Справа № 308/10175/25
про забезпечення позову
17 липня 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Логойда І.В., розглянувши заяву про забезпечення позову за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в інтересах яких діє представник - адвокат Компанієць Н.Г., до Ужгородської міської ради Закарпатської області, ОСОБА_8 , Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради Закарпатської області, третя особа-приватний нотаріус Ужгородської міського нотаріального округу Закарпатської області Кішкін Д.В. про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, що підлягають приватизації шляхом викупу,-
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в інтересах яких діє представник - адвокат Компанієць Н.Г., звернулися з позовною заявою до Ужгородської міської ради Закарпатської області, ОСОБА_8 , Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради Закарпатської області, третя особа-приватний нотаріус Ужгородської міського нотаріального округу Закарпатської області Кішкін Д.В. про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, що підлягають приватизації шляхом викупу.
15.07.2025 року разом з позовною заявою до суду надійшла заява про забезпечення позову, яку мотивовано тим, що позивачами по справі є власники (співвласниками) квартир, що розташовуються в багатоквартирному житловому будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У вказаному багатоквартирному житловому будинку було виділено чотири нежитлові приміщення: нежитлове приміщення № 26 площею 13,4 кв.м; нежитлове приміщення № 52 площею 12,5 кв.м; нежитлове приміщення № 59 площею 12.5 кв.м; нежитлове приміщення № 83 площею 13,4 кв.м; на першому (технічному) поверсі. У даних нежитлових приміщеннях розташовані інженерні мережі водопостачання та каналізації, обладнані запірною арматурою, лічильники, які використовуються всіма мешканцями житлового багатоквартирного будинку з моменту введення останнього в експлуатацію,
Однак, відповідно до рішення XXXIV сесії Ужгородської міської ради VII скликання від 28.02.2019 року №1458 «Про перелік об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації у 2019 році», міською радою вищезазначені нежитлові приміщення було внесено до переліку об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизація шляхом викупу у 2019 році, після чого 20.06.2019 року між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, що підлягають приватизації шляхом викупу, посвідчено приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкиним Д.В. та зареєстровано в реєстрі за № 635, згідно якого було передано у власність ОСОБА_8 нежитлові приміщення загальною площею 51,8 кв.м; по АДРЕСА_1 , а саме: площею 13,4 кв.м; нежитлове приміщення № 52 площею 12,5 кв.м; нежитлове приміщення № 59 нежитлове приміщення № 26 площею 12,5 кв.м; нежитлове приміщення № 83 площею 13,4 кв.м;
Право власності ОСОБА_8 на вищевказані нежитлові приміщення підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 430539882 від 09.06.2025 (інформаційну довідку долучено до матеріалів позовної заяви). Позивачі вважають, що ухвалене Ужгородською міською радою рішення про передачу нежитлових приміщень, які знаходяться на першому (технічному) поверсі за адресою: АДРЕСА_1 та укладений договір купівлі продажу таких порушує їх права як власників квартир у багатоквартирному будинку на користування допоміжними приміщеннями, а розпочаті новим власником нежитлових приміщень фізичною особою підприємцем ОСОБА_8 ремонтні роботи здійснюються незаконно без дотримання вимог та врешті решт можуть призвести до негативних наслідків для самої будівлі. Так, у зв'язку з тим, що у будинку по АДРЕСА_1 у червні 2025 року у нежитлових (допоміжних) приміщеннях почали виконуватись незрозумілі ремонті роботи (майстрами робились прорізи в несучих стінах будинку, конфігурація яких може не витримати), а також у зв'язку з тим, що рішення про передачу у приватну власність шляхом укладення оспорюваного договору купівлі продажу спірних приміщень не було доведено до відома громадян передбаченим законодавством способом, його мешканці забили на сполох. Разом з тим, у зв'язку з тим, що право власності на спірні приміщення зареєстроване за відповідачем ОСОБА_8 , станом на сьогоднішній день існує загроза, що з метою уникнення правових наслідків задоволення позову він спробує переоформити право власності на спірне майно на третю особу, що може утруднити виконання в подальшому рішення суду, зробить обраний спосіб захисту прав позивача неефективним та призведе до необхідності звертатися до суду з інших підстав. Разом з тим, у зв'язку з тим, що право власності на спірні приміщення зареєстроване за відповідачем ОСОБА_8 , станом на сьогоднішній день існує загроза, що з метою уникнення правових наслідків задоволення позову він спробує переоформити право власності на спірне майно на третю особу, що може утруднити виконання в подальшому рішення суду, зробить обраний спосіб захисту прав позивача неефективним та призведе до необхідності звертатися до суду з інших підстав.
На підставі наведеного просять вжити заходи щодо забезпечення позову за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (раніше прізвище ОСОБА_9 ), ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до Ужгородської міської ради Закарпатської області, ОСОБА_8 , Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Кішкін Денис Володимирович про визнання незаконним та скасування рішення XXXIV сесії Ужгородської міської ради VII скликання від 28.02.2019 року №№1458 в частині внесення до переліку об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації шляхом викупу у 2019 році нежитлових приміщень №№ 26.52,59,83, площею 51,8 кв.м. що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом викупу фізичною особою підприємцем ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_1 (п. 4 додатку до рішення), та визнання недійсним договір купівлі продажу нежитлових приміщень, що підлягають приватизації шляхом викупу від 20.06.2019 року, посвідчено приватним нотаріусом Кішкін Д.В., зареєстровано в реєстрі за № 635, у вигляді накладення заборони на відчуження нежитлових приміщень №№ 26,52,59,83-загальною площею 51,8 кв.м. по АДРЕСА_1 , належних ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , а також заборонити проведення будь-яких інших дій, в тому числі ремонтних чи будівельних робіт у вищевказаних нежитлових приміщеннях відповідачем ОСОБА_8 чи іншими третіми особами.
За правилами ч. ч. 1, 3, 4 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Подана представником позивача заява про забезпечення позову відповідає вимогам, закріпленим статтею 151 ЦПК України.
В силу положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України судом розглянуто дану заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи. Суд, перевіривши та дослідивши матеріали справи, доходить наступного висновку.
Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Тобто метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до зміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
При цьому, закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.
З контекстного аналізу зазначених норм закону вбачається, що значення вказаних заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.
Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема згідно з п. 2, 4 ч. 1 зазначеної статті позов забезпечується забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Як роз'яснено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільно - процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права та інтереси яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів забезпечення.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі у разі невжиття заходів спрямованих на їх забезпечення.
При цьому, частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов'язана довести зв'язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.
При цьому, під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Разом з тим, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 430539882 від 09.06.2025 нежитлові приміщення №26,52, 59,83 за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_8 .
Враховуючи заявлені позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, що підлягають приватизації шляхом викупу, подані докази, суд вважає обґрунтованою заяву про забезпечення позову в частині накладення арешту із забороною відчуження нежитлових приміщень № 26,52,59,83-загальною площею 51,8 кв.м. по АДРЕСА_1 , належних ОСОБА_8 , та заборонити проведення будь-яких інших дій, в тому числі ремонтних чи будівельних робіт у вищевказаних нежитлових приміщеннях відповідачем ОСОБА_8 чи іншими третіми особами до завершення спору по суті та набрання рішенням законної сили.
З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе заяву про забезпечення позову задовольнити.
Підстав для встановлення зустрічного забезпечення судом не вбачається.
Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, -
Заяву представника ОСОБА_10 про забезпечення позову в цивільній справі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в інтересах якого діє представник - адвокат Ковалець Н.Г. до Ужгородської міської ради Закарпатської області, ОСОБА_8 , Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради Закарпатської області, третя особа-приватний нотаріус Ужгородської міського нотаріального округу Закарпатської області Кішкін Д.В. про визнання незаконним та скасування рішення XXXIV сесії Ужгородської міської ради VII скликання від 28.02.2019 року №№1458 в частині внесення до переліку об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації шляхом викупу у 2019 році нежитлових приміщень №№ 26.52,59,83, площею 51,8 кв.м. що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом викупу фізичною особою підприємцем ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_1 (п. 4 додатку до рішення), та визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, що підлягають приватизації шляхом викупу від 20.06.2019 року, посвідчено приватним нотаріусом Кішкін Д.В., зареєстровано в реєстрі за № 635 - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову в цивільній справі №308/10175/25 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в інтересах якого діє представник - адвокат Компанієць Н.Г., до Ужгородської міської ради Закарпатської області, ОСОБА_8 , Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради Закарпатської області, третя особа-приватний нотаріус Ужгородської міського нотаріального округу Закарпатської області Кішкін Д.В. про визнання незаконним та скасування рішення XXXIV сесії Ужгородської міської ради VII скликання від 28.02.2019 року №№1458 в частині внесення до переліку об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації шляхом викупу у 2019 році нежитлових приміщень №№ 26.52,59,83, площею 51,8 кв.м. що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом викупу фізичною особою підприємцем ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_1 (п. 4 додатку до рішення), та визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, що підлягають приватизації шляхом викупу від 20.06.2019 року, посвідчено приватним нотаріусом Кішкін Д.В., зареєстровано в реєстрі за № 635, шляхом накладення арешту із забороною відчуження нежитлових приміщень № 26,52,59,83-загальною площею 51,8 кв.м. по АДРЕСА_1 , належних ОСОБА_8 , та заборонити проведення будь-яких інших дій, в тому числі ремонтних чи будівельних робіт у вищевказаних нежитлових приміщеннях відповідачем ОСОБА_8 чи іншими третіми особами до завершення спору по суті та набрання рішенням законної сили.
Позивач (заявник): ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Позивач (заявник): ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .
Позивач (заявник): ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 .
Позивач (заявник): ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_5 .
Позивач (заявник): ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_6 .
Позивач (заявник): ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_7 .
Відповідачі: ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_8 ;
Ужгородська міська рада, ЄДРПОУ 33868924, юридична адреса: пл. Поштова,3, м. Ужгород;
Департамент міського господарства Ужгородської міської ради Закарпатскої області, ЄДРПОУ 36541721, юридична адреса: пл. Поштова,3, м. Ужгород.
Третя особа: Приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Кішкін Денис Володимирович, РНОКПП НОМЕР_9 , що знаходиться за адресою: вул. Донського Д., буд. 2-Б, прим. 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В.Логойда