справа №756/8164/25 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/4683/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
08 липня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
підозрюваної: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 з усними доповненнями на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 05 червня 2025 року щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, заміжньої, офіційно не працевлаштованої, інваліда 2 групи, з середньою освітою, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 307, частиною другою статті 307, частиною першою статті 321, частиною третьою статті 321 КК України, у кримінальному провадженні №12025100050000516 від 26 лютого 2025 року,-
Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 05 червня 2025 року клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.
Застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 02 серпня 2025 року включно.
Строк тримання під вартою ОСОБА_7 постановлено обчислювати з 04 червня 2025 року.
Визначено ОСОБА_7 заставу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ.
Роз'яснено, що у разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_7 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.
Роз'яснено, що з моменту звільнення ОСОБА_7 з-під варти у зв'язку з внесенням застави вона буде вважатися такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покладено на ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду;
- не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та місце роботи;
- утримуватись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Не погоджуючись з указаною ухвалою захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .
Безпосередньо у судовому засіданні захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 висловила доповнення до апеляційної скарги, зазначивши, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою з огляду на те, що органом досудового розслідування ані у клопотанні слідчого, ані в судовому засіданні не доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною ОСОБА_7 інкримінованого їй кримінального правопорушення, також як і не доведено наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України.
Зауважує, що у зв'язку з наявністю у підозрюваної ОСОБА_7 постійного місця проживання, де вона проживає разом з матір'ю похилого віку, наявні підстави для застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваної ОСОБА_7 , її захисника ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, у провадженні СВ Оболонського УП ГУНП у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12025100050000516 від 26 лютого 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 307, частиною другою статті 307, частиною першою статті 321, частиною третьою статті 321 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_7 у невстановлений день, час та місці незаконно придбала 3 пігулки білого кольору з вмістом наркотичного засобу метадон та розпочала зберігати його за місцем свого проживання з метою збуту.
28 березня 2025 року о 19 год. 30 хв. ОСОБА_7 за місцем свого проживання незаконно збула ОСОБА_11 (особа залучена до конфіденційного співробітництва), три пігулки білого кольору з вмістом наркотичного засобу - метадон (фенадон) за грошові кошти у сумі 240 гривень.
Крім того, у невстановлений день, час та місці ОСОБА_7 придбала 3 пігулки білого кольору з вмістом наркотичного засобу метадон та розпочала зберігати його за місцем свого проживання, з метою збуту.
04 червня 2025 року о 14 год. 05 хв. ОСОБА_7 за місцем свого проживання повторно незаконно збула ОСОБА_11 (особа залучена до конфіденційного співробітництва), три пігулки білого кольору з вмістом наркотичного засобу - метадон (фенадон) за грошові кошти у сумі 240 гривень.
Крім того, у невстановлений в ході досудового розслідування день, час та місці ОСОБА_7 придбала 5 пігулок з вмістом сильнодіючих лікарських засобів та розпочала зберігати їх за місцем свого проживання з метою збуту.
28 березня 2025 року о 19 год. 30 хв. ОСОБА_7 за місцем свого проживання незаконно збула ОСОБА_11 (особа залучена до конфіденційного співробітництва) 3 пігулки з вмістом сильнодіючого лікарського засобу - дифенгідраміну (димедролу) та 2 пігулки з вмістом сильнодіючого лікарського засобу - зопіклону, за грошові кошти у сумі 250 гривень.
Крім того, у невстановлений в ході досудового розслідування день, час та місці ОСОБА_7 придбала 5 пігулок з вмістом сильнодіючих лікарських засобів та розпочала зберігати їх за місцем свого проживання з метою збуту.
04 червня 2025 року о 14 год. 05 хв. ОСОБА_7 за місцем свого проживання незаконно збула ОСОБА_11 (особа залучена до конфіденційного співробітництва) 3 пігулки з вмістом сильнодіючого лікарського засобу - дифенгідраміну (димедролу) та 2 пігулки з вмістом сильнодіючого лікарського засобу - зопіклону, за грошові кошти у сумі 250 гривень.
04 червня 2025 року ОСОБА_7 було затримано у порядку статті 208 КПК України.
05 червня 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 307, частиною першою статті 321 КК України.
05 червня 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 307, частиною другою статті 307, частиною першою статті 321, частиною третьою статті 321 КК України.
05 червня 2025 року до Оболонського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 307, частиною другою статті 307, частиною першою статті 321, частиною третьою статті 321 КК України, у кримінальному провадженні №12025100050000516 від 26 лютого 2025 року.
Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 05 червня 2025 року клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.
Застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 02 серпня 2025 року включно.
Строк тримання під вартою ОСОБА_7 постановлено обчислювати з 04 червня 2025 року.
Встановлено ОСОБА_7 заставу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ.
Роз'яснено, що у разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_7 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.
Роз'яснено, що з моменту звільнення ОСОБА_7 з-під варти у зв'язку з внесенням застави вона буде вважатися такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покладено на ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду;
- не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та місце роботи;
- утримуватись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до положень частини першої статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Як убачається з частини другої статті 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно частин першої, другої статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 307, частиною другою статті 307, частиною першою статті 321, частиною третьою статті 321 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 307, частиною другою статті 307, частиною першою статті 321, частиною третьою статті 321 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 28 березня 2025 року; висновком експерта СЕ-19/111-25/19462-НЗПРАП від 02 квітня 2025 року; висновком експерта СЕ-19/111-25/19464-НЗПРАП від 03 квітня 2025 року; висновком експерта СЕ-19/111-25/20556-НЗПРАП від 10 квітня 2025 року; протоколом про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 29 березня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 19 березня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 04 березня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 04 березня 2025 року; протоколом огляду місця події від 04 червня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 04 червня 2025 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 04 червня 2025 року; протоколом обшуку житла від 04 червня 2025 року, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Слідчим суддею визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Так, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , які відповідно до статті 12 КК України є нетяжкими та тяжкими, їх наслідки, характер та обставини інкримінованих їй дій, дані про особу підозрюваної, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме те, що підозрювана ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
З урахуванням указаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Таким чином, на переконання колегії суддів, слідчий суддя, у відповідності до вимог частини четвертої, пункту 3 частини п'ятої статті 182, частини третьої статті 183 КПК України, взявши до уваги надані сторонами кримінального провадження матеріали, оцінивши у сукупності всі обставини, у тому числі й тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання її винуватою, вік та стан здоров'я підозрюваної, міцність її соціальних зв'язків, майновий стан, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зваживши на підвищену суспільну небезпеку злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , дійшов обґрунтованого висновку про визначення їй застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.
Вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_7 . Підстав уважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.
З наведеного вбачається, що слідчим суддею враховано обставини справи у сукупності з даними про особу підозрюваної, які вказують на можливість останньої вчиняти дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, у зв'язку з чим відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, у сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваної, тяжкістю інкримінованих їй кримінальних правопорушень та його наслідками, є обґрунтованим, та підстав для застосування щодо підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри колегія суддів уважає безпідставними, оскільки наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, на даному етапі досудового розслідування свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 307, частиною другою статті 307, частиною першою статті 321, частиною третьою статті 321 КК України.
Враховуючи те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то, з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих їй кримінальних правопорушень.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Більш того, у пункті 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13 листопада 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У відповідності до змісту статті 368 КПК України питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, належності та допустимості зібраних у справі доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Доводи захисника про те, що органом досудового розслідування не доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, є безпідставними, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому врахував дані про особу підозрюваної, дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованих їй дій, дані про особу підозрюваної у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України.
З урахуванням наведеного, посилання апелянта на те, що у зв'язку з наявністю у підозрюваної ОСОБА_7 постійного місця проживання, де вона проживає разом з матір'ю похилого віку, наявні підстави для застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, не свідчать про зменшення існування ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, та не є достатньою підставою для обрання ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для продовження щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 з усними доповненнями - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 05 червня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4