Справа № 296/8068/24
1-кп/296/264/25
Вирок
Іменем України
16 липня 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження з обвинувальним актом, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024060400001602 від 23.05.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, малолітніх дітей на утриманні не маючого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 01.11.2023 Корольовським районним судом м. Житомира за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України до 05 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 02 роки;
- 29.11.2023 року направлено до суду обвинувальний акт за ч.4 ст.185, ч.2 ст.190 КК України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.2 ст.263 КК України, -
Судом встановлено, що 22.05.2024 близько 16.39 ОСОБА_6 перебував у приміщенні торгівельної зали зоомагазину «Балу Пет Центр» за адресою: м. Житомир, вул. Хлібна, 25, де на стільці помітив мобільний телефон, що належить раніше знайомій йому ОСОБА_7 .
В цей же день, час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_6 , з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, виник злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна із вищевказаного магазину, що належить ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану ОСОБА_6 , керуючись корисливим мотивом, пересвідчившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються непоміченими, шляхом вільного доступу таємно викрав мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 13(А2633)» в корпусі білого кольору на 128 ГБ з ІМЕI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , вартістю 15300 гривень 00 копійок.
B подальшому, утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_6 місце вчинення кримінального правопорушення залишив та розпорядився вказаним майном на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну суму 15300 гривень 00 копійок.
Крім того, 04.07.2024 близько 11.43 ОСОБА_6 перебував у дворі будинку 10 по вул. Київській в м. Житомирі, де знаходиться вхід до службового приміщення закладу «Lali Хінкальна».
В цей же день, час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_6 , з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, виник злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна із вищевказаного закладу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану ОСОБА_6 , керуючись корисливим мотивом, пересвідчившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються непоміченими, зайшов до приміщення даного закладу та шляхом вільного доступу таємно викрав перстень виготовлений із золота 585 проби, вагою 1,61 грам, вартістю 1339 гривень, 55 копійок, бездротові навушники торгівельної марки «Apple» моделі «AirPods» (MV7N2AM/A) with Charging Case (друге покоління), вартістю 2166 гривень 67 копійок, грошові кошти в сумі 3000 грн, яки знаходились в сумці чорного кольору, котра належить гр. ОСОБА_8 та матеріальної цінності не становить, бездротові навушники торгівельної марки «Apple» моделі «AirPods Pro», вартістю 4233 грн, грошові кошти в сумі 3 000 грн, яки знаходились в портфелі чорного кольору, який належить ОСОБА_9 та матеріальної цінності не становить.
B подальшому, утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_6 місце вчинення кримінального правопорушення залишив та розпорядився вказаним майном на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_8 майнової шкоди на загальну суму 6 506 гривень 22 копійки, ОСОБА_9 майнової шкоди на загальну суму 7233 гривні 00 копійок.
Крім того, у невстановлений слідством час у ОСОБА_6 виник злочинний умисел на незаконне носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , перебуваючи у невстановленому місці, знайшов кастет, виготовлений саморобним способом з використанням промислового обладнання, який відноситься до простої холодної зброї ударно-дробильної дії.
Надалі, ОСОБА_6 поклав кастет до одягненої на ньому сумки через плече та почав переносити його при собі, без передбаченого законом дозволу, невстановленими вулицями м. Житомира до 08.16 год. 14.08.2024 року.
Так, 14.08.2024 року в період часу з 08.16 по 10.53 за адресою: м. Житомир, вулиця Шевченка, поблизу будинку № 100, на території Ботанічного саду, у ОСОБА_6 виявлено та вилучено кастет, який виготовлений саморобним способом з використанням промислового обладнання, який відноситься до простої холодної зброї ударно-дробильної дії.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальных правопорушень визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, усвідомив наслідки скоєних ним правопорушень, не заперечував фактичних обставин, вказаних в обвинувальному акті.
Потерпілі до суду не з'явилися, звернулися із письмовими заявами про розгляд справи без їх участі.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_6 добровільно визнав провину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, прокурор під час визначення порядку дослідження доказів по справі просив суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнати недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежитись допитом обвинуваченого, дослідити матеріали, що характеризують обвинуваченого як особу.
Відповідно до вимог процесуального законодавства, судом роз'яснено учасникам судового провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України. Судом роз'яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити відповідні обставини в апеляційному порядку. Обвинувачений ОСОБА_6 зазначив, що зміст ч. 3 ст. 349 КПК України йому зрозумілий, заперечень проти не дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, він не має.
Зазначене повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно в умовах воєнного стану, та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, а також незаконному носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 263 КК України.
При визначенні виду та розміру покарань суд керується вимогами статей 65 - 68 КК України та роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, відповідно до статті 66 КК України, суд відносить визнання вини, щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, відповідно до статті 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.
Під час призначення покарання ОСОБА_6 суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та запобігання новим злочинам, враховує характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, злочин, передбачений ст. 185 ч.4 КК України, відповідно до ст.12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів, за ч.2 ст.263 КК України до категорії нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, характеризується задовільно, його відношення до скоєного.
Згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
У правовій державі покарання передусім є виправним та превентивним засобом, в якій має використовуватись не надмірні, а лише необхідні й зумовлені метою заходи.
На реалізацію принципу, встановленого частиною другою статті 61 Конституції України, згідно з яким юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, спрямовані положення статті 65 КК України. Зазначений принцип, зокрема, конкретизовано у положеннях Кримінального кодексу України щодо системи покарань, звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання та його відбування, у тому числі призначення більш суворого покарання.
Керуючись загальними засадами призначення покарання (ст. 65 КК України), суд має призначати покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання.
Призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки кримінального правопорушення, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.
Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину та передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.
Виходячи з мети покарання й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Тобто, кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання, яке застосоване до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути справедливим, тобто таким, що відповідає як тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, так і конкретним обставинам його вчинення, а також особливостям особистості злочинця.
Вищевказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.05.2023 винесеній за результатами розгляду справи № 135/563/22.
На підставі викладеного, з урахуванням всіх обставин справи, особи обвинуваченого, який визнав свою вину, щиро розкаявся, з урахуванням тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, враховуючи покарання призначене обвинуваченому вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 01.11.2023, яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України до 05 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 02 роки, суд вважає необхідним, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Крім того, враховуючи вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 20.11.2024, який 10.03.2025 Ухвалою Житомирського апеляційного суду було змінено та ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 190 КК України до 01 року позбавлення волі, з врахуванням ч.4 ст. 70 КК України, якщо після вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, суд вважає необхідним зарахувати частково відбуте покарання за попереднім вироком та призначити обвинуваченому остаточне покарання.
Суд не вбачає підстав для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_6 положень ст. ст. 69, 75 КК України.
На переконання суду, у даному випадку таке покарання відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого та запобігання нових злочинів.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 19.08.2024 року на металевий предмет, ззовні схожий на кастет підлягає скасуванню.
Кримінальним правопорушенням потерпілій ОСОБА_7 завдано майнової шкоди на загальну суму 15300 гривень.
Кримінальним правопорушенням потерпілій ОСОБА_8 , завдано майнової шкоди на загальну суму 6506 гривень 22 копійки.
Кримінальним правопорушенням потерпілому ОСОБА_9 , завдано майнової шкоди на загальну суму 7233 гривні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати на залучення експертів по справі за проведення судових експертиз у розмірі 7194 грн 16 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого.
Підстави обрання запобіжного заходу відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374, 376, 395 КПК України, суд,
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 263, ч.4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 263 КК України у виді 01 (одного) року позбавлення волі;
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 05 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_6 покарання у виді 05 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Корольовського районного суду м. Житомира та остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді 05 (п'яти) років 02 (двох) місяців позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України зарахувати частково відбуте покарання за вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 20.11.2024, зміненого Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 10.03.2025 та остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді 05 (п'яти) років 03 (трьох) місяців позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_6 не обирати.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 7194 грн 16 коп. за проведення експертиз.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 19.08.2024 року на металевий предмет, ззовні схожий на кастет - скасувати.
Речові докази: металевий предмет, ззовні схожий на кастет - знищити; 2 оптичні DVD-R диски для лазерної системи зчитування - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1