Справа №127/12985/25
Провадження №1-кп/127/457/25
15 липня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,
сторони захисту: адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 12 кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.04.2025 за № 12025025030000050, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України (далі - КК).
До обвинувального акта стороною обвинувачення також надана угода про визнання винуватості у кримінальному провадженні. Згідно з наданою суду угодою ОСОБА_5 беззастережно та у повному обсязі визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 309 КК, в обсязі згідно з обвинувальним актом. Крім того, ОСОБА_5 зобов'язується співпрацювати у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою, а саме детально повідомити про обставини придбання вилучених наркотичних речовин та підтвердити наявними у справі доказами та активно сприяти органам досудового розслідування в діяльності по встановленню, документуванню та затриманню осіб, що залучили її до злочинної діяльності.
Зі змісту наданої суду угоди випливає, що ОСОБА_5 наслідки затвердження угоди судом роз'яснені.
Сторони угоди про визнання винуватості погоджуються на призначенні ОСОБА_5 покарання у виді пробаційного нагляду строком 2 роки.
Прокурор у судовому засіданні зазначила про доцільність прийняття рішення про відмову в затвердженні угоди, оскільки думка обвинуваченого щодо умов угоди змінилась.
Обвинувачений ОСОБА_5 зауважив, що він під час підписання угоди не зрозумів умови угоди, тому на цей час він не погоджується з умовами, які викладені в угоді, просить відмовити в затвердженні угоди.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 - вважав, що у затвердженні угоди слід відмовити.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані суду матеріали, суд дійшов до такого висновку.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання психотропної речовини без мети збуту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», 31.03.2025, більш точного часу не встановлено, під час прогулянки поряд з «Вишенським озером» у м. Вінниці помітив на землі поліетиленовий пакет із порошкоподібною речовиною. Будучи особою, яка раніше вживала психотропні речовини, зрозумівши, що у вказаному пакеті може бути психотропна речовина, ОСОБА_5 підняв його з метою подальшого власного вживання та помістив до кишені своєї сумки. Таким чином, ОСОБА_5 незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої обмежений, - амфетамін та почав зберігати її при собі без мети збуту для власного вживання.
Надалі, ОСОБА_5 , продовжуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на незаконне зберігання психотропної речовини без мети збуту, 31.03.2025 близько 20:16 год., перебуваючи по вул. Пирогова, 150-А в м. Вінниці, був зупинений працівниками сектору кримінальної поліції відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області з метою перевірки документів відповідно до статей 32, 34 Закону України «Про Національну поліцію». На запитання працівників поліції про наявність заборонених в обігу речовин ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що його дії, спрямовані на незаконне зберігання психотропної речовини, можуть бути викриті, повідомив, що зберігає при собі психотропну речовину, обіг якої обмежений, - амфетамін.
При виїзді слідчо-оперативної групи в ході проведення огляду місця події 31.03.2025 в період з 21:04 год. по 21:07 год. по вул. Пирогова, 150-А в м. Вінниці, в присутності двох понятих, ОСОБА_5 добровільно видав поліетиленовий пакет із порошкоподібною речовиною.
У вилученій речовині міститься психотропна речовина - амфетамін. Амфетамін відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежений. В досліджуваній речовині, масою 0,8037 г, маса амфетаміну становить, 0,4818 г.
Дії ОСОБА_5 за вищевказаними фактами кваліфіковані за частиною першою статті 309 КК за ознаками незаконного придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.
Порядок здійснення кримінального провадження на підставі угод регламентований статтями 486-475 глави 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Зокрема, частиною другою статті 469 КПК встановлено, що угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. При цьому пунктом 1 частини четвертої зазначеної статті регламентовано, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена, зокрема у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.
Зі змісту абзацу п'ятого частини четвертої статті 469 КПК випливає, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Частиною четвертою статті 474 КПК визначено перелік питань, які суд зобов'язаний з'ясувати у обвинуваченого перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості.
Відповідно до частини четвертої статті 474 КПК перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен з'ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє: 1) що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; 2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу; 3) характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; 4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Згідно з частиною шостою статті 474 КПК суд зобов'язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Як суд зазначив вище, згідно з наданою суду угодою про визнання винуватості ОСОБА_5 зобов'язується співпрацювати у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою, а саме детально повідомити про обставини придбання вилучених наркотичних речовин та підтвердити наявними у справі доказами та активно сприяти органам досудового розслідування в діяльності по встановленню, документуванню та затриманню осіб, що залучили її до злочинної діяльності.
У судовому засіданні за результатами перевірки відомостей, які викладені в угоді, зокрема щодо виконання обвинуваченою взятих на себе зобов'язань, суд встановив, що ОСОБА_5 не розуміє наслідки затвердження угоди, а також взяті на себе зобов'язання, спрямовані на викриття осіб, що залучили її до злочинної діяльності.
Крім того, при з'ясуванні розуміння погодженого сторонами покарання обвинувачений ОСОБА_5 не зміг чітко висловити, яке саме покарання згідно з угодою суд має йому призначити. Зокрема, ОСОБА_5 повідомив, що він погодився на призначення йому штрафу, що суперечить змісту угоди.
Норма, закріплена у частині сьомій статті 474 КПК, як суд зазначив вище, є імперативною, яка зобов'язує суд здійснити перевірку угоди на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону.
З огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_5 не орієнтується у змісті угоди, що на думку суду свідчить про відсутність ознак добровільності її підписання, суд дійшов до переконання, що угода про визнання винуватості не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства. Саме тому суд вважає за доцільне відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості.
Керуючись статтями 371, 474 КПК, суд
У затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 25.04.2025 між прокурором Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_3 з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_5 (в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 ) - з іншої - відмовити.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя: