Справа № 947/8988/25
Провадження № 2/947/2178/25
30.06.2025 року
Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О.,
за участю : секретаря судового засідання Макаренко Г.В.
розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Київської районної адміністрації Одеської міської ради, діючої в інтересах малолітньої ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участі третьої особи Служби у справах дітей Одеської міської ради, Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів -
07.03.25 року діючи в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Київська районна адміністрація Одеської міської ради, як орган опіки та піклування звернулась до суду з позовом про позбавлення її батьків: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_1 , 2016 р.н., в якому також просить суд вирішити питання щодо стягнення з батьків аліментів на утримання дитини.
Через автоматизований розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Київського районного суду м.Одеси Луняченку В.О.
Ухвалою суду від 09.04.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 19.05.2025 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
В матеріалах справи міститься заяа представника позивача- Жилавської Н. щодо можливості розгляду справи за її відсутності, в якій позовні вимоги підтримано.
Також представником Служби у справах дітей Одеської міської ради Кривоносовою В.М. надано заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій вона позовні вимоги підтримала.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином, відомості про що містяться в матеріалах справи.
У відповідності до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належних чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року. В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Між сторонами мають місце правовідносини щодо захисту інтересів неповнолітньої дитини, що регулюються Сімейним кодексом України.
Позов про позбавлення батьківських прав позивачем обґрунтовується на підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України.
Згідно з вимогами ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до вказаної норми права мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Судом встановлено,що малолітня ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 ( актовий запис про народження №4751 від 23.05.2016 складений Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Відповідно до повного витягу з Держаного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, державна реєстрація народження дитини проведена відповідно до ст. 133 Сімейного кодексу України.
Згідно з актом органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 22 травня 2021 року, була виявлена дитина жіночої статі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до інформації, отриманої від Одеського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Одеській області та наданих копій матеріалів справи стосовно малолітньої ОСОБА_1 , яку актами МВС було вилучено 22 травня 2021 року, з'ясовано наступне.
22 травня 2021 року до чергової частини Одеського районного управління національної поліції № 1 Головного управління національної поліції в Одеській області звернулась гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 з проханням забрати малолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як вказана дитина не є її рідною донькою. Повідомила, що малолітня ОСОБА_1 , проживає разом з нею з 27 квітня 2021 року за проханням матері дитини - гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , так 27 травня 2021 року, яка зобов'язалась налагодити побутові умови для проживання дитини та забрати її, але більше на зв'язок не виходила. На місце було викликано спеціалістів Служби у справах дітей Одеської міської ради та бригаду швидкої допомоги, в наслідок чого складено Акт органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку передбаченого Наказу МОЗ України, МВС України № 1095/1239 від 17 грудня 2013 року.
Згідно з поясненнями, гр, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено,. що ОСОБА_6 , є її знайомою, оскільки її брат ОСОБА_7 одружився з її сестрою ОСОБА_8 . На теперішній час місце проживання матері дитини їй невідомо. Остання відома адреса проживання гр. ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 .
Гр. ОСОБА_5 пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_5 , їй зателефонував невідомий чоловік, який передав слухавку ОСОБА_6 , про що остання попросила приїхати до відділу поліції, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Мечнікова (біля ринку "Привоз"), з метою забрати її доньку на деякий час, а саме до початку травня місяця. Прибувши до відділу поліції представниками Служби у справах дітей Одеської міської ради у Малиновському районі м. Одеси, було повідомлено про необхідність забрати доньку ОСОБА_2 до кінця травня місяця, на що, ОСОБА_5 погодилась, аби мати дитини мала змогу налагодити побутові умови за місцем проживання, проте попередила представників служби про свої сумніви щодо зміни ситуації в образі життя матері та її відношення до дитини.
Гр. ОСОБА_5 розповіла, що весь цей час годувала дитину, одягала її, зважаючи на те, що вона була у декретній відпустці, та її чоловік перебував у тяжкому стані після дорожньо-транспортної пригоди.
Повідомила, що впродовж усього часу мати дитини не цікавилася станом малолітньої ОСОБА_1 , жодного разу не телефонувала, не пропонувала своєї допомоги. Зазначила, що одного разу, у вечірній час, гр. ОСОБА_2 прийшла до неї та звернулася із проханням переночувати. ОСОБА_5 її впустила до себе додому. Дитина була дуже рада через те, що мати прийшла, але гр. ОСОБА_2 ніяк не відреагувала. Коли мати дитини прокинулась (у вечірній час), вона пішла у невідомому напрямку та обіцяла повернутися вранці, але так і не прийшла.
Гр. ОСОБА_5 повідомила, що неодноразово телефонувала гр. ОСОБА_6 , але на телефонні дзвінки вона майже ніколи не відповідала. У випадках, коли інколи вона відповідала на телефонні дзвінки, вона постійно щось обіцяла, але свої обіцянки не виконувала.
Також гр. ОСОБА_5 , надала лист написаний гр. ОСОБА_2 , в якому остання розповіла, що у зв'язку з скрутним життєвим становищем, дозволила проживати своїй малолітній доньці в сім'ї родички гр. ОСОБА_5 , зобов'язалась у найближчий час створити умови для проживання доньки та забрати дитину до себе.
Згідно з інформацією, наданою Комунальною установою «Центр соціально - психологічної реабілітації дітей Одеської міської ради Одеської області" від 22 червня 2021 року № 362, малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уповноваженими особами Служби у справах дітей Одеської міської ради була доставлена до вищевказаного закладу.
Наказом Служби у справах дітей Одеської міської ради від 05 липня 2021 року № 93 малолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, як дитину, яка проживає в сім'ї, в якій батьки ухиляються від виконання батьківських обов'язків.
Згідно з висновком про стан здоров'я, фізичний і розумовий розвиток дитини, складеним Комунальним некомерційним підприємством «Дитяча міська поліклініка № 6" Одеської міської ради малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має діагноз: Полікістозна хвороба нирок (Р 61), Порушення акомодації (М 52.5).
Відповідно до довідки Служби у справах дітей Одеської міської ради від 15 квітня 2024 року № 05/3844, інформація про наявність у малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , братів і сестер, відсутня.
Служба у справах дітей Одеської міської ради повідомляє, що інформація про наявність у малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ощадної книжки, відсутня (довідка від 15 квітня 2024 року № 05/3844/1).
Згідно з інформацією, наданою Департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 14 листопада 2024 року № 952 ССД/01-29, малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , значаться знятими з адреси: АДРЕСА_3 , без подальшої реєстрації на території міста Одеси.
Відповідно до інформації, наданої Комунальною установою «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Одеської міської ради Одеської області" від 25 березня 2024 року № 122, малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває у закладі з 18 червня 2021 року. За період знаходження дитини в Центрі, батьки жодного разу не відвідували дочку та подальшою долею цікавилися.
Відповідно до розпорядження Одеської обласної військової адміністрації від 01 березня 2022 року № 45/А-2022 «Про евакуацію дітей, зарахованих до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування", відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні", Указу Президента України № 68/2022 «Про утворення військової адміністрації", керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 28.02 2022 № 166 «Про внесення зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України", у зв'язку з реальною загрозою життю та здоров'ю дітей, які проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування, малолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , евакуйовано.
Згідно з інформацією, отриманою від Управління соціального захисту населення в Київському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 21 лютого 2024 року № 16.01 -03/766, згідно з базою даних особових рахунків гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на обліку в управлінні соціального захисту населення в Київському районі не перебувають та не отримують ніяких видів державної соціальної допомоги на дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Адміністрація Державної установи «Одеський слідчий ізолятор" Міністерства юстиції України від 05 березня 2024 року № 5/6 - 3849, інформує, що гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в ДУ «Одеський слідчий ізолятор" не утримувались. Станом на 01 березня 2024 року не утримуються.
Відповідно до інформації, ІНФОРМАЦІЯ_7 гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_10 не перебувають. Відомості відсутні (інформаційний лист від 26 березня 2024 року № 943/6287).
Згідно з інформацією, наданою Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міністерства юстиції України від 17.06.2024 року № 3296/24.26-19, за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлено наступні актові записи: -а/з про шлюб № 548 від 15 листопада 2008 року, складений Другим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; а/з про народження № 4751 від 23 травня 2016 року, складений Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , матір: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до «Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 585 фахівцями із соціальної роботи відділу соціальної роботи Центру соціальних служб Одеської міської ради у Приморському районі ЗО вересня 2021 року здійснено відвідування за вищевказаною адресою. Зі слів сусідів з'ясовано, що родина ОСОБА_2 у серпні місяці (цього року) продали квартиру. Теперішня адреса проживання родини ОСОБА_2 невідома. Провести соціальну роботу та встановити доцільність/недоцільність позбавлення батьківських прав неможливо (лист від 05 жовтня 2021 року № 04/01-3528).
Відповідно до інформації, наданої КП «БТІ" ОМР від 12 березня 2024 року № 704/03.01-06, за архівними даними, станом на 31 грудня 2012 року, відсутня інформація про реєстрацію права власності на нерухоме майно в м. Одесі за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Також повідомлено, що станом на 31 грудня 2012 року КП «БТІ" ОМР наявна інформація про реєстрацію права власності: за гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на 1/3 частину квартири АДРЕСА_4 , на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням житлово - комунального господарства та Паливно - енергетичного комплексу Одеської міської ради 23 листопада 2007 року № 8-21412, відповідно до реєстраційного запису, зробленого 10 січня 2008 року за реєстровим номером 302 у реєстровій книзі 630пр на сторінці 149.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єктів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відомості відсутні (інформаційні довідки від 30.01.2025 №№ 410621366, 410624186).
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта - ОСОБА_3 , зареєстровано 1/3 частина об'єкта нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_5 (інформаційна довідка від 30.01.2025 №410625118).
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта розташованого за адресою: АДРЕСА_3 належить іншій особі (інформаційна довідка від 30.01.2025 №410626995).
Відповідно до інформації, наданої Одеським районним управлінням поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області від 21 жовтня 2022 року № 60вх/8166, гр. ОСОБА_3 притягувався до адміністративної відповідальності за: ч. 1 ст. 173-2 КУпАП від 15 листопада 2020 року, 30.07. 2020 року, 13 липня 2022 року, 11 липня 2022 року, 06 вересня 2020 року, 30.01.2020 року (вчинення домашнього насильства); ст. 173 КУпАП від 16 червня 2022 року, 26 липня 2022 року, 15 липня 2022 року (дрібне хуліганство); ст. 176 КУпАП від 26 травня 2022 року (виготовлення, зберігання самогону та апарату для його виготовлення); ст. 185 КУпАП від 06 вересня 2020 року (злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника поліції); ст. 178 КУпАП від 19 липня 2022 року, 11 березня 2021 року (розпивання пива, алкогольних напоїв у громадських місцях).
Гр. ОСОБА_6 притягувалась до адміністративної відповідальності за: ст. 178 ч. 1 КУпАП від 04 грудня 2021 року (розпивання пива, алкогольних напоїв у громадських місцях); ст. 175-1 КУпАП від 04 грудня 2021 року (куріння тютюнових виробів у заборонених місцях); ст. 182 ч. 1 КУпАП від 15 липня 2022 року (порушення тиші у громадських місцях та населених пунктах); ст. 184 ч. 1 КУпАП від 26 квітня 2021 року (2 рази) (невиконання батьками або особами що їх замінюють обов'язків щодо виховання дітей).
Згідно з інформацією, наданою Одеським районним управлінням поліції № 1 Головного управління Національної поліції України в Одеській області від 26 вересня 2022 року № 60.1вх.3463, встановлено, що відповідно ІТС ІПНП «Цунамі" ОСОБА_3 та ОСОБА_6 мешкали за адресою: АДРЕСА_6 . Також, встановлено, що вказані особи не мають постійного місця мешкання, ведуть бродяжний спосіб життя, у зв'язку з чим встановити точне місце мешкання не уявляється можливим.
16 квітня 2024 року уповноваженими особами територіального відділу Служби у справах дітей Одеської міської ради у Приморському районі було здійснено візит за однією з відомих адрес ймовірного місця знаходження/проживання гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_2 , а саме: АДРЕСА_7 . Зі слів сусідки, що мешкає за вказаною адресою з'ясовано, що родина ОСОБА_2 за даною адресою не проживає більше трьох років, квартиру вони продали, та їх місце проживання станом на теперішній час невідомо.
27 листопада 2024 року та 14 січня 2025 року уповноваженими особами територіального відділу Служби у справах дітей Одеської міської ради у Приморському районі здійснено візит за адресами ймовірного місця знаходження/проживання гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_2 , а саме: АДРЕСА_3 , та АДРЕСА_5 . За результатами візиту місце знаходження батьків дитини не встановлено, двері ніхто не відчинив. Залишено інформаційне повідомлення з проханням перетелефонувати.
Згідно акту бесіди, складеного спеціалістами територіального відділу Служби у справах дітей Одеської міської ради у Приморському районі 14 січня 2025 року, під час візиту за адресою: АДРЕСА_4 , мешканець з квартири АДРЕСА_8 повідомив, що проживає за зазначеною адресою 2 роки і жодного разу не бачив мешканців з квартири АДРЕСА_4 .
Крім того, 04 грудня 2024 року уповноваженими особами територіального відділу Служби у справах дітей Одеської міської ради у Приморському районі було здійснено візит за ймовірною адресою місця проживання гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_2 , а саме: АДРЕСА_9 , за результатами якого зі слів гр. ОСОБА_16 встановлено, що в квартирі № 11 родина проживає з серпня 2022 року. Родину ОСОБА_2 не знають та ніколи не бачили.
Відповідно до вимог ст. 171 Сімейного кодексу України, дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї.
Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
Уповноваженими особами територіального відділу Служби у справах дітей Одеської міської ради у Київському районі, в телефонному режимі було двічі проведено бесіду з малолітньою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій дитина повідомила, що не проти позбавлення батьків батьківських прав. Розповіла, що пам'ятає їх, але спілкувалась з ними дуже давно і на теперішній час не спілкується. Зазначила, що дуже хоче потрапити в нову родину під опіку (акт бесіди від 30 квітня 2024 року).
Також, 20 грудня 2024 року уповноваженими особами територіального відділу Служби у справах дітей Одеської міської ради у Київському районі, в телефонному режимі повторно проведено бесіду з малолітньою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час спілкування ОСОБА_1 розповіла, що почуває себе добре, має друзів. Останній раз з батьками спілкувалась 4-5 років тому, але коли саме не пам'ятає. Привітань на день народження, подарунків від батьків не отримувала. Повідомила, що пам'ятає як батько її часто бив, а мати не захищала. Зазначила, що вважає, що батьки не виправляться, та бажає потрапити до родини, де про неї будуть піклуватися, хоче щоб батьків позбавили батьківських прав, так як вони зовсім про неї не піклуються, не люблять, жодного разу не відвідали та не зателефонували.
Малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 22 січня 2025 року у присутності психолога КУ «Центр соціально - психологічної реабілітації дітей Одеської міської ради Одеської області", надала письмову заяву, в якій повідомила, що хоче щоб її батьків позбавили батьківських прав та бажає проживати у прийомній родині.
Дане питання розглядалось на засіданнях комісії з питань захисту прав дітей Київської районної адміністрації Одеської міської ради 30 травня 2024 року, 26 грудня 2024 року та 23 січня 2025 року.
На засідання Комісії, 30 травня 2024 року батьки дитини гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , не з'явилися, будь - яких письмових заяв або пояснень на адресу Служби у справах дітей Одеської міської ради або Київської районної адміністрації, як органу опіки та піклування від гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_2 не надходило.
26 грудня 2024 року на засідання Комісії батьки дитини також, не з'явились, будь - яких письмових заяв або пояснень щодо неможливості прийняти участь у засіданні Комісії не надали. Запрошення, які надісланні за адресами: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_11 повернулися з відміткою «за закінченням терміну зберігання".
На засідання Комісії, яке відбулось 23 січня 2025 року, гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_6 також не з'явились, будь - яких письмових заяв або пояснень щодо неможливості прийняти участь у засіданні Комісії не надали. Запрошення які було направлено їм за адресами: АДРЕСА_12 також повернулися з відміткою «за закінченням терміну зберігання".
З огляду на наведене, органом опіки та піклування Київської районної адіміністрації Одеської міьскої ради, 03.03.2025 складений висновок №1148/01-11про доцільність позбавлення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 батьківських прав віносно їх дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Відповідно до Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № З ,Дро практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли батьки не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають або обмежують доступ дитини до культурних та інших духовний цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Враховуючи, що батьки дитини - гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на фізичний розвиток малолітньої тощо, всі зазначені вище фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як винну поведінку батьків та свідоме нехтування ними своїх батьківських обов'язків.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У відповідності до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Відповідно до ст. 3 та ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7-8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Пленум Верховного суду України в пунктах 15 та 18 постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Кожен із зазначених факторів має місце по відношенню до дочки відповідачів, і як наслідок самоусунулися від виховання та утримання дитини, не піклуються про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками. Така поведінка матері є винною по відношенню до дитини.
Отже, оцінивши в сукупності надані докази по справі, висновок Органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав щодо дитини, визнання позову відповідачем в частині позбавлення її батьківських прав, суд вважає, що є правові підстави для позбавлення відповідача батьківських прав відносно дитини, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Оскільки малолітня дитина відповідачів не отримують від них грошової та іншої допомоги, аліменти підлягають примусовому стягненню.
Позивач просить стягнути з відповідачів , аліменти на утримання малолітньої дитини , в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Під час вирішення питання про розмір аліментів, суд виходить із того, що мінімальний розмір аліментів відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, а тому суд вважає доцільним стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, починаючи з 07.03.25 року і до досягнення донькою повноліття.
Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти присуджуються від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
За змістом ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Отже з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судові витрати у вигляді судового збору 2422,40 гривень, в рівних частках з кожного, а саме по 1211,20 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258,259, 263-265,268,273,354 ЦПК України, суд, -
Задовольнити позовні вимоги Київської районної адміністрації Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26303241, місцезнаходження: 65114, м. Одеса, вул Ак. Корольова, буд. 9 ), діючої в інтересах малолітньої ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , остання відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_13 ) за участі третьої особи Служби у справах дітей Одеської міської ради ( код ЄДРПОУ 25427107, місцезнаходження: 65022, м. Одеса, вул Косовська, буд. 2-Д), Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Одеської міської ради ( код ЄДРПОУ 26379103, місцезнаходження6 65080, м. Одеса, вул Героїв Крут, буд. 12А) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ) відносно малолітньої ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) на користь дитячого державного закладу, в якому буде перебувати малолітня дитина ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), аліменти на утримання вказаної дитини у розмірі частини з усіх видів заробітку та доходу ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) , але не менше 50% відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07.03.2025 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ) на користь дитячого державного закладу, в якому буде перебувати малолітня дитина ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), аліменти на утримання вказаної дитини у розмірі частини з усіх видів заробітку та доходу ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ), але не менше 50% відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07.03.2025 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , остання відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_13 ) в дохід Держави судовий збір у розмірі 2422,40 гривень, в рівних частках з кожного, а саме по 1211,20 гривень.
Повний текст рішення буде виготовлено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 10.07.2025
Суддя В. О. Луняченко