Справа № 711/5670/25
Номер провадження 1-кп/711/450/25
16 липня 2025 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12025250310001161 від 02.04.2025 щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Івківці Чигиринського району Черкаської області, громадянина України, українця, розлученого, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працює, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України,
ОСОБА_4 , у період часу з 21:17 години 06.07.2023 до 00:31 години 07.07.2023, реалізуючи єдиний злочинний умисел, спрямований на умисне одержання доступу, придбання та зберігання дитячої порнографії без мети збуту чи розповсюдження, діючи у порушення вимог Конвенції Ради Європи «Про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства» (Ланцаротська конвенція), яка ратифікована Україною, Закону України «Про медіа» та Закону України «Про охорону дитинства», розуміючи, що обіг продукції порнографічного характеру, яка містить дитячу порнографію, в Україні заборонений, нехтуючи загальнолюдськими принципами моралі, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з метою завантаження та подальшого зберігання фото та відеофайлів, відвідуючи невстановлені в ході досудового розслідування інтернет-сайти у всесвітній мережі Інтернет, шляхом введення ключових слів одержав доступ та здійснив завантаження на належний йому системний блок персонального комп'ютера «Vinga» файли з назвами: «(~Pthс (30)», «???? (8)», «???? (9)», які згідно з висновком експерта № CE-19/124-25/8167-М3 від 05.06.2025 мають ознаки продукції порнографічного характеру та належать до дитячої порнографії, таким чином придбав їх та умисно зберігав на енергозалежному носії інформації системного блоку персонального комп'ютера «Vinga», a саме на жорсткому диску «OS» об'ємом 3 ТВ із серійним номером Q0127W8J, без мети збуту чи розповсюдження, до моменту їх вилучення працівниками поліції в ході проведення 14.05.2025 обшуку за адресою: АДРЕСА_2 .
Крім цього, ОСОБА_4 , у період часу із 17:34 години 27.05.2023 до 15:44 години 05.05.2025, продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу, спрямованого на умисне одержання доступу, придбання та зберігання дитячої порнографії без мети збуту чи розповсюдження, діючи у порушення вимог Конвенції Ради Європи «Про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства» (Ланцаротська конвенція), яка ратифікована Україною, Закону України «Про медіа» та Закону України «Про охорону дитинства», розуміючи, що обіг продукції порнографічного характеру, яка містить дитячу порнографію, в Україні заборонений, нехтуючи загальнолюдськими принципами моралі, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з метою завантаження та подальшого зберігання фото та відеофайлів, відвідуючи невстановлені в ході досудового розслідування інтернет-сайти у всесвітній мережі Інтернет, шляхом введення ключових слів, використовуючи підключений до мережі Інтернет невстановлений пристрій, на якому за допомогою програмного забезпечення з мережі Інтернет одержав доступ та здійснив завантаження файлів «Kait-Fuck», «(~Pthс (227)», «1_4981001932563808651», «915a6f9524242e51073369b0eb2a9e9e», «VID-20190426-WA0360», «video_2275@01-06-2020_17-55-22», «2819kadm», «VID-20181228-WA0007», «IMG_9454», «???? (17)», «DSC00541», «DSC00547», «ABCD003», «IMG_2724», «IMG_0058», які згідно з висновком експерта №CE-19/124-25/7784-M3 від 27.05.2025 та ілюстративної таблиці мають порнографічний характер та належать до дитячої порнографії, таким чином придбавши їх, після чого перекопіював вищевказані файли на флеш-накопичувач «Kingston», об'ємом 128Gb, серійний номер - С7102-661.A00LF5VOC9482178, та умисно зберігав без мети збуту чи розповсюдження до моменту їх вилучення працівниками поліції в ході проведення 14.05.2025 обшуку за адресою: АДРЕСА_3 .
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 301-1 КК України, тобто умисне одержання доступу до дитячої порнографії з використанням інформаційно-комунікаційних систем, умисне її придбання та умисне зберігання без мети збуту чи розповсюдження.
20.06.2025 між прокурором Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості.
Відповідно до укладеної угоди ОСОБА_4 беззастережно та у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України, щиро розкаявся, і зобов'язується беззастережно визнавати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
Сторони узгодили призначення обвинуваченому ОСОБА_4 основного покарання за ч. 1 ст. 301-1 КК України у виді 2 років позбавлення волі із забороною займатись будь-якою діяльністю та обіймати посади, пов'язані з роботою з особами до вісімнадцяти років, строком на 3 роки.
Крім того, сторони дійшли згоди про застосування статей 75, 76 КК України на розсуд суду.
В угоді про визнання винуватості зазначені наслідки її укладення та затвердження, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки її невиконання.
У судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України, визнав повністю та просив затвердити угоду про визнання винуватості від 20.06.2025, укладену між ним та прокурором. Обвинувачений зазначив, що розуміє незаконність своїх дій, визнає наведені в обвинувальному акті обставини вчинення ним кримінального правопорушення, погоджується з кримінально-правовою кваліфікацією інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 301-1 КК України, усвідомлює небезпечність своєї протиправної поведінки. Додав, що щиро розкаюється у скоєному, сприяв розкриттю правопорушення. Угода укладена ним добровільно, без впливу чи збігу будь-яких обставин, примусу чи тиску під час її укладення на нього не здійснювалось.
Крім того вказав, що розуміє надані йому права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, та наслідки укладення і затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що угода відповідає вимогам КК України та КПК України, укладена обвинуваченим усвідомлено та добровільно, вину обвинувачений визнає у повному обсязі, тому просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити ОСОБА_4 узгоджене в угоді покарання.
Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги кримінального процесуального закону та закону України про кримінальну відповідальність, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання. Також, з метою вирішення судом при ухваленні вироку окремих питань, надала суду документи щодо відомостей, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 , щодо речових доказів, процесуальних витрат, заходів забезпечення у кримінальному провадженні, які судом досліджені і долучені до матеріалів судового провадження, зокрема:
- довідку про витрати на проведення експертизи № СЕ-19/124-25/5599-МЗ від 15.04.2025 на суму 1 782,8 грн;
- довідку про витрати на проведення експертизи № СЕ-19/124-25/7784-МЗ від 27.05.2025 на суму 12 479,6 грн;
- довідку про витрати на проведення експертизи № СЕ-19/124-25/8167-МЗ від 05.06.2025 на суму 2 228,5 грн;
- постанову від 14.05.2025 про визнання речовими доказами флеш-накопичувача «Kingston», об'ємом 128Gb, системного блоку у корпусі чорного кольору з маркуванням «Vinga», та передачу їх на зберігання, а також квитанції № 8720 про передачу речових доказів на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області;
- ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.05.2025 про накладення арешту на вилучені під час обшуку флеш-накопичувач «Kingston», об'ємом 128Gb, та системний блок у корпусі чорного кольору з маркуванням «Vinga»;
- копію паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_4 ;
- копію картки платника податків на ім'я ОСОБА_4 ;
- вимоги щодо ОСОБА_4 , відповідно до яких останній до кримінальної відповідальності не притягувався;
- довідки з КНП «ЧОПНД Черкаської обласної ради» про те, що ОСОБА_4 під наглядом лікаря-психіатра не перебуває, за медичною допомогою до лікаря нарколога не звертався;
- копію паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 439525 про встановлення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , І «Б» групи інвалідності з 13.09.2024, який потребує постійної сторонньої допомоги, має значну залежність від сторонніх осіб, часткову недієздатність до виконання окремих елементів самообслуговування;
- копію повідомлення Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про надання соціальних послуг ОСОБА_4 з 01.10.2024;
- довідку-характеристику дільничного офіцера поліції Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області на ОСОБА_4 , відповідно до якої негативних відомостей про останнього не отримано;
- характеристику від 20.06.2025, видану директором ПП «РЕУ «НАДІЯ», відповідно до якої ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно, доглядає батька інваліда першої групи, 1946 року народження, що мешкає в сусідньому будинку;
- аналітичне досьє на ОСОБА_4 .
Проаналізувавши зміст обвинувального акта та угоди про визнання винуватості, дослідивши надані сторонами матеріали, заслухавши позиції обвинуваченого, його захисника та прокурора, перевіривши угоду на відповідність вимогам чинного кримінального процесуального законодавства, роз'яснивши сторонам угоди про визнання винуватості наслідки її затвердження, суд встановив наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.
Як зазначає ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Положеннями частини 2 статті 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Згідно з ч. 5 ст. 469 КПК України укладання угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Відповідно до частин 1-2 ст. 474 КПК України якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.
З огляду на положення статті 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 301-1 КК України, є тяжким злочином, а тому, відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, між прокурором та обвинуваченим за участі захисника може бути укладено угоду про визнання винуватості.
Встановлено, що зміст укладеної між сторонами угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України, а прокурором при її укладенні враховані визначені ст. 470 КПК України обставини.
При цьому, судом перевірено, що ОСОБА_4 цілком розуміє роз'яснені йому судом права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, суть обвинувачення та вид покарання, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Підстав для відмови в затвердженні угоди, передбачених частиною 7 статті 474 КПК України, судом не встановлено.
Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим Загальною частиною КК України, ступеню тяжкості злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким, обставинам справи, особі обвинуваченого, який щиро розкаявся, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненому злочині, активно сприяв розкриттю злочину, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, доглядає за батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є інвалідом І «Б» групи та потребує постійної сторонньої допомоги.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
На думку суду, узгоджене сторонами призначення основного покарання у виді позбавлення волі, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 301-1 КК України, відповідає положенням Загальної частини КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу винного, наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин. Визначене сторонами покарання відповідає принципам законності, справедливості та індивідуалізації покарання, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
При цьому суд бере до уваги повне визнання обвинуваченим своєї провини, яке є добровільним та усвідомленим; його щире каяття, яке є дійсним, відвертим визнанням своєї провини у вчиненому кримінальному правопорушенні, і полягає у щирому жалю з приводу цього та виразилось у бажанні виправити наслідки вчиненого; активне сприяння розкриттю злочину, що полягало у добровільному наданні ОСОБА_4 під час досудового розслідування показань щодо обставин вчинення кримінального правопорушення і беззастережному визнанні ним своєї винуватості.
При застосуванні додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України, суд керується положеннями статті 55 КК України та враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20.06.2022 у справі № 171/869/21, про те, що для призначення покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю не є перешкодою та обставина, що засуджений на момент ухвалення вироку не працює на певній посаді та не провадить діяльність, з використанням можливостей якої (яких) він вчинив кримінальне правопорушення. Призначене засудженому додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю повинно бути чітко сформульовано в резолютивній частині вироку, щоб не допустити довільного обмеження права засудженого на працю та щоб не виникало сумнівів під час виконання цього покарання.
Якщо покарання у санкції зазначене в загальній формі (наведене у формулюванні, що використовується у ст. 55 КК), суд повинен конкретизувати правову заборону і точно зазначити (описати, окреслити) у вироку характер та коло тих посад або вид (рід) тієї діяльності, права обіймати які чи займатися якою він позбавляє засудженого. При цьому покарання має формулюватися таким чином, щоб засуджений не мав права обіймати зазначені у вироку посади або займатися забороненою діяльністю в будь-якій галузі (сфері), а також був позбавлений можливості обіймати такі посади або займатися такою діяльністю, які за змістом (характером) і обсягом повноважень є аналогічними тим, з якими було пов'язане вчинення кримінального правопорушення (постанова Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 344/16025/18).
З огляду на викладене, ОСОБА_4 має бути призначене додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади та займатися будь-якою діяльністю, пов'язаними із роботою з особами віком до вісімнадцяти років.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Згідно з ч. 5 ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
Таким чином, за наслідками розгляду угоди, суд, перевіривши її на відповідність вимогам закону, врахувавши доводи сторін, дійшов до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захиника і прокурором та призначення обвинуваченому визначеного в угоді покарання.
Оскільки стосовно ОСОБА_4 під час досудового розслідування запобіжний захід не застосовувався, суд не вбачає підстав для обрання йому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов у справі не заявлений.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 124 КПК України із обвинуваченого на користь держави необхідно стягнути документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта у загальному розмірі 16490,9 грн.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Так, згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Відповідно до ч. 10 ст. 100 КПК України застосування спеціальної конфіскації здійснюється тільки після доведення в судовому порядку стороною обвинувачення, що власник (законний володілець) грошей, цінностей та іншого майна знав про їх незаконне використання.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.
Як визначено ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово вказував на те, що при застосуванні спеціальної конфіскації у кожному конкретному випадку необхідно не тільки послатися на наявність для цього формальних підстав, передбачених у КК України, але й переконатися, що таке застосування не порушуватиме «справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб», покладаючи на особу «надмірний індивідуальний тягар».
З огляду на обставини вчиненого кримінального правопорушення, суд не вбачає «надмірного індивідуального тягаря» при застосуванні в цьому випадку спеціальної конфіскації, тому вважає, що використані ОСОБА_4 для придбання і зберігання продукції порнографічного характеру технічні засоби - флеш-накопичувач «Kingston», об'ємом 128Gb, та системний блок у корпусі чорного кольору з маркуванням «Vinga», підлягають спеціальній конфіскації у власність держави.
Вирішуючи питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, суд виходить з наступного.
Так, під досудового розслідування у кримінальному провадженні застосовані заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
На підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.05.2025 накладено арешт на вилучені під час обшуку флеш-накопичувач «Kingston», об'ємом 128Gb, та системний блок у корпусі чорного кольору з маркуванням «Vinga» шляхом заборони користуватися та розпоряджатися вказаним майном.
Суд вже дійшов висновку про спеціальну конфіскацію у власність держави вказаних предметів, які були використані як засоби вчинення кримінального правопорушення, а тому в цій частині накладений за рішенням слідчого судді арешт скасуванню не підлягає з огляду на необхідність забезпечення виконання вироку щодо спеціальної конфіскації майна.
Керуючись статтями 314, 369-371, 373-374, 469, 471, 473-475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 20.06.2025 між обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 та прокурором Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12025250310001161 від 02.04.2025 за ч. 1 ст. 301-1 КК України.
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади та займатися будь-якою діяльністю, що пов'язані із роботою з особами віком до вісімнадцяти років, строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1, ч. 3 ст. 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання або роботи;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Стягнути із ОСОБА_4 процесуальні витрати на залучення експерта за проведення судово-мистецтвознавчих експертиз у сумі 16 490,9 грн (шістнадцять тисяч чотириста дев'яносто гривень дев'яносто копійок).
Накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.05.2025 арешт на вилучені під час обшуку флеш-накопичувач «Kingston», об'ємом 128Gb, та системний блок у корпусі чорного кольору з маркуванням «Vinga» - залишити в силі.
Застосувати спеціальну конфіскацію шляхом вилучення у власність держави речових доказів: флеш-накопичувача «Kingston», об'ємом 128Gb, та системного блоку у корпусі чорного кольору з маркуванням «Vinga».
Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання через Придніпровський районний суд м. Черкаси апеляційної скарги обвинуваченим, його захисником, законним представником чи потерпілим, його представником, законним представником з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини 3 статті 394 КПК України, або прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною 3 статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після спливу строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Суддя ОСОБА_1