Справа № 366/2111/25
Провадження № 3/366/1354/25
17.07.2025 с-ще Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділу поліції № 1 (с-ще Іванків) Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
І. Суть правопорушення, визнана суддею недоведеною
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 377385 від 30.06.2025, суть інкримінованого правопорушення зазначена таким чином:
30.06.2025 о 19 год. 55 хв. в с-щі Іванків по вул. О. Габорака, керував транспортним засобом марки HONDA CRV з реєстраційним номером НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння очей. Від проходження освідування на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ІІ. Позиції сторін
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином. Причин неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Таку поведінку суддя розцінює як спосіб реалізації прав, визначених ст. 268 КУпАП.
ІІІ. Оцінка судді
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення у справі.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі, крім іншого, відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відтак, доказуванню в справах за ч. 1 ст. 130 КУпАП, які проявились у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння підлягає відмова особи від проходження огляду на стан сп'яніння.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені ст. 266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (в подальшому «Інструкція»). За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Наведене дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак алкогольного сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. Відмова особи від проходження огляду на стані сп'яніння повинна бути чіткою, зрозумілою, такою, яка не викликає сумнівів чи неоднозначного її тлумачення, та яка не залежить від будь-яких зовнішніх факторів, у тому числі і дій чи намірів інших осіб. Застосовуючи до справ про адміністративні правопорушення принципи кримінального провадження поліцейські, відповідно до вимог ст.20 КПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинні були детально проінформувати ОСОБА_1 про сутність висунутої ними вимоги, порядок вчинення певних процесуальних дій та наслідки, які можуть для нього настати як у випадку проходження, так і у випадку відмови від проходження огляду на стан сп'яніння. Лише при наявності усіх зазначених обставин поліцейський може складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, що вчинене у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Суддя ухвалює рішення про притягнення особи до відповідальності у випадку наявності доказів, які доводять кожну із обставин, що в своїй сукупності утворюють об'єктивну сторону даного адміністративного правопорушення.
На дотриманні таких критеріїв у справах за ст. 130 КУпАП, які інкримінуються через порушення п. 2.5 ПДР України наголошено у постановах Київського апеляційного суду: від 30.09.2019 у справі № 753/24552/18 ; від 16.12.2019 у справі № 761/30354/19; від 01.12.2022 у справі № 369/5756/22; від 22.12.2022 у справі № 369/4874/22; від 10.07.2023 у справі № 367/3833/22; від 08.06.2023 у справі № 358/14/23; від 09.06.2025 у справі № 752/16386/24.
Велика Палата Верховного Суду у п. 75 постанови від 23.10.2024 у справі № 712/3525/23 виклала правовий висновок, що зводиться до того, що єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об'єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.
В обґрунтування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, до матеріалів справи долучено оптичний диск з двома фрагментами відеозапису, які відображають одну і ту ж обстановку та є відзнятими з різних приладів відео фіксації.
За результатами дослідження матеріалів відеозапису суддею встановлено, що працівники поліції рухаються за автомобілем коричневого кольору марки HONDA CRV з реєстраційним номером НОМЕР_1 , який проїжджає перехрестя прямо, в подальшому вмикає лівий покажчик повороту та здійснює поворот ліворуч у вилицю, де й зупиняється. За кермом автомобіля знаходиться ОСОБА_1 , а на пасажирському сидінні перебуває особа жіночої статі, яка має ознаки алкогольного сп'яніння та вживає рідину з пляшки, схожої на ємність для пива.
В ході спілкування з водієм ОСОБА_1 , працівники поліції інформують його, що з салону автомобіля чути запах алкоголю з ротової порожнини і що у водія червоні очі, що явно не відповідає дійсності (на відео чітко видно відсутність почервоніння очей). Стосовно виявлення ознаки «запах алкоголю з порожнини рота» пасажир, особа жіночої статі зазначила, що цей запах йде від неї. На неодноразові вимоги працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 жодного разу не відмовився та висловив свою згоду на проведення огляду на як на місці із застосуванням спеціального технічного засобу, так і в закладі охорони здоров'я.
Після того, як ОСОБА_1 черговий раз погодився пройти огляд на стан сп'яніння, працівник поліції висунув йому словесну вимогу вийти з автомобіля, нащо водій повідомив, що він є особою з інвалідністю, після чого неодноразово таке говорив та показав палицю, якою користуються особи, що мають вади ніг під час ходьби.
Положення ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103 не регламентують обов'язку водія транспортного засобу вийти з автомобіля для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Поряд з цим, ОСОБА_1 неодноразово висував працівникам поліції вимогу назвати причину зупинки його транспортного засобу, на що поліцейські йому відповіли, що він не увімкнув під час проїзду перехрестя покажчик повороту, що є абсурдним з огляду на те, що перехрестя водій проїжджав прямо не змінюючи напрямку свого руху в ліво чи в право.
З цього приводу між водієм та поліцейськими виникли суперечки, під час яких останні розмовляли зухвало, підвищували тон розмови, а на вимогу водія надати докази допущеного порушення зазначили, що всі докази будуть надані в суді, що є грубим порушенням положень ст. 268 КУпАП.
Таким чином, на відеозаписі суддею не встановлено обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 відмовився словесно від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння або ж його поведінка була такою, яка б могла бути розцінена як відмова від освідування на стан сп'яніння.
З контексту відеозапису вбачається, що працівник поліції розцінив дії ОСОБА_1 , які полягали у висловлені вимоги назвати причину зупинки транспортного засобу та надати для ознайомлення відповідні докази, що узгоджується з приписами положень ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 268 КУпАП як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, однак враховуючи вище встановлені обставини, висунення до працівників поліції вимог виконання ними законодавства України не може свідчити про відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
З огляду на викладене, об'єктивна сторона правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка полягає у відмові водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння є недоведеною
Недоведеність вини особи, відповідно до ст. 9 КУпАП, свідчить про відсутність складу правопорушення.
Враховуючи недоведеність наданими доказами зазначеного факту керування, суддя приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 об'єктивної сторони складу правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на встановлені обставини, суддя приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Відповідно до ч. 4 ст. 265-1 та п. 6 Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1086 (зі змінами), тимчасово вилучене посвідчення водія у зв'язку із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає поверненню ОСОБА_1 .
Питання судових витрат суддя вирішує у відповідності до ст. 40-1 КУпАП.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення.
Оскільки у цьому провадження у справі підлягає закриттю, судовий збір слід віднести на рахунок держави.
На підставі ст.ст. 19, 62 Конституції України, керуючись ст.ст. 7, 40, 130, 245, 247, 251, 256, 266, 268, 280, 283-285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Тимчасово вилучене посвідчення водія серії НОМЕР_2 , повернути ОСОБА_1
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області.
Суддя Н.П. Слободян