Справа № 133/2374/24
Провадження № 33/801/733/2025
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Пєтухова Н. О.
Доповідач: Оніщук В. В.
17 липня 2025 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Оніщук В. В., з участю секретаря судового засідання Кашпрук М. Г., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Рябчинського Олега Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28 травня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП,
Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
У постанові суду зазначено, що ОСОБА_1 02 серпня 2024 року о 16 год 23 хв по вул. Степана Бандери, 80 в м. Козятин Хмільницького району Вінницької області керував т/з «Fada Splin» в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки із застосуванням приладу «Драгер №0548», результат позитивний - 0,42%. Велась безперервна відеофіксація на портативні відеореєстратори №476009, №476859, чим порушив п. 2.9.а ПДР.
Дії ОСОБА_1 посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При ухваленні оскаржуваної постанови суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення доведена належними та допустимими доказами.
Не погодившись із вказаною постановою суду, захисник Плисака Р. В. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність постанови суду першої інстанції, просить її скасувати, провадження у справі закрити.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що приймаючи оскаржувану постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суддя місцевого суду зазначила, що доведеними є подія адміністративного правопорушення та вина ОСОБА_2 . Однак ОСОБА_1 не є « ОСОБА_2 », тобто з точки зору судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області доведеними є подія адміністративного правопорушення та вина ОСОБА_2 , однак зовсім не ОСОБА_1 . Тому відповідно до постанови від 28 травня 2025 року не є доведеним подія адміністративного правопорушення та вина саме ОСОБА_1 .
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 883959 від 02 серпня 2024 року «огляд проводився із застосуванням приладу Drager № 0548», тобто поліцейський в протоколі про адміністративне правопорушення зазначив прилад, за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння, якого не існує. У зв'язку із цим захисник просив суд матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУПАП, стосовно ОСОБА_1 повернути до Батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області для доопрацювання, що судом було проігноровано.
Долучений до матеріалів справи відеозапис свідчить лише про ознайомлення працівником поліції ОСОБА_1 з результатами проходження ним огляду на стан сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер» і ні про що інше. Відеозапис взагалі не фіксує порядок (процедуру) проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння з попереднім роз'ясненням йому працівником поліції його прав, передбачених законодавством України.
Також з оглянутого відеозапису події не вбачається, що перед проведенням огляду ОСОБА_1 мав можливість здійснити огляд трубки, за допомогою якої проводився огляд, та йому було повідомлено, що якщо у нього є сумніви щодо її якості, то він може обрати будь-яку іншу. При цьому працівник поліції зобов'язаний був перед початком огляду здійснити контрольний забір повітря з метою перевірки його точності та чистоти від парів алкоголю, і лише після цього надати водієві транспортного засобу спеціальний технічний засіб, в даному випадку алкотестер, зі вставленим в камеру забору проби мундштуком для проведення огляду. Всього цього не видно з наявного у справі відеозапису.
Таким чином працівниками поліції під час проведення огляду ОСОБА_1 не було дотримано вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та ст. 266 КУПАП.
Також у апеляційній скарзі адвокат Рябчинський О. Ю. ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, мотивуючи поважність його пропуску тим, що копію постанови отримав 05 червня 2025 року. Вперше подав апеляційну скаргу 09 червня 2025 року, однак вона була повернута йому апеляційним судом постановою від 16 червня 2025 року.
В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, при цьому адвокатом Рябчинським О. Ю. подано клопотання про розгляд справи у їх відсутність.
Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Оскаржувана постанова винесена 28 травня 2025 року.
Копія постанови вручена адвокату Рябчинському О. Ю. року (а. с. 52).
Вперше апеляційна скарга подана 09 червня 2025 року (а. с. 53-59).
Постановою Вінницького апеляційного суду від 16 червня 2025 року апеляційна скарга була повернута (а. с. 65).
Вдруге апеляційна скарга подана 17 червня 2025 року.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що з метою недопущення позбавлення ОСОБА_1 права на доступ до правосуддя та на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, строк на подання апеляційної скарги можливо поновити.
Щодо доводів апеляційної скарги по суті оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційний суд виходить із такого.
Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.
Положеннями частини сьомої статті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Відповідно до положень п. п. 1.1, 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно із пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема - пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку огляд для визначення стану сп'яніння.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до змісту статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння відповідно до пункту 3 Розділу І Інструкції є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до пункту 6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Положеннями п. 7 Розділу І Інструкції передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За ч. 2 статті 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У результаті дослідження матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено такі обставини.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 02 серпня 2024 року серії ААД № 883959, 02 серпня 2024 року о 16 год 23 хв по вул. Степана Бандери, 80 в м. Козятин Хмільницького району Вінницької області водій ОСОБА_1 керував т/з «Fada Splin» в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки із застосуванням приладу «Драгер №0548», результат позитивний - 0,42%. Велась безперервна відеофіксація на портативні відеореєстратори №476009, №476859, чим порушив п. 2.9.а ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а. с. 3).
У направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції зазначено, що 02 серпня 2024 року ОСОБА_1 був направлений на огляд до медичного закладу (а. с. 5).
Як видно із чеку приладу «Драгер Алкотест 6820», серійний номер ARHK-0548 від 02 серпня 2024 року результат огляду ОСОБА_1 0,42 проміле (а. с. 6).
Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд ОСОБА_1 проводився за допомогою приладу «Алкотест Драгер». Результат огляду - позитивний 0,42 проміле (а. с. 7).
На а. с. 9 постанова серії ЕНА № 2740818 від 02 серпня 2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 02 серпня 2024 року о 17 год 31 хв у м. Козятин по вул. Степана Бандери, 80, керував мотоциклом «Fada Splin» без мотошолома, чим порушив п. 2.3.г ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 121 КУпАП.
До матеріалів справи долучено відеозаписи із нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксовано як о 16 год 24 хв працівники поліції зупиняють транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , запитують чому він керує мотоциклом без мотошолома. ОСОБА_1 відповідає, що йому недалеко їхати. Працівники поліції перевіряють документи на транспортний засіб.
О 16 год 27 поліцейський запитує ОСОБА_1 чи вживав він алкоголь, оскільки від нього чути характерний запах, ОСОБА_1 відповідає, що не вживав. Поліцейський пропонує пройти огляд на стан сп'яніння, ОСОБА_1 повідомляє, що випив трохи пива та відмовляється від проходження огляду.
Поліцейський роз'яснює, що за відмову настає така ж відповідальність як і за керування транспортним засобом у стані сп'яніння, знову пропонує пройти огляд.
ОСОБА_1 починає сваритися із поліцейськими, намагається залишити місце події.
О 16 год 51 хв ОСОБА_1 самостійно обирає мундштук до алкотестеру, поліцейський робить контрольний замір повітря, продуває «Драгер», результат 0,42 проміле.
Працівники поліції складають адміністративні матеріали та о 17 год 55 хв ознайомлюють із ними ОСОБА_1 .
Відтак доводи апеляційної скарги спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
На відеозаписі, долученому до матеріалів справи, зафіксовані усі події із моменту зупинки ОСОБА_1 , перевірку документів, виявлення ознак сп'яніння, пропозицію пройти відповідний огляд, вибір ОСОБА_1 мундштука до Драгера, контрольний замір повітря поліцейським, його продування ОСОБА_1 , фіксацію результату, ознайомлення його зі складеним протоколом. Відеозапис є повним та послідовним.
Також суд вважає, що зазначення місцевим судом у постанові про доведеність вини ОСОБА_2 є очевидною опискою.
З огляду на встановлені обставини справи апеляційний суд виснує, що доводи апеляційної скарги спрямовані виключно на уникнення відповідальності та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди із ними.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 26 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Оцінивши матеріали справи та наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, своєчасному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 02 серпня 2024 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведено повністю та поза розумним сумнівом, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про притягнення його до адміністративної відповідальності. Твердження скаржника про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є надуманими та безпідставними.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП та відповідає положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.
Строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, не пропущені.
Ураховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 245, 280, 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28 травня 2025 року.
Апеляційну скаргу адвоката Рябчинського Олега Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду В. В. Оніщук