Справа № 33/824/2639/2025
№ 756/3054/25
Категорія: ч. 1 ст. 173-2 КУпАП Доповідач: Жук О.В.
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Жук О.В.,
розглянувши 26 червня 2025 року апеляційну скаргу захисника Фогеля В. В. на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 28 березня 2025 року про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
28 березня 2025 року постановою судді Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі - КУпАП/, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 3 доби.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп. на користь держави.
Згідно з постановою, 23.02.2025, о 16 год. 20 хв. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою проживання: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , що виражалося у сімейній сварці, образах нецензурною лайкою, чим спричинив шкоду її психологічному здоров'ю. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Фогель В. В. просить скасувати вказану постанову та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Своє прохання захисник обґрунтовує тим, що викладені в постанові суду обставини вчиненого правопорушення не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки матеріали останньої не містять прямих доказів, які б вказували на спричинення ОСОБА_1 шкоди психічному чи фізичному здоров'ю потерпілої. Захисник вказує, що між подружжям виник конфлікт, який не містить обов'язкових елементів домашнього насильства, а саме системності, повної влади та контроль на постраждалою особою, насильницькі дії у відносинах між близькими людьми.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою захисника Фогеля В. В., заслухавши його пояснення та пояснення ОСОБА_1 з проханням задовольнити подану апеляційну скаргу, пояснення потерпілої ОСОБА_2 , яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає її такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 280, 283 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу /посадової особи/, який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження.
Як убачається з матеріалів справи, зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 є правильними та підтверджуються доказами, що містяться в матеріалах справи. Зокрема даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , наданими поліцейським під час оформлення матеріалів справи та підтверджені нею під час судового розгляду.
З протоколу про адміністративне правопорушення від 23 лютого 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 цього ж дня, приблизно о 16 годині 20 хвилин, перебуваючи за адресою свого місця проживання по АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме вчинив сварку, ображав нецензурною лайкою, чим спричинив шкоду її психічному здоров'ю.
Надаючи пояснення в судові першої інстанції потерпіла ОСОБА_2 зазначила, що її чоловік ОСОБА_1 вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного характеру. Він перебував у стані алкогольного сп'яніння та його роздратувала та обставина, що потерпіла дивилась телефон. ОСОБА_1 почав виламувати руки, хотів забрати телефон, ображав нецензурними словами. У зв'язку з такими протиправними діями, потерпіла була вимушена залишити квартиру, сховалась у сусідки і викликала поліцію. Неадекватна і агресивна поведінки ОСОБА_1 має систематичний характер, та потерпіла страждає від цих дій.
Вказані пояснення потерпіла підтвердила під час апеляційного розгляду.
Абз. 3 п.1 ч. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Нормами наведеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, суд першої інстанції об'єктивно та повно дослідивши обставини справи, прийшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Всупереч доводам апеляційної скарги захисника, в діях ОСОБА_1 наявні вказані захисником обов'язкові елементи домашнього насильства.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та ступеню його вини.
За таких обставин вважаю, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а тому підстав для її задоволення не вбачаю.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу захисника Фогеля В. В. залишити без задоволення, а постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 28 березня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду О.В.Жук