Справа № 947/18212/25
Провадження № 2-о/947/313/25
01.07.2025 року
Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О.,
за участю : секретаря судового засідання Макаренко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) про встановлення факту, що має юридичне значення за участі заінтересованої особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області ( код ЄДРПОУ 22933548) ,-
Заходами електронного суду, до суду, в порядку окремого провадження, надійшла заява адвоката Атаманчук Наталії Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , як її представник, в якій просить встановити факт, що має для заявника юридичне значення, а саме факт того, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О.
Ухвалою судді від 27.05.2025 року відкрито провадження у справі.
До судового засідання представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Атаманчук Н.С. надала заяву в якій вимоги за заявою про встановлення факту, що має для ОСОБА_1 юридичне значення підтримала та просить її задовольнити, а також просить справу розглядати за її та заявника відсутності.
Відповідно до вимог ст. 211 ч. 3 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутністю.
Представник заінтересованої особи Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, відомості про що містяться в матеріалах справи. Заяв чи клопотань з боку заінтересованої особи не надходило.
Згідно з вимогами ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Положенням ч.2 статті 315 ЦПК України, передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Юридичні факти це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Пленум Верховного Суду України у пункті 1 своєї постанови № 5 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення (по тесту постанова Пленуму ВСУ) визначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню на наступних підставах.
22.07.1978 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , яке видане повторно Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дзержинського міського управління юстиції у Донецькій області від 14.04.2011 року, копія якого міститься в матеріалах справи на аркуші справи ( а.с.14). Прізвище дружини після укладення шлюбу - ОСОБА_1 .
16.05.2002 року чоловіку заявниці - ОСОБА_2 . Дзержинським МВ УМВС України в Донецькій області видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , в якому його прізвище українською мовою вказано, як « ОСОБА_2 ».
У відповідності до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого Дзержинським РАЦС від 13.03.1956 року, яке складено «мовою оригіналу», ІНФОРМАЦІЯ_4 народився « ОСОБА_2 », копія свідоцтва міститься на аркуші справи 13.
У посвідченні Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році серії НОМЕР_5 від 12.09.2019 року, посвідченні про інвалідність серії НОМЕР_6 від 14.11.2006 року та пенсійному посвідченні серії НОМЕР_7 від 19.05.2010 року прізвище чоловіка заявниці зазначено як « ОСОБА_4 ».
Тобто у всіх документах, що видавалися на ім'я ОСОБА_2 , його прізвище вказано як ОСОБА_4 .
17.09.2004 року заявниця отримала паспорт громадянина України НОМЕР_8 , виданий Дзержинським МВ УМВС України в Донецькій області, в якому прізвище українською мовою було вказано як « ОСОБА_5 », у зв'язку з чим виникли розбіжності у написанні її прізвища та прізвища її чоловіка.
При цьому російською мовою написання прізвищ є ідентичним.
Відповідно тепер у всіх документах, що посвідчують особу заявниці, та документах, що видаються на її ім'я, її прізвище вказується як ОСОБА_5 , а у її чоловіка - ОСОБА_4 .
Оскільки первинне свідоцтво про шлюб, яке було видане при реєстрації шлюбу, було втрачене у зв'язку з внутрішнім переміщенням, пов'язаним з воєнними діями на території України, коли заявниця звернулася до органу державної реєстрації актів цивільного стану, то їй було видане повторне свідоцтво про шлюб та прізвища чоловіка і дружини вказані « ОСОБА_5 ».
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_9 , виданим 01.05.2025 року Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ( а.с.12).
05.05.2025 року заявниця звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про перехід на пенсію по втраті годувальника на підставі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак Рішенням Відділу перерахунків пенсій №3 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №914210173950 від 13.05.2025 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії по втраті годувальника у зв'язку із тим, що, надані для підтвердження родинних відносин, документи містять розбіжності у написанні прізвищ. Тому постає необхідність у підтвердженні юридичного факту існування подружніх відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , оскільки документ, що мав би підтверджувати такий факт містить помилку в написанні прізвища чоловіка.
Встановлення факту укладення шлюбу необхідне задля того, щоб мати документ, що підтверджує існування шлюбних (родинних) відносин між заявницею та померлим і одержання соціальних виплат по втраті годувальника від держави
Так, зі змісту роз'яснень, викладених у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № «5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вбачається, що в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; із заяви про встановлення факту не вбачається спору про право; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в разі, якщо установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду.
Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.95 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» встановлено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Згідно роз'яснення п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України, судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Згідно до п. 6 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до листа Верховного Суду України 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст. 256 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що заявлені ОСОБА_1 вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, що потрібно заявнику з метою оформлення документів щодо отримання пенсійних виплат у зв'язку із втратою годувальника.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 264-268, 293-294, 315-319 ЦПК України, суд,
Задовольнити заяву ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) про встановлення факту, що має юридичне значення за участі заінтересованої особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області ( код ЄДРПОУ 22933548).
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт того, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженка м.Дзержинськ Донецької області, громадянка України паспорт серії НОМЕР_8 , РНОКПП НОМЕР_1 ) є дружиною ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Дзержинськ Донецької області, громадянина України, паспорт серії НОМЕР_10 , РНОКПП НОМЕР_11 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено судом 11.07.2025.
Суддя В. О. Луняченко