Справа № 931/621/24
Номер провадження 2/167/12/25
09 липня 2025 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Гармай І. Т.,
з участю:
секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника третьої особи Шостак Н. Л.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим в її інтересах представником - ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача орган опіки та піклування виконавчого комітету Локачинської селищної ради Волинської області про позбавлення батьківських прав
Стислий виклад позиції сторін.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача орган опіки та піклування виконавчого комітету Локачинської селищної ради Волинської області про позбавлення батьківських прав.
Позов обґрунтовує тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 15 серпня 2019 року розірваний. Під час шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народилася дочка ОСОБА_5 . Зазначає, що протягом усього періоду проживання окремо відповідач не приділяє належної уваги дитині, не цікавиться її життям і долею, не проявляє щодо дитини батьківської уваги та турботи, не спілкується з донькою, не піклується про її фізичний та духовний розвиток. Вказує, що відповідачу відомо про місце проживання дочки та зі сторони позивача ніколи не створювалися перешкоди у спілкуванні батька з дитиною, що свідчить про свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов'язками. Зазначає, що позивач здійснює догляд за дочкою, матеріально її утримує та забезпечує гармонійний розвиток дитини.
Ураховуючи вищенаведене, просить позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
06 лютого 2025 року відповідачем ОСОБА_4 подано відзив на позовну заяву в якому позов не визнає та зазначає, що дуже любить свою дочку, виховував та піклувався про неї з самого народження та ніколи не ухилявся від виконання своїх батьківських обов'язків. Вказує, що спілкувався з дочкою по телефону, цікавився її інтересами, зустрічався з нею, коли позивач привозила її в село до своїх батьків. Зазначає, що після розірвання шлюбу, а саме з серпня 2019 року їздив на тимчасові заробітки в Польщу, постійно надавав позивачу кошти на утримання дочки, вітав дитину зі святами та приїжджав в с. Озютичі. Вказує, що про фактичне місце проживання позивача з дочкою йому відомо не було, про адресу проживання він дізнався з позовної заяви. Зазначає, що в кінці 2023 року позивач заборонила дитині з ним спілкуватись і повідомила, що не бажає, щоб він більше телефонував ані їй, ані дочці. Вказує, що неодноразово звертався до позивача з проханням надати номер банківської картки для перерахування коштів на утримання дитини, однак позивач відмовилася. Здійснити адресний переказ коштів через АТ «Укрпошта» не мав можливості через відсутність інформації про адресу місця проживання позивача. Вказує, що на даний час має намір звернутися до органу опіки і піклування виконавчого комітету Локачинської селищної ради Волинської області щодо вирішення питання про його участь у вихованні дитини, оскільки позивач забороняє йому приймати участь в утриманні та вихованні дочки, всупереч його щирому бажанню як батька. Зазначає, що він ніколи жорстоко зі своєю дочкою не поводився, алкогольні напої та наркотичні засоби не вживає, до адміністративної відповідальності за ухилення від виконання батьківських обов'язків не притягався. Звернув увагу суду на те, що позивачем не наведено доводів яким саме чином позбавлення його батьківських прав покращить життя дитини. За наведених обставин просив у задоволенні позову відмовити.
Позиція учасників в судовому засіданні.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала з підстав наведених у ньому та повідомила, що дочка знає батька і вона ніколи не чинила перешкод у спілкуванні відповідача з дитиною, проте він сам самоусунувся від виконання батьківських обов'язків. Зазначила, що коли доньці виповнилось 5 років вони переїхали проживати в с. Крухиничі і відповідач знав де вони проживають та телефонував до дитини. Вказала, що до досягнення дитиною трьох років купував ще подарунки для дочки, а матеріально ніколи не допомагав. Повідомила, що в 2019 році подавала позов до відповідача про стягнення аліментів, але у зв'язку з обіцянкою відповідача добровільно сплачувати аліменти на дитину вона забрала його і більше не зверталась. Зазначила, що у серпні 2022 року відповідач приїжджав на концерт, де виступала дочка щоб побачити її, але почав конфліктувати і лише знервував дитину. Вказала, що впродовж двох років донька відвідувала психолога, зокрема і через постійні крики та сварки батька. Наголосила, що на тепер дитину повністю утримує вітчим. Зазначила, що у теперішнього чоловіка є дитина від першого шлюбу та у них є спільна дитина. Звернулась до суду з цим позовом щоб у подальшому в дитини не було обов'язку утримувати батька (відповідача), просила його задовольнити. Наполягала на заслуховуванні думки дитини в судовому засіданні.
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала позов повністю та просила його задовольнити. Наголосила, що позивач не чинить жодних перешкод у спілкуванні з дитиною відповідачу, він добровільно самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, а відтак є достатні підстави для позбавлення його батьківських прав. Зауважила, що висновок органу опіки та піклування носить рекомендаційний характер і повинен враховуватись в сукупності з іншими доказами. Зазначила, що першочергово необхідно врахувати думку дитини, яка негативно ставиться до спілкування з батьком.
Відповідач ОСОБА_4 будучи завчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв/клопотань на адресу суду не подавав.
Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Локачинської селищної ради Волинської області Шостак Н. Л. в судовому засіданні підтримала висновок про недоцільність позбавлення батьківських прав відповідача та заперечила проти задоволення позову, оскільки це є крайньою мірою як для дитини так і для батька. Зауважила, що позивач жодного разу не зверталась до служби у справах дітей щодо неналежного виконання відповідачем своїх батьківських обов'язків. Вказала, що 18 березня 2025 року до органу опіки та піклування надійшла заява відповідача про заперечення позбавлення його батьківських прав. Наголосила, що під час обстеження комісією умов проживання дитини було проведено спілкування з дитиною, яка, на її думку, не розуміє правових наслідків розглядуваного спору. Зауважила, що під час спілкування з дитиною остання показувала повідомлення/обмін смайликами з батьком у мобільному за стосунку(період вона не зауважила) і ОСОБА_5 розстроїлась та повідомила, що хоче спілкуватися з відповідачем. Зазначила, що позивачу ОСОБА_1 роз'яснювали можливість використання превентивних методів щодо відповідача, і, на її думку, позбавлення батьківських прав відповідача не відповідає якнайкращим інтересам дитини. Зауважила на недоцільності заслуховування думки дитини в судовому засіданні.
Психолог ОСОБА_7 в судовому засіданні зазначила про можливість заслуховування думки дитини судом, вважає, що це не спричинить негативних наслідків для неї. При цьому повідомила, що не знала про відвідування дитиною психолога впродовж двох років.
Позиція дитини.
Заслухана в судовому засіданні дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомила, що цього року тато вітав її з 8 березням, на день народження (6 років) подарував ролики, які вона просила місяць. Зазначила, що не хоче з татом спілкуватися і при цьому дитина розхвилювалась та розплакалась, а тому в подальшому суд і учасники справи, в якнайкращих інтересах дитини, будь-яких інших питань дитині не ставили, дитина разом з психологом покинули зал судових засідань.
Психолог ОСОБА_7 зазначила, що дитина відповідала вільно і невимушено.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Локачинського районного суду Волинської області від 12 вересня 2024 року цивільну справу № 931/621/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача орган опіки та піклування виконавчого комітету Локачинської селищної ради Волинської області про позбавлення батьківських прав надіслано на розгляд за підсудністю до Рожищенського районного суду Волинської області.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 10 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 11 листопада 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 04 грудня 2024 року задоволено частково клопотання представника позивача про його участь в підготовчому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області занесеною до протоколу судового засідання від 09 грудня 2024 року за заявою представника позивача постановлено клопотання про залучення до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог орган опіки та піклування виконавчого комітету Локачинської селищної ради Волинської області - залишено без розгляду.
Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 14 січня 2025 року за заявою відповідача підготовче засідання відкладено.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 28 січня 2025 року задоволено клопотання представника позивача про його участь в підготовчому засіданні та усіх наступних судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції.
Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 06 лютого 2025 року витребувано від органу опіки та піклування виконавчого комітету Локачинської селищної ради Волинської області письмовий висновок про доцільність/недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та підготовче засідання відкладено.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 20 лютого 2025 року задоволено клопотання представника третьої особи про її участь в підготовчому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 27 лютого 2025 року за заявою представника третьої особи підготовче засідання відкладено.
Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області занесеною до протоколу судового засідання від 27 березня 2025 року за заявою представника позивача постановлено клопотання про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції залишити без розгляду.
Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 27 березня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Постановлено визнати обов'язковою явку в судове засідання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача органу опіки та піклування виконавчого комітету Локачинської селищної ради Волинської області.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 14 квітня 2025 року задоволено клопотання представника третьої особи про її участь в підготовчому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 16 травня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання представника третьої особи про її участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 21 травня 2025 року за клопотанням представника третьої особи судове засідання відкладено.
Заслухавши учасників судового провадження, думку дитини, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що з 09 жовтня 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 15 серпня 2019 року розірвано.
Під час шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін народилась дочка ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
Згідно копії витягу з реєстру територіальної громади - Затурцівської територіальної громади № 2023/009179694, сформованого 09 листопада 2023 року місце проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
12 травня 2022 року Локачинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Володимир-Волинському районі Волинської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , про що зроблено актовий запис № 21 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 .
З копії акту обстеження умов проживання від 27 листопада 2023 року за адресою: АДРЕСА_2 встановлено, що будинок за вказаною адресою побудований у 2020 році, складається з чотирьох кімнат та зроблений сучасний ремонт. Сім'я обробляє земельну ділянку розміром 4,00 га та забезпечена продуктами харчування. Малолітня ОСОБА_5 має окрему кімнату з облаштуванням місця для навчання, відпочинку та сну, забезпечена одягом та взуттям в повній мірі. В сім'ї проведено бесіду під час якої з'ясовано, що батько малолітньої ОСОБА_5 самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, вихованням дитини не займається та матеріально її не забезпечує.
Відповідно до копії довідки закладу дошкільної освіти с. Озютичі від 12 жовтня 2024 року № 19 ОСОБА_5 перебувала у закладі дошкільної освіти с. Озютичі з 25 лютого 2019 року по 20 червня 2022 року, батько ОСОБА_5 - ОСОБА_4 участь у вихованні дочки не брав, батьківські збори не відвідував, не оплачував харчування, не цікавився досягненнями дочки та не забирав дитину з дитячого садка.
У відповідності до довідки директора музичної школи Локачинської селищної ради Кревської О. від 21 жовтня 2024 року № 36, дитина ОСОБА_5 навчається в 2 класі музичної школи Локачинської селищної ради по класу гітари, батько дитини ОСОБА_4 участі у вихованні і навчанні дочки не бере, не цікавиться навчанням та досягненнями дитини, не спілкується з викладачем.
Згідно копії характеристики, виданої опорним закладом загальної середньої освіти «Локачинський ліцей» Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської області від 17 жовтня 2024 року дитина ОСОБА_5 навчається в школі з 01 вересня 2022 року. Учениця на уроках активна, з задоволенням працює в групах, намагається бути лідером. Приділяє багато уваги позакласному читанню, гарно декламує вірші, володіє артистичними здібностями. До уроків готується систематично, має охайний вигляд, відповідально ставиться до виконання доручень, відвідує музичну школу. Дотримується усіх правил поведінки, підтримує дружні стосунки з однокласниками. В основному вихованням займається мама ОСОБА_1 , підтримує постійний зв'язок зі школою та класоводом.
Відповідно до копії витягу з реєстру територіальної громади - Доросинівської територіальної громади № 2024/015197350, сформованого 23 грудня 2024 року місце проживання ОСОБА_4 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 .
З роздрукованих скриншотів у месенджері вбачається переписка відповідача з дочкою.
Відповідач ОСОБА_4 проживає в с. Береськ разом із батьками. З 2020 року одружений з ОСОБА_13 та спільно виховують її малолітню дитину ОСОБА_14 , 2011 року народження. На даний час не працює, приймає активну участь у громадському житті села, що підтверджується характеристикою виданого головою Доросинівської сільської ради Луцького району Волинської області.
З копії акту обстеження умов проживання від 24 грудня 2024 року за адресою: АДРЕСА_3 встановлено, що житловий будинок складається 4 кімнат, кухні, коридору і ванни. Умови проживання задовільні, зроблений косметичний ремонт, наявна побутова техніка. Для виховання та розвитку дитини наявна окрема кімната зі всіма необхідними меблями. За вказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_4 , ОСОБА_15 (мати) та ОСОБА_16 (батько). З ОСОБА_4 проведено бесіду щодо належного виховання дитини ОСОБА_5 .
З інформації служби у справах дітей Доросинівської сільської ради Луцького району Волинської області від 30 грудня 2024 року № 28/01-27 встановлено, що з ОСОБА_4 було проведено бесіду та з'ясовано, що він проти позбавлення його батьківських прав та бажає продовжувати спілкуватися та займатися вихованням дочки ОСОБА_5 .
Відповідно до заяви ОСОБА_4 від 17 березня 2025 року, останній просив засідання виконавчого комітету Локачинської селищної ради Волинської області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про надання висновку про доцільність позбавлення його батьківський прав проводити у його відсутності та надав письмові пояснення в яких заперечував щодо позбавлення батьківських прав стосовно дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до висновку органу опіки і піклуванн я виконавчого комітету Локачинської селищної ради Волинської області ураховуючи якнайкращі інтереси малолітньої дитини виконавчий комітет Локачинської селищної ради Волинської області, як орган опіки та піклування вважає недоцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 стосовно малолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням виконавчого комітету Локачинської селищної ради Волинської області від 20 березня 2025 року № 65 вказаний висновок органу опіки і піклування затверджено.
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх батьківських обов'язків щодо малолітньої дитини.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частиною 7 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частинами 1 та 2 ст. 3 Конвенції про права дитини закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (ч. 6 ст. 19 СК України).
Згідно з ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
За змістом ч. 1 ст. 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою держаного контролю, що встановлена законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Згідно з ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
За змістом ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, в якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин (постанови від 23 жовтня 2024 року в справі № 464/2040/23, від 28 лютого 2024 року в справі № 303/4697/22, від 12 лютого 2024 року в справі № 202/1931/22 та інші).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).
ЄСПЛ також зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. Під час визначення основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року в справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року в справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).
У справі від 30 червня 2020 року (заява № 70879/11) ЄСПЛ також наголошував на тому, що позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз'єднання, зазначивши, що наявність сімейних зв'язків між подружжям та дитиною, про які вони дійсно піклуються, мають бути захищені відповідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це насамперед повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини під час розгляду справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року в справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) та Верховним Судом у постановах від 21 лютого 2024 року в справі № 404/9387/21, від 19 лютого 2024 року в справі № 159/2012/23, від 22 листопада 2023 року в справі № 320/4384/18 та ін.
Верховний Суд наголошує, що особистісні непорозуміння між батьками не можуть бути підставою для позбавлення батьківських прав, оскільки в рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинне мати першочергове значення і переважати над інтересами батьків (постанови Верховного Суду від 01 серпня 2024 року в справі № 366/52/21, від 07 березня 2024 року в справі № 947/7448/22, від 22 листопада 2023 року в справі № 320/4384/18, від 06 жовтня 2021 року в справі № 320/5094/19).
Необґрунтоване (за відсутності застосування гнучких заходів впливу для спонукання батька до належного виконання своїх батьківських обов'язків) позбавлення батьківських прав (прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті кровної спорідненості з нею, не може вважатися таким, що відповідає інтересам дитини (постанова Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року в справі № 464/2040/23).
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
За змістом с. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.
Судом встановлено, що під час шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася дочка ОСОБА_5 , коли дитині виповнилось 5 років вона з позивачем переїхали проживати в с. Крухиничі, відповідач залишився проживати в с. Береськ.
Позивач звертаючись до суду з позовом про позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_4 щодо дочки ОСОБА_5 як на підставу позбавлення батьківських прав зазначає, що відповідач свідомо самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, не цікавиться життям дитини та матеріально її не забезпечує.
У висновку про недоцільність позбавлення батьківських прав відповідача, затвердженому рішенням виконавчого комітету Локачинської селищної ради Волинської області від 20 березня 2025 року № 65, орган опіки і піклування виснував, що у поданій їм заяві ОСОБА_4 заперечує проти позбавлення його батьківських прав, має бажання та вважає своїм обов'язком займатись вихованням ОСОБА_5 та надалі має намірна встановлення порядку побачень з дитиною.
Водночас із матеріалів справи вбачається, що поведінка відповідача (спілкування з дитиною у месенджері, вітання з святами, подання заперечення до органу опіки та піклування) загалом свідчить про його бажання як батька брати участь у вихованні та спілкуванні з дочкою, його спроможність та волевиявлення виконувати свої природні батьківські обов'язки.
Крім цього, у поданому суду відзиві на позовну заяву ОСОБА_4 наполягав на бажанні підтримувати зв'язок із дочкою та брати участь у її житті.
У спірних правовідносинах, які стосуються вкрай чутливої сфери та долі дитини, інтереси якої превалюють над формальним тлумаченням норм права, питання про застосування крайнього заходу впливу на батьків - позбавлення батьківських прав - слід вирішувати без формального та уніфікованого підходу лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, що мають значення для вирішення спору, та вивчення і дослідження усіх доказів як у сукупності, так і кожного доказу окремо.
Судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_4 ніколи раніше не виносились попередження про неналежне виконання батьківських обов'язків і його поведінка не була предметом розгляду компетентних органів, докази того, що батько притягувалася до адміністративної відповідальності за неналежне виховання дитини, чи за ухилення від виконання батьківських обов'язків у матеріалах справи відсутні.
Крім цього також матеріали справи не містять належних доказів, які б вказували на наявність виняткового випадку для позбавлення батьківських прав відповідача, що є крайнім заходом вирішення сімейних питань, а також достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька як особи, що становить реальну загрозу для дочки ОСОБА_5 .
Далі продовжуючи аналіз необхідності позбавлення відповідача ОСОБА_4 батьківських прав для суду є важливим питання, яким чином така юридична процедура (позбавлення батьківських прав) змінить існуючу ситуацію в бік покращення "положення дитини" та сприятиме реалізації її інтересів.
Згідно пояснень представника органу опіки і піклування наданих в судовому засіданні під час обстеження умов проживання дитини і спілкування з ОСОБА_17 , остання висловлювала бажання спілкуватись з батьком, показувала їх переписку у месенджері та в силу свого віку в достій мірі не розуміє правових наслідків позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_4 . Позивачу зверталась увага на можливість вживання превентивних заходів щодо поведінки відповідача по відношенню до виконання ним батьківських обов'язків.
Таким чином, в даній конкретній ситуації, суд співставляючи інтереси окремої особи в право якої здійснюється втручання (відповідача), враховуючи суспільні інтереси та інтереси дитини, суд доходить висновку, що не позбавлення батьківських прав відповідача буде кращим заходом для дитини ніж зворотне, оскільки позбавлення батьківських прав не вплине ні на обставини щодо її виховання і розвитку, не створить додаткових умов щодо її виховання, не сприяє захисту її прав взагалі. Поруч з цим, суд зважає на те, що позбавлення батьківських прав батька вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини.
Та обставина, що на час розгляду справи вихованням дитини займається мати, не є безумовним підтвердженням небажання батька дитини брати участь в її утриманні та вихованні, тобто не свідчить про свідоме, умисне нехтування батьком батьківськими обов'язками.
Беручи до уваги всі наведені вище обставини в сукупності, суд доходить висновку, що, незважаючи на доводи сторони позивача, якими вона обґрунтовує доцільність позбавлення батьківських прав, ці аргументи не є суттєвими та достатніми у контексті національного законодавства та практики ЄСПЛ для виправдання застосування крайнього заходу вирішення сімейних питань, а позбавлення відповідача батьківських прав стосовно дочки ОСОБА_5 є передчасним і в задоволенні позову необхідно відмовити.
Проте встановлені судом обставини справи вказують на наявність підстав для того, щоб попередити ОСОБА_4 про необхідність змінити ставлення до виконання своїх обов'язків щодо виховання дочки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та покладення на орган опіки та піклування за місцем проживання дитини контроль за виконанням відповідачем батьківських обов'язків стосовно дитини.
Суд звертає увагу, що залишення поза увагою попередження суду про необхідність змінити ставлення до виконання батьківських обов'язків в подальшому може бути визнано достатньою підставою для позбавлення батьківських прав (постанови Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року в справі № 464/2040/23, від 06 березня 2024 року в справі № 317/2256/22, від 09 червня 2023 року в справі № 591/6037/21).
Щодо розподілу судового збору.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 12, 13, 51, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 , поданого в її інтересах представником - ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача орган опіки та піклування виконавчого комітету Локачинської селищної ради Волинської області про позбавлення батьківських прав - відмовити.
Попередити ОСОБА_4 про необхідність змінити ставлення до виховання своєї дочки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Покласти на орган опіки та піклування за місцем проживання дитини контроль за виконанням ОСОБА_4 батьківських обов'язків стосовно дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення 17 липня 2025 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Представник позивача: ОСОБА_2, адреса: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - орган опіки та піклування виконавчого комітету Локачинської селищної ради Волинської області: місцезнаходження: вул. Миру, 37, смт. Локачі, Локачинський район, Волинська область, код ЄДРПОУ 04332182.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - органу опіки та піклування виконавчого комітету Локачинської селищної ради Волинської області: Шостак Наталія Леонідівна , адреса: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Головуючий суддя І. Т. Гармай