16.07.2025
ЄУН 337/3592/25
Справа №1-кс/337/291/2025
16 липня 2025 року місто Запоріжжя
Слідчий суддя Хортицький районний суд м. Запоріжжя ОСОБА_1 , розглянувши заяву ОСОБА_2 про вжиття невідкладних заходів для звільнення незаконно затриманої особи,
16.07.2025 року до Хортицького районного суду м. Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_2 , яка вказує, що її син ОСОБА_3 був викрадений працівниками поліції та ТЦК. Протокол його затримання не складався. У відділенні поліції їй повідомили, що син у поліції відсутній. Син не є військовозобов'язаним. Вона припускає, що син знаходиться у ТЦК та СП Хортицького району. Вимагає розпочати кримінальне провадження за фактом викрадення сина, вжити невідкладні заходи для звільнення сина та доставлення його до суду.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Відповідно до ч.2 ст.206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Відповідно до ч.3 ст.206 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Тримання під вартою є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, пов'язаним із позбавленням особи свободи, і полягає в примусовій ізоляції підозрюваного, обвинуваченого шляхом поміщення його в установи тримання під вартою на певний строк із підпорядкуванням вимогам режиму цих установ.
За визначенням основних термінів слідчий суддя-суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу.
З аналізу ст.206 КПК України можна зробити висновок, що слідчий суддя забезпечує дотримання прав особи, яка тримається під вартою органом державної влади чи службовою особою, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку.
За таких обставин, слідчий суддя зазначає, що КПК України не передбачено право слідчого судді з'ясовувати підстави позбавлення волі особи у інших випадках, не пов'язаних із досудовим розслідуванням конкретного кримінального провадження та розгляду у порядку ст. 206 КПК України скарги, поданої не в рамках кримінального провадження.
Матеріали скарги, поданої ОСОБА_2 в інтересах сина ОСОБА_4 , не містять відомостей того, що останній був затриманий уповноваженою службовою особою без ухвали слідчого судді, що дана особа утримується на території на яку поширюється юрисдикція Хортицького районного суду м. Запоріжжя, що позбавляє суд здійснити перевірку наявності підстав позбавлення особи свободи (зокрема наявності судового рішення та ін.) та звільнення такої особи, якщо за результатами такої перевірки відповідних підстав не буде встановлено.
Слідчий суддя звертає увагу, що згідно норм кримінального процесуального законодавства службові (посадові) особи ТЦК та СП не є уповноваженими службовими особами, яким надано право на здійснення затримання в рамках кримінальної юрисдикції. Відтак, син заявниці не є затриманою особою в розумінні кримінально-процесуального законодавства, а тому повноваження слідчого судді на вказані правовідносини не поширюються.
У разі порушення прав чи інтересів службовими (посадовими) особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки при здійсненні ними свої повноважень, пов'язаними із мобілізацією, для судового захисту особа, яка вважає, що її права порушені вправі звернутись із адміністративним позовом до компетентного адміністративного суду, а у разі вчинення щодо особи протиправних дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень - до правоохоронного органу із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Так, ч. 4 ст. 304 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
На підставі ст.303, 304 КПК України, слідчий суддя, -
У відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області на протязі 5 (п'яти) днів з дня її отримання безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: ОСОБА_1