Справа № 757/36022/24-ц Головуючий у 1 інстанції: Григоренко І.В.
Провадження № 22-ц/824/12606/2025 Доповідач: Шебуєва В.А.
16 липня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Шебуєвої В.А.,
суддів Кафідової О.В., Оніщука М.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Косяк Наталії Вікторівни, яка діє від імені та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «НОВОСЕРВІС», на заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 03 березня 2025 року, ухвалене в м. Києві в складі судді Григоренко І.В., в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «НОВОСЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В серпні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «НОВОСЕРВІС» (далі - ТОВ «НОВОСЕРВІС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Зазначило, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . ТОВ «НОВОСЕРВІС» як обслуговуюча організація надає послуги з утримання вказаного будинку та його прибудинкової території, виконує функції балансоутримувача. 01 січня 2014 року між ТОВ «НОВОСЕРВІС» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання послуг з утримання будинку, прибудинкової території та додаткових послуг № 111-159/1. Посилаючись на неналежне виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати за надані послуги, ТОВ «НОВОСЕРВІС» просило стягнути з неї заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період часу з березня 2024 року по липень 2024 року у розмірі 17 786,72 грн., з яких: 17 190,39 грн. - основний борг; 447,98 грн. - інфляційна складова боргу; 148,35 грн. -три проценти річних.
В листопаді 2024 року ТОВ «НОВОСЕРВІС» подало заяву про уточнення позовних вимог. Зазначаючи, що відповідачка частково погасила заборгованість, ТОВ «НОВОСЕРВІС» просило стягнути з неї заборгованість за надані житлово-комунальні послугиза період часу з березня 2024 року по липень 2024 року у розмірі 32 128,22 грн., з яких: 30 765,79 грн. - основний борг; 1 021,43 грн. - інфляційна складова боргу; 341,00 грн. -три проценти річних.
Заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 03 березня 2025 року у задоволенні позову ТОВ «НОВОСЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ТОВ «НОВОСЕРВІС» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове про задоволення позовних вимог. Посилається на порушення норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що відповідно до свідоцтва про право власності ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . 01 січня 2014 року між ТОВ «НОВОСЕРВІС» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання послуг з утримання та управління будинку, прибудинкової території, комунальних та додаткових послуг № 111-159/1.Статтею 4 договору визначено обов'язок споживача оплачувати послуги та компенсувати витрати виконавця по оплати комунальних послуг у встановлені договором та чинним законодавством України строки та порядку. У зв'язку з невиконанням умов договору в період з березня 2024 року по липень 2024 року за ОСОБА_1 рахувалася заборгованість за надані послуги в розмірі 17 190,39 грн. Після відкриття провадження в справі ОСОБА_1 здійснила жі на рахунки ТОВ «НОВОСЕРВІС» платежі у розмірі 10000,00 грн. та частково погасила вимоги позовної заяви в сумі 5888,66 грн. з урахуванням поточних нарахувань за наступний період заборгованості, що підтверджується розрахунком заборгованості та платіжними інструкціями дорученнями про часткову сплату. ТОВ «НОВОСЕРВІС» зменшило розмір позовних вимог та просило стягнути з відповідачки заборгованість за надані послуги в період з березня 2024 року по липень 2024 року в розмірі 11052,22 грн., інфляційні втрати в сумі 447,98 грн., три проценти річних в сумі 148,35 грн. ОСОБА_1 не подала відзив на позов та жодних документів на заперечення проти позову, фактично визнавши наявну заборгованість. А тому суд безпідставно відмовив у задоволенні позову ТОВ «НОВОСЕРВІС».
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідно до свідоцтва про право власності від 02 червня 2014 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02 червня 2014 року, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 80,3 кв.м., житловою площею 39,8 кв.м. (а.с.21, 22).
ТОВ «НОВОСЕРВІС» є обслуговуючою організацією та надавачем послуг з утримання будинку та його прибудинкової території та виконує функції балансоутримувача будинку АДРЕСА_2 .
01 січня 2014 року між ТОВ «НОВОСЕРВІС» та ОСОБА_1 був укладений договір № 111-159/1 про надання послуг з утримання та управління будинку, прибудинкової території, комунальних та додаткових послуг, предметом якого є надання виконавцем послуг з утримання з утримання будинку та прибудинкової території у житловому будинку та на його прибудинковій території, а споживачем своєчасної оплати цих послуг з утримання будинку у строки та на умовах, передбачених цим договором (а.с.8-17).
ТОВ «НОВОСЕРВІС» порушило питання про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги за період часу з березня 2024 року по липень 2024 року з урахуванням уточнень у розмірі 32 128,22 грн., з яких: 30 765,79 грн. - основний борг; 1 021,43 грн. - інфляційна складова боргу; 341,00 грн. - три проценти річних.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «НОВОСЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує. Відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Як встановлено судом, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . 01 січня 2014 року вона уклала з ТОВ «НОВОСЕРВІС» договір про надання послуг з утримання та управління будинку, прибудинкової території, комунальних та додаткових послуг.
ТОВ «НОВОСЕРВІС» у серпні 2024 року звернулося до суду та просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором, яка відповідно до наведеного у позовній заяві розрахунку за період з березня 2024 року по липень 2024 року становить 17 786,72 грн., з яких: 17 190,39 грн. - основний борг; 447,98 грн. - інфляційна складова боргу; 148,35 грн. - три проценти річних (а.с. 6).
26 листопада 2024 року ТОВ «НОВОСЕРВІС» подало до суду заяву про уточнення позовних вимог. Зазначило, що після судом відкриття провадження в справі ОСОБА_1 в рахунок заборгованості сплатила 22 серпня 2024 року - 20 000,00 грн., а 07 листопада 2024 року - 17 000,00 грн., що в сукупності складає 37 000,00 грн. і перевищує заявлену до стягнення заборгованість більше ніж у два рази.
До заяви про уточнення позовних вимог ТОВ «НОВОСЕРВІС» не долучило доказів на підтвердження зарахування вказаних сум за інший період та нових розрахунків заборгованості. Вказуючи на часткове погашення боргу, ТОВ «НОВОСЕРВІС» просило стягнути з відповідачки за той же період більшу суму, ніж та, що була заявлена з самого початку в позові - 32 128,22 грн.
Враховуючи наведені ТОВ «НОВОСЕРВІС» обставини щодо сплати ОСОБА_1 заборгованості, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Косяк Наталії Вікторівни, яка діє від імені та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «НОВОСЕРВІС», залишити без задоволення, а заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 03 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач Шебуєва В.А.
Судді Кафідова О.В.
Оніщук М.І.