9 липня 2025 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
законного представника
потерпілої ОСОБА_8 ,
представника потерпілої ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченогоОСОБА_6 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 10.03.2025, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135 КК України, та призначено йому покарання:
- за ч. 1 ст. 286-1 КК України - 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 років;
- за ч. 1 ст. 135 КК України - 2 роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначено ОСОБА_6 покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 років.
На підставі ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, до покарання за цим вироком частково приєднано ОСОБА_6 невідбуту частину покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 11.10.2023 та остаточно призначено йому покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 років,
Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_6 , 18 листопада 2024 року, приблизно о 16 годині 39 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, будучи позбавленим права керування транспортними засобами відповідної категорії, керуючи автомобілем марки «Seat Toledo», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись у межах правої смуги проїзної частини вул. Остафія Дашкевича у м. Києві, зі сторони вул. Едуарда Вільде у напрямку вул. Миколи Кибальчича, на червоний (забороняючий рух у його напрямку) сигнал світлофору, наближався до регульованого пішохідного переходу, позначеного інформаційно-вказівними дорожніми знаками 5.38.1 - 5.38.2, пішохідним світлофором та відповідною дорожньою розміткою 1.14.1 ПДР України. У цей час, неповнолітня пішохід ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перетинала проїзну частину вул. Остафія Дашкевича на зелений (дозволяючий рух пішоходів) сигнал світлофору, рухаючись по регульованому пішохідному переходу та наближаючись зліва до смуги руху автомобіля «Seat Toledo», р.н. НОМЕР_1 . Під час руху ОСОБА_6 допустив порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 «б», 2.9 «а», 8.7.3 «е», 8.10 та 1.12 дорожньої розмітки Правил дорожнього руху України, які виявились у тому, що він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, що знижує увагу та реакцію, а також порушує координацію, будучи обізнаним, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, умисно та зухвало ігноруючи вимоги Правил дорожнього руху України, безвідповідально ставлячись до можливості настання негативних наслідків, будучи позбавленим права керування транспортними засобами відповідної категорії на 1 рік, відповідно до постанови судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_11 у справі № 754/18412/23 від 18.01.2024 року, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, належних висновків для себе не зробив, розпочав керування автомобілем марки «Seat Toledo», р.н. НОМЕР_1 , у процесі якого, рухаючись по проїзній частині вул. Остафія Дашкевича у м. Києві, маючи об'єктивну змогу своєчасно виявити увімкнення червоного (забороняючого рух у його напрямку) сигналу світлофору та зупинити керований ним транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 «стоп-лінія» ПДР України, а також усвідомити, що він наближається до регульованого пішохідного переходу, на якому увімкнений зелений (дозволяючий рух пішоходів) сигнал, на якому перебувають пішоходи, зухвало ігноруючи вимоги червоного (забороняючого рух у його напрямку) сигналу світлофору, загрожуючи здоров'ю громадян, виїхав на регульований пішохідний перехід, де навпроти буд. № 32 по вул. Остафія Дашкевича у м. Києві, здійснив наїзд на неповнолітнього пішохода ОСОБА_10 , яка перетинала проїзну частину зліва направо, після чого, не зупиняючись, з місця пригоди зник. У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_10 були спричинені тілесні ушкодження, а саме: закрита травма живота: перелом верхньої гілки правої лобкової кістки; крайовий перелом суглобової поверхні правої клубової кістки; перелом лонної кістки справа; закрита черепно-мозкова травма: синець (без опису морфології) у ділянці чола справа; струс головного мозку; садна (без опису морфології) у ділянці нижньої третини правого і лівого стегна, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 «б», 2.9 «а», 8.7.3 «е», 8.10 та 1.12 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_6 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Крім того, ОСОБА_6 , 18.11.2024, приблизно о 16 годині 39 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, що знижує увагу та реакцію, а також порушує координацію, будучи позбавленим права керування транспортними засобами відповідної категорії, будучи обізнаним, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, умисно та зухвало ігноруючи вимоги Правил дорожнього руху України, безвідповідально ставлячись до можливості настання негативних наслідків, розпочав керування автомобілем марки «Seat Toledo», р.н. НОМЕР_1 , у процесі якого, рухаючись по проїзній частині вул. Остафія Дашкевича у м. Києві, маючи об'єктивну змогу своєчасно виявити увімкнення червоного (забороняючого рух у його напрямку) сигналу світлофору та зупинити керований ним транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 «стоп-лінія» ПДР України, а також усвідомити, що він наближається до регульованого пішохідного переходу, на якому увімкнений зелений (дозволяючий рух пішоходів) сигнал, на якому перебувають пішоходи, зухвало ігноруючи вимоги червоного (забороняючого рух у його напрямку) сигналу світлофору, загрожуючи здоров'ю громадян, виїхав на регульований пішохідний перехід, де навпроти буд. № 32 по вул. Остафія Дашкевича у м. Києві, здійснив наїзд на неповнолітнього пішохода ОСОБА_10 , яка перетинала проїзну частину зліва направо, після чого, не зупиняючись, з місця пригоди зник, чим порушив пункти 2.10 «а», «б», «г», «д» та «е» Правил дорожнього руху України:, яке виявилось у тому, що він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, будучи позбавленим права керування транспортними засобами відповідної категорії та обізнаним, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, маючи об'єктивну змогу усвідомити, що вчинив дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої потерпіла опинилася у небезпечному для життя стані та позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через безпорадний, небезпечний для життя стан, достеменно знаючи, що після наїзду потерпіла залишилась на проїзній частині, де в будь-яку мить на неї може бути скоєно наїзд іншими транспортними засобами, маючи можливість організувати об'їзд місця пригоди, викликати швидку медичну допомогу та повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ поліції, будучи зобов'язаним надати допомогу та піклуватись про потерпілу, яка перебуває у безпорадному стані в результаті отриманих тілесних ушкоджень, яку він сам поставив у небезпечний для життя стан, намагаючись уникнути покарання за скоєне правопорушення, свідомо порушуючи вимоги пункту 2.10 підпунктів «а», «б», «г», «д» та «е» Правил дорожнього руху України, не зупиняючись, зник з місця дорожньо-транспортної пригоди у невідомому напрямку, переховуючись від працівників поліції, залишивши без допомоги неповнолітню потерпілу ОСОБА_10 у небезпечному для життя стані на проїзній частині.
Обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити йому покарання за ч.1 ст.286-1 КК України у виді 2 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки; за ч.1 ст.135 КК України у виді 1 року позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України призначити покарання у виді 2 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. На підставі ч.1 ст.71, ст.72 КК України до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 11.10.2023 та остаточно призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. В іншій частині вирок залишити без змін.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги обвинувачений зазначає, що суд безпідставно не визнав обставиною, що пом'якшує покарання те, що він повністю визнав цивільний позов та виявляв бажання відшкодувати потерпілим завдану шкоду, однак не міг цього зробити через перебування під вартою. Стверджує, що він зробив для себе відповідні висновки і став на шлях виправлення.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, яке є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів. Суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи ОСОБА_6 покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, а також наявність обставини, яка пом'якшує покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
З урахуванням характеру і тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, даних про особу обвинуваченого, який раніше судимий, вчинив кримінальне правопорушення під час іспитового строку в стані алкогольного сп'яніння, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, залишив неповнолітню потерпілу в небезпечному для життя стані, суд першої інстанції правильно обрав йому найсуворіший вид покарання, передбачений ч.1 ст.286, ч.1 ст.135 КК України - позбавлення волі в максимальному розмірі, а при призначенні остаточного покарання за сукупністю вироків, правильно обрав принцип часткового складання покарань.
Також апеляційний суд враховує позицію потерпілої сторони, які в судовому засіданні просили вирок суду залишити без змін, оскільки ОСОБА_6 за весь час не вчинив жодних активних дій для відшкодування завданої шкоди.
Отже судом першої інстанції при винесенні вироку дотримано вимог ст.ст. 50, 65 КК України, призначено покарання, що відповідає особі обвинуваченого та ступеню тяжкості вчиненого ним правопорушення, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.
Підстав для пом'якшення ОСОБА_6 покарання колегія суддів не вбачає.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу обвинуваченогоОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 10.03.2025 щодо ОСОБА_6 без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3