справа № 380/14226/25
про вжиття заходів забезпечення позову
16 липня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України (вул. Госпітальна, 16, м. Київ, код ЄДРПОУ 08356179), треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною та скасування постанови,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якій позивач просить суд:
- визнати протиправним і скасувати постанову від 23 червня 2025 року ЦВЛК ЗСУ, оформлену протоколом від 23 червня 2025 року № 2025-0623-1240 засідання військово-лікарської комісії ЦВЛК ЗСУ на підставі якого ІНФОРМАЦІЯ_1 внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відомості з якого у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відображаються у мобільному застосунку «Резерв+», про перебування його на військовому обліку, виключеного з такого 18 липня 2022 року як непридатного до військової служби за станом здоров'я.
Одночасно із позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову, у якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії Постанови ВЛК від 23.06.2025.
В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що 18.07.2022 Бродівською територіальною позаштатною постійно діючою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 проведено медичний огляд ОСОБА_1 , за результатами якого прийнято постанову про непридатність його до військової служби з виключенням з військового обліку за ст. 75а Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві, у зв'язку з поставленим позивачу діагнозом «Віддаленні наслідки перенесеної ЧМТ у вигляді посттравматичної енцефалопатії. Інвалід III гр.» про що оформлено довідку № 151/7.
На підставі довідки № 151/7, 18.07.2022 ІНФОРМАЦІЯ_5 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відомості з якого у позивача відображаються у мобільному застосунку «Резерв+», було внесено запис про виключення його з військового обліку військовозобов'язаних, що підтверджується відміткою у розділі 13 Посвідчення № А/2989 та ВОД від 05.04.2025.
23.06.2025 ВЛК ЦВЛК ЗСУ прийнято Постанову ВЛК від 23.06.2025, якою вирішено скасувати Постанову ВЛК від 18.07.2022, а позивач підлягає контрольному медичному огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Представник позивача вважає, що при практичній реалізації Постанови ВЛК від 23.06.2025, існує вірогідність «успішного» проходження позивачем контрольного медичного огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 , мобілізації його на військову службу та направлення для її проходження у певну військову частину.
Зауважує, що за висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 05 лютого 2025 року у справі № 160/2592/23, процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулась, а визнання процедури протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу. Таким чином, оскільки процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулась, а визнання процедури протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу, то невжиття судом заходів забезпечення позову, на думку представника позивача, нівелює саме право позивача, позаяк при визнанні судом протиправною і скасуванні Постанови ВЛК від 23.06.2025, права і законні інтереси позивача при його мобілізації на військову службу не будуть захищені.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про вжиття заходів забезпечення позову, керується такими мотивами.
Забезпечення позову згідно ч. 2 ст. 150 КАС України допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;
- наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;
- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;
- необхідності у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд згідно ч. 1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд згідно ч. 2 ст. 151 КАС України може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За своїм змістом забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Заявник обов'язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.
У свою чергу суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
Також співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
Так само суд повинен вказати підстави, з яких він зробив висновок про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.
Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.06.2022 року у справі №580/5656/21 та від 28.02.2024 року у справі №380/14241/23.
Дослідивши підстави заяви про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Верховний Суд у постановах від 14 лютого 2023 року у справі №640/21737/21 та від 22 березня 2023 року у справі № 380/8301/22 зазначив про те, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
З матеріалів справи суд встановив, що позивач не погоджується із постановою Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 23.06.2025, оформленою протоколом від 23.06.2025 № 2025-0623-1240, оскільки він був виключений з військового обліку за станом здоров'я у 2022 році.
Відповідно до постанови ВЛК, оформленої довідкою ІНФОРМАЦІЯ_7 від 21.07.2022 №А/2926 позивача визнано непридатним до військової служби зі зняттям та виключенням з військового обліку.
Постановою ЦВЛК ЗСУ від 23.06.2025, оформленою протоколом №2025-0623-1240, скасовано постанову ВЛК, оформлену довідкою ІНФОРМАЦІЯ_7 від 21.07.2022 №А/2926 та вказано, що ОСОБА_1 підлягає контрольному медичному огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Верховний Суд у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23 зробив правовий висновок, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу, шляхом її звільнення.
Отже, при практичній реалізації оскаржуваної постанови ЦВЛК ЗСУ від 23.06.2025 існує вірогідність призову позивача на військову службу під час мобілізації до завершення розгляду судом даної справи по суті.
З огляду на вищенаведене, на переконання суду, невжиття заходів забезпечення позову у даному випадку може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача у разі задоволення пред'явленого ним позову, зумовить необхідність докладати значні зусилля для поновлення цих прав у спірних правовідносинах або навіть може призвести до незворотніх наслідків.
Суд вважає, що вказаний спосіб забезпечення позову є таким, що відповідає критерію співмірності, оскільки відсутні такі негативні наслідки від його вжиття, які б переважали ті негативні наслідки, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.
Крім цього, обраний судом спосіб забезпечення позову не підмінює собою судове рішення у справі та не вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом, а фактично направлений на збереження існуючого стану речей до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі.
Окремо суд наголошує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
При цьому, суд звертає увагу, що розгляд заяви про забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об'єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта, забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, суд робить висновок про задоволення заяви представника позивача про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 150-152, 154, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України (вул. Госпітальна, 16, м. Київ, код ЄДРПОУ 08356179), треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Зупинити дію Постанови Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 23.06.2025, оформлену протоколом від 23.06.2025 № 2025-0623-1240 - до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Повний текст ухвали складено 16.07.2025 року.
Суддя Костецький Н.В.