Єдиний унікальний номер справи: 766/8529/21 Головуючий в І інстанції: Рядча Т.І.
Номер провадження: 22-ц/819/297/25 Доповідач: Базіль Л.В.
16 липня 2025 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді (судді-доповідача) Базіль Л.В.,
суддів: Бездрабко В.О., Радченка С.В.,
секретар судового засідання Андреєва В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 від імені якої діє, представник, адвокат Шевченко Антон Сергійович на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 18 лютого 2025 року ухваленого під головуванням судді Рядчої Т.І. у цивільній справі №766/8529/21 за позовною заявою ОСОБА_2 до Херсонської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування,-
Короткий зміст позовних вимог.
У травні 2021 року ОСОБА_2 через свого представника, адвоката Шевченко Антона Сергійовича звернулась до суду з позовом до Херсонської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування.
Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , проте її єдина донька - ОСОБА_3 спадщину не прийняла, так само як і будь-які інші можливі спадкоємці ближчого ступеня спорідненості протягом вже 8 років. Позивачка, ОСОБА_6 є спадкоємицею п'ятої черги спадкування за законом згідно ст.1265 ЦК України, як родичка спадкодавця, оскільки померла ОСОБА_5 є її тіткою.
Позивач прийняла спадщину відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, відповідно до якої спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
24.05.2021 року ОСОБА_6 звернулась до приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Маковецької О.А. із відповідною заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, проте отримала відмову з підстав того, що спадкодавець на момент смерті була зареєстрована за іншою адресою - АДРЕСА_1 , а також з причин відсутності реєстрації права власності за померлою у відповідних реєстрах прав.
Позивач вказувала, що дійсно ОСОБА_5 за наслідком багаторічного перебування в черзі осіб, які потребували поліпшення житлових умов, їй було видано ордер на вселення у гуртожиток по АДРЕСА_1 , проте на час отримання ордеру потреби у додатковій площі вона вже не мала, тому скориставшись ордером зареєструвала своє місце проживання у гуртожитку, але не вселялась до кімнати.
З 04 вересня 1974 року та по день смерті ОСОБА_5 проживала по АДРЕСА_2 , разом з нею мешкала інша співвласниця будинку ОСОБА_6 позивач по справі, що підтверджується показами свідків.
На підставі викладених обставин представник позивача просив визнати за ОСОБА_6 право права власності на частину житлового будинку у АДРЕСА_2 в порядку спадкування після ОСОБА_5 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 18 лютого 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Суд з посиланням на п.66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 та ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» дійшов висновку, що перешкодою для отримання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом є не відсутність правовстановлюючих документів, а відсутність документів, які б підтверджували факт постійного проживання позивачки зі спадкодавцем, проте вимог про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем позивачкою до суду не заявлено, а суд відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України розглядає справи в межах заявлених вимог.
Суд зауважив, що у позивачки відсутні перешкоди для оформлення спадкових прав на нерухоме майно у нотаріальному порядку, а відтак відсутні і підстави для задоволення вимог про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування.
Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє представник, адвокат Шевченко Антон Сергійович,з посиланням на порушення норм матеріального і процесуального права просить скасувати рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 18 лютого 2025 року та прийняти по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_6 .
Зазначає, що надаючи оцінку законності та обґрунтованості Постанові приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Маковецької О.А. №362/02-31 від 24.05.2021р. (далі - Постанова) суд вийшов за межі предмету позову та фактично визнав її незаконною в провадженні, здійснюваному без участі нотаріуса, у справі, яка цього не стосувалась та щодо означеного питання підлягала б розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки в контексті здійснення державної реєстрації прав нотаріуси діють як спеціальні суб'єкти - державні реєстратори (ст. 10 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень»). Означена Постанова скасована чи відмінена в інакший спосіб не була і не є на теперішній час. За належного дотримання норм процесуального законодавства, суд мав враховувати Постанову як існуючу обставину і як доказ існування перешкод для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Такий висновок підкріплюється правовою позицією, викладеною у Постанові КЦС ВС від 22.09.2021 у справі №227/3750/19. Вважає, що в контексті порушеного питання дана справа є аналогічною розглянутій касаційним судом справи №227/3750/19, та позивачка має обґрунтовані сподівання на однакове застосування закону також і до її випадку, оскільки згідно зі ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Вважає, що суд першої інстанції в мотивувальній частині судового рішення був зобов'язаний навести свої висновки щодо встановлення факту проживання позивачки із спадкодавицею на момент смерті останньої, оскільки позивачкою така обставина стверджувалась та доводилась як підстава вважати її такою, що прийняла спадщину і як наслідок - слугувала підставою для задоволення позовних вимог про визнання права власності. А якщо суд вважав недоведеною обставину проживання позивачки за місцем проживання спадкодавця, у позові мало б бути відмовлено також і з цієї підстави. Проте, рішення суду першої інстанції містить лише посилання на докази (показання свідків), якими підтверджується обставина проживання спадкодавиці у АДРЕСА_2 , будинкову книгу, згідно з якої позивачка зареєстрована за тією ж адресою, та не містить висновків за результатами оцінки таких доказів. В умовах відмови у задоволенні позовних вимог про визнання права власності, встановлення судом за змістом мотивувальної частини рішення суду факту проживання позивачки із спадкодавцем на момент смерті останньої, мало б певний позитивний результат - відсутність потреби ініціювання нової справи окремого провадження щодо встановлення факту із залученням в статусі зацікавлених осіб тих самих сторін (процесуальна економія) та повторного доведення вже доведених обставин, в умовах воєнного стану та військових дій у м. Херсоні - місці проживання свідків та інших учасників провадження.
Позиція інших учасників справи.
Представник Херсонської міської ради Херсонської області Фролова Тетяна Сергіївна у відзиві на апеляційну скаргу доводів, викладених в апеляційній скарзі, не визнала, просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Шевченко Антон Сергійович, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 18 лютого 2025 року залишити без змін.
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Явка учасників справи в судове засідання.
Учасники справи були повідомленими про судове засідання 16.07.2025 року, в засідання не з'явилися.
22.05.2025 року представник Херсонської міської ради Херсонської області, ОСОБА_7 подала заяву, сформувавши її в системі «Електронний суд», в якій просила розглянути справу за відсутності представника та надати копію рішення до відома. При розгляді справи просила врахувати позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу.
За положеннями частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що учасники справи повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи (а.с213-234) апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність учасників справи відповідно до положень ч.2 ст.372 ЦПК України.
Позиція апеляційного суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Обставини справи.
Із матеріалів справи слідує, що 18.09.2007 року ОСОБА_5 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті свого батька ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщина складається з 1/6 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських та побутових будівель та споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Також, 18.09.2007 року ОСОБА_5 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті свого батька ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщина за заповітом складається з 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських та побутових будівель та споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Право власності на вказані частини житлового будинку ОСОБА_5 не було зареєстровано в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, що підтверджено свідоцтвом про смерть, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м.Херсоні, серія НОМЕР_1 .
За обставин цієї справи єдиною спадкоємицею першої черги є донька померлої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим міським відділом РАЦС м. Херсона 07.12.1977 року (а.с.42).
26.08.2000 року ОСОБА_10 змінила прізвище на ОСОБА_11 у зв'язку з реєстрацією шлюбу з ОСОБА_12 , про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за №230 (а.с.43).
Із відповіді приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Маковецької О.А., слідує, що нею не заводились спадкові справи після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_8 .
Із відзиву відповідача ОСОБА_3 на позовну заяву слідує, що остання не заперечує проти задоволення позовних вимог. ОСОБА_3 зазначила, що померла ОСОБА_5 є її матір'ю, яка дійсно з 1974 року і до самої смерті мешкала за адресою АДРЕСА_2 . Разом з нею на момент смерті жила одна людина- позивачка ОСОБА_6 , оскільки вона ( ОСОБА_11 ) мешкала з чоловіком за іншою адресою. Повідомила суд, що вона не приймала спадок, оскільки іншого майна у матері не було, а до тієї частки будинку, який потребував ремонту та утримання, інтересу не мала.
Відповідач ОСОБА_4 у відзиві на позовну заяву вказав про те, що визнає обставини, викладені в позові, а саме те, що дійсно його сестра позивачка по справі ОСОБА_6 проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_2 . Він разом із дружиною проживав за іншою адресою. Не заперечував проти задоволення заявлених вимог.
24 травня 2021 року ОСОБА_6 звернулась із заявою до приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Маковецької О.А. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її тітки - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . До складу спадкованого майна входить частина житлового будинку з відповідною частиною господарських та побутових будівель та споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Постановою приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Маковецькою О.А. від 24.05.2021 року відмовлено ОСОБА_2 у вчиненні нотаріальних дій, а саме, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті тітки - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ОСОБА_2 не була зареєстрована разом з ОСОБА_5 на день її смерті, а строк прийняття спадщини позивачкою пропущений. Крім цього, нотаріус у своїй постанові вказала, що право власності на нерухоме майно виникає після державної реєстрації цього права. Право власності ОСОБА_5 на частку житлового будинку не зареєстровано, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Вказана постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії не оскаржувалась та є чинною.
ОСОБА_6 змінила своє прізвище на « ОСОБА_13 » у зв'язку з реєстрацією шлюбу 06 липня 2024 року з ОСОБА_14 , про що складено відповідний запис № 194, що підтверджується наявною в справі копією свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_2 , видане Вознесенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 06 липня 2024 року (а.с.118).
Із копії домової книги на будинок АДРЕСА_2 , слідує, що в домоволодінні були зареєстровані: ОСОБА_4 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 .
ОСОБА_16 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 18.09.2007 року (а.с.18).
ОСОБА_15 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується наявною у справі копією свідоцтва про смерть, виданого Дніпровським районним у місті Херсоні відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області серія НОМЕР_3 ,
Допитані судом першої інстанції свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_18 пояснили, що ОСОБА_5 завжди проживала за адресою: АДРЕСА_2 та померла в 2012 році, разом з нею постійно проживала позивачка.
Згідно з інформацією державного нотаріуса Першої Херсонської державної нотаріальної контори Гудими О.Б. вих. №982/01-16 від 04.06.2025 року, наданою на запит апеляційного суду, спадкова справа після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , за даними Інформаційної довідки зі спадкового реєстру не заводилась. Заповіт від імені ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , не складався.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції і застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За положеннями статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини першої статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно із частиною першою статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу(стаття 1258 ЦК України).
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення (частина перша статті 1265 ЦК України).
Таким чином, у п'яту чергу спадкують наступні родичі спадкодавця: онуки (другий ступінь споріднення); правнуки, прабаба, прадід, племінники (третій ступінь споріднення); двоюрідні брати та сестри, двоюрідні онуки; двоюрідні діди та бабки, двоюрідні брати та сестри (четвертий ступінь споріднення); двоюрідні правнуки, двоюрідні прадіди та прабабки, двоюрідні племінники, двоюрідні дядьки та тітки, троюрідні брати та сестри (п'ятий ступінь споріднення); троюрідні правнуки, троюрідні прадіди та прабабки, троюрідні племінники, троюрідні дядьки та тітки, чотириюрідні брати та сестри (шостий ступінь споріднення).
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно зі статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.
Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_5 , що підтверджено свідоцтвом про смерть, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні, серія НОМЕР_4 .
Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на частину будинку у АДРЕСА_2 .
Заповіт на випадок свої смерті ОСОБА_5 не складала, спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заводилась.
Спадкоємцем першої черги після померлої ОСОБА_5 є її донька ОСОБА_3 , яка не прийняла спадщину.
Спадкоємці другої черги -четвертої черг відсутні, матеріали справи протилежного не містять.
Спадкоємець п'ятої черги ОСОБА_4 , як племінник померлої, спадщину після смерті тітки не прийняв.
ОСОБА_2 є племінницею по батьковій лінії ОСОБА_5 та відповідно спадкоємицею п'ятої черги спадкування.
Із копії паспорта позивачки по справі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , слідує, що зареєстрованим місцем її проживання є АДРЕСА_2 з 11.11.1992 року (а.с.8).
Допитані судом першої інстанції свідки ОСОБА_17 , ОСОБА_18 пояснили, що ОСОБА_5 завжди проживала за адресою: АДРЕСА_2 , разом з нею постійно проживала позивачка.
Постановою приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Маковецької О.А. від 24.05.2021 року відмовлено ОСОБА_2 у вчиненні нотаріальних дій, а саме, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті тітки - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ОСОБА_2 не була зареєстрована разом з ОСОБА_5 на день її смерті, а строк прийняття спадщини позивачкою пропущений. Крім цього, нотаріус у своїй постанові вказала, що право власності на нерухоме майно виникає після державної реєстрації цього права. Право власності ОСОБА_5 на частку житлового будинку не зареєстровано, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Вказана постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії не оскаржувалась та є чинною.
Суд першої інстанції правильно встановивши фактичні обставини справи, з яких вбачається, що позивачка ОСОБА_2 є єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла спадщину відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України як спадкоємиць, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, помилково вважав, що вимоги ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню, не зважаючи на те, що нотаріус відмовив їй у вчиненні нотаріальної дії і постанова нотаріуса не оскаржена та є чинною.
Не звернув уваги на те, що встановлення факту постійного проживання спадкоємця із спадкодавцем належить до предмета доказування у цій справі і підлягає встановленню при ухваленні судового рішення про визнання права власності в порядку спадкування, і не потребує обов'язковості заявлення як окремої позовної вимоги.
Апеляційний суд вважає, що за обставин цієї справи позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на частину житлового будинку у АДРЕСА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позову.
Повний текст постанови складено 17.07.2025 р.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Шевченко Антона Сергійовича, який діє від імені ОСОБА_1 , задовольнити.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 18 лютого 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Херсонської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/4 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Головуюча Л.В. Базіль
Судді: В.О. Бездрабко
С.В. Радченко