"15" липня 2025 р. Справа № 363/3705/25
15 липня 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Олійник С.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення які надійшли з Головного управління ДПС у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 164 КУпАП,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 1830/10/36/07/08 від 20.06.2025 року, при проведені фактичної перевірки бази відпочинку ОСОБА_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено, що ОСОБА_1 вчинила порушення встановлених правил проведення розрахунків та здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації, а саме: 19.06.2025 року о 13 год. 54 хв. на базі відпочинку за адресою: АДРЕСА_2 отримала кошти за здачу будинку в оренду не маючи державної реєстрації як ФОП, чим порушила ст. 63 Податкового кодексу України. Вказаними діями, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ч. 1 ст. 164 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні провину у вчинені адміністративного правопорушення визнала в повному обсязі та підтвердила, що дійсно 19.06.2025 року о 13 год. 54 хв. за адресою: АДРЕСА_2 отримала кошти за оренду будинку не маючи державної реєстрації ФОП. Крім того, просила суд відстрочити виплату штрафу на шість календарних місяців, оскільки вона є особою з інвалідністю.
Суддя, дослідивши матеріали справи, заслухавши особу яка притягується до адміністративної відповідальності приходить до наступних висновків.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 КУпАП провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
Перевіривши матеріали справи, судом встановлено, що наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП підтверджується наступними доказами:
- даними з протоколу про адміністративне правопорушення №1830/10/36/07/08 від 20.06.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 порушила ст. 63 Податкового кодексу України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 164 КУпАП;
- актом фактичної перевірки №30110/10/36/07/ НОМЕР_1 від 20.06.2025 року, відповідно до якого, 19.06.2025 року о 13 год. 54 хв. на базі відпочинку ОСОБА_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 отримала готівкові гроші у розмірі 500,00 грн. за оренду будинку для проживання на вказаній базі відпочинку без надання будь-якого підтверджуючого документу. ОСОБА_1 не є суб'єктом підприємницької діяльності, у державних органах не зареєстрована та на обліку не значиться, але в порушення діючого законодавства, здійснює господарську діяльність у сфері послуг з надання в оренду приміщень для відпочинку на базі ОСОБА_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 , без державної реєстрації;
- актом відмови від підписання та отримання матеріалів перевірки №1972/Ж6/10/36/07/08 від 20.06.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовилася від відвідування органу ДПС, підписання та отримання акту фактичної перевірки №30110/Ж5/10/36/07/2561412509 від 20.06.2025 року;
- актом відмови від підписання та отримання протоколу про адміністративне правопорушення №5241/10/36/07/08 від 20.06.2025 року, ОСОБА_1 відмовилась від відвідування органу ДПС, підписання та отримання протоколу про адміністративне правопорушення;
- наданою під час судового засідання заявою ОСОБА_1 , відповідно до якої остання провину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнала у повному обсязі.
Таким чином, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази, а також враховуючи заяву ОСОБА_1 , суддя вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Керуючись ст. 33 КУпАП, враховуючи особу правопорушника, ступінь її вини, характер вчиненого нею адміністративного правопорушення, а також наявність обставини, що пом'якшують відповідальність, суддя вважає за необхідне визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу без конфіскації грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.
Також, у судовому засіданні ОСОБА_1 просила суд відстрочити виплату штрафу на строк до шести місяців, оскільки вона є особою з інвалідністю.
Відповідно до ст. 298 КУпАП - постанова про накладання адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Згідно ст. 307 КУпАП - штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Стаття 304 КУпАП передбачає, що питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Відповідно до ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно ст. 303 КУпАП у разі відстрочки виконання постанови відповідно до ст. 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Таким чином, враховуючи майнове становище ОСОБА_1 , те що вона є особою з інвалідністю, а також розмір штрафу, який призначається судом як адміністративне стягнення, та який в свою чергу є достатньо великим в порівнянні з встановленою в Україні мінімальною заробітною платою, приходить до висновку, що сплата штрафу в розмірі 17000,00 грн. одним платежем становитиме для правопорушника надмірний тягар, а тому суддя вважає за можливе відстрочити виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 відноситься до категорії осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак відсутні підстави для звільнення від сплати судового збору за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
З урахуванням наведеного та керуючись статтями 33, 164, 283 і 284, 303-304 КУпАП, суддя -
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, без конфіскації грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави.
Відстрочити виконання даної постанови в частині накладання на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень на строк до 6 місяців, тобто до 15 січня 2026 року.
Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у вигляді штрафу зупинити до закінчення строку відстрочки.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя С.В. Олійник