Справа № 145/171/25
Провадження № 22-ц/801/1838/2025
Категорія: 55
Головуючий у суді 1-ї інстанції Ратушняк І. О.
Доповідач :Стадник І. М.
про залишення апеляційної скарги без руху
16 липня 2025 року м. Вінниця
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Вінницького апеляційного суду Стадник І.М., одержавши апеляційну скаргу начальника Відділу ДРАЦС по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Ірини Макогон
на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 18 березня 2025 року
у справі №145/171/25
за позовом ОСОБА_1 до Тиврівського відділу ДРАЦС у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) та Відділу ДРАЦС по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) , за участі третьої особи - Гніванський сектор Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про анулювання запису цивільного стану,
встановив:
Не погодившись із судовим рішенням у зазначеній справі начальник Відділу ДРАЦС по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Макогон І.подала апеляційну скаргу, яка не може бути прийнята до розгляду та, відповідно, не може бути вирішено питання про відкриття апеляційного провадження в справі з огляду на таке.
За загальним правилом статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскаржуване рішення ухвалене Тиврівським районним судом Вінницької області 18 березня 2025 року, тоді як апеляційна скарга подана апеляційному суду засобами поштового зв'язку 10 липня 2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, визначеного ч. 1 ст. 354 ЦПК України.
Звертаючись до суду апеляційної інстанції з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку апелянт посилається на те, що у зв'язку з кібератакою на державні реєстри Міністерства юстиції України, апелянту не було відомо про розгляд справи, про ухвалене судове рішення, оскільки офіційна електронна адреса Відділу також піддалась кібератаці та доступ до електронного суду й дотепер заблокований, що унеможливило отримання повідомлень. Зазначені обставини, як вважає апелянт, призвели до порушення строків своєчасного оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод (далі (Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Порушення п. 1 ст. 6 Конвенції констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України», заява №32053/13.
Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього права можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії», заява №52854/99 п. 46 рішення).
Тому як строк, що передбачений законом для подання апеляційної скарги має дисциплінувати учасників процесу у розумінні реалізації своїх процесуальних прав та обов'язків. Суди користуючись своїми дискреційними повноваженнями при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження в будь-якому випадку повинні обґрунтувати підстави за яких вони поновлюють такий строк. Безпідставне та необґрунтоване поновлення строку на апеляційне оскарження є порушенням прав інших учасників справи та порушенням одного із фундаментальних принципів res judicata, - принципу остаточності судового рішення. Такий висновок викладено у постанові Верховного суду від 28 листопада 2018 року у справі 757/9844/16-ц (касаційне провадження №61-16497св18) та постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного суду від 13 грудня 2020 року під час розгляду справи № 521/2816/15-ц (провадження № 61-14230сво18).
Право на поновлення строку, в тому числі й на апеляційне оскарження, спрямоване на забезпечення реалізації права на «доступ до суду», запроваджене статтею 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод. Проте це право не може бути необмеженим, оскільки в іншому випадку порушується принцип юридичної визначеності та сталості судових рішень.
Отже, при вирішенні питання про поважність причин, які зумовили порушення строку, необхідно виходити з того, наскільки зазначені заявником причини є об'єктивними та дійсно перешкоджали або значно ускладнювали дотримання передбаченого законом строку, адже поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Водночас, посилаючись на вказані обставини, апелянтом на доведення обґрунтованості клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення будь яких доказів на підтвердження цього факту не зазначено інформації про те, коли (дата) заявнику стало відомо про наявність оскаржуваного рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Відтак, у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення скаржником не наведено доказів того, що оскаржуване удове рішення не було отримане апелянтом в строки визначені законом, оскільки зі змісту частини 5 статті 14 ЦПК України вбачається, що електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу, а відтак кібератака на сайти Міністерства юстиції, зокрема й на електронну пошту апелянта не впливає на отримання апелянтом процесуальних документів в його електронному кабінеті.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов'язки, зловживання своїми процесуальними права не допускається.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на підготовку апеляційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
Так, згідно частини 6 статті 357 ЦПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги.
Частиною 2 статті 359 ЦПК України передбачено, що питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 357 цього Кодексу.
Приймаючи норми, зазначені у розділі ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, законодавець враховував, що без ознайомлення з матеріалами цивільної справи, суддя апеляційного суду позбавлений можливості у строки, встановлені нормами цього Кодексу, зробити висновок про дотримання особою, яка подала апеляційну скаргу, строків звернення із апеляційною скаргою, та про відповідність апеляційної скарги вимогам статті 356 ЦПК України.
Оскільки суду апеляційної інстанції надійшла лише апеляційна скарга Відділу ДРАЦС по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 18 березня 2025 року, а не матеріали цивільної справи, це позбавляє суд апеляційної інстанції самостійно перевірити питання поважності причини пропуску подання апеляційної скарги на судове рішення (чи надсилалася стороні копія повного тексту судового рішення судом першої інстанції, і якщо ні - які причини такого ненадіслання та коли була отримана стороною) .
Поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими може порушити принцип юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За наведених обставин та аналізуючи норми процесуального права, які регулюють вирішення питання про поновлення строку на право апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що підстави пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, вказані апелянтом не можна визнати поважними, з огляду на відсутність відповідних доказів, а тому апелянту належить подати суду заяву про поновлення процесуального строку з відповідними доказами поважності його пропуску.
Крім того, апеляційний суд зауважує, що апелентом не вірно зазначено дату оскаржуваного судового рішення, оскільки за даними автоматизованої системи документообігу суду та ЄДРСР оскаржуване судове рішення було увалене Тиврівським районним судом 18 березня 2025 року, а не 18 квітня 2025 року як зазначено в апеляційній скарзі.
За таких підстав апелянту належить подати апеляційну скаргу, яка б відповідала вимогам ст. п.п. 4 ч.2 ст.356 ЦПК України, вірно зазначивши судове рішення, яке ним оскаржується.
Згідно частин 2 та 3 статті 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Апеляційна скарга залишається без руху якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких підстав апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу начальника Відділу ДРАЦС по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Ірини Макогон на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 18 березня 2025 року без руху, та пропонує заявнику усунути вказані недоліки апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України,
ухвалив:
Апеляційну скаргу начальника Відділу ДРАЦС по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Ірини Макогон на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 18 березня 2025 року - залишити без руху.
Надати апелянту строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків. Роз'яснити, що протягом цього строку апелянт має право на подання заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням інших підстав для поновлення разом з відповідними доказами. У разі невиконання вимог ухвали або ж вказані підстави про поновлення строку будуть визнані неповажними у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
У випадку невиконання вимог ухвали в іншій її частині, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернена особі, яка її подала.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Стадник