Справа № 296/7315/25
3/296/1799/25
"16" липня 2025 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Франчук С.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від УПП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-
До Корольовського районного суду м. Житомира надійшов протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 676378 від 27.06.2025, ОСОБА_1 , 26 червня 2025 року о 23 год 55 хв за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , психологічного характеру, а саме ображав нецензурною лайкою, що заподіяло шкоди психологічному здоров'ю.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився.
Згідно з ст. 268 КУпАП під час відсутності особи справу про адміністративне правопорушення може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
ОСОБА_1 належним чином сповіщався про місце і час розгляду справи судовими повістками про виклик до суду.
Клопотання про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходили.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, що передбачено ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Європейський Суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Суд, виходячи з вищезазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 .
Судом у судовому засіданні досліджено письмові докази, долучені до матеріалів справи, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ГП № 676378 від 27.06.2025;
- письмові пояснення ОСОБА_2 від 27.06.2025;
- заява ОСОБА_2 від 22.06.2025;
- рапорт поліцейського взводу № 1 роти № 3 БУПП в Житомирській області від 27.06.2025.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Отже, адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства настає лише у тому разі, якщо визначеними у вказаній нормі закону діями була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відсутність підтвердження завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а лише можливість завдання такої шкоди, не містить складу правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП та відповідно виключає відповідальність за вказаною нормою закону.
Поліцейським УПП в Житомирській області при складанні протоколу про адміністративне правопорушення зафіксовано, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до потерпілої ОСОБА_2 , у ході якого ображав останню нецензурними словами.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 , вбачається, що між нею та ОСОБА_1 виник конфлікт на побутовому рівні, під час якого мала місце нецензурна лайка.
Однак саме складання протоколу - це процесуальна дія суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності у сукупності з іншими доказами.
Таким чином, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути належним та достатнім доказом для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки викладені у ньому обставини повинні бути перевірені за допомогою інших доказів.
Факт сварок і непорозумінь на побутовому ґрунті свідчить про наявність конфлікту та не підтверджує факту вчинення особою домашнього насильства.
Отже, оцінкою наявних в справі матеріалів встановлено відсутність належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів на підтвердження завдання шкоди психологічному здоров'ю потерпілої, що не дає підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Враховуючи вимоги ст. 62 Конституції України про те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд вважає необхідним провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.245, 247 ,251, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.
Cуддя Сергій ФРАНЧУК