ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/9873/25
провадження № 2/753/7749/25
16 липня 2025 року Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Сирбул О.Ф., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів,
У травні 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (надалі по тексту - позивач, Головне управління) завернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ) в якому просить стягнути з відповідача на свою користь суму переплати пенсії в розмірі 27 694,04 грн та суму сплаченого судового збору у розмірі 3 028 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з вересня 2021 року ОСОБА_1 , отримував пенсію в разі втрати годувальника. Для виплати пенсії в період навчання ОСОБА_1 надав довідку про навчання № 1263 від 22.09.2021 Механіко-машинобудівному інституті КПІ ім. Ігоря Сікорського закінчує університет 30 червня 2024 року. На запит до Міністерства освіти та науки України надали відомості, що ОСОБА_1 з 24.01.2022 припинив навчання. На підставі отриманої інформації виплата пенсії відповідачу припинена. У зв'язку з припиненням навчання утворилась переплата пенсії за період з 01.02 2022 року по 31.08.2022 року на загальну суму 29 292,04 грн. В січні, лютому та березні 2024 року ОСОБА_1 частину коштів добровільно внесено на рахунок Головного управління в сумі 1 598,00 грн. Залишок переплати становить 27 694,04 грн. Головним управлінням на адресу відповідача направлено листи з вимогою добровільного внесення коштів, які залишено без відповідного реагування.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 02.06.2025 провадження по справі відкрито, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи (ст. 279 ЦПК України).
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належним чином є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Виходячи з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що з вересня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував пенсію в разі втрати годувальника згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (пенсійна справа № 2613043974) (а.с. 9).
Для виплати пенсії в період навчання ОСОБА_1 надав довідку про навчання № 1263 від 22.09.2021 Механіко-машинобудівному інституті КПІ ім. Ігоря Сікорського денної форми навчання, навчається за держзамовленням і закінчує університет 30 червня 2024 року (а.с. 11).
Згідно електронного запиту до Міністерства освіти та науки України 05.04.2023 № 5478015 та № 5496141, ОСОБА_1 з 24.01.2022 припинив навчання (а.с. 12).
На підставі отриманої інформації 31.05.2023 року виплата пенсії відповідачу припинена. У зв'язку з припиненням навчання утворилась переплата пенсії за період з 01.02 2022 року по 31.08.2022 року на загальну суму 29 292,04 грн. (а.с. 15).
В січні, лютому та березні 2024 року ОСОБА_1 частину коштів добровільно внесено на рахунок Головного управління в сумі 1 598,00 грн (а.с. 16-18). Залишок переплати становить 27 694,04 грн.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві на адресу відповідача направлено листи від 11.12.2023 № 2600-0505-8/242600 та від 14.02.2025 № 2600-0405-8/26387 з вимогою добровільного внесення коштів, які залишено без відповідного реагування (а.с. 19, 22).
Статтею 49 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року передбачено, що пенсії згідно цим законом призначають органи Пенсійного фонду України.
Статтею 1-1цього Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Відповідно до статті 8 цього Закону виплата та пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету України.
За змістом частини 6 статті 30 Закону члени сім'ї, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника: вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах,а також професійно-технічних, закладах вищої освіти (у тому числі у період між завершенням навчання водному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), мають право на пенсію в раз втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не більш як до досягнення ними 23років. Діти-сиротимають право на пенсію в разі втрати годувальника до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.
Стаття 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлює обов'язок пенсіонерів повідомляти органам пенсійного забезпечення про зміну умов, що впливають на виплату пенсій.
Відповідно до частини 2, 3 статті 60 Закону України в разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу пенсійного забезпечення заподіяну шкоду.
Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім'ї тощо), можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень органу, який призначає пенсію, чи суду.
Статтею 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що особи, винні в порушенні законодавства про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, зазначених у цьому Законі, а також у несвоєчасному оформленні або поданні документів для призначення пенсії, у видачі для оформлення пенсій недостовірних даних і документів, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Отже, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.
Згідно із ч.1-3 статті 326 ЦК України у державній власності є майно,у тому числі грошові кошти,яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Пунктом 1 частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України передбачено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Частиною 1 статті 1212 ЦК України визначено, що особа яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За вказаних обставин, враховуючи, що відповідачу за період з 01 лютого 2022 року по 31 серпня 2022 року виплачена пенсія Головним управлінням не внаслідок рахункової помилки з боку позивача, а в наслідок порушення відповідачем вимог, зокрема ОСОБА_1 , отримуючи пенсію в разі втрати годувальника, припинив навчання у Механіко-машинобудівному інституті КПІ ім. Ігоря Сікорського, у зв'язку з чим утворилась переплата пенсії за вказаний період на загальну суму 27 694,04 грн.
Зважаючи на положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 3 028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві суму переплати пенсії в розмірі 27 694,04 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, вул. Бульварно-Кудрявська, 16.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення складений 16.07.2025.
Суддя: