Справа № 195/1233/24
іменем України
15.07.2025 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Томаківського районного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024046590000066 від 05 липня 2024року стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець селища Томаківка, Дніпропетровської області, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК Українивважається таким, що не має судимостей,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.190 КК України -
Згідно обвинувального акта, обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 24.06.2024 року приблизно об 11:30 годин, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , згадав, що його знайомий ОСОБА_5 має у власності шуруповерт марки «START» моделі «SCD4-21/2» червоно-чорного кольору, після чого у нього виник кримінальний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном - вказаним шуруповертом, шляхом зловживання довірою.
Реалізуючи свій кримінальний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, обвинувачений ОСОБА_4 , в цей же день, тобто, 24.06.2024 приблизно о 12.00 годин, прийшов до території домоволодіння АДРЕСА_2 , за місцем проживання раніше знайомого ОСОБА_5 , та використовуючи довірчі, дружні стосунки, які склалися між ними, діючи умисно, незаконно, протиправно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, не маючи на меті в подальшому повертати потерпілому належне йому майно, зловживаючи довірою, звернувся до ОСОБА_5 з проханням надати для тимчасового користування вищевказаний шуруповерт під вигаданим приводом про нібито необхідність його використання для ремонтних робіт у своєму будинку, на що останній, будучи помилково впевнений у сумлінності дій ОСОБА_4 , надав свою згоду і передав належне йому вказане майно.
Отримавши шуруповерт, ОСОБА_4 , продовжуючи зловживати довірою потерпілого, висловив неправдиве зобов'язання повернути його, після чого з місця вчинення кримінального проступку зник, в подальшому реалізував дане майно, виручені кошти витратив на власні потреби.
Згідно висновку судової товарознавчої експертизи №3521/24 від 16.07.2024 року, ринкова вартість шуруповерта марки «START» моделі «SCD4-21/2», на момент вчинення проступку становить 1960 грн.
Таким чином, своїми кримінальними діями ОСОБА_4 , незаконно заволодів чужим майном шляхом зловживання довірою, спричинивши тим самим потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на вказану суму, та розпорядився незаконно набутим шахрайським шляхом майном на власний розсуд.
Окрім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , 27.06.2024 року приблизно об 09:30 годин, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 згадав, що його знайомий ОСОБА_6 має у власності зарядний пристрій марки «СИЛА» моделі 900202, чорно-жовтого кольору, після чого у нього виник злочинний умисел, спрямований на повторне заволодіння чужим майном - вказаним зарядним пристроєм, шляхом зловживання довірою.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, ОСОБА_4 , в цей же день, тобто 27.06.2024 приблизно о 10.00 годин, прийшов до території домоволодіння АДРЕСА_3 , за місцем проживання раніше знайомого ОСОБА_6 , та використовуючи довірчі, дружні стосунки, які склалися між ними, діючи повторно, умисно, незаконно, протиправно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, не маючи на меті в подальшому повертати потерпілому належне йому майно, зловживаючи довірою, звернувся до ОСОБА_6 з проханням надати для тимчасового користування вищевказаний зарядний пристрій під вигаданим приводом про нібито необхідність підзарядки своєї акумуляторної батареї, яка розрядилася внаслідок відключення світла, на що останній, будучи помилково впевнений у сумлінності дій ОСОБА_4 , надав свою згоду і передав належне йому вказане майно.
Отримавши зарядний пристрій, ОСОБА_4 , продовжуючи зловживати довірою потерпілого, висловив неправдиве зобов'язання повернути його, після чого з місця вчинення злочину зник, в подальшому реалізував дане майно, виручені кошти витратив на власні потреби.
Згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 3521/24 від 16.07.2024 року, ринкова вартість зарядного пристрою марки «СИЛА» моделі 900202, на момент вчинення злочину становить 945 грн.
Таким чином, своїми злочинними діями ОСОБА_4 , незаконно повторно заволодів чужим майном шляхом зловживання довірою, спричинивши тим самим потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на вказану суму, та розпорядився незаконно набутим шахрайським шляхом майном на власний розсуд.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство); за ч.2 ст.190 КК України, - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотанням про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.190 КК України на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024 року встановлено, що вказаним законом скасовано кримінальну протиправність діяння, предметом посягання якого було майно на суму, що не перевищує 2 неоподаткованих мінімуму доходів громадян, яке на момент вчинення кримінального правопорушення становило 3028 грн.
Приписами ст. 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно- правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно із ч. 1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.
Відповідно до ч.3 ст.479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 КПК України.
Таким чином, дії ОСОБА_4 за фактами вчинення ним протиправних діянь, якими завдано майнову шкоду на суми 1960 грн. та 945 грн., підлягають декриміналізації, а кримінальне провадження - закриттю.
Обвинувачений погодився на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України.
Потерпілі: ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , подали до суду кожен окремо клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності, претензій матеріального характеру до обвинуваченого? ? не мають.
Суд, вислухавши думку сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження, обвинувальний акт та додані до нього матеріали, клопотання прокурора, дійшов висновку про задоволення заявленого клопотання. При цьому суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч.6 ст.3 КК Українизміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексута/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно ч.1 ст.5 КК Українизакон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
09.08.2024 року набув чинності ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ, за яким відповідальність за ч.1 ст.51 КУпАП за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; відповідальність за ч.2 ст.51 КУпАП за дії, передбачені частиною першою цієї статті настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, відповідно до вказаного Закону, дрібним викраденням чужого майна шляхом шахрайства, за яке передбачене адміністративне стягнення, вважається викрадення чужого майна, розмір якого не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Пунктом 5підрозділу 1розділу ХХ«Перехідні положення»ПК України визначено, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року станом на 01 січня.
Підпунктом 169.1.1 статті 169 Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга (неподатковий мінімум доходу громадян) дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Статтею 7Закону України«Про Державнийбюджет на2024рік» з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум для працездатної особи (у розрахунку на місяць) у розмірі 3028 гривень.
Отже, у частині кваліфікації кримінальних правопорушень при визначенні розміру шкоди, збитків застосовується неоподатковуваний мінімум в розмірі 1514,00 грн., тобто 50 відсотків від розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (підпункт 169.1.1пункту 169.1статті 169 розділу IV Податкового кодексу).
Шкода, завдана ОСОБА_4 кримінальними правопорушеннями складає за першим епізодом 1960 грн. та за другим 945,00 грн, тобто не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч.2 ст.4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діянь визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Згідно з пунктом 4-1 частини першої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч.1 ст.479-2 КПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
За таких обставин, враховуючи імперативність вимог ч.3 ст.479-2 КПК України та позицію обвинуваченого ОСОБА_4 , який надав згоду на закриття кримінального провадження щодо нього за вчинення кримінальних правопорушень у 2024 році, передбачених ч.1 та ч.2 ст.190 КК України кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Цивільний позов відсутній.
Відповідно до ст.124 КПК України процесуальні витрати стягуються з обвинуваченого лише в разі ухвалення обвинувального вироку. Оскільки суд закриває кримінальне провадження процесуальні витрати за проведення експертиз належить віднести за рахунок держави.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», ст.3, 5 КК України, ст.100,124, п.4-1 ч.1 ст.284, ст. ст. 369-372, 479-2 КПК України, суд -
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні - начальника Томаківського відділу Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , - задовольнити.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024046590000066 від 05.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.1 та ч.2 ст.190 КК України, закрити згідно п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази: шуруповерт марки «START» моделі «SCD4-21/2» червоно-чорного кольору, який передано на зберігання потерпілому гр.-ну ОСОБА_5 ; зарядний пристрій марки «СИЛА» моделі 900202, чорно-жовтого кольору,який передано на зберігання потерпілому гр.-ну ОСОБА_6 , - залишити в останніх.
Судові витрати понесені на залучення експертів віднести на рахунок держави.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Томаківський районний суд Дніпропетровської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1
15.07.2025