Справа № 753/20897/24 Головуючий у І інстанції Цимбал І.К.
Провадження №22-ц/824/9651/2025 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
02 липня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Таргоній Д.О.,
суддів: Голуб С.А., Слюсар Т.А.,
за участі секретаря Доброванової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 04 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договору найму житлового приміщення недійсним тазустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення неустойки за користування річчю за час прострочення та скасування рішення державного реєстратора,
У жовтні 2024 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду з даним позовом, в якому просили визнати договір найму житлового приміщення, укладений 15 січня 2019 року між ними та ОСОБА_1 , недійсним.
Дарницькийрайонний суду м. Києва ухвалою від 04 листопада 2024 року відкрив провадження у даній справі.
30 грудня 2024 року на поштову адресу Дарницького районного суду м. Києва надійшла зустрічна позовна заява від ОСОБА_1 , в якій останній просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 неустойку за користування квартирою АДРЕСА_1 за 66 місяців прострочення повернення її власникові ОСОБА_1 в розмірі подвійної орендної плати з розрахунку по 600 дол. США за кожен місяць прострочення в період з 16 червня 2019 року по 16 грудня 2024 року на загальну суму 39600,00 дол. США; скасувати рішення державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ Рисак Олени Оександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером:54761803 від 26 жовтня 2020 року о 09:23:30 про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1057403880000), запис про яку здійснено 25 вересня 2020 року о 09:14:59.
Ухвалою Дарницького суду м. Києва від 04 березня 2025 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення неустойки за користування річчю за час прострочення та скасування рішення державного реєстратора залишено без розгляду.
Не погодившись з ухвалою суду про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду, з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , який, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В доводахапеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що до персонального електронного кабінету ОСОБА_1 у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС надійшли дві судових повістки про виклик до суду в справі цивільній, адміністративній, про адміністративне правопорушення, в яких не було зазначено конкретно, що в разі неявки ОСОБА_1 в підготовче судове засідання його зустрічна позовна заява буде залишена без розгляду.
Також, у вказаних судових повістках ОСОБА_1 зазначений виключно як «відповідач», жодної згадки про статус позивача за зустрічним позовом в повістках не міститься, що не відповідає вимогам п. 5 ч. 1 ст. 129 ЦПК України.
Оскільки, ОСОБА_1 викликався до суду лише в якості відповідача, тому, на думку останнього, він вважається таким, що не був належним чином повідомлений про розгляд справи.
ОСОБА_1 звертає увагу апеляційного суду на те, що він є сімдесятирічним пенсіонером, має численні перманентні захворювання, як хронічні так і сезонні, юридичної освіти немає, що й стало причиною неявки в судові засідання.
13 травня 2025 року від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останні просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Дарницького суду м. Києва від 04 березня 2025 року залишити без змін.
Відзив обґрунтований тим, що зустрічна позовна заява про стягнення неустойки за користування річчю за час прострочення та про скасування рішення державного реєстратора була подана ОСОБА_1 з порушенням вимог ст. ст. 175, 177, 193-194 ЦПК України, зокрема, з відсутньою взаємопов'язаністю між собою первісного і зустрічного позовів.
У відзиві звернуто увагу на те, що незнання або неправильне розуміння норм процесуального законодавства незвільняє учасника справи від обов'язку їх дотримання. Відповідно до ст.43, 44 ЦПК України, учасники справи зобов'язані сумлінно користуватись процесуальними правами та не зловживати ними, а також належним чином виконувати процесуальні обов'язки, зокрема з'являтися в судове засідання у визначений судом час.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 та представник позивача - адвокат Корнійчук М.В. проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану.
Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету учасника справи за допомогою системи «Електронний суд».
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та представника позивача, з'ясувавши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи зустрічну позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, виходив з того, що належним чином повідомлений позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 двічі не з'явився в судове засідання.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України (в редакції закону, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали) суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року у справі №612/403/16-ц, від 26 вересня 2019 року у справі №295/19734/13-ц, від 20 червня 2019 року по справі №522/7428/15, від 06 червня 2019 року у справі №760/3301/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі №310/12817/13, від 28 лютого 2019 року у справі №752/9188/13-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі №569/347/16-ц, від 20 вересня 2018 року у справі №756/8612/16-ц.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04 листопада 2024 року відкрито провадження у даній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договору найму житлового приміщення недійсним.
30 грудня 2024 року на поштову адресу Дарницького районного суду м. Києва надійшла зустрічна позовна заява від ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення неустойки за користування річчю за час прострочення та скасування рішення державного реєстратора.
Ухвалою Дарницькийрайонний суду м. Києва від 14 січня 2025 року об'єднано зустрічний позов з первісним позовом в одне провадження.
На а.с. 139наявна копія судової повісткипро виклик ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 11 лютого 2025 року, яканаправлялась на адресуостаннього.
Із довідки Дарницького районного суду м. Києва вбачається, що документ в електронному вигляді «Ухвала від 14 січня 2025 року», а також прикріплений до нього файл надіслано ОСОБА_1 в його електронний кабінет. Доставлено до електронного кабінету 16 січня 2025 року.
На а.с. 160наявна копія судової повісткипро виклик ОСОБА_1 в судове засідання на 04 березня 2025 року, яканаправляласьна адресу останнього.
Із довідки Дарницький районний суду м. Києва вбачається, що документ в електронному вигляді «Судова повістка про виклик до суду», надіслано ОСОБА_1 в його електронний кабінет. Доставлено до електронного кабінету 15 лютого 2025 року (а.с. 165).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 підверджує факт надходження дойого персонального Електронного кабінету судових повісток про виклик до суду у підсистемі «Електронний суд».
Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст. 12 ЦПК України).
Згідно з ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
У постановах Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/2, від 26 жовтня 2022 року у справі № 758/3200/19 зазначено, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).
Отже, суд зобов'язаний відповідним чином реагувати на недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду в разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.
Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.
Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності (неповажності) причин неявки позивача до суду залежно від того, яка це неявка: перша чи повторна. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Відповідно, навіть за наявності доказів поважності причин неявки позивача суд повинен залишити позовну заяву без розгляду. Вказана норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи (такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 295/13823/14-ц).
Правове значення у цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 31 березня 2022 року у справі № 158/2344/20).
Водночас згідно з ч.2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для залишення зустрічного позову без розгляду, оскільки позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 не проявив зацікавленості у розгляді судом пред'явленого зустрічного позову, двічі поспіль (11 лютого 2025 року та 04 березня2025 року) у судові засідання не з'явився, заяви про розгляд справи у відсутності останнього не подавав.
При цьомупозивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань, що не заперечується ним в апеляційній скарзі.
Доводи апеляційної скарги про те, що в судових повістках, які надійшли до його електронного кабінету не було зазначено конкретно, що в разі неявки ОСОБА_1 в підготовче судове засідання його зустрічна позовна заява буде залишена без розгляду, та не правильно було зазначено його статус «відповідач» замість «позивач», апеляційний суд критично оцінює, оскільки ОСОБА_5 отримав ухвалу суду першої інстанції про прийняття зустрічної позовної заяви до розгляду, тобто був обізнаний про те, що його зустрічна позовна заява призначена до розгляду разом із первісним позовом. Будучи належним чином повідомлений про судові засідання, двічі не з'явився до суду, про причин неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи без його участі до суду не подавав.
Посилання ОСОБА_1 на похилий вік останнього та хронічні захворювання, також не можуть бути взяті до уваги, оскільки ОСОБА_5 міг скористатись правовою допомогою, в тому числі і безкоштовною, або ж взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку. Незнання або неправильне розуміння норм процесуального законодавства не звільняє учасника справи від обов'язку їх дотримання.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що залишаючи зустрічну позовну заяву без розгляду, судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, тому правові підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 04 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова виготовлена 15 липня 2025 року.
Суддя-доповідач Таргоній Д.О.
Судді: Голуб С.А.
Слюсар Т.А.