8 липня 2025 року місто Київ
справа № 2-274/11
апеляційне провадження № 22-ц/824/10577/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Головачова Я.В.,
суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,
за участю секретаря судового засідання: Приходька Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва у складі судді Данілової Т.М. від 9 квітня 2025 року у справі за заявою акціонерного товариства "Сенс Банк" про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником у справі за позовом акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіта звернення стягнення на предмет іпотеки,
Короткий зміст обставин справи
У березні 2025 року акціонерне товариство "Сенс Банк" (далі - АТ "Сенс Банк") звернулося до суду із заявою про заміну стягувача його правонаступником.
Заява обґрунтована тим, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 18 січня 2011 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" заборгованість за договором про надання відновлювальної кредитної лінії від 21 лютого 2008 року № 10-29/5371 у розмірі 4 240 438,10 грн, 1 700 грн судового збору та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
10 вересня 2019 року загальними зборами акціонерів АТ "Альфа-Банк" та єдиним акціонером АТ "Укрсоцбанк" затверджено рішення про реорганізацію АТ "Укрсоцбанк" шляхом приєднання до АТ "Альфа-Банк". Згідно рішення № 5/2019 єдиного акціонера АТ "Укрсоцбанк" від 15 жовтня 2019 року, затверджено передавальний акт та визначено, що правонаступництво всього майна, прав та обов'язків АТ "Укрсоцбанк", які зазначені у передавальному акті, виникає в АТ "Альфа-Банк" з дати визначеної у передавальному акті, а саме з 15 жовтня 2019 року. Протоколом № 4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів АТ "Альфа-Банк" від 15 жовтня 2019 року було вирішено затвердити передавальний акт.
У відповідності до передавального акту, АТ "Альфа-Банк" у порядку правонаступництва набув всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення, у тому числі поруки), а також набув обов'язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів. В подальшому загальними зборами акціонерів АТ "Альфа-Банк" затверджено рішення про зміну найменування АТ "Альфа-Банк" на АТ "Сенс Банк", про що міститься запис в реєстрі.
Посилаючись на викладене, АТ "Сенс Банк" просило замінити стягувача АТ "Укрсоцбанк" на його правонаступника АТ "Сенс Банк".
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 9 квітня 2025 року заяву АТ "Сенс Банк" задоволено. Замінено стягувача АТ "Укрсоцбанк" на його правонаступника АТ "Сенс Банк".
Судове рішення мотивовано тим, що відбулася заміна стягувача у матеріальних правовідносинах.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - Роїк О.О., посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви.
Представник скаржника зазначає, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про судове засідання, в якому розглядалася заява АТ "Сенс Банк" про заміну стягувача.
Заявником не було подано до суду першої інстанції належних та допустимих доказів переходу від АТ "Укрсоцбанк" до АТ "Сенс Банк" права вимоги за зобов'язаннями ОСОБА_1 щодо виконання рішення суду.
Судом задоволено заяву про заміну стягувача його правонаступником, незважаючи на те, що сплив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Згідно положень Закону України "Про виконавче провадження" у редакції, що діяла на день набрання законної сили рішенням суду від 18 січня 2011 року про стягнення заборгованості, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання становив один рік з наступного дня після набрання рішенням законної сили. Рішення набрало законної сили 28 січня 2011 року, а відтак останній день пред'явити виконавчий лист до примусового виконання стягувач мав право до 28 січня 2012 року. Із заявою про заміну стягувача АТ "Сенс Банк" звернувся лише в березні 2025 року, тобто після спливу 14 років з дня набрання рішенням законної сили.
Акцентував, що в матеріалах справи відсутні докази видачі виконавчого листа на виконання рішення суду від 18 січня 2011 року, перебування такого виконавчого листа на примусовому виконання (відкриття виконавчого провадження), як і відсутні докази того, що стягувач звертався до суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Інші учасники справи не подали до суду відзивів на апеляційну скаргу.
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу з наведених в ній підстав та просила її задовольнити.
Представник АТ "Сенс Банк" - Стовбун О.Й. заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом установлено, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 18 січня 2011 року в справі № 2-274/11 стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Київської міської філії заборгованість за договором про надання відновлювальної кредитної лінії від 21 лютого 2008 року № 10-29/5371 у розмірі 4 240 438,10 грн, 1 700 грн судового збору та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
Стягувач не звертався до суду із заявою про видачу виконавчого листа.
Рішенням № 5/2019 єдиного акціонера "Укрсоцбанк" від 15 жовтня 2019 затверджено передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов'язків АТ "Укрсоцбанк", які зазначені у передавальному акті, виникає в АТ "Альфа- Банк" з дати, визначеної у передавальному акті, а саме - з 15 жовтня 2019.
Пунктом 2.1 Протоколу № 4/2019 позачергових зборів акціонерів АТ "Альфа- Банк" від 15 жовтня 2019 вирішено затвердити Передавальний акт, у відповідності до якого АТ "Альфа-Банк" у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення, у тому числі поруки), а також набув обов'язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів.
Згідно з п. 1 Передавального акту, внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ "Укрсоцбанк" правонаступником усього його майна, майнових прав та обов'язків за цим актом є АТ "Альфа-Банк". Правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків АТ "Укрсоцбанк" виникає в АТ "Альфа- Банк" з дати затвердження Передавального акту Загальними зборами акціонерів "Альфа-Банк" та рішенням єдиного акціонера АТ "Укрсоцбанк", а саме з 15 жовтня 2019.
3 грудня 2019 державну реєстрацію "Укрсоцбанк" було припинено, його правонаступником є АТ "Альфа- Банк", про що зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
АТ "Альфа-Банк" прийняло рішення про зміну свого найменування, з АТ АТ "Альфа-Банк" на AT "Сенс Банк". Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу була проведена 30 листопада 2022 року.
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Щодо повідомлення про розгляд заяви
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 посилається на те, що судом першої інстанції постановлено оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, яке полягає в не повідомленні відповідача та його представника про день, час та місце розгляду заяви про заміну стягувача його правонаступником.
Колегія суддів погоджується з такими доводами апеляційної скарги, враховуючи наступне.
Згідно з положеннями частин першої, другої статті 211 ЦПК України, розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
За приписами частини 3 статті 442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
Повідомлення учасників справи про місце, дату і час судового засідання проводиться судом, відповідно до вимог статей 128-131 ЦПК України.
Так, згідно положень статті 128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Таким чином, про належне повідомлення учасника справи про час і місце розгляду справи у даному випадку може свідчити лише відповідна розписка (відмітка).
Відповідно до положень пункту 1 частини 2 статті 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Однак, матеріали справи не містять доказів повідомлення ОСОБА_1 про день, час та місце розгляду заяви про заміну стягувача.
Дійсно, як вбачається з матеріалів справи, 14 березня 2025 року від AT "Сенс Банк" до Голосіївського районного суду міста Києва надійшла заява про заміну стягувача з додатками (том І, а.с. 170-204).
19 березня 2025 року здійснено авторозподіл заяви про заміну стягувача (том І, а.с. 205).
9 квітня 2025 року судом першої інстанції розглянуто заяву та постановлено оскаржувану ухвалу за відсутності учасників справи (том І, а.с. 212-214).
Наведені вище обставини свідчать про розгляд судом заяви про заміну стягувача за відсутності ОСОБА_1 , не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, тоді як згідно з частиною 3 статті 442 ЦПК України таке повідомлення є обов'язковим.
За приписами пункту 3 частини 2 статті 376 ЦПК України судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку про наявність правових підстав для скасування ухвали суду та ухвалення нового судового рішення.
Щодо розгляду заяви про заміну стягувача по суті
Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 8 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України).
У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України).
У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України).
У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина 1 статті 433 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зазначено, що "на стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.
Натомість, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини 5 статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства […].
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.
Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу […].
Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва".
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2022 року в справі № 2-870/11 (провадження № 61-4429св22) зазначено, що "стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року в справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року в справі № 910/2954/17, від якої Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу […].
Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником полягає в поширенні на правонаступника законної сили судового рішення з усіма її наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Отже, у випадку неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду (виконавчого листа) або у випадку, якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється".
У справі, що переглядається, АТ "Сенс Банк" звернулося із заявою про заміну стягувача АТ "Укрсоцбанк" його правонаступником АТ "Сенс Банк" у справі за позовом акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Долучені АТ "Сенс Банк" до заяви письмові докази підтверджують, що між АТ "Сенс Банк" та АТ "Укрсоцбанк" відбулося правонаступництво у матеріальних правовідносинах. Факт переходу від АТ "Укрсоцбанк" до АТ "Сенс Банк" всіх прав та обов'язків підтверджується матеріалами справи, є загальновідомою обставиною та не потребує доказування. Тому доводи скаржника в цій частині колегія суддів вважає неспроможними.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про сплив строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, а тому і відсутні підстави для заміни стягувача його правонаступником.
Частиною 1 статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на день набрання законної сили рішенням суду від 18 січня 2011 року) було визначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення (частина 2 статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на день набрання законної сили рішенням суду від 18 січня 2011 року)).
Згідно з частиною 1 статті 223, частини 1 статті 294 ЦПК України (в редакції на день набрання законної сили рішенням суду від 18 січня 2011 року), рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Матеріалами справи підтверджується, що рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 18 січня 2011 року не оскаржувалося в апеляційному порядку, а відтак за приписами вищенаведених положень Закону набрало законної сили 28 січня 2011 року.
Отже, відповідно до наведених положень Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий лист, у даній справі (за умови його видання), можна було пред'явити до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішення законної сили, тобто до 28 січня 2012 року.
Проте, матеріали справи не містять будь-яких відомостей щодо звернення та отримання первісним та/або новим кредитором виконавчого листа на виконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 18 січня 2011 року. При цьому, з дня набрання рішенням законної сили минуло більше 14 років.
AT "Сенс Банк", звертаючись до суду із заявою про заміну стягувача його правонаступником (березень 2025 року), не надало доказів існування виконавчого провадження чи потенційної можливості його відкриття. Більш того, право вимоги AT "Сенс Банк" (АТ "Альфа Банк") до ОСОБА_1 набуло у жовтні 2019 року, а із заявою про заміну стягувача його правонаступником звернулося у березня 2025 року, тобто більше ніж через 5 років.
Таким чином, оскільки на виконання рішення суду у даній справі виконавчий лист не видавався та відповідно не перебував на примусовому виконанні (відсутні докази існування виконавчого провадження), пропущено строк для пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання, а також відсутні докази поновлення стягувачу такого строку, і в даному провадженні заявник не порушував такого питання, колегія суддів вважає, що у такому випадку відсутня дійсна процесуальна мета правонаступництва.
За наведених положень закону та встановлених обставин справи, колегія суддів доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви AT "Сенс Банк" про заміну стягувача його правонаступником.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Судові витрати
За приписами статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).
Ураховуючи, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена, судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 605 грн 60 коп. підлягають стягненню на його користь з AT "Сенс Банк".
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 9 квітня 2025 року скасувати і ухвалити нове судове рішення такого змісту.
У задоволенні заяви акціонерного товариства "Сенс Банк" про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником у справі за позовом акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.
Стягнути з акціонерного товариства "Сенс Банк" (місто Київ, вулиця Велика Васильківська, 100; код ЄДРПОУ: 23494714) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді: