Справа № 127/11605/25
Провадження № 2/127/2224/25
15 липня 2025 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Шаміної Ю.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «Бізнес позика» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором №507972-КС-002 про надання кредиту від 04.02.2025 року у сумі 43266,00 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 30000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах 66,00 грн; суми заборгованості по штрафам 12000,00 грн; суми прострочених платежів за комісією 6300,00 грн та судові витрати. Позов мотивований тим, що 04.02.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем укладено договір №507972-КС-002 про надання кредиту. Відповідно до умов договору відповідач позивачу надав кредит в розмірі 30000,00 грн. Відповідач, у свою чергу, зобов'язався повернути вказані кошти та сплатити проценти за користування кредитом. Відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань по договору та не погашає заборгованість, яка станом на 31.03.2024 становить 43266,00 грн., що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21 квітня 2025 року було відкрите спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив, а також витребувано в АТ «Універсал Банк» інформацію в підтвердження отримання відповідачем платіжної картки та виписки про рух коштів по рахунку.
06.05.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, поданий представником відповідача адвокатом Зачепіло З.Я., у якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог, вказавши, що, позивачем не надано належний розрахунок заборгованості, зокрема в частині нарахованих відсотків. Не надано первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення. Зазначила, що розмір нарахованих відсотків значно перевищує тіло кредиту, що є несправедливими умовами, розрахунки позивача щодо розміру заборгованості не узгоджуються між собою, крім того, вимога про стягнення комісії задоволенню не підлягає.
12.05.2025 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, у якому вказала, що до позовної заяви була додана візуальна форма послідовності дій клієнта щодо укладення кредитного договору, у якій детально відображено всі дії позивача та відповідача щодо укладення кредитного договору в електронній формі, у порядку визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», який підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора. Свої зобов'язання за договором позивачем виконано, шляхом перерахування на банківську картку позичальника, котру позичальником вказано при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті, грошових коштів в розмірі 30000,00 грн, що підтверджується довідкою про перерахування коштів. Крім того зазначила, що у кредитних договорах ТОВ «Бізнес Позика» встановлюється комісія саме за надання кредиту, а не за його обслуговування, вона є разовою та її розмір є незмінним. Також зауважила, що під час укладення кредитного договору відповідач проходив відео-верефікацію. На підставі викладеного, підтримала заявлені позовні вимоги.
14.05.2025 представником відповідача подано до суду заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості, у яких вказала, що надані копії договорів не містять підпису відповідача, крім того, суду не надано доказів перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача, надані позивачем розрахунки заборгованості за кредитом, підготовлені робітниками організації - є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача та не можуть слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача. Позовна заява є необґрунтованою та передчасною. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити, провадження в справі закрити.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. 207, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитного договору, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов'язань відповідно до їх умов та вимог ЦК України.
Судом установлено, що 04 лютого 2025 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» договір №507972-КС-002 про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» і Правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця. Вказаний договір був укладений шляхом обміну електронними повідомленнями.
З візуальної форми послідовності дій клієнта слідує порядок дій здійснений сторонами кредитного договору щодо його укладення, а саме: 04 лютого 2025 року о 13:55:27 відповідач здійснив вхід в особистий кабінет; о 13:55:28 товариство отримало інформацію про статус клієнта; о 14:21:08 відповідач здійснив передачу інформації обраних ним умов кредиту; о 14:21:09 товариство надало паспорт споживчого кредиту та здійснило запит на генерацію та відправку одноразового ідентифікатора для підписання паспорту споживчого кредиту та інформаційного повідомлення; відповідач підписав паспорт споживчого кредиту та інформаційне повідомлення; товариство сформувало шаблон оферти, відповідач здійснив запит на відправку шаблону акцепту, о 14:23:26 товариство надіслало запит на формування одноразового ідентифікатора для підписання договору, о 14:24:12 відповідач підписав договір, о 14:24:05 - 14:24:20 товариство підписало договір, сформувало інформаційне повідомлення про успішне підписання договору, відправило документи на електрону пошту відповідача та здійснило відображення документів у особистому кабінеті відповідача.
В підтвердження укладення вказаного договору позивач надав: паспорт споживчого кредиту, прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладення договору №507972-КС-002 про надання кредиту від 04 лютого 2025 року, пропозицію укласти договір №507972-КС-002 про надання кредиту від 04 лютого 2025 року, договір, анкету клієнта та Правила надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».
Кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 30000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (п. 2.1 кредитного договору). Строк, на який надається кредит 22 дні, процентна ставка в день 0,01%, фіксована, є незмінною протягом усього строку (терміну) договору; комісія за видачу кредиту 6300,00 грн, нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту; строк дії договору до 25.02.2025 року. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 36366,00 грн, загальні витати за кредитом 6366,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка 2735,31%, денна процентна ставка 0,96 процентів. Цей кредит є споживчим кредитом.
04 лютого 2025 року позивач на виконання зобов'язань за договором №507972-КС-002 про надання кредиту від 04 лютого 2025 року перерахував на банківську карту № НОМЕР_1 (MONOBANK), яка вказана відповідачем в особистому кабінеті, грошові кошти в сумі 30000,00 грн, які були перераховані ТОВ «ФК «ПрофітГід» на підставі договору № ПГ-5 від 04.11.2020 року про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів, про що свідчить Підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів.
Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав. Доказів про виконання відповідачем своїх зобов'язань матеріали справи не містять.
Згідно з розрахунком, наданим позивачем, заборгованість відповідача перед позивачем за договором №507972-КС-002 про надання кредиту від 04 лютого 2025 року станом на 31 березня 2025 року (нарахування процентів проведені в межах строку кредитування) становить 46566,00 грн, в тому числі: суми прострочених платежів по тілу кредиту 30000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах 66,00 грн; суми заборгованості по штрафам 10200,00 грн; суми прострочених платежів за комісією 6300,00 грн.
Дана сума заборгованості встановлена на підставі наданих суду доказів та не оспорюється відповідачем.
Згідно з п. 1 ч. 1ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з приписом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до приписів ч.1ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Нормою ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 30000,00 грн підтверджений належними, достатніми та допустимими доказами. Жодного платежу для погашення заборгованості по тілу кредиту, згідно розрахунку заборгованості, відповідачем не здійснено, а тому сума заборгованості у розмірі 30000,00 підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитора встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
Сторони в договорі про надання кредиту погодили розмір відсотків і комісії та порядок їх нарахування. Відповідач умови договору не виконав, а тому у неї виникла заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом у сумі 66,00 грн та по сплаті комісії у сумі 6300,00 грн. Свого розрахунку заборгованості відповідач не надав, аби спростувати розрахунок позивача.
Щодо стягнення з відповідача заборгованості по штрафам у сумі 10200 грн, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з частиною 1статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Частиною 1статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до частини 1статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Станом на день розгляду справи воєнний стану в Україні не скасовано та не припинено.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким, зокрема розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнити пунктом 6-1 такого змісту: «6-1. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».
Пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Також, згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу доповнено, зокрема, пункт 18 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На час розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.
Відповідно до частини 1статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.
Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України(частина 2статті 4 ЦК України).
Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 16 грудня 2015 у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі№ 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).
Також Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18Прикінцеві та перехідні положення ЦК України(див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22);на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18Прикінцеві та перехідні положення ЦК України(див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).
Тлумачення пункту 18Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Враховуючи, що неустойка (штраф), нараховані у період дії в Україні воєнного стану, після 24.02.2022 вона підлягає списанню кредитодавцем, а тому підстави для її стягнення відсутні.
Таким чином, оскільки відповідач умови договору №507972-КС-002 про надання кредиту від 04 лютого 2025 року своєчасно і в повному обсязі не виконував, кредит не сплачував, ним порушені умови договору та вимоги ст.526,527,530 ЦК України через що у нього виникла заборгованість за кредитом, а тому позов підлягає частковому задоволенню, і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 36366,00 грн, яка складається з: 30000,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 66,00 грн - сума прострочених платежів по процентах; 6300,00 грн - сума прострочених платежів за комісією.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2036,03 грн (пропорційно до суми задоволених вимог).
Керуючись ст. 207, 526, 527, 530, 626, 628, 633, 634, 638, 1049, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором №507972-КС-002 про надання кредиту від 04 лютого 2025 року в розмірі 36366,00 грн (тридцять шість тисяч триста шістдесят шість гривень), яка складається з: 30000,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 66,00 грн - сума прострочених платежів по процентах; 6300,00 грн - сума прострочених платежів за комісією; а також судовий збір в розмірі 2036,03 грн (дві тисячі тридцять шість гривень три копійки).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна