10 липня 2025 року
м. Київ
провадження № 22-ц/824/12473/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Євграфової Є. П. (суддя-доповідач),
суддів: Стрижеуса А. М., Саліхова В. В.,
при секретарі Мудрак Р. Р.,
за участі позивача ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області
у складі судді Кравченко Л. М.
від 30 квітня 2025 року
у цивільній справі № 362/8454/24 Васильківського міськрайонного суду Київської області
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу,
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову вказувала, з 06.08.2009 вона з відповідачем перебуває у шлюбі, зареєстрованому у відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси Черкаського міського управління юстиції, актовий запис № 957. У даному шлюбі народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В 2022 році стосунки між подружжям розладились, зникло взаєморозуміння і взаємоповага, починаючи з 2022 року кожен живе окремим життям та своїми інтересами, фактично сім'я припинила своє існування, з 2022 року, сімейне життя не ведеться, шлюбні стосунки не підтримуються, а отже збереження шлюбу неможливе. Також зазначала, що неповнолітній син ОСОБА_3 та малолітні сини ОСОБА_4 , ОСОБА_5 проживають разом з позивачкою.
Відповідач на початку 2024 року переїхав на орендоване помешкання в м. Києві, та з тих пір приймає опосередковану участь у вихованні дітей та байдужий в забезпеченні їхнього побуту, він фактично погодився, що неповнолітні діти після розірвання шлюбу будуть проживати разом із матір'ю, в м. Василькові, де вони відповідно мають соціальні зв'язки, ходять до школи та на різні гуртки.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2025 року позов задоволено.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 06.08.2009 у Відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси Черкаського міського управління юстиції, актовий запис № 957, - розірвано.
Вирішено питання судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, з викликом сторін та дослідженням усіх заявлених клопотань.
Вказує, що судове засідання було призначене на 00:01 годину 30.04.2025, що не відповідає нормам процесуального права та фактично унеможливило його участь у розгляді справи. Зазначає, що подавав письмову заяву з проханням перенести розгляд на адекватну годину в межах робочого часу суду, але суд її проігнорував, порушивши його процесуальне право на захист та участь у засіданні.
Апелянт стверджує, що подав обґрунтовану заяву про надання строку на примирення терміном 6 місяців, мотивовану інтересами їхніх трьох спільних дітей (2009, 2011 і 2016 року народження). Він зазначає, що суд без достатнього мотивування відмовив у задоволенні цієї заяви, чим порушив баланс між правом позивача на припинення шлюбу та правом дітей на повну сім'ю.
Наголошує на своїй активній участі у житті дітей, зокрема у забезпеченні побуту, транспортуванні, лікуванні, навчанні та емоційній підтримці. Він стверджує, що суд мав надати більшу увагу можливості відновлення сімейних відносин в інтересах дітей.
Апелянт зазначає, що суд провів розгляд справи без виклику сторін, у порядку спрощеного провадження, фактично проігнорувавши заявлені клопотання, що негативно вплинуло на повноту розгляду справи.
Правом подачі відзиву на апеляційну скаргу позивач не скористалась.
02.07.2025 засобами Електронного суду відповідач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи через терміновий поредній візит з неповнолітнім сином ОСОБА_6 до лікаря-нефролога саме на 10 липня 2025 року на 09 годину 00 хв.
В судове засідання апеляційної інстанції, призначене на 10:45 відповідач не з'явився.
Позивач заперечила проти відкладення розгляду, повідомивши, що візит з неповнолітнім сином ОСОБА_6 був заздалегідь скасований, адже дитина, що проживає із нею, захворіла й перебуває вдома на лікуванні, а отже неявка відповідача у судове засідання не має поважної причини. Проти доводів апеляційної скарги заперечила, посилаючись на їх необґрунтованість, просила рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним. Позивач категорично заперечує можливість примирення й необхідності у зв'язку із цим надання подружжю строку для цього.
Оскільки причини неявки скаржника визнані колегією суддів неповажними, відповідно до ст. 372 ЦПК України справа розглянута у відсутності апелянта, адже він належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, а його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді Євграфової Є. П., пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами є однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 3) частини третьої статті 2 ЦПК України).
Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (частина перша статті 8 ЦПК України).
Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина друга статті 211 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).
Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України).
Аналіз матеріалів справи та доводів апеляційної скарги свідчить, що відомості про належне повідомлення відповідача ОСОБА_2 про судовий розгляд у матеріалах справи відсутні, оскільки в судовій повістці, направленої на адресу відповідача, зазначена дата 30 квітня 2025 року на 00 год. 01 хв., що унеможливлювало явку учасників справи, зокрема відповідача, в судове засідання.
Відповідач завчасно, 28.04.2025 подав письмову заяву з проханням перенести розгляд на іншу годину в межах робочого часу суду (а.с. 31), утім така заява залишилась без належного реагування суду.
У порушення ст. 248 ЦПК України протокол судового засідання від 30 квітня 2025 року (а.с. 41) не містить відомостей щодо часу, у який судом вчинялись відповідні процесуальні дії.
Таким чином, суд першої інстанції розглянув справу у спрощеному позовному провадженні без належного повідомлення відповідача, що є підставою для скасування судового рішення з підстав визначених п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України та ухвалення нового рішення по суті спору.
Щодо суті спору колегія виходить з наступного.
Шлюб, згідно зі статтею 51 Конституції України та статтею 24 СК України, ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права на свободу та особисту недоторканність (частини третя та п'ята статті 56 СК України). Суд розриває шлюб, якщо подальше спільне життя та його збереження суперечило б інтересам одного з подружжя або інтересам їхніх дітей (частина друга статті 112 СК України).
Як вбачається з матеріалів 06.08.2009 між сторонами укладено шлюб, який зареєстровано у Відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси Черкаського міського управління юстиції, актовий запис № 957, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Позивач та відповідач є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження.
Фактичні взаємини подружжя, кожен з яких живе своїм життям, причина позову до суду свідчить про те, що сім'я фактично розпалась.
Позивачка категорично заперечує можливість збереження шлюбу, у тому числі шляхом надання часу для примирення.
Матеріали справи чітко показують, що сімейні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично припинені з 2022 року. Діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживають з позивачкою. Подружжя веде окреме життя, не підтримує шлюбних стосунків, а взаєморозуміння і взаємоповага між ними відсутні.
Цей факт свідчить про беззаперечний розпад сім'ї.
Позивачка категорично заперечує можливість примирення та подальшого збереження шлюбу, що є визначальним фактором у справах цієї категорії.
Доводи апелянта щодо відмови у наданні строку для примирення не спростовують висновку про неможливість збереження шлюбу. Відповідно до частини першої статті 111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя лише у тому випадку, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Надання такого строку є виключним правом суду, а не його безумовним обов'язком.
Під час розгляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів додатково з'ясовувала у позивачки доцільність надання строку для примирення. Позивачка категорично заперечила можливість відновлення сімейних відносин, наполягаючи на розірванні шлюбу.
За таких обставин, бажання відповідача отримати строк для примирення не має переваги над конституційним правом позивача на свободу та особисту недоторканність, що включає право на припинення шлюбних відносин.
Таким чином, апеляційний суд врахував усі доводи сторін, проте дійшов висновку, що подальше збереження шлюбу є неможливим і суперечитиме інтересам позивачки. Фактичний розпад сім'ї, відсутність взаєморозуміння та категорична незгода позивачки на примирення свідчать про неможливість відновлення сімейних відносин. Таким чином, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 має бути розірвано.
З огляду на наведене, за наявності підстав для обов'язкового скасування судового рішення, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, адже скасовуючи рішення суду першої інстанції з підстав, визначених ч. 3 ст. 376 ЦПК України, апеляційний суд ухвалює нове судове рішення про задоволення позову та розірвання шлюбу.
Підстави для перерозподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2025 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 06.08.2009 у Відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси Черкаського міського управління юстиції, актовий запис № 957.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати із сплати судового збору за подачу позову в розмірі 1 211 грн 20 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 15 липня 2025 року.
Судді Є. П. Євграфова
А. М. Стрижеус
В. В. Саліхов