15 липня 2025 року
м. Київ
справа №280/5534/24
адміністративне провадження № К/990/29571/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бучик А.Ю.,
суддів: Гриціва М.І., Коваленко Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі №280/5534/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подана апеляційна скарга на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.09.2024 у справі №280/5534/24.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.04.2025 вказана апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишена без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 296 КАС України та на підставі частини третьої статті 298 КАС України.
Надано строк десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків, а саме необхідно вказати інші підстави для поновлення строку та надати докази надсилання копії апеляційної скарги з доданими до неї матеріалами позивачу, шляхом використання Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або листом з описом вкладення.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025 відмовлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.09.2024 у справі №280/5534/24.
11.07.2025 до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі №280/5534/24.
Верховний Суд, під час розгляду матеріалів касаційної скарги, поданої на процесуальну ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025, констатує таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України, оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що заявник оскаржує рішення суду від 26.09.2024, а з апеляційною скаргою Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося через систему «Електронний суд» 31.03.2025, тобто після спливу строку визначеного частиною першою статті 295 КАС України.
Разом із апеляційною скаргою заявником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, яке обґрунтовано тим, що первинна апеляційна скарга подана в межах строку встановленого статтею 295 КАС України, але була повернута ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024.
Також, в обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник посилався на введення на території України воєнного стану та велику кількість документів, які надходять через систему «Електронний суд», що унеможливлює їх оперативне опрацювання.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції вказав, що апелянтом не було виконано вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, а вказані скаржником причини поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що надмірне навантаження та надходження великої кількості вхідної кореспонденції відповідачу, не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки такі обставини стосуються виключно внутрішньої організації робочого процесу в державному органі, тобто є суб'єктивними.
Крім того, факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Верховний Суд наголошує, що законодавче обмеження строку на апеляційне оскарження судових рішень, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Причини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк, та які б підтверджували поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення в межах розумного строку, скаржником не зазначені.
За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, не викликає сумнівів щодо застосування чи тлумачення цієї норми права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з частиною другою статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі №280/5534/24.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А. Ю. Бучик
М.І. Гриців
Судді:
Н.В. Коваленко