Справа № 761/28879/25
Провадження № 1-кс/761/19098/2025
10 липня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Сокаль, Львівської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1 КК України у кримінальному провадженні №42025000000000096, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.02.2025 року, -
10 липня 2025 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1 КК України у кримінальному провадженні №42025000000000096, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.02.2025 року.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 1 відділом 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000000096 від 04.02.2025 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369-2 КК України, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у кінці квітня 2025 року, більш точну дату та час органом досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 24.04.2025 у ОСОБА_9 , обізнаного зі збройною агресією російської федерації та подальшим її широкомасштабним вторгненням в Україну і запровадженням у зв'язку із цим воєнного стану, виник злочинний умисел усупереч вищевказаним вимогам законодавства перешкодити законній діяльності ЗС України. З метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, всупереч вимогам чинного законодавства, в кінці квітня 2025 року, точну дату, час та місце в ході досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 24.04.2025 ОСОБА_9 , вступив у злочинну змову з громадянином України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , розробили злочинний план, що передбачав вчинення протиправних дій, спрямованих на дестабілізацію законної діяльності ЗС України. Відповідно до розробленого злочинного плану, на ОСОБА_9 покладалися обов'язки підшукування осіб чоловічої статі - громадян України, які не маючи законних підстав в умовах діючих під час воєнного стану тимчасових обмежень, з метою уникнення призову та/або мобілізації на військову службу, шляхом пред'явлення відповідних документів для безперешкодного проходження перевірок військово-облікових документів представниками правоохоронних органів та ЗС України та подальшого уникнення призову за мобілізацією до ЗС України та ведення переговорів з такими особами. В свою чергу, на ОСОБА_4 покладалися обов'язки, після виготовлення відповідних документів для безперешкодного проходження перевірок військово-облікових документів представниками правоохоронних органів і ЗС України та подальшого уникнення призову за мобілізацією до ЗС України, передати їх підшуканим ОСОБА_9 особам чоловічої статі. Діючи з прямим умислом, в період дії на території України особливого періоду, з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, а саме діяльності військовослужбовців РТЦК та СП, яку останні здійснювали на виконання вимог абзацу 11 п. 9 постанови КМУ № 154 від 23.02.2022 «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» та п. 79 абзац 4 постанови КМУ № 1487 від 30.12.2022 «Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», заступник директора Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами, за неправомірну вигоду в розмірі від 6 тисяч доларів США організував протиправний механізм перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань шляхом виготовлення та продажу під виглядом офіційних документів найбільшої у світі регіональної міжурядової організації з питань безпеки - «OSCE» (Організація з питань безпеки і співробітництва в Європі) (далі - ОБСЄ), посвідчень публічного дипломата Громадської організації «Міжнародна дипломатична місія «Організація Безпеки Спільноти Європи» (скорочена назва ОБСЄ) (код ЄДРПОУ 40030533). Зазначені посвідчення в умовах воєнного стану надають змогу безперешкодного проходження громадянами України перевірок військово-облікових документів представниками правоохоронних органів та Збройних Сил України та подальшого уникнення призову за мобілізацією до Збройних Сил України. Так, 24.04.2025, близько 20:00 год. ОСОБА_9 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 діючи умисно та на підтвердження своїх протиправних намірів, направлених на перешкоджання законній діяльності ЗС України в особливий період, під час зустрічі з ОСОБА_10 , який залучений правоохоронними органами на умовах конфіденційного співробітництва, запропонував останньому виготовити посвідчення публічного дипломата Громадської організації «Міжнародна дипломатична місія «Організація Безпеки Спільноти Європи» (скорочена назва ОБСЄ), яке надає змогу в умовах воєнного стану безперешкодного проходження перевірок військово-облікових документів представниками правоохоронних органів і ЗС України та подальшого уникнення призову за мобілізацією до ЗС України. В подальшому, 28.05.2025 близько 18:00 год. ОСОБА_9 перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно та за попередньою змовою з ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки за перешкоджання законній діяльності ЗС України в особливий період, отримав від ОСОБА_10 , раніше обумовлені матеріали, а саме копію закордонного паспорту, скріншот сторінки з мобільного додатку «Дія», фото та грошові кошти в розмірі 6300 (шість тисяч триста) доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 28.05.2025 складає 262 557,54 грн. для виготовлення посвідчення публічного дипломата Громадської організації «Міжнародна дипломатична місія «Організація Безпеки Спільноти Європи». Цього ж дня, о 18:15 год. ОСОБА_9 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3, бажаючи довести спільний з ОСОБА_4 злочинний план, спрямований на перешкоджання законній діяльності ЗС України в особливий період до завершення, зустрівся з останнім та передав йому раніше отримані від ОСОБА_10 копію закордонного паспорту, скріншот сторінки з мобільного додатку «Дія», фото та грошові кошти в розмірі 6300 (шість тисяч триста) доларів США за виготовлення посвідчення публічного дипломата Громадської організації «Міжнародна дипломатична місія «Організація Безпеки Спільноти Європи» останньому з метою ухилення від мобілізації та перешкоджання законній діяльності ЗС України.
10.07.2025 ОСОБА_4 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Крім того, слідчий звертає увагу слідчого судді на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування, суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення, або продовжити вчинення кримінального правопорушення у якому підозрюється, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні. Разом з тим, зі змісту клопотання вбачається, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Враховуючи вище викладене, орган досудового розслідування звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, вказав, що ризики, передбачені ст.177 КПК України прокурором не обґрунтовано. Просив застосувати інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, вказав, що ризики, передбачені ст.177 КПК України прокурором не обґрунтовано. Просив визначити розмір застави відносно останнього.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні думку захисників підтримав та просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши позиції прокурора, захисників, підозрюваного, дослідивши наявні у матеріалах клопотання докази, слідчий суддя приходить до такого висновку.
У судовому засіданні встановлено, що 1 відділом 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000000096 від 04.02.2025 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369-2 КК України, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
09.07.2025 року ОСОБА_4 було затримано у порядку, передбаченому ст.208 КПК України.
10.07.2025 ОСОБА_4 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, а отже в оцінці цього питання кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням сталої практики ЄСПЛ, про що прямо вказує ч. 5 ст. 9 КПК України.
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення особі обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав осіб.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на даний час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_4 , до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що на стадії досудового розслідування кримінального провадження останній не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.
Питання доведеності вини підозрюваного ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Водночас, обов'язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст.194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного ОСОБА_4 , як цілком ймовірний, з огляду на те, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, строком на 8 років. Останній усвідомлює тяжкість покарання при можливому визнанні його винним, у вчиненні кримінального правопорушення у якому він підозрюється, що може спонукати ОСОБА_4 до вчинення спроби ухилитися.
Враховуючи вищевикладене, а також дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя, приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.
Між тим, суд вважає доведеним ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином у якому підозрюється, оскільки зважаючи на тяжкість вчиненого ОСОБА_4 кримінальних правопорушень та триваючої агресії росії проти України, останній маючи на меті нашкодити національній безпеці та цілісності може продовжити вчинення дій на користь держави-агресора.
Разом з тим, підозрюваний ОСОБА_4 може знищити, сховати, перетворити речі та документи, що мають значення для кримінального провадження, оскільки досудове розслідування триває та органом досудового розслідування встановлюються усі обставини вчинення кримінальних правопорушень.
Встановлюючи ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя враховує, що покази свідків у вказаному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_4 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю впливати на свідків, інших підозрюваних, свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Характеризуючі дані підозрюваного ОСОБА_4 , у тому числі наявність визначеного місця проживання, не спростовує наявність можливих ризиків неправомірної поведінки підозрюваного.
Слідчий суддя вважає доведеним прокурором те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на даному етапі особисте зобов'язання, застава, особиста порука чи домашній арешт не є достатніми для гарантування поведінки підозрюваного, виходячи із встановлених судом ризиків та тяжкості кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1 КК України, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розмір застави відносно останнього.
При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що у судовому засіданні не було встановлено обставин, які б свідчили, що підозрюваний ОСОБА_4 за станом здоров'я не може утримуватися в умовах слідчого ізолятора.
З урахуванням вимог частин 3 та 5 статті 115 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 в межах строків досудового розслідування з урахуванням часу фактичного затримання останнього, а саме з 09.07.2025 року до 06 вересня 2025 року включно.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 180, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 206, 372, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити на 60 діб в межах строку досудового розслідування, з урахуванням часу фактичного затримання особи, а саме з 09.07.2025 року до 06 вересня 2025 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1