Справа №522/1896/25-Е
Провадження №2/522/3774/25
17 липня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Донцова Д.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Смокової А.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 17241,46 грн. та судовий збір.
В обґрунтуванні позову зазначено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг філії «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» відповідно до відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначає, що особовий рахунок за адресою: АДРЕСА_1 було відкрито на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації м. Одеси від 23.01.2020 р. №12 на ім'я ОСОБА_2 з урахуванням проживання за вказаною адресою 4-х осіб. У 2023 р. до абонентського відділу Приморського району (до поштової скриньки) надійшов лист із поясненнями, що за вказаною адресою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не проживають. На теперішній час за адресою АДРЕСА_1 , проживає ОСОБА_1 із двома дітьми та мамою, про що складено Акт № 2936 від 08.04.2024 р. Оскільки прилад обліку за даною адресою не встановлено, нарахування проводяться за нормою споживання на 4-х осіб. ОСОБА_1 плату за надані Водоканалом послуги не здійснювала в повному обсязі, внаслідок чого, утворилась заборгованість у розмірі 17241,46 грн. період з 01.11.2022 р. по 30.11.2024 р., що підтверджується обґрунтованим розрахунком суми боргу.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11.03.2025 р. відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
27.03.2025 р. від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, де зазначає, що договір з позивачем про надання послуг не підписувала. Вона не є власником квартири в якій вона проживає, та є не основним квартиронаймачем. Основним квартиронаймачем є ОСОБА_4 . Також у квартирі проживають її діти, мати відповідачки не зареєстрована у квартирі.
04.06.2025 р. від ОСОБА_1 надійшли до суду письмові документи, які просила долучити до матеріалів справи.
У судове засідання учасники справи не з'явились.
Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації м.Одеси від 23.01.2020 р. №12 було відкрито особовий рахунок на площу, яка складається з двох кімнат, 42 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , на ім'я ОСОБА_2 , сім'я - 4 особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 . Раніше існуючий особовий рахунок на ім'я ОСОБА_6 закрито.
08.04.2024 р. представником абонентського відділу Приморського району Управління «Водозбут» було підписано Акт №2936 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає ОСОБА_1 з мамою та двома дітьми. ОСОБА_1 відмовилась від підписання акту. Двері до квартири відчинено не було, факт проживання підтверджують сусіди квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .
Позивачем надано розрахунок заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 , який відкритий на ім'я ОСОБА_1 стосовно адреси: АДРЕСА_1 , відповідно до якого відповідач має заборгованість у розмірі 17241,46 грн. за період з 01.11.2022 р. по 30.11.2024 р.
Відповідно до Відомостей Департаменту надання адміністративних послуг ОМР про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні від 09.01.2020 р. за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано 4 особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 . Крім вище зазначених осіб у квартирі зареєстровані інші особи за іншими прізвищами.
За змістом пп. 5 п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до переліку житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, зокрема послуги централізованого водопостачання, централізованого водовідведення.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, правовідношення, у якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто у якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як передбачено положеннями статей 77, 80 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідачка не заперечує щодо факту проживання у вказаній квартирі, та не заперечує щодо користування вказаними послугами, враховуючи вказане та на підставі матеріалів справи, суд прийшов до висновку ОСОБА_1 є споживачем послуг, які надає позивач, за адресою: АДРЕСА_1 .
В порушення наведених норм права, відповідачка не сплачує у добровільному порядку заборгованість за надані послуги.
У свою чергу, позивач здійснював нарахування споживання послуг за вказаною адресою за нормою споживання на 4-х осіб, оскільки прилад обліку за даною адресою не встановлено.
Проте позивачем не наведені правові підстави та не надано обґрунтування щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у повному розмірі 17241,46 грн. за період з 01.11.2022 р. по 30.11.2024 р., які здійснені за нормою споживання на 4-х осіб.
Суд критично ставиться до Акту №2936 від 08.04.2024 р., оскільки він підписаний лише працівником Управління «Водозбут» та не є належним та допустимим доказом для встановлення факту кількості осіб, які проживають у квартирі.
У зв'язку із чим, суд прийшов до висновку, що з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню 1/4 загального розміру заборгованості, що становить 4310,37 грн.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При звернені до суду з даними позовами, позивач оплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 25%, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 605,60 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 530, 612, 625, 628, 638ЦК України, ст.ст. 77, 79, 80, 141, 263 265, 279, 280, 282-283 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» (адреса: м. Київ, вул. Рилеева, 10а, ЄДРПОУ - 14289688) заборгованість у розмірі 4310 (чотири тисячі триста десять) гривень 37 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» (адреса: м. Київ, вул. Рилеева, 10а, ЄДРПОУ - 14289688) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Текст рішення складено та підписано 17 липня 2025 року.
Суддя Донцов Д.Ю.