Справа № 761/29441/25
Провадження № 1-кс/761/19474/2025
15 липня 2025 року
слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваної ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Старе Бориспільського району Київської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до ЄРДР за №12025100000000664 від 22.05.2025 року, -
15 липня 2025 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до ЄРДР за №12025100000000664 від 22.05.2025 року.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що Відділом розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100000000664 від 22.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 22.05.2025 приблизно о 19 год. 25 хв. ОСОБА_4 , не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, оскільки не отримувала його у передбаченому законом порядку, керуючи технічно справним автомобілем марки «SKODA OCTAVIA», р.н. НОМЕР_1 , рухалась по проїзній частині вулиці Опанаса Сластіона в місті Києві зі сторони вулиці Михайла Коцюбинського в напрямку перехрестя із вулицею Йоганна Вольфганга Ґете. Так, ОСОБА_4 рухалась по другорядній дорозі вулиці Опанаса Сластіона та під'їжджала до нерегульованого перехрестя з головною дорогою по вулиці Йоганна Вольфганга Ґете міста Києва, яку їй необхідно було перетнути та продовжити рух у тому ж напрямку, та перед якою встановлено дорожній знак пріоритету 2.1 «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України. В цей час по проїзній частині вулиці Йоганна Вольфганга Ґете зі сторони вулиці Вуликової в напрямку вулиці Пасічної, керуючи технічно справним автомобілем марки «CHEVROLET NIVA», р.н. НОМЕР_2 , рухався ОСОБА_6 . Під час руху ОСОБА_4 порушила вимоги п.п. 1.3, 1.5, підпункту «а» п. 2.1, підпункту «б» п. 2.3, п. 16.11 та дорожнього знаку пріоритету 2.1 «Дати дорогу» України: п. 1.3 учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими; п. 1.5 дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.1 підпункт «а» водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; п. 2.3 підпункт «б» для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 16.11 на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху. дорожній знак пріоритету 2.1 «Дати дорогу» водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі. Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_4 виявились в тому, що вона, не маючи посвідчення водія на права керування транспортним засобом відповідної категорії, керуючи технічно справним автомобілем марки «SKODA OCTAVIA», р.н. НОМЕР_1 , будучи обізнаною, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, маючи об'єктивну можливість спостерігати за дорожньою обстановкою та рухом транспортних засобів по головній дорозі вулиці Йоганна Вольфганга Ґете в м. Києві, не маючи перешкод технічного характеру, будучи неуважною, створюючи небезпеку для руху, а також загрозу життю та здоров'ю громадян, не виконала вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», встановленого перед виїздом на проїжджу частину вулиці Йоганна Вольфганга Ґете по ходу її руху та п. 16.11 Правил дорожнього руху України, перебуваючи на другорядній дорозі, та розраховуючи на безперешкодний проїзд перехрестя, продовжила рух вперед, виїхала на проїжджу частину головної дороги вулиці Йоганна Вольфганга Ґете, де не поступившись дорогою автомобілю «CHEVROLET NIVA», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 , який наближався до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі скоїла з ним зіткнення. В результаті вказаної дорожньо-транспортної події пасажир автомобіля «CHEVROLET NIVA», р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження від яких померла на місці, а пасажир автомобіля «SKODA OCTAVIA», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому передпліччя правої руки та був доставлений до медичного закладу. Порушення вимог п.п. 1.3, 1.5, підпункту «а» п. 2.1, підпункту «б» п. 2.3, п. 16.11 та дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_4 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків. Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_8 середньої тяжкості тілесне ушкодження та смерть потерпілої ОСОБА_7 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
23.05.2025 о 03 год. 30 хв. слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
23.05.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
24.05.2025 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва підозрюваній ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово полишати житло за місцем проживання строком до 20.07.2025.
В обґрунтування необхідності продовження строку домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 та обов'язків покладених на нього, прокурором вказано, що не зменшилися заявлені під час застосування йому запобіжного заходу ризики, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування, суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У зв'язку з тим, що строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту спливає, а ризики, передбачені ст.177 КПК не зменшились, орган досудового розслідування звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з клопотанням про продовження відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про продовження строку домашнього арешту відносно ОСОБА_4 підтримала та просила задовольнити з підстав, зазначених у ньому. Крім того, просила долучити постанову заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_9 від 08 липня 2025 року про продовження строку досудового розслідування до 3х місяців.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про продовження строку домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_4 та просив застосувати відносно останньої запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період часу.
Підозрювана ОСОБА_4 у судовому засіданні думку захисника підтримала та просила відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку цілодобового домашнього арешту відносно неї.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, а також ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Водночас, обов'язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається прокурор у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Так судом встановлено, що Відділом розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100000000664 від 22.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
23.05.2025 о 03 год. 30 хв. слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
23.05.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
24.05.2025 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва підозрюваній ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово полишати житло за місцем проживання строком до 20.07.2025.
08.07.2025 року постановою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_9 строк досудового розслідування кримінального провадження було продовжено до 3х місяців.
У зв'язку з закінченням строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_4 стороною обвинувачення ініційоване клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Надаючи оцінку можливості підозрюваної ОСОБА_4 переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Встановлюючи ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя враховує, що покази свідків у вказаному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_4 як підозрюваної, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю впливати на свідків, інших підозрюваних, свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_4 може вчиняти дії чи бездіяльність для перешкоджання здійснення досудового розслідування з метою уникнення настання відповідальності, а також зважаючи на те, що досудове розслідування триває та орган досудового розслідування з'ясовує усі обставини вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваної ОСОБА_4 а також те, що вона обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі до 8 років, віднесеного відповідно до положення ст. 12 КК України до категорії тяжких, слідчий суддя не знаходить підстав для застосування іншого, більш м'якого, запобіжного заходу.
За таких обставин, на переконання слідчого судді, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту буде співрозмірним із тяжкістю кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 та у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та запобігти визначеному ризику.
Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, реєстрації, роботи та номеру засобу зв'язку; не відлучатися за межі місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Враховуючи, що прокурором доведено наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту у певний період доби.
Також слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити підозрюваній, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою мають право з'являтися у житлі, під арештом в якій вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї обов'язків.
Керуючись частиною другою статті 376, статтями 2, 7, 115, 179, 194, 196, 309, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
лопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Київської міської прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заборонити підозрюваній ОСОБА_4 цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності прибуття до укриття чи бомбосховища, обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога».
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, реєстрації, роботи та номеру засобу зв'язку;
- не відлучатися за межі місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваної ОСОБА_4 під домашнім арештом визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 23 серпня 2025 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на органи Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваною, захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1