Справа № 740/3698/25
Провадження № 3/740/1197/25
15 липня 2025 року м. Ніжин
Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Шевченко І. М., розглянувши матеріали, які надійшли з Ніжинського РУП ГУ НП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
установила:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 458897 від 23.06.2025, складеним інспектором СЮП ВП Ніжинського РУП ГУ НП в Чернігівській області Яремченком З. О., 23.06.2025 о 19 год. 50 хв. у м. Ніжині по вул. Редькінській ОСОБА_1 ухилялася від виконання своїх батьківських обов'язків відносно свого малолітнього сина ОСОБА_2 , внаслідок чого останній, будучи пасажиром дитячого електроквадроцикла Hummer TJ-rider, потрапив у ДТП та був доставлений до Ніжинської ЦМЛ, чим учинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій вину визнала, з адміністративним протоколом погодилася, з мірою відповідальності обізнана, просила застосувати мінімальну міру стягнення у виді штрафу, судове засідання проводити без її участі.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшла таких висновків.
Згідно із ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 184 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена в разі ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням їхнього належного виховання, навчання та створення необхідних умов життя.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей. Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.1998 у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.
Тобто, якщо вказані акти передбачають обов'язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно диспозицій норм ст. 184 КУпАП. Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством, і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини») доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно зі ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд розглядає справу в межах протоколу про адміністративне правопорушення і згідно КУпАП не повноважний виходити за його межі.
Так, згідно з вищевказаним протоколом малолітній ОСОБА_2 , будучи пасажиром дитячого електроквадроцикла Hummer TJ-rider, потрапив у ДТП та був доставлений до Ніжинської ЦМЛ.
Однак у протоколі не конкретизовано, в який спосіб ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством батьківських обов'язків, та яких саме обов'язків вона не виконала.
Сам факт, що малолітній ОСОБА_2 , будучи пасажиром дитячого електроквадроцикла Hummer TJ-rider, потрапив у ДТП та доставлений до Ніжинської ЦМЛ, не свідчить про ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов'язків та не є беззаперечним доказом її вини у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Отже, ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в матеріалах, доданих до нього, не вдається за можливе встановити той факт, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання її батьківських обов'язків стосовно її малолітнього сина.
Матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на винні дії ОСОБА_1 щодо її ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків стосовно її малолітнього сина.
Таким чином, з наявних у справі матеріалів не доведено наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, а визнання нею вини не свідчить про вчинення правопорушення та доведеність її вини поза розумним сумнівом.
Статтею 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Ураховуючи те, що на час розгляду справи складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 не встановлено, то провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно неї підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 1, 7, 9, ч. 1 ст. 184, ст. 245, 247, 251, 252, 254, 280, 283-285 КУпАП, суддя
постановила:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І. М. Шевченко