15 липня 2025 року
м. Київ
справа № 420/12173/24
адміністративне провадження № К/990/19125/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Коваленко Н.В., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2025 (у складі колегії суддів: Яковлєва О.В., Єщенка О.В., Крусяна А.В.,) у справі №420/12173/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ в Одеській області, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови у здійсненні йому перерахунку та виплати пенсії за віком, призначеної згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 30.10.2023;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії за віком, призначеної згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 30.10.2023.
Позовні вимоги обґрунтував протиправністю дій відповідача щодо нарахування йому пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014-2016 роки, оскільки до цього призначення пенсії за віком, він отримував пенсію за вислугу років згідно із пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відтак у цьому випадку має місце призначення іншого виду пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду пенсії на інший в межах одного закону, у зв'язку із чим при призначенні йому пенсії за віком з 30.10.2023 на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має враховуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки.
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 позов задоволено.
3. Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2025 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
4. Не погоджуючись із постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2025, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначену постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5. Верховний Cуд ухвалою від 20.05.2025 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі підпункту «а» пункту 2 частини п'ятої та пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
6. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу позивача просить залишити вказану касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
7. Враховуючи відсутність клопотань про участь у судовому засіданні від усіх учасників справи, справа розглядається в порядку письмового провадження.
8. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Суди встановили, що позивач з 14.01.2015 отримував пенсію за вислугу років як працівник освіти згідно з пунктом «е» статті 55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII). Виплату вказаної пенсії йому було припинено з 21.01.2015 у зв'язку з працевлаштуванням.
10. 30.10.2023 позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.
11. За результатами розгляду заяви позивача відповідач прийняв рішення № 951270114632 від 07.12.2023 про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, передбачену Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон - № 1058-IV). При обрахунку розміру пенсії за віком застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, а саме: 7405,03 грн.
12. В лютому 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив розрахувати розмір пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати в Україні за останні три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2020-2022 роки), оскільки вважав, що переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком не можна вважати переведенням з виду на вид в межах Закону № 1058-IV.
13. ГУ ПФУ в Одеській області посилаючись на частину третю статті 45 Закону № 1058-IV та на те, що позивачу у 2015 році призначалась пенсія за вислугу років, відмовив у перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенси за віком, а саме за 2020-2022 роки.
14. Позивач вважаючи протиправним застосування показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, замість належних 2020-2022 років, при обрахунку розміру пенсії за віком, звернувся з даним позовом до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при зверненні із заявою до ГУ ПФУ в Одеській області після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, позивач набув право на призначення іншого виду пенсії (за віком на загальних підставах) із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону № 1058-IV, оскільки за таким призначенням він звернувся вперше у жовтні 2023 року. Відтак при обчисленні розміру пенсійної виплати відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України мав застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2020-2022 роки, як передбачено частиною другою статті 40 Закону № 1058-ІV.
16. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що при переведенні позивача з іншого виду пенсії в межах Закону № 1058-IV, показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за вислугу років.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначав про необґрунтованість висновку суду першої інстанції про те, що позивачу вперше (у 2015 році) була призначена пенсія згідно із Законом № 1788-XII, посилаючись на те, що пенсія за вислугу років позивачу була призначена на підставі Закону № 1058-IV як працівнику освіти, що підтверджується абревіатурою юридичної підстави призначення пенсії - «ЗДПС (реформа)», яка є скороченою назвою Закону 1058-IV - «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. Касаційна скарга обґрунтована, зокрема тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права. Так, позивач вказує на те, що суд апеляційної інстанції ухвалюючи оскаржуване судове рішення, не врахував того, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV. А відтак не врахував, що він має право на нарахування та виплату пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2020-2022 роки.
Посилається на застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні норм права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23, від 27.11.2024 у справі № 560/11681/23.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
19. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (стаття 44 Основного Закону).
21. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
22. За приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
23. Згідно з пунктом 2-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону 1058-IV. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
24. Відповідно до пункту 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
25. Водночас частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
26. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
27. Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави вважати, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
28. Статтею 55 Закону № 1788-XII визначено працівників освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення, які мають право на пенсію за вислугу років.
29. Статтею 7 Закону № 1788-XII передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
30. Згідно з пунктом 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
31. Як встановлено судом першої інстанції у 2015 році позивач, набувши права на пенсію за вислугу років на підставі статті 55 Закону № 1788-ХІІ, звернувся до органу Пенсійного фонду за її призначенням. А у жовтні 2023 року позивач вперше звернувся із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV.
32. Отже у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про переведення позивача з одного виду пенсії (за вислугу років) на інший (за віком) в межах Закону № 1058-IV, оскільки право позивача на призначення пенсії за вислугу років у 2015 році виникло саме на підставі Закону № 1788-ХІІ (стаття 55 Закону № 1788-XII), який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж Закон № 1058-IV. До того ж Законом № 1058-ІV не передбачений такий вид пенсії як пенсія за вислугу років.
33. Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення.
34. Наведений висновок узгоджується з правовою позицією, Верховного Суду, викладеною у постановах від 16.06.2020 у справі № 127/7522/17, від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23, від 27.11.2024 у справі № 560/11681/23 та від 16.01.2025 у справі № 580/4901/22.
35. Вирішуючи спір, суд першої інстанції з урахуванням вказаного правового регулювання, дійшов висновку про наявність у позивача права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2020-2022 роки.
36. З урахуванням зазначеного, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що слід визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у розрахунку та виплаті позивачу пенсії з 30.10.2023 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, тобто за три календарні роки, що передують року звернення, а саме: за 2020-2022 роки.
37. Врахувавши зазначене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції законно та обґрунтовано задовольнив позов, висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та всебічного дослідження матеріалів справи, правильного застосування норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тоді як суд апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду справи неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до прийняття необґрунтованого судового рішення.
38. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що суд апеляційної інстанції скасував судове рішення, яке відповідає закону.
39. Врахувавши вказані обставини, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
40. За правилами статті 139 КАС України у разі скасування постанови суду апеляційної інстанції судовий збір, сплачений стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, за подання касаційної скарги підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
41. За подання касаційної скарги позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1 937,92 грн.
42. Враховуючи результат розгляду справи на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сума 1 937,92 грн.
Керуючись статтями 139, 341, 345, 352, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2025 скасувати.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 залишити в силі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений ним судовий збір у розмірі 1 937,92 грн (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім грн 92 коп.)
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.Ю. Бучик
Судді: Н.В. Коваленко
А.І. Рибачук