15 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/3916/25 пров. № А/857/22724/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р. В.
Носа С. П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року у справі № 380/3916/25 за адміністративним позовом Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Цитадель Плюс" про визнання протиправним рішення,
місце ухвалення судового рішення м.Львів
суддя у І інстанціїКухар Н.А.
дата складання повного тексту рішенняне зазначена
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року у справі № 380/3916/25 закрито провадження в адміністративній справі №380/3916/25 за позовом Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Цитадель плюс" про скасування державної реєстрації, зобов'язання вчинити дії.
Не погоджуючись з обумовленою ухвалою позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду по суті.
В доводах апеляційної скарги вказує, що вказаний спір є публічно правовим, позаяк стороною спірних правовідносин є суб'єкт владних повноважень.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Про розгляд апеляційної скарги відповідач та позивач повідомлені шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
Враховуючи те, що клопотання від учасників справи про розгляд справи за їх участю відсутні, суд апеляційної інстанції з урахуванням ч.1 ст.311 КАС України здійснює розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що спір у розглядуваній справі стосується захисту права власності Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області на вказану вище земельну ділянку за кадастровим номером 4623681600:01:007:9590.
З урахуванням обумовленого вище суд дійшов висновку, що спір у цій справі має приватноправовий характер, оскільки обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права та інтересу конкретної особи та як наслідок не може здійснюватися у порядку адміністративного судочинства, оскільки підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що до Львівського окружного адміністративного суду звернулася Зимноводівська сільська рада Львівського району Львівської області (81110, Львівська область, Львівський район, село Зимна Вода, вул. Шухевича, будинок 83; ЄДРПОУ 04372282) з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, м. Львів, просп. В'ячеслава Чорновола, будинок, 4; ЄДРПОУ 39769942), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Цитадель плюс" ( ЄДРПОУ 364240201) в якому просила суд:
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4623681600:01:007:9590, вид цільового призначення земельної ділянки - 12.04 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, що розташована за адресою: Львівська область, с. Зимна Вода, вул. Городоцька, 12;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області скасувати запис в Державному земельному кадастрі та поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 4623681600:01:007:9590, вид цільового призначення земельної ділянки - 12.04 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, що розташована за адресою: Львівська область, с. Зимна Вода, вул. Городоцька, 12;
- судові витрати по справі, покласти на Відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з витягом з Державного земельного кадастру від 04.02.2025 року, 25.12.2023 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4623681600:01:007:9590 за заявою ТОВ “Цитадель плюс», з цільовим призначенням - 12.04. Водночас, відповідно до підпункту 2 пункту 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, державна реєстрація підлягає скасуванню у разі, якщо протягом року речове право не зареєстроване з вини заявника. Станом на 25.12.2024, у Державному реєстрі речових прав відсутні будь-які дії ТОВ “Цитадель плюс» щодо реєстрації прав на зазначену ділянку, що підтверджено довідкою від 27.02.2025 №415483321 та є підставою для скасування реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Зимноводівська сільська рада неодноразово зверталася до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській та Львівській областях із відповідними листами про скасування реєстрації. Проте, отримала відмову з посиланням на необхідність надання додаткових документів (рішення суду або нотаріальної заяви), попри відсутність такої вимоги у нормативно-правовому акті. Вважає, що неприйняття рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки є протиправним, суперечить вимогам чинного законодавства та порушує права Зимноводівської сільської ради як органу місцевого самоврядування щодо володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою комунальної власності.
Окрім вказаного судом установлено, що 25.12.2023 проведена державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 4623681600:01:007:9590, вид цільового призначення земельної ділянки - 12.04 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства; орган, який зареєстрував земельну ділянку - Відділ № 2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, заявник - ТзОВ “Цитадель плюс».
Проте, як випливає з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №415483321 від 27.02.2025 речове право на земельну ділянку за кадастровим номером 4623681600:01:007:9590 не зареєстроване.
Зимноводівська сільська рада Львівського району Львівської області звернулася з листом від 16.01.2025 № 91-25 до Головного управління Держгеокадастру в Львівській області з вимогою скасувати державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 4623681600:01:007:9590, в зв'язку із тим, що протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини ТзОВ Цитадель Плюс».
У відповідь Головне управління Держгеокадастру в Львівській області листом від 04.02.2025 “№ 18-13-0.2-501/2-25 повідомило про неможливість скасування державної реєстрації земельної ділянки, зазначаючи, що чинним законодавством не визначено механізму встановлення вини заявника у нездійсненні державної реєстрації речового права на земельну ділянку протягом одного року з дня державної реєстрації такої земельної ділянки
Листом Зимноводівська сільська рада Львівського району Львівської області від 06.02.2025 №199/-25 повторно повідомлено про необхідність здійснити державну реєстрацію прав на земельну ділянку.
У відповідь Головне управління Держгеокадастру в Львівській області листом від 14.02.2025 повідомило про те, що надали вичерпну відповідь та ґрунтовні роз'яснення на аналогічне звернення.
Не погоджуючись із відмовою відповідача скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, позивач звернувся з даним позовом до суду.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
За приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція), яка з огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 9 КАС України є частиною національного законодавства, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб'єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Критеріями відмежування справ цивільної, господарської юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право, яке має існувати на час звернення до суду, а, по-друге, суб'єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа у цивільної юрисдикції чи суб'єкт господарювання у справах господарської юрисдикції.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).
Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб'єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.
Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов'язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов'язаних з реалізацією публічної влади.
Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, за загальним правилом до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлено інший порядок судового вирішення.
При цьому, публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.
Велика Палата неодноразово наголошувала, що публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції, тобто хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а останній відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта, у яких одна особа може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є виконання ним публічно-владних управлінських функцій саме в тих правовідносинах, у яких виник спір (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17, від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 02 квітня 2019 року у справі № 137/1842/16-а та від 17 червня 2020 року у справі № 826/10249/18).
Проте, сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ судам слід виходити із суті права та/або інтересу, про захист якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин у сукупності.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором саме між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 лютого 2024 року (справа № 580/4531/23) дійшла висновку, що публічно-владні управлінські функції передбачають прямий безпосередній публічно-владний вплив на іншого суб'єкта цих правовідносин, який є обов'язковим для цього суб'єкта. Публічно-владний вплив також означає, що суб'єкт владних повноважень наділений законними повноваженнями вирішувати питання про права, свободи та інтереси іншого суб'єкта, який вступає з ним у правові відносини.
Зміст публічних правовідносин передбачає наявність відносин влади і підпорядкування, що відрізняє його від приватних правовідносин, у яких відносини ґрунтуються на юридичній рівності сторін, вільному волевиявленні, майновій самостійності та вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу їх учасника.
Водночас, приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язані з реалізацією особою майнових прав або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень суб'єкта владних повноважень є способом захисту цивільних прав цієї особи.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а та від 27 червня 2018 року у справі № 815/6945/16.
Відповідно до частин першої, другої статті 2 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон № 280/97-ВР) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
За частиною першою статті 4 Закону № 280/97-ВР система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.
Відповідно до ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Як передбачено в ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
З матеріалів адміністративної справи та змісту позовної заяви Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області убачається що спір у справі, що розглядається, стосується скасування державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 4623681600:01:007:9590. Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що протягом року з дня здійснення державної реєстрації вказаної вище земельної ділянки речове право на неї не було зареєстровано ТзОВ “Цитадель плюс». У зв'язку з бездіяльністю відповідача щодо скасування державної реєстрації вказаної земельної ділянки територіальна громада Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області позбавлена можливості використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.
При цьому, обґрунтовуючи обставини щодо порушеного права Зимноводівська сільська рада, Львівського району, Львівської області у позові зазначила, що: «подальша наявність запису про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4623681600:01:007:9590 порушує права Зимноводівської сільської ради на вільне володіння, користування і розпорядження комунальною власністю».
Як наслідок колегія суддів погоджується з висновком Львівського окружного адміністративного суду про те, що спір у розглядуваній справі стосується реалізації права власності Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області на вказану вище земельну ділянку за кадастровим номером 4623681600:01:007:9590.
На противагу зазначеного у позовній заяві з приводу того, що «подальша наявність запису про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4623681600:01:007:9590 порушує права Зимноводівської сільської ради на вільне володіння, користування і розпорядження комунальною власністю», скаржник в ході розгляду апеляційної скарги не довів суду апеляційної інстанції обставин та не надав жодних доказів, які вказували б, що подання вказаного позову зумовлено порушенням публічно-правового інтересу або права.
Відтак, вказаний спір на цей час має приватно-правовий характер, оскільки обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права та інтересу позивача.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області залишити без задоволення.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року у справі № 380/3916/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення. Порядок, строки та підстави подання касаційної скарги на рішення суду апеляційної інстанції визначено ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос