15 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/12554/24 пров. № А/857/12909/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р. В.
Носа С. П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року у справі № 140/12554/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
місце ухвалення судового рішення м.Луцьк.
Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження
суддя у І інстанціїВолдінер Ф.А.
дата складання повного тексту рішенняне зазначена
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року у справі № 140/12554/24 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задоволено повністю.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підйомної допомоги у 2017 році та щомісячної додаткової грошової винагороди за період з червня 2017 року по лютий 2018 року, без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за вказані періоди.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) підйомної допомоги, виплаченої у 2017 році та щомісячної додаткової грошової винагороди за період з лютого 2017 року по травень 2017 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за вказані періоди.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судове рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На підтвердження доводів апеляційної скарги вказує, що відповідно до пункту 8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.02.2016 року № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 217/28347: Винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат. Керівництво ІНФОРМАЦІЯ_2 діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Про розгляд апеляційної скарги відповідач та представник позивача повідомлені шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що право на підйомну допомогу у 2017 році та щомісячну додаткову грошову винагороду за період з лютого 2017 року по травень 2017 року, передбачену Постановою №889, позивач набув, в цій частині його право було реалізоване.
Визначаючись із способом захисту порушених прав позивача, суд виходив із того, що у розглядуваному випадку взаємопов'язані позовні вимоги необхідно задовольнити у спосіб визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання останнього провести перерахунок і виплату підйомної допомоги (виплачена у 2017 році) та щомісячної додаткової грошової винагороди за період з лютого 2017 року по травень 2017 року, передбаченої Постановою №889, із урахуванням індексації грошового забезпечення, а також раніше виплачених сум.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 01.08.2020 № 269-ос був виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Як вбачається з матеріалів справи, листом від 03.10.2024 № 09/24265-24-вих НОМЕР_2 прикордонний загін у відповідь на адвокатський запит надав представнику позивача інформацію про виплачену суму на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 у справі №140/1308/22.
З довідки-розрахунку нарахованої та невиплаченої індексації видно, що відповідачем здійснено нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2017 по 30.04.2017 у сумі 8962,34 грн.
Вказані кошти виплачені позивачу 13.09.2024 в сумі 7481,27 грн з відрахуванням проведених відрахувань, що підтверджується випискою з карткового рахунку АТ КБ «Приватбанк».
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 та абзацами 1, 2 частини 4 статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII) передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 9-1 Закону №2011-XII при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією військової частини їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.
Також, нормами частини 1 статті 9-1 Закону №2011-XII передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
З довідки-розрахунку нарахованої та невиплаченої індексації видно, що відповідачем здійснено нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2017 по 30.04.2017 у сумі 8962,34 грн. Вказані кошти виплачені позивачу 13.09.2024 в сумі 7481,27 грн з відрахуванням проведених відрахувань, що підтверджується випискою з карткового рахунку АТ КБ «Приватбанк».
Відповідно до підпунктів 3.7.1, 3.7.4 пункту 3.7 розділу III Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 20 травня 2008 року №425 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 червня 2008 року за №537/15228; далі - Інструкція №425, чинна у період з 29 червня 2008 року по 10 серпня 2018 року), військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Відповідно до пунктів 1, 2 Інструкції про умови та порядок виплати підйомної допомоги військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 24 квітня 2012 року №276 (яка була чинною до 30 вересня 2016 року) військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі (далі - військовослужбовці), що переїхали на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв'язку з призначенням на посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, строк навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією органу (підрозділу) Державної прикордонної служби України (далі - орган (підрозділ) Держприкордонслужби), виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір підйомної допомоги визначається за посадою, на яку призначено військовослужбовця або яку він займав до дня прибуття органу (підрозділу) Держприкордонслужби до нового пункту постійної дислокації, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія). До складу місячного грошового забезпечення не включається винагорода за бойове чергування та морське грошове забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Положення щодо невключення щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення, з якого нараховується допомога на оздоровлення та підйомна допомога, містить пункт 8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 02.02.2016 року за №73 (далі - Інструкція №73).
Поряд з цим, застосовуючи положення Інструкції №73, як спеціального нормативно-правового акта, що визначає структуру та склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті допомоги на оздоровлення, суд першої інстанції вірно врахував пріоритетність законів над підзаконними актами та дискреції держави щодо визначення порядку та розміру гарантій особам, які проходять військову службу.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що частиною 4 статті 9 Закону №2011-ХІІ Міністру оборони України надано повноваження лише визначати порядок виплати грошового забезпечення, тоді як право визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та види виплат військовослужбовцям, які включаються до складу місячного грошового забезпечення законом не віднесено до його компетенції та може бути змінене лише законодавцем. А відтак, при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає Закон №2011-ХІІ, а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам цього Закону.
Отже, судом першої інстанції вірно зазначено, що право на підйомну допомогу у 2017 році та щомісячну додаткову грошову винагороду за період з лютого 2017 року по травень 2017 року, передбачену Постановою №889, позивач набув, в цій частині його право було реалізоване.
Щомісячна індексація, яка позивачу хоч і нараховувалась і виплачувалась із затримкою, однак вона не може вважатися одноразовою виплатою (з довідки про нараховану та виплачену індексацію за період видно, що така індексація мала постійний характер, тобто підлягала виплаті щомісячно). Тому індексація має бути врахована у складі грошового забезпечення для розрахунку, в тому числі підйомної допомоги у 2017 році та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889. Однак відповідач виплату вказаних видів грошового забезпечення протиправно здійснював без урахування в складі грошового забезпечення індексації, яка мала постійний характер.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не бачив необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) залишити без задоволення.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року у справі № 140/12554/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос