16 липня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/17641/23
Провадження № 22-ц/820/1411/25
Хмельницький апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.,
розглянув в порядку ч 1 ст 369 ЦПК України цивільну справу № 686/17641/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Залуцьким Віктором Нарцизовичем, на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 березня 2025 року в складі судді Колієва С.А., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Моторне (транспортне ) страхового бюро України про відшкодування матеріальної шкоди.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами поданої апеляційної скарги, суд
У липні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з МТСБ України на його користь 10 409 грн 76 коп матеріальної шкоди, завданої автомобілю Renault Megane д.н.з. НОМЕР_1 та 4530 грн 48 коп за висновок експерта, крім того, стягнути з ОСОБА_1 на його користь 71379 грн 38 коп коштів, витрачених для повного відновлення транспортного засобу - Renault Megane д.н.з. НОМЕР_1 .
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався, що 13 жовтня 2022 року о 20 год. 00 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Audi д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Бандери, 8 в м. Хмельницькому, виконуючи поворот ліворуч, не дав дорогу транспортному засобу, який рухався у зустрічному напрямку прямо, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Renault Megane д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував- ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Згідно постанови Хмельницького міськрайонного суду від 27.10.2022 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Audi д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована згідно ч.1 ст.13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», як учасника бойових дій.
Внаслідок ДТП належний йому автомобіль марки Renault Megane д.н.з. НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження. МТСБ України було виплачено йому страхове відшкодування у сумі 35038,52 гривень. Разом з цим згідно висновку експерта № 3630-3633/22-26 від 03.01.2023 року вартість матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля Renault Megane д.н.з. становить 45448,28 гривень, при цьому за проведення даної експертизи ним було сплачено 4530,48 гривень. За таких обставин, посилався позивач, що з МТСБ України слід стягнути 10409,76 гривень в якості недоплаченої суми страхового відшкодування та 4530,48 гривень витрат на проведення експертного дослідження.
Також вказував, що ним був проведений відновлювальний ремонт автомобіля Renault Megane д.н.з. НОМЕР_1 загальна вартість якого згідно акта виконаних робіт від 11.04.2023 року склала 90117,90 грн та додатково ним була придбана ліва основна фара на суму 16300 грн. Таким чином винуватець ДТП ОСОБА_1 , зобов'язаний відшкодувати йому різницю між визначеною сумою страхового відшкодування та фактично понесеними ним витратами з відновлення автомобіля, яка становить 71 379,38 грн.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 березня 2025 року позов задоволено частково, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 69379,38 грн в якості відшкодування матеріальної шкоди, в решті вимог позову відмовлено.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, оскільки судом допущено неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, тому просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. При цьому, апелянт посилається, що відповідно до положения п.п. «г» п.41.1 та ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разi її заподіяння особам, на яких поширюється дія пункту 13.1 cт 13 цього Закону. В зв'язку із таким зверненням МТСБУ відкрило відповідну регресну справу № 87186, в межах якої i розглядалося питання здійснення регламентної виплати позивачу та відповідно визначення розміру заподіяної йому шкоди у ДТП. За результатами проведеного дослідження складено Звіт № 61-B/11/88 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 30.11.2022 року, відповідно до якого вартість матеріального збитку складає 40 097,84 грн, включаючи ПДВ на запасні частини та матеріали. У зв'язку з чим, на підставі вказаного звіту позивачу було виплачено страхове відшкодування у розмірі 35 038, 52 грн, зменшення суми відбулося через відрахування платником ПДВ, при цьому позивач жодних претензій щодо розміру страхового відшкодування до страхової компанії не пред'являв.
Апелянт вказує, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди та настання страхового випадку, він як винуватець ДТП не звільняється від обов'язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов'язок розподіляється між ним i страховиком МТСБУ, при цьому страховик повинен відшкодувати спричинену шкоди в межах затвердженого страхового ліміту, розмір якого станом на 01 липня 2022 року - 160 000 грн, отже саме страхова компанія в межах вказаного розміру ліміту мала сплатити позивачу кошти на відновлювальний ремонт в повному обсязі, а не перекладати цей обов'язок на нього.
Представник МТСБУ - Висоцька Х.О. подала відзив на апеляційну скаргу, зазначає, що посилання апелянт на те, що саме на МТСБУ покладається обов'язок відшкодування заподіяну потерпілій особі шкоду в межах страхової суми (ліміту відповідальності), посилаючись при цьому на приписи ст.13 і ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст.1166 ЦК України є безпідставними. Оскільки відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), при цьому сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість абз.2 п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Тобто, законом чітко визначено межі відповідальності страховика (МТСБУ) не лише щодо максимального розміру регламентної виплати/страхового відшкодування, а й конкретних видів шкоди обов'язок по відшкодуванню яких покладається саме на страховика (МТСБУ). Тому, відшкодування шкоди винуватцем ДТП здійснюється не лише у випадку, коли розмір шкоди, заподіяної потерпілій особі перевищує розмір страхової суми, а й у випадку, коли на страховика (МТСБУ) взагалі приписами Закону № 1961-ІV не покладається обов'язку відшкодування таку шкоду (не залежно від розміру такої шкоди). Таким чином, якщо потерпіла особа звернулася до страховика й одержала страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання страхувальником свого обов'язку згідно з ст.1194 ЦК України, відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, яка ним одержана від страховика. Отже, обов'язку відшкодувати позивачу шкоду в розмірі вартості здійсненого відновлювального ремонту у МТСБУ не виникло і виникнути не може, а викладені апелянтом аргументи суперечать чинному законодавчому регулюванню, порядку та тлумаченню застосування норм права, який викладений в усталеній судовій практиці.
Рішення суду в частині відмови в задоволенні позову до МТСБУ в апеляційному порядку не оскаржено та відповідно до норм ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні з наступних підстав.
У відповідності до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником автомобіля марки RENAULT MEGANE, д.н.з НОМЕР_3 .
13 жовтня 2022 року о 20 год. 00 хв., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом AUDI, д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Бандери, 8 в м. Хмельницькому, виконуючи поворот ліворуч, не дав дорогу транспортному засобу, який рухався у зустрічному напрямку прямо, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом RENAULT MEGANE д.н.з. НОМЕР_3 . під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 27 жовтня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн.
Відповідач ОСОБА_1 є учасником бойових дій.
На момент вчинення ДТП, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля AUDI, д.н.з. НОМЕР_2 не була застрахована.
Пунктом 13.1. статті 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено, що відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцем якої є учасник бойових дій, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.
08 листопада 2022 року ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ з заявою відповідно до ст. 35 та п. 41 ст 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з проханням здійснити відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП, яка сталася 13 жовтня 2022 року.
Моторно-транспортним страховим бюро України 29 грудня 2022 року здійснено виплату страхового відшкодування позивачу в розмірі 35038,52 грн. з урахуванням коефіцієнту його фізичного зносу, однак без врахування ПДВ, так як на момент відшкодування автомобіль не був відремонтований і кошти перераховувались на особистий рахунок заявника.
Відповідно до Акту виконаних робіт від 11.04.2023 року ТОВ «Торговий дім «Фаворит авто» вартість відновлювального ремонту автомобіля RENAULT MEGANE, д.н.з НОМЕР_3 з урахуванням ПДВ, так як ТОВ «Торговий дім «Фаворит авто» є платником ПДВ, складає 90117,9 грн.
За висновком судової транспортно-товарознавчої експертизи, проведеної на підставі ухвали суду під час розгляду справи, № 043/24 від 15.08.2024 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля RENAULT MEGANE, д.н.з НОМЕР_3 з ПДВ складає 90413,94 грн., вартість відновлювального ремонту автомобіля RENAULT MEGANE, д.н.з НОМЕР_3 з ПДВ та з урахуванням коефіцієнту зносу його фізичного зносу складає 44657 грн.
Вказані обставини підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Ст. 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Нормами ст. ст. 1187, 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Тобто на підставі вказаних норм права відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди.
При цьому відповідно до відповідно до статті 1192 ЦК України така особа має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на час виникнення спірних правовідносин регламентував Закон України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV), який є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чинний в редакції на час виникнення спірних правовідносин.
В відповідно до норм ст.5 ЦК України це закон підлягає застосуванню при вирішенні даного спору.
Згідно зі статтею 3 Закону №1961-IV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до статті 5 вказаного Закону об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
За нормами ст. 6 вказаного Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно ч. 22.1 ст. 22 цього ж Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За нормами ст. 29 цього ж Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже при відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Якщо для відновлення попереднього стану речі, яка мала певну зношеність, зокрема автомобіля, було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.
З урахуванням наведеного слід дійти висновку, що з винної особи підлягає стягненню різниця між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці.
Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду по справі № 645/3746/16 від 07.02.2019 року, № 727/2937/18 від 10.06.21 року.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про стягнення з винного водія різниці між виплаченою МТСБУ сумою страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого у ДТП.
Такий висновок суду є цілком законним та обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги, що відповідальність по відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП несе згідно чинного законодавства страховик і лише він є належним відповідачем в таких категоріях справ з вищевказаних підстав слід відхилити. Такі доводи апелянта суперечать вищенаведеній практиці Верховного Суду та нормам цивільного законодавства по захисту прав потерпілої особи на повне відшкодування їй, завданих збитків.
Також з цих же підстав суд не приймає до уваги доводи апелянта, що страховиком повністю відшкодовано потерпілому завдану шкоду на підставі Звіту вартості матеріальних збитків, складеного на замовлення страхової компанії.
Позивач з таким звітом не погодився, заявив суду клопотання про призначення судової експертизи і розмір відновлювального ремонту визначено саме за даним висновком експерта, який в свою чергу жодною зі сторін не спростовано, даний висновок є належним та допустимим доказом у даній справі.
В той же час, визначаючи розмір, завданої потерпілому майнової шкоди, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 , суд не звернув уваги на всі обставини справи та дійшов помилкових висновків при визначенні такого розміру.
Так судом встановлено, що після отримання страхового відшкодування від МТСБУ в сумі 35038,52 грн. без врахування ПДВ, позивач здійснив ремонт автомобіля, з урахуванням ПДВ, так як юридична особа, що здійснила ремонт є платником ПДВ.
За висновком судової транспортно-товарознавчої експертизи, проведеної на підставі ухвали суду під час розгляду справи, № 043/24 від 15.08.2024 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля RENAULT MEGANE, д.н.з НОМЕР_3 з ПДВ та з урахуванням коефіцієнту зносу його фізичного зносу складає 44657 грн.
Відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Отже після проведення ремонту потерпіла особа має право на отримання від страховика доплати в розмірі, що не перевищує суми податку.
Таким чином, оскільки факт оплати проведеного ремонту з урахуванням ПДВ позивачем підтверджено, відповідний акт виконаних робіт був наданий страховику разом з позовною заявою, за висновком експерта розмір відновлювального ремонту автомобіля RENAULT MEGANE, д.н.з НОМЕР_3 з ПДВ та з урахуванням коефіцієнту зносу його фізичного зносу складає 44657 грн., то в даному випадку саме страховик мав відшкодувати потерпілому вказану суму страхового відшкодування з ПДВ, в зв'язку з чим саме на страховика покладається обов'язок сплати потерпілому ще 9618,48 грн. страхового відшкодування (44657-35038,52), а не на винну особу.
Крім того, визначаючи розмір відновлювального ремонту в розмірі 104417,90 грн., суд першої інстанції виходив з фактичної вартості ремонтних робіт в сумі 90117,90 грн та вартості придбаної лівої фари 14300,00 грн.
Однак знову ж таки за висновком судової транспортно-товарознавчої експертизи, проведеної на підставі ухвали суду під час розгляду справи, № 043/24 від 15.08.2024 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля RENAULT MEGANE, д.н.з НОМЕР_3 з ПДВ складає 90413,94 грн.
При цьому з даного висновку вбачається, що експерт при визначенні загальної вартості ремонту врахував пошкодження лівої фари, факт її заміни та відповідно вартість даної фари в розмірі 15038,88 грн. (а.с. 164,175).
Оскільки висновок експерта є належним допустимим доказом по справі, прийнятий судом, тому розмір, завданої потерпілому майнової шкоди слід визначати за даним висновком, а не за фактичними затратами.
В зв'язку з цим рішення суду підлягає зміні і з відповідача на користь позивач слід стягнути різницю між виплаченою МТСБУ сумою страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого у ДТП з урахуванням зносу та ПДВ, визначеною висновком судової експертизи, а саме 45756,94 грн. (90413,94 - 44657).
Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Залуцьким Віктором Нарцизовичем, задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 березня 2025 року змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) у відшкодування майнової шкоди 45756,94 грн.
В решті рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16 липня 2025 року.
Судді А.М. Костенко
Р.С. Гринчук
Т.В. Спірідонова