахунок земель запасу Ковтунівської сільської ради.
Відповідно до Державного акта на право постійного користування землею від 16.01.2001 Серія ЧР 8-98, громадянину України ОСОБА_1 на підставі рішення Золотоніської районної Ради народних депутатів Золотоніського району Черкаської області від 16 лютого 2000 року № 13 надано у постійне користування земельну ділянку, розташовану на території Ковтунівської сільської ради. Землю надано для ведення селянського (фермерського) господарства. Згідно з кількісною характеристикою земель, наданих у постійне користування, всього земель надано 22,9 га, в тому числі сільськогосподарських угідь - 22,9 га. Акт зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 36.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, селянське (фермерське) господарство «Настасія» зареєстровано 29.01.2001, код ЄДРПОУ 31314511.
Згідно пункту 1.1. Статуту селянського (фермерського) господарства "Настасія", зареєстрованим у Золотоніській районній державній адміністрації за Реєстраційним № 03/2001 від 29.01.2000, селянське (фермерське) господарство "Настасія" (надалі - "Господарство") створене і діє у відповідності до Законів України "Про селянське (фермерське) господарство", "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві", "Про власність", "Про підприємництво", законодавства про землю та інших законодавчих актів України. Головою Господарства є Громадянин України ОСОБА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 виданий 17 грудня 1999 року Золотоніським МРВ УМВС в Черкаській області (п. 1.2. Статуту). Господарству виділено в постійне користування 22,9 га землі (Державний акт № ЧР 898) від "16" січня 2001 року (п. 1.4. Статуту).
Розпорядженням Золотоніської РДА від 27.10.2005 № 409 "Про добровільну відмову від користування земельними ділянками СФГ "Настасія" в межах Ковтунівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, з посиланням на п. 2 ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст. 140 ЗК України вилучено вищевказану земельну ділянку, надану СФГ "Настасія" у постійне користування рішенням Золотоніської районної ради від 16.02.2000 № 13 та передано її до земель запасу в межах Ковтунівської сільської ради (п. 1). На підставі п. 3 зазначеного розпорядження вирішено вважати таким, що втратив чинність, вищезгаданий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою.
СФГ "Настасія" стверджує, що не подавало до Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області заяву про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою, а про факт вилучення земельної ділянки на підставі розпорядження Золотоніської РДА від 27.10.2005 № 409 з постійного користування СФГ "Настасія" йому стало відомо з листа Управління Держземагентства у Золотоніському p-ні від 01.04.2016.
У зв'язку із вищевикладеним голова СФГ "Настасія" ОСОБА_1 у 2016 році звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом про скасування п. 1 розпорядження Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області від 27.10.2005 № 409 в частині вилучення з постійного користування СФГ "Настасія" земельної ділянки площею 22,9 га ріллі, наданої в постійне користування рішенням Золотоніської районної ради від 16.02.2000 в адмінмежах Ковтунівської сільської ради, а також пункт 3 наведеного розпорядження щодо втрати чинності Державним актом від 16.01.2001 серії ЧР 8-98 на право постійного користування земельною ділянкою ( справа № 823/1438/16).
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.12.2016 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано пункт 1 розпорядження Золотоніської РДА від 27.10.2005 №409 у частині вилучення з постійного користування СФГ "Настасія" земельної ділянки, площею 22,9 га ріллі, наданої у постійне користування рішенням від 16.02.2000 в адмінмежах Ковтунівської сільської ради, а також пункт 3 наведеного розпорядження щодо втрати чинності Державним актом від 16.01.2001 серії ЧР 8-98 на право постійного користування земельною ділянкою.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018 у задоволенні апеляційної скарги Ковтунівської сільської ради відмовлено, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27.12.2016 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду пунктами 19-23 від 16.06.2021 у справі 823/1438/16 за позовом голови селянського (фермерського) господарства «Настасія» ОСОБА_1 до Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області, треті особи - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кристал-05», Новодмитрівська сільська рада Золотоніського району Черкаської області, Селянське (фермерське) господарство «Настасія» про часткове скасування розпорядження Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області встановлено, що між сторонами виник спір про цивільне право, і оспорювання рішення відповідача про припинення права постійного користування землею та скасування державного акта на це право не може вирішуватися за правилами адміністративного судочинства. Цією ж постановою Верховного Суду, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27.12.2016 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018 скасовано та закрито провадження у справі. Роз'яснено позивачу, що розгляд даної справи віднесено до компетенції цивільної юрисдикції і що позивач має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Ухвалою Верховного Суду від 11.08.2021 дану позовну заяву передано за підсудністю до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області, оскільки позивач подав заяву від 15.07.2021, якою просив направити справу до суду цивільної юрисдикції.
Рішенням Золотоніського міськрайнного суду Черкаської області встановлено, що після заснування фермерського господарства ОСОБА_1 передав зазначені 22,9 га землі до СФГ «Настасія», яке з моменту заснування й набуло прав та обов'язків землекористувача вказаною земельною ділянкою, а ОСОБА_1 як голова СФГ «Настасія» лише мав і має право діяти від імені СФГ, а тому внаслідок прийняття п. 1 розпорядження Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області від 27.10.2005 №409 у частині вилучення з постійного користування СФГ «Настасія» земельної ділянки, площею 22,9га ріллі, наданої у постійне користування рішенням від 16.02.2000 №13 в адміністративних межах Ковтунівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, а також п.3 наведеного розпорядження щодо втрати чинності Державним актом від 16.01.2001 серії ЧР 8-98 на право постійного користування земельною ділянкою, права ОСОБА_1 , як фізичної особи, які б підлягали захисту, не були порушені, оскільки станом на дату прийняття Золотоніською РДА оскаржуваного розпорядження ОСОБА_1 втратив право землекористувача земельної ділянки, яка надавалася йому Державним актом від 16.01.2001 серії ЧР 8-98 для заснування СФГ «Настасія», яке, в свою чергу, з моменту державної реєстрації та набуття ним прав юридичної особи набуло, як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов'язки щодо використання земельної ділянки.
Таким чином, позов фізичної особи ОСОБА_1 розглядався різними судовими інстанціями (справа № 823/1438/16) неодноразово і остаточним рішенням Золотоніського районного суду Черкаської області від 26.07.2023 в задоволенні позову відмовлено у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 як фізична особа є неналежним позивачем, оскільки на дату прийняття оскаржуваного розпорядження втратив право землекористувача земельної ділянки, яка надавалась йому Державним актом на право постійного користування землею від 16.01.2001 Серія ЧР 8-98 для заснування СФГ «Настасія». Тобто з моменту державної реєстрації та набуття прав юридичної особи СФГ «Настасія» набуло як правомочності володіння та користування, так і юридичні обов'язки щодо використання земельної ділянки.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд визнати поважною причину пропуску строку позовної давності для звернення до суду з позовом та поновити пропущений строк, оскільки ОСОБА_1 як фізична особа та керівник СФГ «Настасія» намагався у судовому порядку захистити своє право починаючи з 2016 року. Позивач просить суд постановити рішення, яким скасувати п. 1, 3 розпорядження Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області від 27.10.2005 № 409 "Про добровільну відмову від користування земельними ділянками СФГ "Настасія" в межах Ковтунівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, як таке, що порушує земельне законодавство та права позивача.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 1, 3, 6 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право, зміна правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав, припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Згідно з пунктом "д" частини 3 статті 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, застосуванням інших, передбачених законом, способів.
Спеціальним законом, яким визначені особливості створення фермерського господарства та врегулюванні особливості діяльності, прав та обов'язки цієї особи та її засновника, на час надання спірної земельної ділянки засновнику СФГ «Настасія» та безпосереднього створення даного фермерського господарства був Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991, на даний час ці правовідносини врегульовані Законом України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991 (в редакції, чинній на час створення СФГ «Настасія») визначено, що селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Закон про СФГ передбачав реєстрацію СФГ як юридичної особи. Частина четверта статті 1 "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 встановлює, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи (зі змінами, які набули чинності з 01.05.2016, ФГ могло бути зареєстроване як юридична особа або фізична особа - підприємець). Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991 та Закон України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 передбачають можливість створення СФГ (ФГ), як юридичної особи, тобто особи з окремою правосуб'єктністю лише за умови попереднього надання земельної ділянки його засновнику з метою створення СФГ.
Відповідно до частини першої статті 3 "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991 СФГ в системі народногосподарського комплексу є рівноправною формою ведення господарства поряд з державними, колективними, орендними та іншими підприємствами і організаціями, господарськими товариствами. При цьому статтею 9 вказаного Закону встановлені особливості реєстрації СФГ. Відповідно до частини першої цієї статті після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, СФГ підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку. Частиною другою цієї статті передбачено, що після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи. Отже, станом на січень 2001 року Законом було передбачено одержання земельної ділянки як обов'язкової передумови для набуття СФГ правосуб'єктності. Одержання земельної ділянки для ведення СФГ вимагало у подальшому здійснити реєстрацію СФГ, що було дотримано засновником СФГ «Настасія» ОСОБА_1 , якому згідно Державного акту від 16.01.2001 серії ЧР 8-98 на право постійного користування земельною ділянкою було надано земельну ділянку, площею 22,9 га ріллі, з метою заснування даного фермерського господарства.
Верховний Суд неодноразово наголошував на особливостях створення СФГ (ФГ) (постанова Верховного Суду від 03.11.2021, справа № 817/1911/17), які полягають у тому, що: обов'язковою передумовою створення СФГ (ФГ) є набуття засновником (майбутнім головою відповідно до Закону про СФГ) права на земельну ділянку, надану для ведення СФГ (ФГ); коло учасників селянського СФГ (ФГ) є обмеженим та має родинно-трудову ознаку, відповідно до якої фермерське господарство може бути створене одним або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї відповідно до закону, а особи, у тому числі родичі, які працюють за трудовим договором (контрактом, угодою), не є членами СФГ (ФГ) (частина друга статті 2 Закону про СФГ, частина перша статті 3 Закону про ФГ); фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи і з цього часу обов'язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.
Розпорядженням Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області від 27.10.2005 № 409 «Про добровільну відмову від користування земельними ділянками СФГ «Настасія» в межах Ковтунівської сільської ради», з посиланням на п.2 ст.21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст. 140 Земельного кодексу України вилучено вищевказану земельну ділянку, надану СФГ «Настасія» у постійне користування рішенням Золотоніської районної ради від 16.02.2000 №13, та передано її до земель запасу в межах Ковтунівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (п.1). На підставі п.З зазначеного розпорядження вирішено вважати таким, що втратив чинність, вищезгаданий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою.
Організація, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій регулюється Законом України «Про місцеві державні адміністрації».
Відповідно до ст.1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного розпорядження) виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
Положеннями статті 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, зокрема, щодо використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.
Пунктом 2 статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" визначалось, що місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.
Відповідно до статті 17 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного розпорядження) до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 92 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент винесення оскаржуваного розпорядження) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Згідно ч.5 ст.149 ЗК України районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності (крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті), які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів.
Статтею 141 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного розпорядження) встановлено вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою, а саме:
а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;
в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;
г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Відповідно до ч.ч.3-4 ст.142 ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
З аналізу наведених норм вбачається, що обовязковою умовою вилучення земельної ділянки з постійного користування у разі добровільної відмови є відповідна заява користувача, подана власнику такої земельної ділянки.
Тобто, для оформлення припинення права користування земельною ділянкою мала бути заява землекористувача, в даному випадку - СФГ «Настасія» до Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області про добровільну відмову від користування спірною земельною ділянкою. Однак СФГ «Настасія» стверджує, що ніякої заяви про вилучення земельної ділянки не подавало, а про втрату чинності Державним актом на право постійного користування землею площею 22, 9 га, серії ЧР № 8-98, зареєстрованого 16.01.2001 року за №36 дізнався уже у 2016 році з листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 01.04.2016 (а.с.11 том1).
Відповідачем не надано суду першої інстанції заяви про відмову від користування вищевказаною земельною ділянкою, позивач наявність якої заперечує, не надано такої заяви і до суду апеляційної інстанції.
Посилання відповідача на те, що вийшов термін зберігання подібних документів і вони знищені, що підтверджується, на його думку, листом Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області від 15.06.2017 № 01-01-39/1830, колегія оцінює критично, з огляду на той факт, що зі змісту даного листа не вбачається факт знищення саме заяви позивача, відповідних доказів (актів знищення тощо), з яких би вбачалось, які саме документи були знищені не надано.
Абзацом другим ст.19 Конституції України передбачено обовязок державного органу діяти в порядку, межах та спосіб, які визначені законом.
Згідно з п.2 ч.1 ст.21 Закону України від 09.04.1999 №586-XIV (далі Закон №586-XIV) (у редакції станом на час прийняття оскаржуваного рішення) в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.
Відповідно до п.1.4. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 № 43 (що діяла станом на момент прийняття розпорядження), державний акт на право власності на земельну ділянку та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видається на підставі рішення Кабінету Міністрів України, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, Ради міністрів АвтономноїРеспублікиКрим, обласної, районної Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що державний акт на право постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства, Серія ЧР 8-98 виданий ОСОБА_1 на підставі рішення Золотоніської районної ради від 16.02.2000 №13 є дійсним, доказів його скасування суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що пункти 1 та 3 розпорядження Золотоніської районної державної адміністрації від 27.10.2005 №409 про вилучення з користування СФГ «Настасія» вищевказаної земельної ділянки та втрату чинності Державним актом серії ЧР 8-98 на право постійного користування земельною ділянкою є протиправними та підлягають скасуванню, позовні вимоги задоволенню у повному обсязі.
Щодо строку позовної давності, колегія суддів зазначає таке.
Згідно зі статтями 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За частиною п'ятою статті 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві Селянське (фермерське) господарство «Настасія» просить суд визнати поважною причину пропуску строку позовної давності для звернення до суду з позовом та поновити пропущений строк. Обґрунтовуючи заяву тим, що СФГ «Настасія» з поважних причин пропустило строк для звернення з позовом, оскільки ОСОБА_1 , як фізична особа та керівник СФГ «Настасія» намагався у судовому порядку захистити своє право починаючи з 2016 року в судових інстанціях. Лише в рішенні Золотоніського районного суду Черкаської області № 823/1438/16 від 26.07.2023 суд зазначив, що з позовом потрібно було звертатись до суду СФГ «Настасія» як юридичній особі, а не ОСОБА_1 як фізичній особі.
З приводу зазначених доводів суд апеляційної інстанції зазначає, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. При цьому саме на позивача покладений обов'язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду був пропущений ним з поважних причин. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункти 61, 62), від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17 (провадження № 12-104гс19, пункти 5.43, 5.44) та у справі № 911/3677/17 (провадження №12-119гс19, пункти 6.43, 6.44).
При цьому питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини (пункт 23.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 706/1272/14-ц (провадження № 14-456цс18)).
Оцінюючи поважність зазначених причин пропущення позивачем строку звернення до суду, апеляційний суд зазначає таке.
Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском позовної давності. Тому це питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу. При цьому поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позову неможливим або утрудненим.
Зважаючи на факт звернення позивача 03.10.2016 до Черкаського окружного адміністративного суду уз позовом у справі № 823/1438/16 та її тривалий розгляд до 26 липня 2023 року судами різних інстанцій, і, як наслідок, наявність для позивача підстав вважати, що його права будуть захищені в цьому судовому провадженні, а також звернення позивача до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою у цій справі 07.10.2024 року, тобто через незначний проміжок часу після залишення його попереднього позову без розгляду, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог встановив, що в матеріалах справи дійсно відсутня заява позивача до Золотоніської районної державної адміністрації про добровільну відмову від користування земельними ділянками, однак суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки з моменту прийняття спірного розпорядження минуло близько 20 років, відповідно до акта № 1 від 06.11.2011 Про вилучення для знищення документів райдержадміністрації, не внесених до Національного архівного фонду, строки яких закінчився, вилучені для знищення як такі, що не мають науково-історичної цінності та втратили своє практичне значення, документи Золотоніської райдержадміністрації за 2002-2009 рр., зокрема, документи загального відділу апарату райдержадміністрації - вхідна кореспонденція за 2004 - 2005 року, до якої, цілком вірогідно могла належати заява позивача про добровільну відмову від користування земельними ділянками, що унеможливлює надання такої заяви суду будь-якою із сторін, оскільки викладене свідчить про знищення вхідної документації, зокрема, за 2005 рік.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції посилковим, з огляду на таке.
Відповідно до ч.ч.3-4 ст.142 ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
Таким чином, обов'язковою умовою вилучення земельної ділянки з постійного користування у разі добровільної відмови є відповідна заява користувача, подана власнику такої земельної ділянки.
За твердженням позивача він заяву про добровільну відмову від земельної ділянки не писав та не подавав, доказів зворотнього відповідачем суду не надано.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення
Пунктом 4 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України).
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Черкаської області прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, внаслідок чого підлягає скасуванню, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням позову слід здійснити перерозподіл судових витрат.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства "Настасія" на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.01.2025 у справі № 925/1244/24 задовольнити.
Рішення Господарського суду Черкаської області від 20.01.2025 у справі № 925/1244/24 скасувати.
Постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Скасувати п. 1, 3 розпорядження Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області від 27.10.2005 № 409 "Про добровільну відмову від користування земельними ділянками СФГ "Настасія" в межах Ковтунівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.
Стягнути з Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області (19702, Черкаська область, м.Золотоноша, вул. Садовий проїзд, 5, ЄДРПОУ 04061197) на користь Селянського фермерського господарства "Настасія" (19732, Черкаська область, Золотоніський район, с.Ковтуни, вул. Перемоги, 10, код ЄДРПОУ 31314511) 3028,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, 4 542,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Видати наказ.
Видачу наказів доручити Господарському суду Черкаської області.
Матеріали справи № 925/1244/24 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 16.07.2025.
Головуючий суддя А.І. Тищенко
Судді Ю.Б. Михальська
А.О. Мальченко