Справа № 506/195/25
Провадження № 1-кп/505/612/2025
17 липня 2025 року місто Подільськ
Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (в режимі ВКЗ)
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12024160000001415 від 12.11.2024 року за обвинувальним актом по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, за допомогою онлайн-сервісу ВКЗ з використанням власних технічних засобів адвокатами ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,клопотання начальника Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, щодо:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Феодосіївка Красноокнянського району Одеської області, громадянина України, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 за призовом під час мобілізації, раніше не судимого в силу ст.89 КК України, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України,-
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Феодосіївка Красноокнянського району Одеської області, неодруженого, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України,-
В проваджені Подільського міськрайонного суду Одеської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Начальник Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , звернувся до суду із клопотаннями про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у виді застави, за обставин, вказаних у обвинувальному акті.
20.02.2025 року ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області задоволено клопотання начальника Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у виді застави відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строком на 60 (шістдесят) днів до 20 квітня 2025 року.
17.04.2025 року ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області задоволено клопотання начальника Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у виді застави відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строком на 60 (шістдесят) днів до 15 червня 2025 року.
05.06.2025 року ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області задоволено клопотання начальника Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у виді застави відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строком на 60 (шістдесят) днів до 03 серпня 2025 року.
Просить суд продовжити відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про продовження застосування відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у виді застави підтримав повністю та просив суд клопотання задовольнити, посилаючись на те, що 03.08.2025 року закінчується термін дії ухвал слідчого судді про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченим по справі. Крім того, на даний час відсутні підстави для застосування до обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечували проти продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та зазначили, що вказані в клопотанні прокурором ризики є не обгрунтованими. Просили суд обрати відносно ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні заперечували проти продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та зазначили, що вказані в клопотанні прокурором ризики є не обгрунтованими. Просили суд обрати відносно ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та зменшити розмір застави.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку прокурора, захисників, пояснення обвинувачених, суд дійшов наступного висновку.
Так, судом встановлено, що після визначення підсудності на підставі ухвали Одеського апеляційного суду від 18.02.2024 року до Котовського міськрайонного суду Одеської області 19 лютого 2025 року надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024160000001415 від 12.11.2024 року відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
25.11.2024 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативним запобіжним заходом кожному у вигляді застави в розмірі 200 (двохсот) розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, що становить в сумі 605600 (шістсот п'ять тисяч шістот) гривень 00 копійок, строком до 23.02.2025 року.
Ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 20.02.2025 року відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з альтернативним запобіжним заходом кожному у вигляді застави в розмірі 200 (двохсот) розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, що становить в сумі 605600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, строком до 20 квітня 2025 року.
Ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 17.04.2025 року відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з альтернативним запобіжним заходом кожному у вигляді застави в розмірі 200 (двохсот) розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, що становить в сумі 605600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, строком до 15 червня 2025 року.
Ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 05.06.2025 року відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з альтернативним запобіжним заходом кожному у вигляді застави в розмірі 200 (двохсот) розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, що становить в сумі 605600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, строком до 03 серпня 2025 року.
Отже, строк обраного запобіжного заходу закінчується 03 серпня 2025року.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, докази, якими прокурор обґрунтовує свої доводи, суд дійшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) гарантує основоположне право на свободу та недоторканість, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин.
Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Тобто, суд повинен розглядати питання, чи взяття особи під варту конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, які відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за які законом передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а тому у відповідності з вимогами п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час судового розгляду встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшились.
Згідно з п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам підозрюваного/обвинуваченого переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, незаконно впливати на потерпілих, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час судового розгляду встановлено наявність ризиків, а саме:
- передбаченого у п. 1 ч.1 ст.177 КПК України, переховуватись від суду.
Підтвердженням даного ризику є те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років. У разі доведення вини та визнання їх винним у вчиненні кримінального правопорушення, це може спонукати їх до тривалого переховування від суду з метою уникнення можливого покарання. Так, небезпека переховування не може бути оцінена виключно на основі тяжкості покарання, однак тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування обвинуваченого.
- передбаченого у п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших осіб в кримінальному провадженні.
Враховуючи те, що обвинувачені знають особисто свідків у кримінальному провадженні, обвинувачуються у їх незаконному переправленні через державний кордон України, та можуть вчиняти дії, спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності шляхом умовлянь, підкупу чи залякувань, можуть спонукати свідків відмовитися від надання показань, зміни раніше наданих показань чи уникати явки до суду з метою проведення їх допиту безпосередньо під час судового засідання.
Так, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Як зазначив Європейський суд з прав людини, ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova («Бекчиєв проти Молдови») § 58).
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України, при обранні запобіжного заходу слід також прийняти до уваги те, що під час досудового розслідування зібрано вагомі докази вчинення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кримінального правопорушення, наявний ризик повторення ними протиправної поведінки та крім цього, обвинувачені проживають неподалік Державного кордону України, добре знають розташування прикордонних нарядів по охороні державного кордону.
Відповідно до ст. 183 ч.2 п.5 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи вище викладене, наявні всі законні підстави, у відповідності до вимог ст. 199 КПК України, продовжити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так як застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім та не зможе запобігти вказаним вище ризикам, а підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу немає.
На підставі вище викладеного, а також характеру вчинення кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність, тяжкість покарання, передбаченого за вчинення вказаного злочину, суд вважає, що застосування щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не забезпечить у повній мірі виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків та не надасть реальної змоги запобігти вище переліченим ризикам, передбачених ст.177 КПК України, а також не дасть можливість виконання завдання кримінального провадження, передбаченого ст.2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Згідно ч.3 ст.183 КПК України - слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Визначаючи розмір застави в даному конкретному випадку вважаю, що розумним, співмірним, справедливим та ефективним розміром застави для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні резонансного злочину, буде застава в розмірі 200 (двохсот) розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, що становить в сумі 605600 (шістсот п'ять тисяч шістот) гривень 00 копійок кожному.
Крім цього, застосовуючи до обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, яка може бути ними внесена у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на них ряд обов'язків.
Згідно ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів із залишенням визначеного розміру застави на підставі п.2 ч.5 ст.182 КПК України, який зможе запобігти названим вище ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Враховуючи, що згідно ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою не може перевищувати 60 (шістдесяти) днів, тому ОСОБА_4 та ОСОБА_5 необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 14 вересня 2025 року.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 176-178, 183, 184, 194, 199, 372 КПК України, суд, -
Клопотання начальника Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у виді застави - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК Українизапобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до - 14 вересня 2025 року з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали судді про застосування відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується - 14 вересня 2025 року.
Розмір застави, яку може бути внесено як самим обвинуваченим ОСОБА_4 , так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), становить 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 року, що складає в сумі 605600 (шістсот п'ять тисяч шістот) гривень 00 копійок (200 х 3028 грн. = 605 600 грн. ).
Обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, слідчого судді, прокурора, суду;
- не відлучатися з населеного пункту в якому проживає, а саме: Одеська область, Подільський район, с.Феодосіївка;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин та подій пов'язаних з вказаним кримінальним провадженням;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК Українизапобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до - 14 вересня 2025 року з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали судді про застосування відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується - 14 вересня 2025 року.
Розмір застави, яку може бути внесено як самим обвинуваченим ОСОБА_5 , так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), становить 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 року, що складає в сумі 605600 (шістсот п'ять тисяч шістот) гривень 00 копійок (200 х 3028 грн. = 605 600 грн. ).
Обвинувачений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, слідчого судді, прокурора, суду;
- не відлучатися з населеного пункту в якому проживає, а саме: Одеська область, Подільський район, с.Феодосіївка;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин та подій пов'язаних з вказаним кримінальним провадженням;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Копію ухвали вручити прокурору, захисникам, обвинуваченим та направити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Апеляційна скарга на ухвалу суду, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя: