Справа №295/7158/22
Категорія 17
1-кп/295/451/25
17.07.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12022060410000265 від 12.06.2022, про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючої, із середньою освітою, зареєстрованою та проживаючою за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої, востаннє вироком Богунського районного суду м. Житомира від 06.03.2025 за п.4, 12 ч.2 ст.115, ч.1 ст. 297, 70 КК України до 12 років позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
за участі учасників судового засідання:
прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченої ОСОБА_3 ,
1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
11.06.2022 приблизно о 12 годині 30 хвилин ОСОБА_3 , перебувала в стані алкогольного сп'яніння на веранді будинку АДРЕСА_2 , разом з потерпілим ОСОБА_6 .
В цей час та місці між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне протиправне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , ОСОБА_3 взяла з підвіконня шило, та, підійшовши до ОСОБА_6 , зі значною силою прикладання умисно нанесла один удар шилом останньому в черевну порожнину зліва, внаслідок чого спричинила колоту рану передньої черевної стінки, раневий канал якої проникає в черевну порожнину з ушкодженням лівої долі печінки та розвитком гемоперитонеуму (наявність крові в черевній порожнині), яка є тяжким тілесним ушкодженням за ознакою небезпеки для життя.
Своїми умисними діями, які виразилися в заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України.
2. Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування судом окремих доказів
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 за пред'явленим обвинуваченням винним себе не визнала. Суду пояснила, що на початку червня 2022 вона перебувала у теплих відносинах із ОСОБА_6 і переїхала до нього жити у АДРЕСА_2 . Напередодні ввечері та вранці починаючи з 8.00-9.00 годин вона разом із ОСОБА_6 розпивала алкогольні напої у нього вдома за вищевказаною адресою. Зранку, коли вони вже випивали горілку, до них прийшов та приєднався ОСОБА_7 . Випивши певну кількість горілки з ними, він пішов у кімнату відпочивати.
Ближче до обіду вона із ОСОБА_6 вийшли покурити і в ході розмови він спитав, чи могла би ОСОБА_3 вбити людину. На що вона відповіла: «ні». Тоді він вклав своєю лівою рукою в її праву руку шило. Потім взяв своєю лівою рукою за її правий лікоть та підштовхнув руку з шилом собі в живіт. Потім сам дістав шило і пішов у душ. ОСОБА_3 злякалась і запропонувала викликати швидку, але він відмовився. Потім вони випили ще по 50 грам горілки. Далі прокинувся ОСОБА_8 і запитав: «що тут відбувається?». Вона розповіла, що ОСОБА_9 штиркнув себе шилом в живіт, нема часу пояснювати і викликала швидку та поліцію, яким повідомила причину: колюче пошкодження. Вони приїхали хвилин через 20. Зі швидкою поїхала в лікарню, була там, поки її не забрали працівники поліції. Стверджувала, що саме так пояснювала і ОСОБА_8 і працівникам поліції щодо причин виникнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_9 . Вважає, що ОСОБА_8 був сильно п'яний і міг переплутати те, що вона йому розповідала.
Також ОСОБА_3 під час допиту в судовому засіданні повідомила суду, що під час проведення огляду місця події працівникам поліції вона повідомила неправдиву інформацію, що її прізвище ОСОБА_10 , а не ОСОБА_3 , оскільки в суді вже розглядалась кримінальна справа за її обвинуваченням за ст. 185 КК України і таким чином вона намагалась ухилитись від відповідальності за дане кримінальне правопорушення.
Весь обсяг досліджених в судовому засіданні доказів, оцінку яким суд наводить у вироку, доводить неправдивість показів ОСОБА_3 в суді з метою її ухилення від кримінальної відповідальності. Схильність до неправдивих показів ОСОБА_3 також підтвердила повідомленням неправдивих відомостей щодо свого прізвища перед затриманням.
Не зважаючи на невизнання ОСОБА_3 вини у пред'явленому обвинуваченні, її вина повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.
Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначив що тілесне ушкодження отримав в червні 2022 в середині дня після 12.00. Тоді він разом із ОСОБА_3 вживали горілку за його місцем проживання АДРЕСА_2 . Спочатку з ними пив ОСОБА_7 , а потім ОСОБА_11 пішов у кімнату ліг спати, а вони разом з обвинуваченою вийшли на подвір'я, де у них почалась розмова з питань чи змогла б ОСОБА_3 вбити людину. Стверджував, що він сам все спровокував: спитав обвинувачену, чи змогла б вона вбити людину, вона відповіла, що ні. Тоді він вложив в руку ОСОБА_3 шило, яке взяв біля ґанку, та стоячи до неї обличчям, прикладаючи незначні зусилля, підштовхнув її в лікоть, внаслідок чого вона, не прикладаючи зусиль, випадково встромила в нього шило. В його тіло увійшов всього кінчик шила, не так багато. Можна було і не викликати швидку. Потерпілий висунув шило, а обвинувачена викликала швидку. Зазначив про вдячність обвинуваченій за те, що вона врятувала йому життя. Також вказав, що підписав заяву про вчинення злочину, оскільки склали протокол, зробили обшук та знайшли наркотичні речовини в його будинку, після чого вже є вирок районного суду. Також зазначив, що під час слідчих дій з ним понятих не було, він підписував пусті протоколи, а поліція не оспорювала того, що ОСОБА_3 не наносила ушкоджень.
Суд вважає, що покази потерпілого в суді дані з метою сприяння уникнення обвинуваченою кримінальної відповідальності, оскільки він із нею перебував у теплих близьких стосунках. Про бажання применшити роль обвинуваченої у вчиненні злочину свідчать не тільки пояснення про те, що він сам собі її рукою наніс тілесні ушкодження, що спростовується всім обсягом доказів по справі, а й пояснення про малозначність тілесного ушкодження, з яким можна було впоратись без допомоги швидкої, що спростовується його ж поясненнями, що ОСОБА_3 врятувала йому життя, викликавши «швидку допомогу» та висновком експерта № 1208 від 21.07.2022 про те, що тілесне ушкодження потерпілого є тяжким тілесним ушкодження за ознакою небезпеки для життя.
У протоколі про прийняття заяви від ОСОБА_6 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 12.06.2022 останній зазначив, що 11.06.2022 близько 12 год. 30 хв. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою : АДРЕСА_2 та області спричинила тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_6 (а.с.46).
Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 07.04.2020, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_6 , в присутності понятих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , потерпілий пояснив, що 11.06.2023 близько 12-30 год. він разом з ОСОБА_3 перебував за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_2 . Вони разом вживали алкогольні напої. В ході вжиття алкогольних напоїв між ними виникла дискусія з приводу того, чи зможе ОСОБА_3 вбити людину. Декілька хвилин тривала дана дискусія, в ході якої ОСОБА_3 взяла шило, яке знаходилось на підвіконні в веранді вищевказаного будинку в праву руку та прикладаючи силу нанесла один удар йому в область лівої частини живота в область печінки. В подальшому шило застрягло в тілі його і він самотужки дістав шило. В подальшому через декілька хвилин відчув сильний біль та погане самопочуття та ОСОБА_3 викликала швидку допомогу і його госпіталізували до лікарні, де прооперували. Із протоколом слідчого експерименти учасники ознайомлені, заяв, зауважень та клопотань не надходило про що ними проставлені відповідні підписи.
Захист стверджував, що вказаний слідчий експеримент є фактично протоколом допиту потерпілого, внаслідок чого використання судом показань потерпілого, викладених у ньому, є недопустимим. З вказаною позицією погоджується суд і не покладає даний протокол в основу вироку. Разом з тим неправильне оформлення протоколу процесуальної дії слідчим не свідчить про його непроведення і недопустимість отримання відомостей про суть вчинених процесуальних дій під час даної процесуальної дії з інших джерел доказування, зокрема з показів свідків, присутніх під час проведення слідчого експерименту.
Так, свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що він разом з іншим чоловіком, якого він не знає, були понятими під час проведення слідчого експерименту з потерпілим в будівлі поліції на вул. Покровській. Під час даної слідчої дії потерпілий показував, як йому були нанесені тілесні ушкодження шилом в район живота. Казав, що це зробила жінка у зв'язку із виниклим конфліктом, показував, як вона тримала в руці шило під час нанесення удару. Про те, що він сам собі наносив тілесні ушкодження потерпілий не пояснював і не показував.
Суд звертає увагу, що свідок раніше не знайомий з обвинуваченою і потерпілим, в нього відсутні підстави для обмови обвинуваченої та надання неправдивих відомостей суду, а тому суд визнає дані покази достовірними та допустими і констатує, що вони разом із іншими доказами по справі спростовують версію обвинуваченої та потерпілого.
Протоколом огляду місця події від 19.04.2020 підтверджено, що місцем вчинення кримінального правопорушення є веранда будинку АДРЕСА_2 . Також підтверджується, що ОСОБА_3 (в протоколі зі слів ОСОБА_3 вона зазначена як ОСОБА_14 ) показала всім учасникам огляду місце події, шило, яким вона нанесла тілесне ушкодження потерпілому та яким чином вона це зробила. Під час ОМП вилучено знаряддя злочину - шило. При цьому протокол підписаний всіма учасниками процесуальної дії: Старжинською, ОСОБА_15 (як ОСОБА_10 ), двома понятими і слідчим. Від жодного учасника та присутнього зауважень не надійшло.
Протоколом огляду місця події від 13.06.2022 підтверджується, що в приймальні хірургічного відділення лікарні виявлено і вилучено одяг ОСОБА_6 : штани, футболку та труси зі слідами крові.
Висновком експерта №161-МК від 25.07.2022 у сукупності із показаннями обвинуваченої під час ОМП підтверджується, що вилучене шило є знаряддям злочину. В самому висновку зазначено, що на стержні шила, ближче до вістря наявні накладання речовини бурого кольору, що схожа на кров, на руків'ї шила наявні незначні нашарування речовини зеленого кольору, що схожа на фарбу, як і на футболці, в яку був одягнений потерпілий. Не виключено, що тілесне ушкодження потерпілому було нанесено вказаним шилом. Відсутність на одязі потерпілого відповідного пошкодження може свідчити про зміщення чи підняття футболки потерпілого в момент заподіяння йому тілесного ушкодження.
Згідно висновку експерта №1208 від 21.07.2022 у ОСОБА_6 виявлено колоту рану передньої черевної стінки, раневий канал якої проникає в її черевну порожнину з ушкодженням лівої долі печінки та розвитком гемоперитонеуму (наявність крові в черевній порожнині), яка є тяжким тілесним ушкодженням за ознакою небезпеки для життя, утворилась від дії колючого предмету, можливо в результаті нанесення удару шилом, за обставин та в терміни, що вказані у медичних документах та постанові про призначенні експертизи, тобто 11.06.2022 близько 12.30. Утворення виявленого тілесного ушкодження при падінні з положення стоячи на площину можна виключити. Передня черевна стінка доступна для спричинення тілесного ушкодження власною рукою. Утворення виявленого тілесного ушкодження за обставин, що вказує в ході проведення слідчого експерименту потерпілий, не виключається.
В судовому засіданні Експерт ОСОБА_16 роз'яснив дані висновки експертизи, зазначивши, що при проникаючому характері ушкодження травмуючий предмет мав би пройти через шкіру, яка сама по собі володіє значним зупиняючим ефектом, підшкірну жирову клітковину паренхіму, яка покриває передню черевну стінку з середини, пройти через капсулу печінки, яка також є сполучною тканиною з утворенням відповідно до записів медичних документів раневого каналу довжиною 1,5 см, який закінчується в паренхімі печінки, що при незначному прикладанні травмуючої сили можна виключити. Для утворення даного ушкодження потрібна значна сила прикладання, на що потерпілий вказав під час слідчого експерименту. Теоретично потерпілий міг сам собі нанести дане тілесне ушкодження, якщо б він взяв руку особи і значною силою наніс собі поранення, однак він мав би брати не за лікоть, оскільки підштовхуючи лікоть неможливо визначити траєкторію руху і мав би прикладати значні зусилля, що потерпілий заперечував у судовому засіданні. А тому версія потерпілого і обвинуваченої, дані у судовому засіданні є неспроможніми.
Свідок ОСОБА_17 не був допитаний в судовому засіданні у зв'язку зі смертю (а.с. 72-74), Прокурор, посилаючись на рішення ЄСПЛ просив врахувати показання свідка, дані під час досудового розслідування слідчому. Разом з тим Європейський суд з прав людини у вказаних рішеннях не зобов'язує, а лише допускає можливість використання показань свідка, який не був допитаний на стадії судового розгляду за умови дотримання певних гарантів.
КПК України дає чітку відповідь щодо умов, за яких можливо використання показів свідків, даних під час досудового розслідування і якими гарантіями забезпечується право на захист обвинуваченого в таких випадках.
Відповідно до ч.4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 225 КПК України у виняткових випадках, пов'язаних із необхідністю отримання показань під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров'я особи, її тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити її допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження, представник юридичної особи, стосовно якої здійснюється провадження, мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такої особи в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворої особи в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду.
Відповідно до ч.11 ст. 615 КПК України показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
Верховний суд також неодноразово висловлювався про недопустимість розширювального тлумачення вказаних норм законодавства, оскільки використання показів померлого свідка, даних під час досудового розслідування без дотримання зазначених вище умов порушує право обвинуваченого на захист. Вказана позиція викладена зокрема в постановах Верховного Суду від 22.10.2021 № 487/5684/19, від 01.03.2023 справа № 525/1207/20 .
На підставі наведеного аналізу норм закону і судової практики суд приходить до висновку про не покладення в основу вироку протоколу допиту свідка ОСОБА_17 , оскільки в іншому випадку не були б дотримані гарантії забезпечення права на захист обвинуваченої.
Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 доведена поза розумним сумнівом та її дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України - як умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Висновки експертизи, засновані на медичних даних щодо характеру, глибини та небезпечності ушкодження, роз'яснення експерта у судовому засіданні щодо неспроможності версії обвинуваченої та потерпілого, показання свідка ОСОБА_13 , який впевнено стверджував, що потерпілий під час слідчого експерименту показував, яким чином жінка нанесла йому тілесне ушкодження шилом та про те, що потерпілий не розказував нічого про самоушкодження у своїй сукупності та взаємозв'язку свідчать про неспроможність версії потерпілого та обвинуваченої та переконливість версії обвинувачення поза розумним сумнівом.
Доводи про невинуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, наведені у судовому засіданні стороною захисту не знайшли свого підтвердження по викладеним вище підставам і виходячи з досліджених доказів по справі та оцінок, наданих судом.
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №209-2022 від 19.07.2022 ОСОБА_3 в момент скоєння злочину усвідомлювала свої дії і могла керувати ними.
3. Мотиви зміни обвинувачення
В обвинувальному акті зазначено, що 11.06.2022 близько 10 години ОСОБА_3 перебувала в будинку АДРЕСА_2 разом з потерпілим. В цей час та місці між на ґрунті раптово виниклих неприязнених відносин виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на умисне спричинення тілесних ушкоджень, який вона в подальшому і реалізувала. Тобто місцем вчинення злочину зазначено приміщення будинку.
В ході судового розгляду на підставі показань обвинуваченої, потерпілого, протоколу огляду місця події встановлено, що місцем події є веранда будинку АДРЕСА_2 , а не приміщення самого будинку. Тому в цій частині суд змінив обвинувачення.
Також обвинувальний акт містить вказівку на вчинення злочину близько 10 години. Разом із тим на підставі досліджених судом доказів (показання обвинуваченої, потерпілого, висновків експертизи) судом встановлено, що приблизним часом вчинення злочину є 12.30. Вказані відомості є однозначними і ніким не оспорювались. Тому в цій частині суд змінив обвинувачення.
4. Обставини, які пом'якшують, обтяжують покарання та мотиви призначення покарання
Обираючи обвинуваченій вид та міру покарання суд враховує ступінь тяжкості злочину, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Злочин, передбачений ч.1 ст. 121 КК України згідно ч.4 ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується як її показаннями, показаннями потерпілого, так і медичним висновком (а.с. 114).
ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується як особа, яка має складний характер, шкідливі звички, має малолітнього сина, щодо якого позбавлена батьківських прав, участі у вихованні не приймає, не працює, не перебуває на спец обліках, не потребує застосування щодо неї примусових заходів медичного характеру. ОСОБА_3 раніше судима за умисний корисливий злочин, вчинений до цього та умисний нетяжкий та особливо тяжкий злочини, вчинені з особливою жорстокістю, вчинені після цього злочину.
Дані щодо тяжкості злочину, особи обвинуваченої, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, переконливо доводять про неможливість призначення ОСОБА_3 покарання в мінімальних межах санкції частини статті.
Відповідно до роз'яснень пленуму Верховного Суду України щодо призначення покарань при вирішенні питання про те, який із передбачених ст. 70 КК принципів необхідно застосовувати при призначенні покарання за сукупністю злочинів (поглинення менш суворого покарання більш суворим або повного чи часткового складання покарань, призначених за окремі злочини), суд повинен враховувати крім даних про особу винного й обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, також кількість злочинів, що входять до сукупності, форму вини й мотиви вчинення кожного з них, тяжкість їх наслідків, вид сукупності (реальна чи ідеальна) тощо.
Враховуючи дані щодо особи ОСОБА_3 , відсутність обставин, що пом'якшують покарання за даним вироком та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення в частині місця знаходження ножа за іншим вироком, наявність обставини, що обтяжує покарання в обох вироках - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, а за іншим вироком ще й рецидив злочинів, кількість злочинів, що входить до сукупності, форму вини - умисел у всіх випадках, мотиви вчинення та тяжкість наслідків (за даним вироком тілесні ушкодження були небезпечні для життя, а за іншим - спричинення смерті людини, вчинене з особливою жорстокістю), суд приходить до висновку про необхідність застосування принципу часткового складання покарання при призначенні покарання за сукупністю злочинів.
Судові витрати відсутні. Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України, скасувавши накладені арешти.
Відсутні підстави для обрання запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_3 відбуває покарання за інші злочини.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 615 КПК України,
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарання, призначеного цим вироком, із покаранням, передбаченим вироком Богунського районного суду міста Житомира від 06.03.2025, остаточно визначити ОСОБА_3 до відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 13 років.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Зарахувати ОСОБА_3 строк попереднього ув'язнення з 11.06.2022 по 09.08.2022 та з 26.03.2024 по день набрання вироком законної сили в строк покарання відповідно до вимог ч.5 ст. 72 КК України з розрахунку день за день.
Арешт, накладений на речові докази, зняти, а речові докази:
-шило з дерев'яною ручкою - знищити;
-штани комуфляжні, футболку білу, труси чоловічі, належні ОСОБА_6 - повернути потерпілому, а в разі незапиту - знищити;
-мобільний телефон «Nokia», картку «Монобанк» № НОМЕР_1 - повернути ОСОБА_3 , а в разі незапиту - знищити;
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня проголошення, а обвинуваченою - протягом того ж строку з дня отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1