Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
розглянувши в попередньому судовому засіданні у м. Києві 7 вересня 2006 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа ТОВ “Все для житла» про визнання такою, що втратила право користування житлом та за зустрічним позовом ОСОБА_2 про встановлення порядку користування житлом, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 10 січня 2004 року та рішення Апеляційного суду Сумської області від 24 березня 2004 року,
В квітні 2003 року позивач звернувся із зазначеним позовом, обгрунтовуючи його тим, що в 2000 році він припинив подружні стосунки з відповідачкою і переїхав в квартиру АДРЕСА_1, де він був зареєстрований з нею. Відповідачка залишилась проживати у своїх батьків, які звільнили його квартиру. Просив визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право на житло.
В зустрічному позові ОСОБА_2 посилається на те, що у неї з позивачем склались неприязні стосунки, він вселив в квартиру сім'ю з 4-х осіб чим перешкоджає їй користуватись житловим приміщенням. Просила встановити порядок користування спірною квартирою виділивши в її користування кімнату площею 12 м2, а відповідачу виділити кімнату площею 16,9 м2, інші приміщення залишити в спільному користуванні.
Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 10 січня 2004 року в задоволенні основного та зустрічних позовів відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 24 березня 2004 року рішення суду першої інстанції в частині відмови ОСОБА_2 в позові скасовано і ухвалено нове, яким задоволено зустрічний позов.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та апеляційного суду ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції та апеляційним судом порушено норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права. Просить постановлені рішення скасувати і задовольнити його позов.
Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 10 січня 2004 року та рішення Апеляційного суду Сумської області від 24 березня 2004 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Ярема А.Г.
Судді: Левченко Є.Ф.
Лихута Л.М.