ЄУН 336/12748/24
2/337/767/2025
09 липня 2025 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя в складі:
головуючого судді - Мурашової Н.А.
за участю секретаря - Бессарабової Т.П.
позивача - ОСОБА_1
представника відповідачки - адвоката Іваниця О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування в особі районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, про визначення місця проживання малолітніх дітей та стягнення аліментів,
10.12.2024 позивач звернувся до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що з відповідачкою перебуває у зареєстрованому шлюбі з 15.01.2011. На даний час шлюб не розірвано. Від цього шлюбу вони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На даний час позивач разом з дітьми мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . З середині вересня 2024 відповідачка самостійно покинула місце їх спільного проживання, наразі проживає окремо, вихованням та розвитком дітей не цікавиться, матеріально не допомагає, хоча має таку можливість, оскільки вона здорова, працездатна, інших утриманців немає. Така поведінка відповідачки шкодить інтересам малолітніх дітей. Він працює та має стабільний дохід, шкідливих звичок не має, на обліку нарколога та психіатра не перебуває. Він займається вихованням дітей самостійно, піклується про їх розвиток та здоров'я, діти прив'язані до нього. Вважає, що діти повинні проживати разом з ним.
Просить визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ним та стягнути з ОСОБА_2 на його користь аліменти на утримання малолітніх дітей в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дітей.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30.01.2025 матеріали позовної заяви передано на розгляд за підсудністю до Хортицького районного суду м.Запоріжжя.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 10.02.2025 було відкрито загальне позовне провадження у даній цивільній справі і призначено підготовче засідання. Цією ж ухвалою витребувано з органу опіки та піклування в особі РА ЗМР по Шевченківському району висновок щодо розв'язання спору.
03.03.2025 до суду від відповідачки ОСОБА_2 в особі представника- адвоката Іваниці О.О. надійшов відзив на позовну заву, в якому вона позовні вимоги не визнала повністю, а також зустрічний позов, в якому відповідачка просить визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з нею та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітніх дітей в розмірі 1/3 частини доходів платника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дітей.
Зустрічні позовні вимоги мотивувала тим, що вона дійсно з 15.01.2011 перебуває в зареєстрованому шлюбі з позивачем ОСОБА_1 і на даний час шлюб не розірвано. Від цього шлюбу вони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вони разом проживали однією сім'єю в с. Широкий Яр Бердянського району Запорізької області. Після окупації Бердянського району Запорізької області вони виїхали та стали проживали в м. Запоріжжі. Під час спільного проживання чоловік дозволяв собі в присутності дітей називати її негарними та образливими слова. Наприкінці вересня-початку жовтня 2024 вони з чоловіком спільно домовились про окреме проживання і поки вона знайде житло, яке б забезпечило належне проживання дітей, домовились, що діти тимчасово, до грудня 2024 року будуть проживати разом з батьком. З жовтня 2024 по лютий 2025 ОСОБА_2 постійно приїжджає до дітей, спілкується з ними телефоном, приносить їм продукти харчування та смаколики, купує речі, як для особистої гігієни, одяг, так і для розвитку. Інколи, коли ОСОБА_1 дозволяє заходити та перебувати у літній кухні, вони разом з дітьми готують, коли не дозволяє, то спілкуються на дворі, навіть у морози. Відповідачка бере участь у вихованні синів, допомагає з домашніми завданнями, цікавиться їхніми успіхами в школі, спілкується з вчителями. Позивач постійно налаштовує дітей проти неї, говорить про неї погані речі та слова, чим принижує її авторитет в очах дітей, навмисно розриває емоційний зв'язок синів з матір'ю. Вважає, що звернення позивача до суду з зазначеним позовом є маніпулюванням дітей та бажанням уникнути обов'язку із захисту України та мобілізації. Просить в його позові відмовити, її зустрічний позов задовольнити.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06.03.2025 зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 прийнятий до судового розгляду та об'єднаний в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1
19.03.2025 до суду від позивача ОСОБА_1 надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому він зустрічні позовні вимоги не визнав повністю та зазначив аналогічні обставини, як і в його первісному позові. Доводи відповідачки, якими вона обґрунтовує свої позовні вимоги, вважає безпідставними. Просить в зустрічному позові відмовити повністю.
24.03.2025 до суду від представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Іваниці О.О. через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив на зустрічний позов, в якому вона зазначила, що зустрічна позовна заява підлягає повному задоволенню, діти повинні проживати з нею. Вона має для задовільний стан здоров'я, в тому числі психологічний, матеріально забезпечена, є фізичною особою-підприємцем та має стабільний дохід, може забезпечити належні житлові умови та належне виховання дітей. Проживання дітей з нею забезпечить їх духовний і моральний розвиток, навчання. Вона не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, до кримінальної відповідальності не притягалась, в розшуку не перебуває, судимості не має. Просить зустрічний позов задовольнити повністю.
26.03.2025 на адресу електронної пошти суду надійшов висновок органу опіки та піклування в особі районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району №22.04/01-34-306 від 25.03.2025 у вигляді сканованої копії документу, без печатки та без документів, які підтверджують викладені у ньому обставини.
Ухвалою суду від 27.03.2025 за клопотанням відповідачки ОСОБА_2 витребувано: 1) з ІНФОРМАЦІЯ_3 відомості (довідку, постанову тощо) про перебування позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розшуку та його підстави; 2) з Державної прикордонної служби України інформацію про перетин державного кордону громадянином України ОСОБА_5 за період 2019-2024.
Цією ж ухвалою за ініціативою суду витребувано з органу опіки та піклування в особі районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району оригінал висновку №22.04/01-34-306 від 25.03.2025 щодо розв'язання спору з документами, які підтверджують викладені у ньому обставини.
Витребувані з ІНФОРМАЦІЯ_3 документи надійшли до суду 07.04.2025.
09.04.2025 до суду від органу опіки та піклування в особі районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району надійшов оригінал висновку №22.04/01-34-306 від 25.03.2025 щодо розв'язання цього спору з відповідними документами.
Ухвалою суду від 17.04.2025 підготовче провадження закрито, справа призначена до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
В судовому засіданні 27.05.2025 позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Александров О.О. первісний позов підтримали повністю, зустрічний позов не визнали повністю з підстав, викладених в заявах по суті. Просили первісний позов задовольнити, в задоволенні зустрічного - відмовити.
Позивач додаткового суду пояснив, що під час спільного проживання з відповідачкою остання не приділяла належної уваги дітям, допускала в їх присутності недостойну, аморальну поведінку, між ними постійно виникали сварки та скандали, тому вони дійсно вирішили розійтись. Відповідачка за власним бажанням пішла з дому до іншого чоловіка. Він з цього часу самостійно виховує дітей, займається їх розвитком, навчанням, дозвіллям, станом здоров'я, забезпечує матеріально. Після звернення до суду з цим позовом відповідачка стала приходити до дітей, приносить гостинці. Органом опіки та піклування було визначено порядок її спілкування з дітьми. Він не перешкоджає їй в спілкуванні з дітьми. Але діти більше прив'язані до нього, вони не хочуть жити з матір'ю. Звернення до суду з цим позовом жодним чином не пов'язано з його наміром ухилитись від військової служби. Він офіційно працевлаштований на підприємстві, керівництво якого наразі вирішує питання віднесення його до критичної інфраструктури і бронювання працівників. Він має оновлені військово-облікові документи, в розшуку не перебуває. Звернення до суду з цим позовом пов'язано виключно із захистом інтересів малолітніх дітей.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник - адвокат Іваниця О.О. позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали повністю, зустрічний позов підтримали повністю з підстав, викладених в заявах по суті. Просили в задоволені первісного позову відмовити повністю, зустрічний позов - задовольнити.
Додатково відповідачка ОСОБА_2 суду пояснила, що вона ніколи не допускала непристойної поведінки відносно своїх дітей чи в їх присутності. Між нею та чоловіком постійно виникали сварки з різних побутових приводів, їй набридло терпіти його образи та приниження, тому вони вирішили розійтись. Вони домовились з чоловіком, що на період її облаштування діти тимчасово залишаться з ним. Вона приходила до дітей, спілкувалась з ними, допомагала з домашнім завданням, водила на спортивну секцію, купляла необхідні речі. У них з дітьми добрі стосунки. Але вона бачить, що чоловік налаштовує їх проти неї, маніпулює тим, що йому без них буде погано, якщо вони підуть жити до неї. Діти жаліють його і бояться образити. Але вона вважає, що діти повинні проживати разом з нею як матір'ю. У неї наразі для цього є усі належні умови.
17.06.2025 до суду від представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Іваниці О.О. через систему «Електронний суд» надійшла заява, якою відповідачка визнає позовні вимоги ОСОБА_1 повністю та не заперечує проти його задоволення. Також, вона відмовляється від свого зустрічного позову, наслідки відмовити їй зрозумілі. Додатком до цієї заяви адвоката є власноруч написана відповідачкою відповідне клопотання.
В судовому засіданні 09.07.2025 представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Іваниця О.О. пояснила, що під час перерви в судовому засіданні їй подзвонила відповідачка та повідомила, що вона виїхала за кордон, тому не бажає підтримувати свої позовні вимоги, вважає, що в інтересах дітей буде кращим залишатись з батьком і вона не заперечує проти задоволення його позову. Після надання консультації з приводу вчинення відповідних процесуальних дій, відповідачка через інтернет-месенджери надіслала їй власноруч написану заяву, яку вона додала до свого звернення до суду. Вона підтримує заяву про відмову від зустрічного позову ОСОБА_2 і закриття провадження в цій частині, а також про визнання останньою первісного позову ОСОБА_1 . Наслідки таких дій їй зрозумілі.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що не заперечує проти закриття провадження за зустрічним позовом, визнання відповідачкою його позову відповідає інтересам дітей. Також пояснив, що після останнього судового засідання відповідачка подзвонила дітям та повідомила, що виїхала за кордон, хвалилась та показувала місця, де вона знаходиться. З якою метою вона поїхала, йому невідомо. За таких обставин, визначення місця проживання дітей з ним є доцільним та обґрунтованим, просить його позов задовольнити.
Ухвалою суду від 09.07.2025 провадження у цивільній справі в частині зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи - орган опіки та піклування в особі районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району, орган опіки та піклування в особі районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, про визначення місця проживання малолітніх дітей та стягнення аліментів було закрито на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Представник третьої особи - органу опіки та піклування в особі РА ЗМР по Шевченківському району в судове засідання не прибула, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, просить ухвалити рішення на підставі наявних матеріалів в інтересах дітей.
Представник третьої особи - органу опіки та піклування в особі РА ЗМР по Заводському району в судове засідання не прибула, подала заяву про розгляд справи у її відсутність за наявними матеріалами в інтересах дітей.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників третіх осіб.
Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.
Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з Конвенцією ООН про права дитини від 20.11.1989р., яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991р. та набула чинності для України 27.09.1991р., держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
При визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним. Найкращі інтереси дитини можуть, залежно від їх характеру та серйозності, перевищувати інтереси батьків.
Відповідно до ч.8,9 ст.7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності, розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до ст.141,150,155 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків, мають ґрунтуватись на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини. Батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
При цьому, відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ч.3 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна
Відповідно до ч.2 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Відповідно до ч.1 ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Крім того, згідно з ст.180 СК України на батьків покладений обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.49, ч.1,4 ст.206 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв'язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 законними, обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.
При цьому, суд виходить з того, що відповідачка ОСОБА_2 під час судового розгляду справи по суті подала заяву про повне визнання позовних вимог ОСОБА_1 . Таке визнання не суперечить закону, не порушує чиїх-небудь прав, свобод та інтересів.
Так, суд встановив, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 15.01.2011, однак фактичні шлюбні відносини між ними припинені у вересні 2024 і з цього часу вони проживають окремо.
Малолітні діти сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають разом з батьком - позивачем ОСОБА_1 в орендованому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані в ньому як ВПО.
Відповідачка ОСОБА_2 з жовтня 2014 фактично проживає в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , також зареєстрована в ній як ВПО.
Згідно з актом обстеження умов проживання позивача ОСОБА_1 та малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , складеним 21.02.2025 спеціалістами відділу по Шевченківському району служби (управління) у справах дітей ЗМР, в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 (2-кімнатний з кухнею в окремій будівлі) для виховання та розвитку дітей створені належні умови, діти займають окрему ізольовану кімнату, мають окремі ліжка, стіл для занять, шафу для речей, мають одяг, взуття, канцелярське приладдя, комп'ютерну техніку та інші гаджети для навчання, ігри. Стосунки в сім'ї добрі, дружні. В бесіді зі спеціалістами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомили, що бажають проживати разом з батьком. Батько їх забезпечує, готує їжу, відвідують парки, дитячі заклади. Мати з родиною не мешкає з 23.09.2024, приходить до дітей, коли бажає, батько ніколи не заперечує, гостинці та їжу не приносить.
Відповідно до акту оцінки потреб сім'ї/особи та висновку оцінки потреб сім'ї, складених 21.02.2025 спеціалістами відділу по Шевченківському району служби (управління) у справах дітей ЗМР, малолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в якому створені належні умови для розвитку, навчання, відпочинку дітей. Мати дітей ОСОБА_2 проживає окремо від дітей, періодично навідує їх, телефонує . Складних життєвих обставин, з якими родина не в змозі впоратися самостійно, не виявлено.
Згідно з актом обстеження умов проживання відповідачки ОСОБА_2 , складеним 04.03.2025 спеціалістами відділу по Заводському району служби (управління) у справах дітей ЗМР, в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 (2-кімнатна) для виховання та розвитку дітей створені належні умови, є спальні місця, іграшки, канцелярське приладдя. Квартира підключена до усіх інженерних комунікацій водо-, газо, електропостачанням, санітарно-гігієнічні умови задовільні. Наявний запас продуктів харчування. Зі слів ОСОБА_2 , діти приїжджають до неї регулярно, вона готує їм їжу.
Позивач ОСОБА_1 працює в ТОВ «ВТК-4» на посаді водія автотранспортних засобів з 23.11.2022 по т.ч. та його дохід за період з 01.09.2023 до 31.08.2024 склав 87 697,74грн., за період з 01.03.2024 по 28.02.2025 - 97170,00грн, до кримінальної відповідальності він не притягувався, під спостереженням лікаря-нарколога не перебуває, у розшуку ІНФОРМАЦІЯ_5 не перебуває, відомості про його фактичне місце проживання поза тимчасово окупованою територією в ТЦК відсутні.
Відповідачка ОСОБА_2 з 12.02.2025 зареєстрована як суб'єкт господарювання - фізична особа-підприємець, вид діяльності - надання послуг перукарнями та салонами краси, її дохід від провадження діяльності за лютий 2025 склав 6300,00грн.. Крім того, в серпні 2024 - січні 2025 вона отримала соціальну допомогу ВПО в розмірі 8000,00 щомісячно. Під спостереженням лікаря-нарколога та лікаря-психіатра вона не перебуває.
Відповідно до інформації Державної прикордонної служби України від 26.06.2025, відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , виїхала за кордон 06.06.2025.
Також судом встановлено, що малолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 навчаються відповідно у 8-му та 4-му класах Богданівського опорного закладу загальної середньої освіти Чернігівської селищної ради Бердянського району Запорізької області, форма навчання дистанційна. Діти мають достатній рівень знань та навичок, навчаються в повну міру своїх можливостей, занять не пропускають, виконують домашні завдання вчасно. Беруть активну участь в позакласних шкільних заходів та конкурсах, відвідують футбольну секцію у м. Запоріжжі. Діти забезпечені усім необхідним для навчання. Вихованням та матеріальним забезпеченням дітей здебільшого займається батько ОСОБА_1 , він приділяє належну увагу навчанню та здоров'ю дітей, підтримує тісний зв'язок з класним керівником та школою.
Згідно з довідками СК «Мотор Січ» від 19.11.2024 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , займаються у секції футболу СК «Мотор Січ» і приймають участь у міських змаганнях.
Відповідно до інформації ТОВ «Діаклінік» від 12.12.2024 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які мешкають за адресою: АДРЕСА_1 , спостерігаються в сімейній амбулаторії ТОВ «Діаклінік» з моменту укладання декларації - 09.12.2024. Декларацію укладав батько ОСОБА_1 . Відвідування лікаря педіатра відбуваються виключно з батьком дітей.
Відповідно до інформації КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» від 20.02.2025 декларації про вибір лікаря на дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , були укладені їх законним представником ОСОБА_2 05.03.2024 з лікарем-педіатром ОСОБА_9 і є чинними по теперішній час. До грудня 2024 дітей до лікаря-педіатра супроводжувала мати, яка надавала згоди на проведення щеплень, у разі потреби консультувалась з лікарем-педіатром за телефоном.
Згідно полісів АТ «СК «Універсальна» №ZPJ1NS-249V1X2 та №ZPJ1NS-249V20H від 31.10.2024, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є застрахованими особами, страхувальник - ОСОБА_2 .
Відповідно до висновку експертного дослідження №033, складеного судовим експертом Куратченко І.Є., свідоцтво №35-23 від 18.04.2023, рівень психічного розвитку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у цілому відповідає віковим нормам. Сімейна ситуація, виховна поведінка батька ОСОБА_1 та його ставлення до виконання батьківських обов'язків орієнтовані на розуміння, підтримку та забезпечення емоційної безпеки дітей, що позитивно впливає на їхній емоційний стан та сприяє гармонійному розвитку. З боку матері ОСОБА_2 встановлено ознаки незадоволення вітальних потреб дітей, зокрема, наявність ознак емоційного відторгнення, відсутність необхідних умов для вторинної соціалізації, що негативно вплинуло на емоційно-особистісний розвиток дітей та призвело до порушення їх психічного благополуччя. У дітей виявлено середній рівень посттравматичних переживань, пов'язаних з діями матері, зокрема, внаслідок спостереження за її онлайн-комунікацією.
Згідно з висновком органу опіки та піклування в особі районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району надійшов висновок №22.04/01-34-306 від 25.03.2025, ним визнано доцільним визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Вказаний висновок суд вважає повним, обґрунтованим, складеним за результатами ретельної перевірки умов життя малолітніх дітей та їх батьків, він повністю узгоджується із обставинами, безпосередньо встановленими судом під час судового розгляду.
Крім того, як вже зазначалось вище, відповідачка ОСОБА_2 вказаних обставин не оспорювала. Подавши до суду заяву про повне визнання позову, вона визнала ці обставини і у суду не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання відповідачкою, тому вони в силу ст.82 ЦПК України не підлягають додатковому доведенню.
Ухвалюючи рішення, суд виходить з того, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Питання виховання дитини вирішується батьками спільно. У разі, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо місця проживання малолітньої дитини, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
При цьому, рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, у першу чергу, повинні бути визначені інтереси дитини, а вже тільки потім - права батьків. Тому, вирішуючи питання про визначення місця проживання дитини, суди мають керуватися виключно інтересами дитини та переконатися в тому, що саме той з батьків, на чию користь буде прийнято рішення, створить для дитини належні умови для її морального, духовного та фізичного розвитку.
В даному випадку, судом достовірно встановлено, що після фактичного припинення шлюбних відносин між сторонами вони проживають окремо, їх малолітні діти проживають з позивачем і останній в повній мірі забезпечує щоденні побутові потреби дітей, їх навчання, відпочинок, піклується про їх розвиток та стан здоров'я. Між дітьми та позивачем існує більш тісний емоційний зв'язок, вони виявили бажання проживати з батьком. Крім того, суд враховує, що відповідачка на даний час виїхала за кордон і фізично не в змозі на даний час в повній мірі приймати участь в житті дітей.
З урахуванням сукупності усіх вищевказаних обставин, виходячи з принципу розумності та справедливості, з максимально можливим урахуванням інтересів малолітніх дітей, суд вважає необхіднимвизначити місце проживання малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком - позивачем ОСОБА_1 .
Крім того, враховуючи беззаперечність обов'язку батьків утримувати свою неповнолітню дитину та недосягнення сторонами самостійно домовленості щодо цього, суд вважає необхідним стягнути з відповідачки ОСОБА_2 як з матері, яка проживає окремо, на користь позивача ОСОБА_1 , з яким проживають малолітні діти, аліменти на їх утримання у визначені позивачем спосіб та розмірі, а саме, 1/3 частина з усіх видів заробітку (доходу) платника, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття. Вказаний розмір аліментів суд вважає розумним та справедливим.
При цьому, суд враховує, що в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 також визнані відповідачкою ОСОБА_2 на стадії судового розгляду, що не суперечить чинному законодавству та відповідає фактично встановленим судом обставинам.
На підставі вищевикладеного, позов ОСОБА_1 слід задовольнити повністю.
Відповідно до ст.141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20грн. за вимоги немайнового характеру - визначення місця проживання дітей, а також на користь держави судовий збір в сумі 1211,20грн. за позовні вимоги майнового характеру - стягнення аліментів, від сплати яких при поданні позову позивач звільнений згідно із законом.
Згідно зі ст.430 ЦПК України суд вважає можливим допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів.
Керуючись ст.51 Конституції України, ст.7,19,141,150,155,160,161,180-182 СК України, ст.15,16,29 ЦК України, ст.2,4,5,12,13,49,76-82,89,141,206,259,263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації як ВПО: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації як ВПО: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника, але не менше 50% розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24.12.2024, до досягнення повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації як ВПО: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації як ВПО: АДРЕСА_1 , витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації як ВПО: АДРЕСА_2 , на користь держави (Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Отримувач: ГУК у м Києві/м.Київ/22030106; Код ЕДРПОУ отримувача: 37993783; Номер рахунку отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 1211,20грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання.
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний тест рішення складено 15.07.2025.
Суддя Н.А.Мурашова
09.07.2025