16.07.2025 Єдиний унікальний № 371/1355/24
16 липня 2025 року м. Миронівка
ЄУН 371/1355/24
Провадження № 1-кс/371/234/25
Слідчий суддя Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
за участі :
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3
розглянувши справу за клопотанням директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Про-лайн Україна» ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12024111220000259, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 вересня 2024 року за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України,
Заявник ОСОБА_4 на підставі частини першої статті 174 КПК України звернувся до слідчого судді Миронівського районного суду Київської області з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12024111220000259, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 вересня 2024 року за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України.
У клопотанні просив скасувати арешт транспортного засобу легкового автомобіля марки «Jeep» моделі «Wrangler», 2012 року випуску, номер кузова - WIN № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Клопотання обґрунтував тими обставинами, що вказаний транспортний засіб було протиправно, на підставі підробленої від його імені як директора ТОВ «Про-лайн Україна» довіреності, перереєстровано на фізичну особу ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 24 січня 2023 року № 461, укладеного через ТОВ «Автомобільна торгівельна біржа».
Експертним висновком Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 01 жовтня 2024 року було встановлено, що підпис від імені директора ТОВ «Про-Лайн Україна» ОСОБА_4 у довіреності від 23 січня 2023 року виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою.
Ухвалою слідчого судді від 21 жовтня 2024 року на вказаний транспортний засіб накладено арешт.
За результатами розгляду заявленого ним позову рішенням Богуславського районного суду Київської області від 17 квітня 2025 року визнано недійсними договір купівлі-продажу №461 від 23 січня 2023 року, укладений між ТОВ «Автомобіль торгівельна біржа» та ОСОБА_5 стосовно купівлі транспортного засобу марки «Jeep Wrangler», 2012 року випуску, кузов номер НОМЕР_1 , та договір купівлі-продажу №462 від 24 січня 2023 року, укладений між ТОВ «Автомобіль торгівельна біржа» та ОСОБА_5 стосовно купівлі транспортного засобу «Humbaur Lemans 3500», 2010 року випуску, кузов номер НОМЕР_3 .
Вказане судове рішення підлягає виконанню, транспортні засоби підлягають перереєстрації за його законним власником ТОВ «Про-Лайн Україна», для здійснення реєстраційних дій наявні підстави для скасування застосованого арешту майна.
Згідно правил частини другої статті 174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
В судове засідання на розгляд клопотання заявник не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належно, у змісті клопотання просив розгляд справи проводити без його участі.
Слідчий, за клопотанням якого було арештовано майно, при розгляді клопотання про скасування арешту майна пояснив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, необхідні процесуальні дії щодо арештованого майна вчинені, експертні висновки отримані. На даний час потреба у арешті транспортного засобу відпала, тому він не заперечує проти задоволення клопотання.
Заслухавши слідчого, дослідивши письмові матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Слідчим суддею встановлено, що 11 вересня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111220000259, на підставі заяви про вчинене кримінальне правопорушення, внесені відомості про кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 358 КК України за фактом підроблення документів та здійснення перереєстрації транспортних засобів з використанням підроблених документів.
У вказаному кримінальному провадженні слідчим було встановлено, що ймовірно особи шляхом підроблення документів, які були підставою для реєстрації транспортних засобів, за попередньою змовою заволоділи майном ТОВ «Про-Лайн Україна». Враховуючи ці обставини, 18 жовтня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення з попередньою правовою кваліфікацією - ч. 2 ст. 190 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ймовірно невстановлена особа шляхом підроблення двох та більше офіційних документів здійснила перереєстрацію належного ТОВ «Про-Лайн Україна» рухомого майна у виді транспортного засобу марки «Jeep» моделі «Wrangler», 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , та транспортного засобу марки «Humbaur Lemans 3500», 2010 року випуску, номер кузова - НОМЕР_3 (причіп).
23 березня 2023 року транспортний засіб марки «Jeep» моделі «Wrangler», 2012 року випуску, номер кузова - НОМЕР_1 , з державним номерним знаком НОМЕР_2 , перереєстровано на фізичну особу ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 24 січня 2023 року № 461, укладеного через ТОВ «Автомобільна торгівельна біржа»;
23 березня 2023 року транспортний засіб марки «Humbaur Lemans 3500», 2010 року випуску, номер кузова - НОМЕР_3 , перереєстровано на ім'я ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 24 січня 2023 року № 462, укладеного через ТОВ «Автомобільна торгівельна біржа».
04 жовтня 2024 року на зупинці напроти будинку під номером 74 по вулиці Миколаївська в місті Богуслав Обухівського району Київської області було виявлено транспортний засіб марки «Jeep» моделі «Wrangler», 2012 року виписку, номер кузова НОМЕР_1 , з номерним знаком НОМЕР_2 . Оскільки транспортний засіб перебував у розшуку згідно постанови про внесення відомостей до бази «Гарпун» від 11 вересня 2024 року, його було вилучено та направлено до майданчика тимчасового утримання транспортних засобів Відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області.
Окрім цього, 04 жовтня 2024 року під час поверхневого огляду транспортного засобу на капоті автомобіля виявлено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіля марки «Jeep» моделі «Wrangler», з номерним знаком НОМЕР_2 , серії НОМЕР_4 . Виявлене свідоцтво оглянуто, поміщено до номерного спеціального пакету №PSP1210315 та вилучено в якості речового доказу до камери зберігання речових доказів ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області, за адресою: вулиця Квіткова, 20, місто Миронівка, Обухівський район, Київська область.
Постановою слідчого від 04 жовтня 2024 року вказане вилучене та оглянуте майно долучено до матеріалів кримінального провадження як речові докази.
На підставі частини першої статті 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Ухвалою слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 21 жовтня 2024 року задоволено клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024111220000259, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 вересня 2024 року за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України.
Вказаним судовим рішенням накладено арешт на майно у виді транспортного засобу автомобіля марки «Jeep» моделі «Wrangler», 2012 року випуску, номер кузова - НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 є ОСОБА_5 , та на документ у виді свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіля марки «Jeep» моделі «Wrangler», з номерним знаком НОМЕР_2 , серії НОМЕР_4 .
Слідчий суддя при розгляді клопотання дійшов висновку, що майно у виді автомобіля є таким, що ймовірно було отримано у власність на підставі підроблених офіційних документів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ймовірно є документом, який отримано на підставі підроблених офіційних документів та надає право власності на транспортний засіб. Вказане майно та документ, згідно зі статтею 98 КПК України, може бути розцінено як речові докази вчинення кримінальних правопорушень, обставини яких встановлюються в межах даного кримінального провадження.
Такі обставини підтверджені даними ухвали слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 21 жовтня 2024 року.
При розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя врахувала, що за загальним правилом, визначеним у частиною третьою статті 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешт майна, допускається тільки у разі коли потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, прокурора та одночасно з цим може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Потреби досудового розслідування виправдовували обраний ступінь втручання у права і свободи особи, яка була титульним власником транспортного засобу.
Правила скасування арешту майна у кримінальному провадженні є наступними.
Згідно з положеннями абзацу 1 частини першої статті 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею.
За правилами абзацу 2 частини першої вказаної статті, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Отже, у випадках, визначених вказаною статтею, власник або інший володілець майна під час досудового розслідування не позбавлений права звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
Якщо особа вважає, що накладенням арешту порушено її право на майно, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, вона має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства. Такий порядок захисту права на майно є ефективним, оскільки забезпечить відновлення права власника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт слідчим суддею у кримінальному провадженні.
Зазначені вимоги співпадають з положеннями частини четвертої статті 21 КПК України, згідно з якою здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо під час кримінального провадження порушуються її права, гарантовані Конституцією України та міжнародними договорами України.
ОСОБА_4 , який звернувся з цим клопотанням, має статус заявника у кримінальному провадженні, саме він повідомив орган досудового розслідування про факти, яким слідчим надав певну кримінально правову кваліфікацію. Згідно з наданими письмовими доказами ОСОБА_4 займає посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Про-Лайн Україна».
Слідчим суддею встановлено, що рішенням Богуславського районного суду Київської області від 17 квітня 2025 року розглянуто цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Про-Лайн Україна» до ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють вимог на предмет спору - ТОВ «Автомобіль Торгівельна Біржа», Головний сервісний центр МВС про визнання договорів недійсними та скасування реєстрації.
За результатами розгляду вказаної судової справи судом ухвалено рішення, яким визнано недійсними договір купівлі-продажу №461 від 23 січня 2023 року, укладений між ТОВ «Автомобіль торгівельна біржа» та ОСОБА_5 стосовно купівлі транспортного засобу «Jeep Wrangler», 2012 року випуску, кузов номер НОМЕР_1 та договір купівлі-продажу № 462 від 24 січня 2023 року, укладений між ТОВ «Автомобіль торгівельна біржа» та ОСОБА_5 стосовно купівлі транспортного засобу «Humbaur Lemans 3500», 2010 року випуску, кузов номер НОМЕР_3 .
Судове рішення набрало законної сили. Це свідчить про те, що договір відчуження транспортного засобу, щодо якого слідчим суддею прийнято рішення про арешт, вважається таким, що не мав юридичної сили з самого початку. В результаті, сторони повинні повернути одна одній все, що отримали за договором, тобто покупець повертає автомобіль продавцю, а продавець повертає гроші покупцю.
За юридичними позиціями Конституційного Суду України правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003); суди здійснюють правосуддя з метою забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (абзац 2 підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009).
Право на судовий захист є фундаментальним правом людини, яке є гарантією захисту її прав, свобод і законних інтересів, а рівень його забезпеченості характеризує демократизм держави та її правовий характер.
У кримінальному судочинстві, де стикаються публічні та приватні інтереси, виникає потреба у створенні таких механізмів реалізації права на судовий захист, які забезпечували б ефективне поновлення прав особи, були максимально пристосовані для вирішення його завдань на всіх етапах провадження.
Із аналізу норми статті 174 КПК України слідує, що вона пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.
Як вбачається із ухвали слідчого судді від 21 жовтня 2024 року, при накладенні арешту слідчий суддя врахував ризики відчуження майна та необхідність його збереження як речового доказу.
Водночас, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини продовження заходів забезпечення кримінального провадження як упродовж досудового розслідування, так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. Відтак, зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі і щодо позбавлення або обмеження права власності.
Як визначено статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Протокол до Конвенції), ратифікованого Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово та послідовно зазначав, що «перша і найважливіша вимога статті 1 Протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання державного органу у мирне володіння майном має бути правомірним: друге речення абзацу першого дозволяє позбавляти майна лише «за умов, визначених законом», а другий абзац визнає, що держави мають право контролювати процес користування майном шляхом застосування «законів». Верховенство права (правовладдя) одна із засад демократичного суспільства, притаманна всім статтям Конвенції. Отже питання про те, чи було досягнуто справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та потребою захисту фундаментальних прав особи набуває значення лише після того, як буде встановлено, що втручання, про яке йдеться, відповідало вимозі правомірності і не було свавільним (рішення у справі Iatridis v. Greece від 25 березня 1999 року (заява № 31107/96), § 58; рішення у справі Frizen v. Russia від 24 березня 2005 року (заява № 58254/00), § 33).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересам та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
З огляду на приписи пункту 18 частини першої статті 3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя зазначає, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право особи, в інтересах якої подано клопотання, на вільне використання майна власником, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).
Відтак, права та законні інтереси законного власника майна підлягають захисту із застосуванням належної правової процедури.
Крім того, будь-яких доказів, які б вказували слідчому судді на протилежне, а також, що в разі скасування арешту в цій частині існуватимуть будь-які ризики, які б перешкоджали виконанню завдань в даному кримінальному провадженні, передбачених статтею 2 КПК України, під час розгляду клопотання, надано не було.
Враховуючи вищенаведене, оскільки товариство, директором якого є заявник ОСОБА_4 , є власником арештованого майна, яке вибуло із володіння власника за недійсним договором, наявні підстави вчинення реєстраційних дій щодо такого майна, то права законного власника майна підлягають захисту.
Слідчий суддя приймає до уваги як мотиви заявника ОСОБА_4 так і мотиви слідчого про те, що відпала потреба у арешті майна, оскільки необхідні процесуальні та слідчі дії з цим майном проведені, на даний час слідчих дій з вказаним майном не проводиться.
З цих підстав слідчий суддя дійшов висновку, що в такому заході забезпечення кримінального провадження як арешт майна на даний час відпала потреба.
Вказані обставини, які оцінені відповідно до вимог статті 94 КПК України, свідчать про обґрунтованість клопотання про скасування арешту майна.
На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 110, 170-174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
Задовольнити клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Про-лайн Україна» ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12024111220000259, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 вересня 2024 року за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України.
Скасувати повністю арешт майна у виді транспортного засобу автомобіля марки «Jeep» моделі «Wrangler», 2012 року випуску, номер кузова - НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого на дату арешту згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 була ОСОБА_5 , застосований ухвалою слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 21 жовтня 2024 року у кримінальному провадженні № 12024111220000259, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 вересня 2024 року за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1