Постанова від 15.07.2025 по справі 380/24040/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/24040/24 пров. № А/857/15096/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.

суддів -Кухтея Р. В.

Носа С. П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року у справі № 380/24040/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії

місце ухвалення судового рішення м.Львів

Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження

суддя у І інстанціїКостецький Н.В.

дата складання повного тексту рішення15.04.2025

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року у справі № 380/24040/24 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 20.11.2024№ 909170167997 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.11.2024 про перерахунок пенсії, з урахуванням довідки про заробітну плату від 11.11.2024 № 199 та правової оцінки, наданої судом у даній справі.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач та позивач звернулися з апеляційними скаргами. В обґрунтування апеляційних скаргах зазначає, що судове рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підтвердження доводів апеляційної скарги вказує позивач, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку відносно того, що довідка від 11.11.2024 № 198 не може бути врахована, оскільки зазначені у ній відомості про заробітну плату позивача за період 1991-1996 роки зазначені в гривнях, а не в карбованцях, які на той час були в обігу. Дійсно довідка від 11.11.2024 № 198 (а.с. 14) містить відомості про розмір заробітної плати саме в гривнях, в тому числі за період з вересня 1991 року по серпень 1996 року. Разом із тим у вказаний період заробітна плата виплачувалася в карбованцях, але в довідці вже законно і обґрунтовано була відразу переведена в гривні у співвідношенні 1:100000.

Крім того на факт застосування відповідного коефіцієнту вказує те, що за період з вересня 1991 року по серпень 1996 року після коми зазначено 5-ти значене число, тоді як з вересня 1996 року зазначається лише 2 значене число.

Апеляційна скарга відповідача обґрунтована тим, що основним у цій справі є те, що відповідно до Закону № 1058 та Порядку № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи повинна підтверджуватися і відповідати даним в первинних документах підприємства.

Пенсійний фонд України звернувся із запитом від 27.12.2022 за № 2800-030102-5/56080 щодо погодження порядку дій, який буде застосовуватись до прийняття відповідного нормативно-правового акту у зв'язку із припиненням з 01.01.2023 росією участі в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, при призначенні пенсій/поновленні раніше призначених пенсій громадянам, які проживали/працювали на території російської федерації.

Відповідно до запропонованого порядку дій до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31 грудня 1991 року, а заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії враховується за періоди страхового стажу, набутого на території України, на умовах, визначених частиною першою статті 40 Закону № 1058.

Міністерство соціальної політики України (далі - Мінсоцполітики) листом від 12.01.2023 № 411/0/2-23/54 підтримало позицію Пенсійного фонду України щодо порядку дій. При призначенні пенсії Мінсоцполітики запропонувало заробітну плату (дохід) для обчислення пенсії враховувати за періоди страхового стажу, набутого на території України, на умовах, визначених частиною першою статті 40 Закону № 1058, а за період по 31.12.1991 - на умовах, визначених абзацом п'ятим частини першої статті 40 Закону № 1058.

Позивач і відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Про розгляд апеляційної скарги відповідач та позивач повідомлені шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи судове рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, за результатом розгляду заяви позивача від 12.11.2024, протиправно не враховано відомості про отриману позивачем заробітну плату, у період з січня 1997 по грудень 1999, які зазначені у довідці від 11.11.2024 №199, що призвело до не з'ясування реальної зміни розміру пенсії у бік збільшення та вірогідності покращення становища пенсіонера за наслідками такого перерахунку, суд робить висновок про визнання протиправним та скасування рішення № 909170167997 від 20.11.2024.

Довідка від 11.11.2024 №198 не може бути врахована судом під час розгляду даної справи, оскільки зазначені у ній відомості про заробітну плату позивача в гривнях не відповідають дійсності, оскільки гривня, як єдиний законний засіб платежу на території України, була введена з 16 вересня 1996 року.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за віком за нормами Закону України від 09.07.2003. Пенсія позивачу призначена з 08.02.2018, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області. У зв'язку з переїздом на постійне місце проживання до с. Щасливе Бориспільського району Київської області позивача взято на облік з 01.03.2020.

12.11.2024 позивач звернувся через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про здійснення перерахунку пенсії, а саме зміни періоду 60 місяців до 01.07.2000. До заяви позивач долучив довідки про заробітну плату/дохід/суми грошового забезпечення від 11.11.2024 №198 (за період з вересня 1991 по грудень 1996) та від 11.11.2024 №199 (за період з січня 1997 по грудень 1999), видані установою «Луганський державний медичний університет» (а.с. 13, 14).

Відповідно до п. 4.2 постанови Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (зі змінами), за принципом екстериторіальності, заяву позивача про здійснення перерахунку пенсії передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 20.11.2024 №909170167997 відмовлено в проведенні перерахунку пенсії, з врахуванням п.п. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII, оскільки будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом; будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Не погодившись із оскаржуваним рішенням про відмову в перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду із даним позовом.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУД

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з абзацом першим ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Для визначення розміру пенсії за віком, відповідно до ч. 2 ст. 27 цього Закону, заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини (абз. 4 ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV).

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абз. 5 ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV).

Згідно ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (ч.ч. 2, 5 ст. 45 Закону № 1058-IV).

Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що єдиною і обов'язковою умовою для обчислення особі пенсії за віком з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року, є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжними відомостями та іншими документами про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за призначенням пенсії.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач вважає неприпустимим прийняття до розгляду довідок, виданих на територіях, які тимчасово не контролюються українською владою (ЛНР).

Місто Луганськ відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р, відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 Закону № 1207-VII на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину адміністративної межі та лінії зіткнення між тимчасово окупованою територією та іншою територією України, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Частиною першою статті 17 Закону № 1207-VII визначено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону № 1207-VII громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території. Гарантії прав, свобод та законних інтересів осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території України та перебувають на території України на законних підставах, визначаються Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Положеннями ч.ч. 1-3 ст. 9 Закону № 1207-VII передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також судом встановлено з матеріалів справи , що в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 10.09.1979 наявні записи №№12-17 про його роботу в період з 05.09.1991 по 01.09.2010 на посадах асистента, доцента, в.о. завідувача кафедри в Луганському медичному інституті (в подальшому перейменований в Луганський державний медичний університет).

Довідка про заробітну плату для обчислення пенсії від 11.11.2024 №198 (а.с. 13), зокрема, містить наступну інформацію:

- довідка видана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що його заробітна плата/дохід/сума грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії, становить: 8920,43817 грн.;

- у довідці наявні відомості про помісячний заробіток за період з вересня 1991 по грудень 1996;

- у примітках довідки зазначено, що на всі виплати нараховано страхові внески (єдиний внесок); довідка видана на підставі особових рахунків за період з вересня 1991 по грудень 1996.

Довідка про заробітну плату для обчислення пенсії від 11.11.2024 №199 (а.с. 14), зокрема, містить наступну інформацію:

- довідка видана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що його заробітна плата/дохід/сума грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії, становить: 19944,46 грн.;

- у довідці наявні відомості про помісячний заробіток за період з січня 1997 по грудень 1999;

- у примітках довідки зазначено, що на всі виплати нараховано страхові внески (єдиний внесок); довідка видана на підставі особових рахунків за період з вересня 1991 по грудень 1996.

Відомості про заробітну плату позивача за період з вересня 1991 по грудень 1996 у довідці від 11.11.2024 №198 вказані у гривнях «вісім тисяч дев'ятсот двадцять грн 43817 коп.».

Судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідно пунктів 3, 4 до Указу Президента України «Про грошову реформу в Україні» від 25.08.1996 року №762/96, з 2 вересня 1996 року по 16 вересня 1996 року на території України функціонували у готівковому обігу гривня, а також український карбованець, які поступово вилучались з обігу. Українські карбованці підлягали обміну на гривні (банкноти та розмінну монету) за курсом 100000 карбованців на 1 гривню. Починаючи з 24 годин 16 вересня 1996 року, функціонування українського карбованця в готівковому обігу припинилось. З цього моменту єдиним законним засобом платежу на території України є гривня.

Отже колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що довідка від 11.11.2024 №198 не може бути врахована судом під час розгляду даної справи, оскільки зазначені у ній відомості про заробітну плату позивача в гривнях не відповідають дійсності, оскільки гривня, як єдиний законний засіб платежу на території України, була введена з 16 вересня 1996 року.

Відсутність у позивача можливості надати відповідну довідку внаслідок знаходження архіву на тимчасово непідконтрольній українській владі території, не позбавляє позивача права на отримання пенсії у належному розмірі, а тому посилання відповідача на ті обставини, що спірні довідки видані органами та/або посадовими особами на тимчасово окупованій території, є безпідставними.

Отже, з врахуванням обставин справи колегія суддів вважає вірними висновок суду, що неврахування відомостей, зазначених у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 10.09.1979 та у довідці від 11.11.2024 №199, є порушенням конституційних прав позивача на отримання належного пенсійного забезпечення.

Враховуючи те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, за результатом розгляду заяви позивача від 12.11.2024, протиправно не враховано відомості про отриману позивачем заробітну плату, у період з січня 1997 по грудень 1999, які зазначені у довідці від 11.11.2024 №199, що призвело до не з'ясування реальної зміни розміру пенсії у бік збільшення та вірогідності покращення становища пенсіонера за наслідками такого перерахунку, суд першої інстанції зробив вірний висновок про визнання протиправним та скасування рішення № 909170167997 від 20.11.2024.

Щодо відомості про заробітну плату позивача за період з вересня 1991 по грудень 1996 у довідці від 11.11.2024 №198 то колегія суддів зазначає, що Пенсійним фондом України не вжито жодних дій для того щоб здобути необхідні відомості за даний період роботи позивача.

Наказом Міністерства Фінансів України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства Економіки України № 648/447-н/17498 від 20.11.2023, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 грудня 2023 р. за № 2139/4119 затверджено Порядку обміну інформацією між Державною податковою службою України, Пенсійним фондом України, Державним центром зайнятості та іншими органами виконавчої влади.

Відповідно до вказаного Порядку, Пенсійний фонд України та його територіальні органи не позбавлені можливості з'ясувати фактичні обставини справи стосовно сум виплаченої заробітної плати позивача за період його роботи з вересня 1991 по грудень 1996 та з січня 1997 по грудень 1999 в установі «Луганський державний медичний університет» з метою підтвердження або спростування відомостей, зазначених у спірних довідках щодо сум заробітку позивача за вказаний період з метою визначення належного розміру пенсії.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не бачив необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційних скарг висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року у справі № 380/24040/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук

судді Р. В. Кухтей

С. П. Нос

Попередній документ
128895159
Наступний документ
128895161
Інформація про рішення:
№ рішення: 128895160
№ справи: 380/24040/24
Дата рішення: 15.07.2025
Дата публікації: 18.07.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (27.08.2025)
Дата надходження: 18.08.2025
Предмет позову: про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії