Справа №: 953/1432/25 Головуючий 1 інстанції: Дяченко О.М.
Провадження №: 33/818/1069/25 Головуючий апеляційної інстанції: Курило О.М.
Категорія: ч.5 ст.126 КУпАП
09 липня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі: судді судової палати з розгляду кримінальних справ Курила О.М., при секретареві Болотові О.О., без участі особи, притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , з участю його захисника- Чеботарьової Ю.В., за умови, що всі учасники належним чином повідомлені про розгляд даної справи і ні від кого з них не надходило заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи з поважних причин, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконфренції справу за апеляційною скаргою правопорушника на постанову Київського районного суду м.Харкова від 18 04 2025 року, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п'ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу та зобов'язано сплатити на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Судом першої інстанції встановлено, Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 05.02.2025 (серія ЕПР1 №239245), 05.02.2025 о 14:45 год в м. Харків, майдан Конституції, 24 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_2 не мав права керування таким транспортним засобом. Порушення вчинено повторно протягом року.
Дії водія ОСОБА_1 , особою, уповноваженою на складання протоколу, кваліфіковано як порушення п. 2.1. «а» Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), тобто вчинення правопорушення, що передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Представник ОСОБА_1 адвокат Столяров М.В. у письмових запереченнях та усних поясненнях просив закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю події та складу правопорушення в діях ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали по справі, заслухавши учасників, суд першої інстанції визнав ОСОБА_1 винним в порушенні вимог п. 2.1. «а» Правил дорожнього руху України за що передбачена відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Не погодившись із рішенням суду першої правопорушник подав апеляційну скаргу разом із запереченнями, яка містить прохання про скасування постанови Київського районного суду м.Харкова від 18 04 2025 та закрити провадження у справі на підставі відсутності вини в діях ОСОБА_1 .
В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що постанова суду першої інстанції винесена із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, винесена не дотримуючись вимог повноти та всебічності судового розгляду.
Основним аргументом апелянта був той факт, що матеріали справи на містять доказів керування ОСОБА_1 , а наявне відео не є безперервним, а тому не може слугувати доказом по даній справі
Враховуючи вищевикладене, апелянт вважає, що суд першої інстанції повно не з'ясував обставини справи, тому вважає постанову незаконною та просить її скасувати.
Додатково на пошту Харківського апеляційного суду стороною захисту були подані наступні клопотання:
-Клопотання про виклик та допит свідка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
-Клопотання про долучення документів, а саме заяву ОСОБА_1 та адвокатський запит від 16 06 2025 року;
-Клопотання про зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення, адже ОСОБА_1 був призваний на військову службу;
-Клопотання про призначення покарання з урахуванням принципу індивідуалізації, а саме не позбавляти ОСОБА_1 права керування транспортними засобами;
-Клопотання про визнання доданих до справи відеозаписів неналежним та недопустими доказами;
-Клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, адже закінчилися передбачені КУпАП строки накладення стягнення за вчинене правопорушення.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судове засіданні суду апеляційної інстанції особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з'явився. Жодних заяв про відкладення розгляду справи із поважних причин до початку судового засідання не надходило.
Його захисник Чеботарьова Ю.В. підтримувала вимоги апеляційної скарги та всі подані нею клопотання.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді, згідно ст.283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Положення ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
П. 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Суд апеляційної інстанції задовольнив подане клопотання про виклик та допит свідка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Судом апеляційної інстанції направлялися смс-повістки про виклик у судове засідання ОСОБА_2 на номер телефону НОМЕР_3 від 18 06 2025 року, 27 06 2025 року. Свідок сторони захисту жодної ініціативи щодо участі в судому розгляді не проявив, жодних заяв чи клопотань не надав.
Суд апеляційної інстанції задовольнив подане клопотання про долучення документів, а саме заяву ОСОБА_1 та адвокатський запит від 16 06 2025 року та долучив дані документи до матеріалів справи з метою їх подальшого дослідження.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі зважаючи на наступне. Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 2 цієї статті не передбачена обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ч. 1ст. 130 КУпАП.
Окрім цього, положення КУпАП не регулюють порядок зупинення провадження у справі, за виключенням справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією.
Положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Крім того, ОСОБА_1 скористався допомогою захисника адвоката Чеботарьової Ю.В., яка в його інтересах має право подати суду пояснення, клопотання та докази у даній справі.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про призначення покарання з урахуванням принципу індивідуалізації.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за керування водіями транспортними засобами в стані алкогольного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 129 Конституції України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом є однією з основних засад судочинства. Тому суд не може підходити до розгляду справ про адміністративні правопорушення упереджено з огляду на особу правопорушника.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є чітко визначеною і передбачає стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що правопорушником і його захисником не було надано жодного офіційного клопотання від командування військової частини не позбавляти військового ОСОБА_1 права керування транспортним засобом, також не було надано документів і клопотань про виключну необхідність права керування транспортними засобами правопорушнику для здійснення своїх службових обов'язків з відповідними обґрунтуваннями тощо.
Тому суд апеляційної інстанції не вбачає підстав застосувати до правопорушника стягнення, більш м'яке, ніж передбачене санкцією статті 130 КУпАП, що застосовується судами лише у виключних випадках.
Щодо клопотання про визнання доданих до справи відеозаписів неналежним та недопустими доказами, то дане клопотання суд залишає без задоволення, адже доводи сторони захисту про те, що наданий суду відеозапис є недопустимим доказом, оскільки є небезперервним до її завершення, суд сприймає критично, враховуючи, що суду має бути наданий відеозапис, який містить докази, на підтвердження наведених в протоколі обставин, а не відеозапис всіх подій, які мали місце під час спілкування поліцейських з правопорушником.
Наданий суду відеозапис є вичерпно інформативним, належним та допустимим доказом, отриманим у встановленому законом порядку, дозволяє повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, адже суд першої інстанції розглянув справу щодо ОСОБА_1 у встановлений законодавством строк, наклав на нього адміністративне стягнення в межах та спосіб, передбачений КУпАП.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №239245 05.02.2025 о 14:45 год в м. Харків, майдан Конституції, 24 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_2 не мав права керування таким транспортним засобом. Порушення вчинено повторно протягом року.
Наявність повторності в діях ОСОБА_1 підтверджується тим, що 22.01.2025 року у відношенні ОСОБА_1 , винесено постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за частиною другою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, серії ЕНА № 3910594 за порушення вимог за порушення вимог пункту 2.1.а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, з накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Крім того, при дослідженні відеозапису, що долучений до матеріалів справи, вбачається підтвердження керування ОСОБА_1 транспортним засобом BАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_2 , адже при зупинці транспортного засобу саме ОСОБА_1 виходить з-зі сторони водійського сидіння, що спростовує доводи сторони захисту щодо відсутності доказів керування у матеріалах справи.
Суд звертає увагу, що сторона захисту не зверталася до суду із позовом в порядку, визначеному КАС України, а також не зверталися зі скаргою на дії працівників поліції до його керівництва, хоча мали для цього достатньо часу.
Враховуючи викладене, підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні, у зв'язку з чим, апеляційний суд вбачає у діях ОСОБА_1 свідоме ігнорування ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого ним правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП.
Всі зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази апеляційний суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.
Інші підстави, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП в діях ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не зазначено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені.
У рішенні ЄСПЛ № 980_360 по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» від 21 01 1999 вказується, що у рішеннях судів та трибуналів мають належним чином пояснюватися підстави, на яких ці рішення ґрунтуються. Ступінь суворості цієї вимоги може бути різною залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи. Однак, хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
З вище зазначеного випливає, що інші доводи та пояснення сторони захисту в апеляційній скарзі є безпідставними та не обґрунтованими.
З урахуванням викладеного, суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП і, враховуючи характер вчинених правопорушень, ступінь їх суспільної небезпеки - дані правопорушення являються грубим порушенням правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожують їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, суд першої інстанції правильно призначив адміністративне стягнення.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст.ст. 1,7,25,33,38,294,295 КУпАП, суд -
Постанову Київського районного суду м.Харкова від 18 04 2025 року по справі щодо ОСОБА_1 за ч.5 ст. 126 КУпАП, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу правопорушника, - залишити без задоволення.
Оскарження даної постанови в касаційному порядку у відповідності до ст. 294 КУпАП не передбачено.
Суддя Харківського апеляційного суду О.М.Курило